Магістерські роботи
Permanent URI for this collectionhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62492
Browse
Search Results
Item Дослідження відмінностей психологічної сепарації підлітків різної статі(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Гаразд, Ірина Володимирівна; Durkach, Iryna Volodymyrivna; Книш, Анастасія Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження психологічної сепарації у підлітковому віці аналізує гендерні відмінності цього процесу, який є важливим етапом формування особистісної автономії, емоційної незалежності та зрілої ідентичності. Теоретичний аналіз підкреслює, що гендерні фактори суттєво впливають на характер і темп сепарації: дівчата мають тісніші емоційні зв’язки з батьками, особливо з матерями, що уповільнює їхній процес відділення, в той час як хлопці орієнтуються на незалежність і емоційну відстороненість. Емпіричне дослідження підтвердило ці відмінності, виявивши високий рівень прив’язаності у хлопців і дівчат до обох батьків, але з різними проявами. Хлопці продемонстрували більшу відкритість і стабільнішу самооцінку, тоді як дівчата виявили більшу тривожність та емоційну чутливість. Визначено важливі особистісні фактори, що впливають на сепарацію, а також умови життя та соціальний статус молоді. Рекомендації включають розробку психологічних підходів, що враховують гендерні особливості, для підтримки здорового процесу сепарації.Item Часова перспектива фахівців юридичного супроводу(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Зелінська, Марія Борисівна; Zelinska, Mariya Borysivna; Галян, Ігор Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"Часова перспектива – це особисте, часто несвідоме ставлення, яке кожна людина виявляє по-відношенню до часу. Це також процес, за допомогою якого безперервний потік життя поділяється на тимчасові категорії, які допомагають надати життю порядок, узгодженість і сенс. Визначено, що орієнтація на позитивне минуле залежить від загального рівня задоволеності життям і має зворотний зв’язок із відчуттям успіху. Доведено, що орієнтація на гедоністичне теперішнє залежить від емоційної стабільності, дружелюбності та переконань у справедливості світу. Визначено, що базове переконання про випадковість впливає часову орієнтацію фаталістичне теперішнє. Це доводить, що люди, які вважають події життя випадковими, схильні сприймати теперішнє як приречене та неконтрольоване. Доведено, що у осіб із яскраво вираженою часовою перспективою гедоністичне теперішнє більше вираженими є такі психологічні характеристики, як дружелюбність, рівень емоційної стабільності та доброзичливість. Дослідження проводилося на базі Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, участь у якому взяло 65 осіб віком від 24 до 77 років.Item Особливості мотивації персоналу організацій різних типів(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Кеча, Ольга Василівна; Kecha, Olha Vasylivna; Куций, Олександр Анатолійович; Національний університет "Львівська політехніка"Мотивація персоналу є гарантованою умовою ефективності та якості роботи, дозволяє побудувати добру HR-репутацію компанії та підвищити її конкурентоспроможність на ринку. Від дієвості мотивації та її відповідності цілям і завданням підприємства залежить ефективність і якість професійної діяльності. Дані багатьох прикладних досліджень підтверджують гіпотезу про те, що метою мотивації праці є задоволення важливих потреб працівників за допомогою трудової діяльності. У дослідженні взяло участь 129 осіб, з них 67 осіб жіночої статі, 45 – чоловічої та 17 осіб обрало свій варіант. Учасники також були структуровані за типом організації, де вони працюють, так, 92 особи були представниками державного типу організації, а 37 осіб – приватного типу організації. Результати аналізів підтвердили висунуту гіпотезу, про те, що існуватимуть певні відмінності між представниками державного та приватного типу організації в оцінці організаційно-психологічного середовища, у кар’єрних та мотиваційних орієнтаціях. Було виявлено, що організаціям державного типу притаманні такі показники: синергія – стратегія, цінності, традиції, лідерство, управління, залучення, клімат, комунікація, якір – професійна компетентність, менеджмент, стабільність, служіння, виклик, інтеграція, підприємництво та мотив – висока зарплата, комфортні умови, структурування