Магістерські роботи
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62492
Browse
Search Results
Item Дослідження відмінностей психологічної сепарації підлітків різної статі(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Гаразд, Ірина Володимирівна; Durkach, Iryna Volodymyrivna; Книш, Анастасія Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження психологічної сепарації у підлітковому віці аналізує гендерні відмінності цього процесу, який є важливим етапом формування особистісної автономії, емоційної незалежності та зрілої ідентичності. Теоретичний аналіз підкреслює, що гендерні фактори суттєво впливають на характер і темп сепарації: дівчата мають тісніші емоційні зв’язки з батьками, особливо з матерями, що уповільнює їхній процес відділення, в той час як хлопці орієнтуються на незалежність і емоційну відстороненість. Емпіричне дослідження підтвердило ці відмінності, виявивши високий рівень прив’язаності у хлопців і дівчат до обох батьків, але з різними проявами. Хлопці продемонстрували більшу відкритість і стабільнішу самооцінку, тоді як дівчата виявили більшу тривожність та емоційну чутливість. Визначено важливі особистісні фактори, що впливають на сепарацію, а також умови життя та соціальний статус молоді. Рекомендації включають розробку психологічних підходів, що враховують гендерні особливості, для підтримки здорового процесу сепарації.Item Соціально – психологічні чинники формування образу тіла(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Крілик, Юлія Андріївна; Krilyk, Yuliia Andriivna; Сняданко, Ірина Ігорівна; Національний університет "Львівська політехніка"Суб’єктивне сприйняття людиною своєї зовнішності називають образом тіла, який може бути позитивним, нейтральним чи негативним. Соціальні фактори відіграють значну роль у формуванні образу тіла, мова йде про культуру, здебільшого різні ідеали краси, медіа, соціальні стандарти і норми. Крім соціальних, впливають на формування образу тіла й психологічні чинники: самооцінка, перфекціонізм, неблагополучний дитячий та травматичний досвід. Мета дослідження - вивчення зв’язку соціально-психологічних чинників та їх впливу на формування образу тіла людини. Кількість досліджуваних становила 75 людей, а саме жінок 18-45 років, частина з яких мала розлади харчової поведінки. Було з’ясовано, жінки з травматичним досвідом в дитинстві та дорослому віці (особливо, фізичне та сексуальне насилля) можуть бути більш схильні до стурбованості своїм тілом. Розуміння впливу соціально-психологічних чинників на формування образу тіла може допомогти у розробленні програм та заходів задля підвищення самооцінки, створення позитивного образу тіла та підвищення психічного здоров’я.Item Взаємозв'язок копінг-стратегій із самооцінкою в осіб юнацького віку(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Банах, Назар Андрійович; Banakh, Nazar Andriiovych; Партико, Неоніла Вікторівна; Національний університет "Львівська політехніка"У магістерській кваліфікаційній роботі здійснено психологічний аналіз взаємозв'язку копінг-стратегій із самооцінкою осіб юнацького віку. Проведено теоретичний огляд літератури, який виявив, що копінг-стратегії сприяють адаптації до стресу, збереженню психічного здоров’я та формуванню саморегуляції, а їх вибір залежить від рівня самооцінки. Самооцінка, як важливий елемент Я-концепції, визначає емоційне благополуччя молоді, але є нестабільною в період юнацького віку через пошук ідентичності та соціальне схвалення. Емпіричне дослідження охоплювало вибірку з 102 осіб віком від 18 до 23 років, серед яких 79 дівчат і 23 хлопця. Виявлено, що рівень самооцінки суттєво впливає на вибір копінг-стратегій: особи з високою самооцінкою частіше обирають асертивні дії та соціальне відволікання, тоді як низька самооцінка корелює з емоційно-орієнтованими стратегіями. Результати підтвердили, що адаптивні копінг-стратегії (асертивність, соціальне відволікання) пов’язані з високою самооцінкою, тоді як дезадаптивні (уникнення, емоційно-орієнтовані стратегії) – з низькою самооцінкою. Розроблено рекомендації для практичних психологів щодо підтримки самооцінки молоді через формування ефективних копінг-стратегій.Item Взаємозв'язок особистісних властивостей та схильності до суїцидальних дій в осіб різного віку(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Фтемова, Юлія Юріївна; Ftemova, Yuliia Yuriivna; Партико, Неоніла Вікторівна; Національний університет "Львівська політехніка"Наукова робота присвячена дослідженню взаємозв'язку між особистісними характеристиками та схильністю до суїцидальної поведінки серед осіб різного віку. Самогубство – це свідомий акт позбавлення свого життя, причини даного явища пов’язують з депресією, низькою самооцінкою, відчуттям самотності, непотрібності та безнадійності. