Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/3184

Browse

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Історичний аналіз становлення земельного кадастру в Галичині
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Тревого, І.; Губар, Ю.; Дрбал, А.; Trevoho, I.; Hubar, Y.; Drbal, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Науково-дослідний геодезичний, топографічний і картографічний інститут; Lviv Polytechnic National University; Research Geodetic Topographic and Cartographic Institute, Zdiby; Research Geodetic
    Проаналізовано становлення земельного кадастру в Галичині, детально розглянуто етапи створення поземельних кадастрів для різних об’єктів нерухомості (ріллі, пасовищ, сінокосів, озер, лісів тощо), створених у кінці XVIII – першій половині XIX ст. Викладені у статті матеріали є цінним джерелом для вивчення аграрних відносин та земельного кадастру в Галичині, дають можливість простежити стан розвитку землеволодінь у період розвитку капіталізму на західноукраїнських землях.
  • Thumbnail Image
    Item
    Використання зонування території як частини генерального планування для визначення площ земель прибудинкових територій
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Губар, Ю.; Тревого, І.; Ваш, Я.; Hubar, Yu.; Trevoho, I.; Vash, Ya.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета цієї наукової роботи полягає у доведенні важливості й необхідності подальшого розвитку зонування територій у населених пунктах України з метою упорядкування прибудинкових територій. Методика. Реформа системи управління житловою нерухомістю нині ґрунтується на трьох основних напрямах: приватизація житлової нерухомості та створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ); реформування житлово експлуатаційних контор (ЖЕКів); створення ринку конкурентних управителів і ринку якісних житлово-комунальних послуг. До 2002 р., тобто до моменту набрання чинності Земельного кодексу України (ЗКУ) та Закону про ОСББ, питання оформлення прав на земельні ділянки під “звичайними” багатоквартирними житловими будинками було неврегульованим. Виняток становили кооперативні будинки. Стаття 66 [Земельний кодекс України, 2022] в редакції від 13.03.1992 р. передбачала, що: “Житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будівельним кооперативам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів надаються у постійне користування земельні ділянки для житлового, гаражного і дачного будівництва, розмір яких установлюється відповідно до затверджених у встановленому порядку норм і проєктно-технічної документації”. На практиці цю норму застосовували нечасто. Ситуація почала змінюватися із оновленням земельного законодавства. Результати. Суть розробленої методики полягає у визначенні часток прибудинкових територій для усіх одиниць нерухомості пропорційно до площі цих одиниць у загальній площі приміщень житлового будинку. У загальному випадку площа прибудинкової частки, яка розраховується для власника або користувача одиниці нерухомості, складається із площі земельної ділянки під будівлею, в якій розташована одиниця нерухомості, та площі земельної ділянки в прибудинковій території за вирахуванням площ всіх будівель у межах їх периметра. Наукова новизна та практична значущість. На основі викладених суджень вдосконалено методику визначення прибудинкових територій у частині розрахунку прибудинкових часток одиниць нерухомості із урахуванням проблеми зонування територій. Суть її полягає у визначенні меж житлового кварталу (мікрорайону), де розраховуватимуть межі прибудинкових територій, та визначенні територій у межах кварталу, які вилучають із площі житлового кварталу. До таких територій зараховують: земельні ділянки, які перебувають у приватній власності й оформлені відповідно до чинного законодавства (площа земельних ділянок приватної власності); земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні й оформлені відповідно до чинного законодавства (площа земельних ділянок постійного користування).
  • Thumbnail Image
    Item
    Сучасний стан розвитку методів оцінювання земель сільськогосподарського призначення
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Губар, Ю.; Сай, В.; Гулько, О.; Марченко, А.; Hubar, Yu.; Sai, V.; Hulko, O.; Marchenko, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета цієї наукової роботи полягає у вдосконаленні методів оцінювання земель сільськогосподарського призначення. Сьогодні уже знято мораторій на купівлю і продаж земель сільськогосподарського призначення і тому проблема встановлення об’єктивної (ринкової) ціни на сільськогосподарські землі є актуальною, адже підвищення рівня їх використання – об’єктивна необхідність та умова поступового розвитку суспільства. Методика. Вагомий внесок у вивчення теорії та методики проведення оцінювання земель зробили А. С. Даниленко, Ю. Ф. Дехтяренко, Ю. П. Губар, А. Г. Мартин, М. Г. Ступень, А. М. Третяк, Г. В. Черевко. Натомість формуванню і вдосконаленню методологічних основ здійснення грошової оцінки сільськогосподарських земель приділили увагу Г. Д. Гуцуляк, Д. С. Добряк, О. С. Дорош, О. Ф. Ковалишин. Акцентували на недоліках економічної оцінки І. К. Бистряков, С. І. Дорогунцов, А. М. Третяк, М. А. Хвесик та інші. Однак, незважаючи на доволі значну кількість наукових досліджень, у яких землю розглядали як засіб виробництва, знаряддя і предмет праці (а цього в нинішніх умовах недостатньо), малодослідженими і дискусійними залишаються питання вартості земель як цілісної системи з усією сукупністю властивостей. Це пов’язано із тим, що землі сільськогосподарського призначення переважно оцінюють диференційовано за показниками, які домінують (урожайність, вартість валової продукції тощо), не вибудовуючи ієрархії за значущістю інших показників. Складність і багатогранність проблеми оцінювання земель вимагає продовження і поглиблення наукових пошуків у цій сфері [Кучер О., 2003]. Результати. Дослідження ґрунтується на загальних принципах економічного і математичного моделювання, математичної статистики, економетрики, на фундаментальних і прикладних наукових розробках. Інформаційну базу досліджень становили наукові праці вітчизняних та іноземних вчених у сфері оцінювання нерухомості, земельного та міського кадастрів, статистики, екології. Питання ціноутворення на землю складне і багатогранне, від його вирішення залежить розвиток ринку землі. Тому подальші дослідження доцільно спрямувати на вдосконалення ринкової оцінки сільськогосподарських земель. Цей процес повинен ґрунтуватись на державному вручанні з урахуванням економічної та політичної ситуації. Це забезпечить після зняття мораторію на розпорядження землями сільськогосподарського призначення створення конкурентного середовища на ринку землі, об’єктивність здійснення оцінки та збільшення надходження коштів до державного бюджету. Наукова новизна та практична значущість. Виконані дослідження дадуть змогу покращити якість визначення ринкової вартості земель сільськогосподарського призначення для подальшого розвитку земельної реформи в Україні. Найвагомішими результатами дослідження є: узагальнення наукових положень щодо здійснення земельно-оцінних робіт та методичних підходів до визначення вартості сільськогосподарських угідь; виокремлення недоліків та переваг сучасних методів оцінювання сільськогосподарських земель; доведення важливості урахування екологічних чинників під час оцінювання земель, що виникають у результаті діяльності сільськогосподарських виробництв; обґрунтуванні необхідності оцінювання земельних ділянок із комплексом фізичних властивостей ґрунтів і просторових умов їх реалізації; розробленні методики оцінювання нормативної врожайності зернових культур на основі динаміко-статистичного імітаційного моделювання і програмного комплексу для її просторової реалізації. Доведено, що використання ринково обґрунтованих цін дасть змогу приймати виважені управлінські рішення під час реалізації земельної реформи в Україні. Фізичні та юридичні особи на основі запропонованих розробок матимуть змогу оцінювати інвестиційну привабливість земель сільськогосподарського призначення.