роботи, соціальні контакти, довгі взаємини, визнання, складність завдань, різноманіття роботи, креативність, саморозвиток, суспільна користь. Для організацій приватного типу характерні: синергія – конфлікт, якір – автономія та мотив – влада.Item Тривожність та її вплив на соціальну адаптацію працівників ІТ-сфери в умовах дистанційної роботи(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Кучминда, Юлія Василівна; Kuchmynda, Yuliia Vasylivna; Терлецька, Юліана Миронівна; Національний університет "Львівська політехніка"Item Соціально-психологічні особливості самоповаги у здобувачів вищої освіти(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Матулкіна, Людмила Валеріївна; Matulkina, Liudmyla Valeriivna; Партико, Неоніла Вікторівна; Національний університет "Львівська політехніка"Розглядається поняття самоповаги у здобувачів вищої освіти. Теоретично проаналізовано ряд наукових джерел щодо поняття самоповаги та експериментально досліджено вплив самоповаги на успішність здобувачів вищої освіти. Проаналізовано та подано детальний опис етапів, вибірки і результатів експериментального дослідження. Визначено якісні й кількісні показники та рівні розвитку самоповаги здобувачів вищої освіти. Проведений кореляційний аналіз надав можливість виявити міцність взаємозв’язків між усіма конструктами компонентної структури самоповаги у здобувачів вищої освіти. Спираючись на якісні показники структурних компонентів досліджуваного особистісного утворення, ми визначили рівні прояву самоповаги у здобувачів вищої освіти (високий, середній, низький). Дослідження самоповаги у здобувачів вищої освіти є досить актуальним і важливим питанням. Освіта є періодом інтенсивного особистісного розвитку, де здобувачі вищої освіти зустрічаються з новими викликами, вимогами та можливостями. Самоповага впливає на психологічний стан та загальне благополуччя здобувачів, їхню академічну успішність, мотивацію і здатність досягти своїх цілей. На основі здійсненого ґрунтовного теоретичного аналізу визначено такі психологічні умови формування зазначеного особистісного утворення: усвідомлене уявлення про себе, адекватна самооцінка, самоставлення до себе, як до іншого, оцінка іншими власних досягнень; взаємодія зі значущими іншими; позитивна мотивація стосовно себе.Item Особливості соціокультурної ідентифікації в пізньому юнацькому віці(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Малиш, Максим Ярославович; Malysh, Maksym Yaroslavovych; Новікова, Жанна Михайлівна; Національний університет "Львівська політехніка"У ході теоретичного аналізу ми сформували визначення ідентичності як набір ролей, характеристик та особливостей, через які особистість описує себе. Ідентифікація – процес набуття ідентичності. Ми припускаємо, що складна структура кореляцій між аспектами соціокультурної ідентичності може бути пояснена меншою кількістю факторів. Для підтвердження робочої гіпотези було зібрано дані 77 респондентів віком від 18 до 25 років. Серед опитуваних було 46 жінок та 31 чоловік. Дескриптивний аналіз показав, що у структурі самоідентифікації переважають соціальне, комунікаційне та рефлексивне Я. Конформізм та самооцінка виражені адаптивно. У міжособистісній комунікації врівноважені тенденції до домінування та співпраці. У етнічній ідентифікації переважає афективний аспект, виражена регіональна ідентифікація. У ході факторного аналізу були виділені такі фактори: традиційно-культурні основи, національно-громадянська самосвідомість, інформаційно-комунікаційний вплив, вплив масової культури, вплив найближчого оточення. Кореляційний аналіз показав, що національно-громадянська самосвідомість та інформаційно-комунікаційний вплив асоційовані з аспектами ідентичної самоідентифікації. Також вони пов’язані з комунікаційними аспектами, що вказують на більшу готовність до співпраці та встановлення дружніх стосунків. Інформаційно-комунікаційний вплив пов’язані із виявами лідерських амбіцій, при цьому виявляється схильність до егоїзму, підозрілості, але й альтруїзму. Вплив масової культури асоційований с самоідентифікацією через рефлексивне та комунікаційне Я.Item Соціально – психологічні чинники формування образу тіла(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Крілик, Юлія Андріївна; Krilyk, Yuliia Andriivna; Сняданко, Ірина Ігорівна; Національний університет "Львівська політехніка"Суб’єктивне сприйняття людиною