Журналістські науки
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/42995
Browse
7 results
Search Results
Item Українська періодика: виклики воєнного часу(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Паславський, Ігор; Paslavskyy, Ihor; Львівський національний університет імені Івана ФранкаПроаналізовано функціонування друкованих засобів масової інформації – місцевих періодичних видань, обласної преси та всеукраїнських газет і журналів у перший період повномасштабної російської збройної агресії. Виокремлено три групи періодики. Місцеві видання, що повністю перестали виходити у світ, і на невизначений час припинили ведення медійного бізнесу. Газети, що тимчасово згорнули інформаційну діяльність, змінили локацію редакції і поновили за відносно короткий термін вихід у світ в онлайнформаті. Зберегли медійний бренд та налагодили комунікацію з аудиторією. Періодичні видання з місцем постійної дислокації на підконтрольній Українській державі території, які переорієнтувались відповідно до умов воєнного часу, оперативно відреагували на підвищення вартості паперу, порушення логістичних зв’язків, на виклики, пов’язані із придбанням комплектуючих і розхідних поліграфічних матеріалів тощо. Відчутним викликом для періодики стало раптове і майже тотальне припинення надходжень від рекламної продукції. Локальна преса і видання обласного та всеукраїнського рівнів переорієнтували інформаційний контент на військову тематику, у перших номерах обрали депресивний ракурс її висвітлення. Уже від третього–четвертого номера газети та журналу контент друкованих видань зазнав кардинальних змін, тематика виступів значно розширилась. Змістовність, цікавість та інформаційна насиченість публікацій знову задомінували в періодиці, а інформаційні, аналітичні та експертні журналістські матеріали наповнились змістом героїчного спротиву та обнадійливого перебігу подій на основному театрі воєнних дій. Більшість українських періодичних видань у перший рік війни втримались на інформаційному ринку, адаптувались до його викликів та продовжують надавати суспільству виважену, перевірену, достовірну інформацію про ситуацію в країні та на фронті. Стійкість редакційних колективів у воєнний час виявилась вищою за очікування медійних експертів.Item Медіамістифікація у контенті всеукраїнських телеканалів: український досвід(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Пуцята, Ірина; Putsiata, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано український досвід медіамістифікації у контенті всеукраїнських телеканалів. Актуальною проблемою є застосування жанру містифікації у контенті всеукраїнських телеканалів, за допомогою якого журналісти демонструють в країні та за її межами фейкові новини чи сфабриковані програми на телебаченні як реальні. Проаналізовані наукові підходи вчених до визначення поняття “медіа містифікація”. Визначено, що значна кількість дослідників підкреслюють, що до однієї з основних ознак містифікації належить правдоподібність, яка характеризується як критерій її якості, оскільки ефективною медіамістифікацією вважатиметься в тому випадку, коли буде найвищий рівень правдоподібності. З’ясовано, що медіамістифікація орієнтована на те, щоб показати глядачу фрагмент дійсності в його правдивості, щоб не виникало підозр. Визначено, що на сьогодні існують загальновживані технології містифікації, які застосовують на українському телебаченні: фільмування “від першої особи”, “ефект тремтячої камери”, непопулярні актори чи невідомі представники органів влади. Для створення хороших та позитивних сюжетів містифікатори почали розтягувати правду, наголошувати на найбільш сенсаційних кутах своїх історій, вигадувати цікаві подробиці та перебільшувати, поки деякі історії не стали вигадкою. У рамках нашого дослідження акцентовано увагу на сатиричних фейкових новинах, які спрямовані на створення мотиваційних установок до саморефлексивного аналізу новинного медіаконтенту. Сатиричні фейкові медіа не прагнуть до прихованої пропаганди, не намагаються приховати свої цілі та обдурити, дезінформувати, маніпулювати громадською думкою, не створюють ілюзію дійсності, не наділяють авторів масками справедливих, об’єктивних журналістів, а навпаки, визнають вигаданість описаних подій та явищ (як приклад, можемо навести такі розважальні програми: “95-квартал”, “Дизель Шоу” тощо). Крім використання містифікації через прийом сатири, основною метою медіамістифікації є і матеріальне збагачення. Так, як відомо, сучасні мас-медіа прагнуть не лише виконувати свою високу соціальну місію, а й приносити прибуток редакції та власнику інформаційного ресурсу. Сформовані висновки, що