Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/3184
Browse
7 results
Search Results
Item Використання зонування території як частини генерального планування для визначення площ земель прибудинкових територій(Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Губар, Ю.; Тревого, І.; Ваш, Я.; Hubar, Yu.; Trevoho, I.; Vash, Ya.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета цієї наукової роботи полягає у доведенні важливості й необхідності подальшого розвитку зонування територій у населених пунктах України з метою упорядкування прибудинкових територій. Методика. Реформа системи управління житловою нерухомістю нині ґрунтується на трьох основних напрямах: приватизація житлової нерухомості та створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ); реформування житлово експлуатаційних контор (ЖЕКів); створення ринку конкурентних управителів і ринку якісних житлово-комунальних послуг. До 2002 р., тобто до моменту набрання чинності Земельного кодексу України (ЗКУ) та Закону про ОСББ, питання оформлення прав на земельні ділянки під “звичайними” багатоквартирними житловими будинками було неврегульованим. Виняток становили кооперативні будинки. Стаття 66 [Земельний кодекс України, 2022] в редакції від 13.03.1992 р. передбачала, що: “Житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будівельним кооперативам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів надаються у постійне користування земельні ділянки для житлового, гаражного і дачного будівництва, розмір яких установлюється відповідно до затверджених у встановленому порядку норм і проєктно-технічної документації”. На практиці цю норму застосовували нечасто. Ситуація почала змінюватися із оновленням земельного законодавства. Результати. Суть розробленої методики полягає у визначенні часток прибудинкових територій для усіх одиниць нерухомості пропорційно до площі цих одиниць у загальній площі приміщень житлового будинку. У загальному випадку площа прибудинкової частки, яка розраховується для власника або користувача одиниці нерухомості, складається із площі земельної ділянки під будівлею, в якій розташована одиниця нерухомості, та площі земельної ділянки в прибудинковій території за вирахуванням площ всіх будівель у межах їх периметра. Наукова новизна та практична значущість. На основі викладених суджень вдосконалено методику визначення прибудинкових територій у частині розрахунку прибудинкових часток одиниць нерухомості із урахуванням проблеми зонування територій. Суть її полягає у визначенні меж житлового кварталу (мікрорайону), де розраховуватимуть межі прибудинкових територій, та визначенні територій у межах кварталу, які вилучають із площі житлового кварталу. До таких територій зараховують: земельні ділянки, які перебувають у приватній власності й оформлені відповідно до чинного законодавства (площа земельних ділянок приватної власності); земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні й оформлені відповідно до чинного законодавства (площа земельних ділянок постійного користування).Item Сучасний стан розвитку методів оцінювання земель сільськогосподарського призначення(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Губар, Ю.; Сай, В.; Гулько, О.; Марченко, А.; Hubar, Yu.; Sai, V.; Hulko, O.; Marchenko, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета цієї наукової роботи полягає у вдосконаленні методів оцінювання земель сільськогосподарського призначення. Сьогодні уже знято мораторій на купівлю і продаж земель сільськогосподарського призначення і тому проблема встановлення об’єктивної (ринкової) ціни на сільськогосподарські землі є актуальною, адже підвищення рівня їх використання – об’єктивна необхідність та умова поступового розвитку суспільства. Методика. Вагомий внесок у вивчення теорії та методики проведення оцінювання земель зробили А. С. Даниленко, Ю. Ф. Дехтяренко, Ю. П. Губар, А. Г. Мартин, М. Г. Ступень, А. М. Третяк, Г. В. Черевко. Натомість формуванню і вдосконаленню методологічних основ здійснення грошової оцінки сільськогосподарських земель приділили увагу Г. Д. Гуцуляк, Д. С. Добряк, О. С. Дорош, О. Ф. Ковалишин. Акцентували на недоліках економічної оцінки І. К. Бистряков, С. І. Дорогунцов, А. М. Третяк, М. А. Хвесик