своєї зовнішності називають образом тіла, який може бути позитивним, нейтральним чи негативним. Соціальні фактори відіграють значну роль у формуванні образу тіла, мова йде про культуру, здебільшого різні ідеали краси, медіа, соціальні стандарти і норми. Крім соціальних, впливають на формування образу тіла й психологічні чинники: самооцінка, перфекціонізм, неблагополучний дитячий та травматичний досвід. Мета дослідження - вивчення зв’язку соціально-психологічних чинників та їх впливу на формування образу тіла людини. Кількість досліджуваних становила 75 людей, а саме жінок 18-45 років, частина з яких мала розлади харчової поведінки. Було з’ясовано, жінки з травматичним досвідом в дитинстві та дорослому віці (особливо, фізичне та сексуальне насилля) можуть бути більш схильні до стурбованості своїм тілом. Розуміння впливу соціально-психологічних чинників на формування образу тіла може допомогти у розробленні програм та заходів задля підвищення самооцінки, створення позитивного образу тіла та підвищення психічного здоров’я.Item Психологічні фактори прояву лідерства медичних працівників(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Олексюк, Роксолана Зіновіївна; Oleksiuk, Roksolana Zinoviivna; Клименко, Марія Романівна; Національний університет "Львівська політехніка"Лідерство є критично важливим елементом в системі охорони здоров'я, оскільки безпосередньо впливає на якість медичних послуг, координацію роботи між різними підрозділами та загальну ефективність системи. У світі, що стикається з численними викликами, зокрема пандеміями та збройними конфліктами, наявність лідерських якостей у медичних працівників стає все більш актуальною. Основною метою даної роботи є діагностика лідерських якостей медичних працівників КНП “Рожнятівська багатопрофільна лікарня” РСР. Емпіричне дослідження лідерських здібностей медичних працівників виявило важливість розвитку лідерських навичок для покращення якості медичних послуг. Відзначено, що лідери в медичній сфері сприяють підвищенню довіри пацієнтів, ефективній роботі команди та загальному покращенню результатів діяльності закладу. Результати дослідження свідчать про необхідність активізації навчання медичних працівників лідерству, що дозволить ефективно реагувати на виклики сучасності.Item Індивідуально-психологічні особливості ціннісних орієнтацій здобувачів вищої освіти(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Тиховська, Світлана Іванівна; Tykhovska, Svitlana Ivanivna; Книш, Анастасія Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"Item Психологічне благополуччя молоді з різною активністю у соціальних мережах(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Вірста, Наталія Вікторівна; Virsta, Nataliia Viktorivna; Галян, Ігор Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"Психологічне благополуччя є суб’єктивним досвідом позитивної забарвленості почуттів або ж когнітивних оцінок. В нього включено життєву мету, життєву силу, позитивні афекти, задоволеність життям, оптимізм та щастя. Визначено як позитивні, так і негативні аспекти впливу спілкування у віртуальному просторі на молодь. З метою апробації та підтвердження припущення було досліджено 126 осіб віком від 17 до 22 років. Емпіричне дослідження, проведене серед молоді, виявило, що серед досліджуваних є високо та низькоактивні користувачі. Вони надають перевагу трьом соціальним мережам: Instagram, TikTok та Facebook та найчастіше користуються меседжерами Telegram, Viber та WhatsApp. За порівняльним аналізом визначено, що психологічно більш благополучними, більш задоволеними у визначенні та досягненні цілей та в загальному має більшу цікавість до свого життя є ті молоді люди, які не приділяють значної кількості часу та уваги соціальним мережах. А також вони мають проблеми у керуванні своїми емоціями, неадекватно проявляють емоції, не бажають зближатися з людьми на емоційній основі. Для групи, що є високоактивною характерні більш високі показники відкритості, впевненості у собі, цінності себе, прийняття та прив’язаності до себе та виявляють нижчі показника віддзеркаленого Я, внутрішньої конфліктності та звинувачення себе. Психологічне благополуччя молоді залежить від задоволеності від життя, від Інтернет- залежності, від емоційних бар’єрів у міжособистісному спілкуванні, комунікативних та організаторських здібностей, самоставлення особистості.