медіамістифікація – це створення та закріплення в інформаційному поліфіктивної історії чи події, що підкріплюється переліком правдоподібних фактів, які виступають яскравим інформаційним приводом для засобів масової інформації протягом тривалого часу з метою досягнення соціально-значущого результату. А мета медіамістифікації може бути корисливою, тобто сприяти матеріальному збагаченню; пропагандистською, що сприяє розповсюдженню відповідний ідей; розважальною, наприклад, жарт із метою отримання популярності.Item Новинарна фотографія у сучасній журналістиці: види та особливості(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Максимович, Мирослав; Maksymovich, Myroslav; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті вказано на те, що в сучасних засобах масової інформації фотографії дедалі частіше виконують роль не лише візуального супроводу інформаційного, аналітичного чи публіцистичного тексту, а й на рівні із заголовками стають орієнтиром для привернення уваги аудиторії. Такий підхід збільшує вимоги до якості ілюстративного матеріалу в сучасній періодиці, адже від нього напряму залежить популярність опублікованого на шпальтах газети чи журналу тексту. Окремі світлини можуть бути самодостатнім візуальним фактажем, який не потребує вербального роз’яснення. Закцентовано увагу на ролі, призначенні та особливостях новинарної фотографії як жанру сучасної фотожурналістики. У публікації здійснено короткий огляд джерельної бази з проблематики дослідження. Розглянуто основні визначення й характерні особливості новинарної фотографії як одного з головних інформаційних жанрів сучасної зображальної журналістики. Наголошено, що сучасні фотожурналісти мають не лише орієнтуватися в жанрах фотожурналістики, а й уміти використовувати їх у повсякденній практиці. Наведено погляди теоретиків фотожурналістики на сучасний стан новинарної фотографії та подано рекомендації фотожурналістів-практиків і працівників інформаційних агентств щодо основних вимог до створення світлин у цьому жанрі. Розглянуто процес створення новинарних фотографій та їхнє використання у сучасних періодичних виданнях. Наголошено на критеріях якості таких світлин та їхньому місці в візуальному супроводі інформаційного тексту. У висновках подано рекомендації щодо підготовки фотожурналістів, які мають намір працювати в жанрі новинарної фотографії.Item Features of infotainment penetration into the news journalism of tv channels : «1+1», «STB», «ICTV»(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Пуцята, Ірина; Putsyata, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті охарактеризовано особливості проникнення інфотейнменту в новинну журналістику телеканалів: «1+1», «СТБ», «ICTV» (на прикладі програм: «ТСН», «Вікна-новини», «Факти. Інформаційний випуск»). Розглянуто інфотейнмент як багатогранний засіб заповнення телевізійного ефіру, багатофункціональний аспект масової та міжособистісної комунікації. Ефективність досягається за допомогою роботи за певними схемами, що і показано в цій роботі. Автор звертає увагу на те, що в Україні активне впровадження методу інфотейнменту на телебаченні почалося після розпаду Радянського Союзу. У період економічної кризи засоби масової інформації зазнавали фінансових труднощів і потребували великих рекламодавців, тому для залучення аудиторії телередактори стали вдаватися до подачі політичної та соціальної інформації через розважальний аспект, беручи приклад із західних колег. Визначено причини та особливості жанру інфотейнменту в українських теленовинах, проаналізовано способи подання інформації на конкретних телеканалах, виявлено роль журналіста та ведучого у новинному мовленні. У процесі аналізу випусків програм «ТСН», «Вікна-новини», «Факти. Інформаційний випуск» з’ясовано, що у своїй роботі кореспонденти з усього творчого «інструментарію» інфотейнменту найчастіше використовують структурно-композиційні прийоми: візуальне оформлення, елементи художнього монтажу, лайфи. Поширеними прийомами в новинному мовленні є також: «журналіст як актор» і «тема як ядро змісту», тобто змістовні складові. Нерідко в сюжетах кореспонденти та ведучі використовують мовну гру, емотивність та іронію, завдяки яким досягається легкість подачі інформації, людина добре розуміє, про що говорить ведучий. Одним із способів досягнення доступності та привабливості інформації є мовна гра. Її сутність полягає в трансформації стійких словосполучень, прислів’їв, афоризмів тощо. Наразі український інфотейнмент у новинах та інформаційних програмах на вітчизняному телебаченні перебуває на стадії становлення. Його поширення у телеконтенті всеукраїнських