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 112 осіб віком від 12 до 35 років та різної статі. Учасники були поділенні на три групи – підлітки, юнаки, молодь. Показники самотності були кореляційно пов’язаними із схильністю до суїцидальних дій та думок у всіх вікових категоріях. Найбільш схильними до суїцидальних думок виявились – підлітки. Найвищі показники самотності, безнадійності, депресивності, непотрібності переважають також в підлітковій групі респондентів. Також виявлено, що з віком спостерігається зниження схильності до суїцидальних дій та думок.Item Соціально-психологічні чинники творчого потенціалу особистості(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Гнідик, Ірина Ігорівна; Hnidyk, Iryna Ihorivna; Галян, Андрій Ігорович; Національний університет "Львівська політехніка"Творчий потенціал особистості – важлива частина особистісного потенціалу людини, що проявляється у формі динамічної та гнучкої структури особистісних рис, здібностей та індивідуально специфічно розвивається на різних етапах життя людини. Показано, що динамічна структура творчого потенціалу взаємопов’язана з індивідуальною системою самооцінки, особистісних рис, мотивації та самореалізації. У запропонованій концептуальній моделі компонентів творчого потенціалу категорії самореалізації, самооцінки та мотивації репрезентують важливу нішу. Робота з ними заслуговує першочергової уваги у консультаційній та психотерапевтичній практиці, спрямованій на розкриття та активацію творчого потенціалу особистості. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 61 особу віком від 26 до 76 років різної статі та різних професій. Досліджено, що показники креативності корелюють із самооцінкою, мотивацією, самореалізацією особистості, а також з емоційною стабільністю. Констатовано, що прагнення до самореалізації разом із достатньою мотивацією є одними із ключових предикторів розвитку креативності особистості. На основі емпіричних результатів дослідження розроблено програму психологічного супроводу з метою активації та подальшого розвитку творчого потенціалу дорослих.Item Психологічні передумови шкільної тривожності підлітків(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Явдощин, Юлія Ігорівна; Yavdoshchyn, Yuliia Ihorivna; Карпенко, Зіновія Степанівна; Національний університет "Львівська політехніка"Шкільна тривожність – це розлад психіки, який може виникнути в учнів середньої школи будь-якого віку, проявляється як надмірний страх перед школою та пов’язаними з нею видами діяльності: спілкуванням з іншими учнями, публічними виступами чи іспитами. Підліткова тривожність часто маскується під поведінкові прояви інших проблем, таких як агресивність, залежність і схильність до підпорядкування, облудність, лінощі як результат «вивченої безпорадності», помилкова гіперактивність, відхід у хворобу та ін. Емпіричне дослідження проведено на базі Львівського фахового коледжу культури і мистецтв з85 особами віком від 14 до 20 років різної статі. Застосовано 4 психодіагностичні методики, спостереження, авторську анкету. Результати дослідження відображають психологічні передумови формування шкільної тривожності підлітків, виявляють зв'язок між різними формами тривожності, само- сприйняттям та соціальною поведінкою. Аналіз кореляційних зв'язків між ситуативною тривожністю, особистісною тривожністю, соціальною тривожністю, самооцінкою тривожності та соціальним уникненням висвітлює критично важливі фактори, що сприяють розвитку та підтримці шкільної тривожності в цій групі.Item Особливості прояву феномену імпостера у студентів коледжу з різними рівнями тривожності(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Вовк, Оксана Анатоліївна; Vovk, Oksana Anatoliivna; Мащак, Світлана Остапівна; Національний університет "Львівська політехніка"Феномен імпостера характеризуються нездатністю повірити, що власний успіх - це особисте досягнення, а не випадковість, і супроводжується страхом викриття власної некомпетентності, що відчував кожен із нас, хоча б раз у житті. Часто саме підлітки (студенти) власні досягнення списують на випадковість або тимчасовий успіх. У такому випадку ми маємо справу з психологічним явищем, що було виявлене та описане понад 40 років тому. З метою апробації та підтвердження робочої гіпотези було досліджено 119 студентів коледжу віком від 15 до 22 років різної статі. Дослідження підкреслило важливість гендерних відмінностей у переживанні феномену імпостера. Виявило значний вплив соціального оточення на розвиток цього явища у студентів коледжу. У процесі дослідження було встановлено, що