каналів сприяє розвитку самих ЗМІ, адже цікаві новини приваблюють рекламодавців, тож, на нашу думку, саме за цим жанром майбутнє.Item Контроверсійні теми як різновид конфлікту в науковій журналістиці(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Гарматій, Ольга; Harmatiy, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”Відображення наукової контроверсійності розглядається як специфіка наукової журналістики. Авторка вважає контроверсійність тематики медіа-текстів про науку одним із важливих шляхів реалізації конфліктності у журналістських матеріалах. Ефективне подання наукової контроверсійної інформації в ЗМІ є резервом та інструментом розвитку і підтримки інтересу до науки, популяризації наукових знань серед широкого загалу, підвищення наукової медіа-грамотності. Основна мета журналістських матеріалів на контроверсійні наукові теми – спонукати до широкого обговорення таких тем, викликати до них суспільний інтерес, підвищити загальну наукову грамотність. Об’єктивно подані засобами масової інформації наукові дискусії та суперечки дають змогу повно і яскраво передати динаміку розвитку науки і суспільства, їхній взаємозв’язок. І, навпаки, неуважність ЗМІ до таких суперечностей, невміння їх осмислити призводять до зниження аналітичного та інформаційного рівнів журналістських матеріалів. Звернення медіа до контроверсійних тем неминуче позначається на змісті журналістських творів. Для того, щоб підтримувати інтерес до наукових знань, журналісти спілкуються із аудиторією, відтворюючи суперечки, дискусії, конфлікти у такій складній сфері, як наука. Журналістському поданню наукових контроверсійних тем притаманне встановлення змістових домінант, пошук і увиразнення смислового центра дискусії. Крім цього, контроверсійність, відтворена у ЗМІ, набуває смислового розширення. Реальна наукова дискусія використовується у журналістських текстах як точка відліку авторського повідомлення, розглядається як первинна, що нанизує на себе похідні суперечності. У результаті у поле зору медіа потрапляє широке коло взаємостосунків науки з іншими сферами – політикою, культурою, релігією, мораллю тощо.Item Сучасна фотожурналістика: проблеми, виклики, перспективи(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Максимович, Мирослав; Maksymovich, Myroslav; Національний університет “Львівська політехніка”Розглянуто роль і значення фотожурналістики в сучасних умовах, окреслено найважливіші проблеми та виклики, з якими стикаються фотожурналісти та редактори сучасних ЗМІ під час створення та оприлюднення візуального контенту. Здійснено спробу проаналізувати морально-етичні цінності у роботі фотокореспондентів та фоторепортерів, знайти ефективну модель роботи людини з фотокамерою чи будь-яким іншим знімальним пристроєм залежно від вимог власників та редакторів засобів масової інформації. Наголошено на об’єктивності/суб’єктивності візуального контенту в сучасних мас-медіа. Розглянуто окремі аспекти роботи фотожурналістів-професіоналів та фотографіваматорів, що стали свідками подій. Наголошено на естетичній складовій сучасної фотожурналістики та її відображенні у засобах масової інформації. Відзначено, що із удосконаленням технічних пристроїв та розвитком цифрових технологій достовірність і автентичність світлин стають суперечливим явищем. Зосереджено увагу на суперечливій діяльності фотожурналістів та фоторедакторів, яка полягає у порушенні ними професійних стандартів журналістики, професійних кодексів та морально-етичних норм. Наведено приклади таких порушень у сучасних засобах масової інформації. Автор наголошує на тому, що неприпустимо використовувати постановкові та відредаговані світлини, відображаючи дійсність без прив’язки до справжнього контексту. У висновках подано рекомендації щодо поліпшення стану сучасної фотожурналістики в Україні та перспектив майбутнього розвитку фотографії з урахуванням досвіду провідних видань світу. Робота фотожурналістів повинна ґрунтуватися на тих самих засадах, правилах і принципах, які характерні для всієї журналістики.Item Тема культури в українських змі: основні тенденції подання(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02 26) Гарматій, Ольга; Кісіль, Соломія; Harmatiy, O.; Kisil, S.; Національний університет «Львівська політехніка»Висвітлено тему культури в сучасних українських медіа. Культурологічна тематика трактується як важливий елемент медіапростору. Розглянуто основні тенденції, аспекти і проблеми подання інформації про культуру в ЗМІ. Cхарактеризовано особливості представлення питань культури у різних ЗМІ. Визначено способи підвищення якості та ефективності медіатекстів на зазначену тему