факторами, які впливають на особливості прояву феномену імпостера у студентів коледжу з різними рівнями тривожності, є: «сумнів у власних силах», «занижений рівень самооцінки», «високий рівень ситуативної тривожності» та «амбівалентність мотивації».Item Самотність особистості та способи її подолання: вплив соціальних мереж(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Китчак, Ярема Васильович; Kytchak, Yarema Vasylovych; Ткалич, Маріанна Григоріївна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження присвячене аналізу феномену самотності, її психологічних характеристик, методів подолання та зв’язку із соціальними мережами. Самотність визначено як багатовимірний стан, що включає об’єктивну ізоляцію та суб’єктивне відчуття відчуженості. Показано, що самотність негативно впливає на психологічне благополуччя, спричиняючи депресію, тривожність та емоційне виснаження. Соціальні мережі виступають двояким фактором: вони можуть сприяти соціальній інтеграції або ж посилювати самотність через поверхневі взаємодії, соціальне порівняння та інтернет-залежність. Емпіричне дослідження серед молоді (21–24 роки) виявило, що пасивне використання мереж (перегляд контенту) корелює з підвищенням самотності, тоді як активне спілкування знижує цей показник. Учасники з високим рівнем самотності частіше демонстрували депресивні симптоми, знижену самооцінку та меншу задоволеність життям. Встановлено, що якість онлайн-взаємодій впливає більше, ніж їхня кількість. Надмірне використання мереж погіршує психологічний стан, підвищуючи рівень ізоляції. Результати підкреслюють важливість усвідомленого використання соціальних мереж та розробки програм із підвищення цифрової грамотності для зменшення негативного впливу самотності.Item Дослідження відмінностей психологічної сепарації підлітків різної статі(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Гаразд, Ірина Володимирівна; Harazd, Iryna Volodymyrivna; Книш, Анастасія Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження психологічної сепарації у підлітковому віці аналізує гендерні відмінності цього процесу, який є важливим етапом формування особистісної автономії, емоційної незалежності та зрілої ідентичності. Теоретичний аналіз підкреслює, що гендерні фактори суттєво впливають на характер і темп сепарації: дівчата мають тісніші емоційні зв’язки з батьками, особливо з матерями, що уповільнює їхній процес відділення, в той час як хлопці орієнтуються на незалежність і емоційну відстороненість. Емпіричне дослідження підтвердило ці відмінності, виявивши високий рівень прив’язаності у хлопців і дівчат до обох батьків, але з різними проявами. Хлопці продемонстрували більшу відкритість і стабільнішу самооцінку, тоді як дівчата виявили більшу тривожність та емоційну чутливість. Визначено важливі особистісні фактори, що впливають на сепарацію, а також умови життя та соціальний статус молоді. Рекомендації включають розробку психологічних підходів, що враховують гендерні особливості, для підтримки здорового процесу сепарації.Item Дитячі травми як чинник Я-концепції особистості(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Швед, Анастасія Миронівна; Shved, Anastasiia Myronivna; Дорожкін, Валерій Романович; Національний університет "Львівська політехніка"У роботі проведено теоретико-емпіричне дослідження дитячих травм як чинників Я- концепції особистості. Об’єктом дослідження являлась Я-концепція особистості, а предметом - дитячі травми як чинники формування Я-концепції особистості. В ході опрацювання теоретичної бази було визначено, що Я-концепція – це сукупність уявлень людини про себе на основі самооцінки. Дитяча психологічна травма — це глибоке душевне ураження, що виникає внаслідок пережитої загрози або стресової події, яка перевищує можливості дитини впоратися самостійно. Дитячі травми можуть суттєво вплинути на формування Я-концепції, особливо якщо вони пов’язані з емоційним або фізичним насильством у сім’ї. Емпірична частина дослідження була реалізована шляхом опитування, яке складалося з 236 питань. Вибірку дослідження склало 88 осіб віком 20-59 років. Виявлені в процесі дослідження кореляції між різними типами дитячих травм та компонентами Я-концепції підтверджують, що порушення емоційного контакту з батьками, дефіцит підтримки або навіть маніпулятивне ставлення можуть викликати хронічні проблеми з самооцінкою, самоідентифікацією та здатністю до самореалізації. Кореляційний аналіз, проведений у межах дослідження, продемонстрував значущі зв'язки між дитячими травмами, особливо емоційним насильством і занедбаністю, і базисними переконаннями особистості, такими як уявлення про світ, удачу, справедливість і доброзичливість світу