та інші. Однак, незважаючи на доволі значну кількість наукових досліджень, у яких землю розглядали як засіб виробництва, знаряддя і предмет праці (а цього в нинішніх умовах недостатньо), малодослідженими і дискусійними залишаються питання вартості земель як цілісної системи з усією сукупністю властивостей. Це пов’язано із тим, що землі сільськогосподарського призначення переважно оцінюють диференційовано за показниками, які домінують (урожайність, вартість валової продукції тощо), не вибудовуючи ієрархії за значущістю інших показників. Складність і багатогранність проблеми оцінювання земель вимагає продовження і поглиблення наукових пошуків у цій сфері [Кучер О., 2003]. Результати. Дослідження ґрунтується на загальних принципах економічного і математичного моделювання, математичної статистики, економетрики, на фундаментальних і прикладних наукових розробках. Інформаційну базу досліджень становили наукові праці вітчизняних та іноземних вчених у сфері оцінювання нерухомості, земельного та міського кадастрів, статистики, екології. Питання ціноутворення на землю складне і багатогранне, від його вирішення залежить розвиток ринку землі. Тому подальші дослідження доцільно спрямувати на вдосконалення ринкової оцінки сільськогосподарських земель. Цей процес повинен ґрунтуватись на державному вручанні з урахуванням економічної та політичної ситуації. Це забезпечить після зняття мораторію на розпорядження землями сільськогосподарського призначення створення конкурентного середовища на ринку землі, об’єктивність здійснення оцінки та збільшення надходження коштів до державного бюджету. Наукова новизна та практична значущість. Виконані дослідження дадуть змогу покращити якість визначення ринкової вартості земель сільськогосподарського призначення для подальшого розвитку земельної реформи в Україні. Найвагомішими результатами дослідження є: узагальнення наукових положень щодо здійснення земельно-оцінних робіт та методичних підходів до визначення вартості сільськогосподарських угідь; виокремлення недоліків та переваг сучасних методів оцінювання сільськогосподарських земель; доведення важливості урахування екологічних чинників під час оцінювання земель, що виникають у результаті діяльності сільськогосподарських виробництв; обґрунтуванні необхідності оцінювання земельних ділянок із комплексом фізичних властивостей ґрунтів і просторових умов їх реалізації; розробленні методики оцінювання нормативної врожайності зернових культур на основі динаміко-статистичного імітаційного моделювання і програмного комплексу для її просторової реалізації. Доведено, що використання ринково обґрунтованих цін дасть змогу приймати виважені управлінські рішення під час реалізації земельної реформи в Україні. Фізичні та юридичні особи на основі запропонованих розробок матимуть змогу оцінювати інвестиційну привабливість земель сільськогосподарського призначення.Item Шляхи розвитку національних кадастрових систем(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Губар, Ю.; Хавар, Ю.; Ваш, Я.; Hubar, Yu.; Khavar, Yu.; Vash, Ya.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета цієї наукової роботи полягає у доведенні важливості й необхідності подальшого розвитку національних кадастрів, а саме упровадження 3Д/4Д кадастрів, які удосконалять прийняття управлінських рішень. Запропонована технологія дасть змогу проводити вимірювання й оновлювати національні кадастри у режимі реального часу. Надійна система перевірки повинна продовжувати забезпечувати цілісність кадастру. Методика. Національні кадастрові системи відіграють особливу роль в управлінні земельними ресурсами, а кадастрова інформація є основою для оподаткування та інвестицій з метою раціонального використання та охорони земель. Новітні багатофункціональні кадастри формують комплексну земельно-інформаційну систему об’єктів нерухомого майна. Передбачено, що до структури цієї системи входитимуть базові реєстри (земельний реєстр, реєстр прав і реєстр об’єктів капітального будівництва) та загальні реєстри, що містять відомості про об’єкти, види угідь, природні та якісні характеристики земель та інші дані, які є основою для економічного і територіального планування та землеустрою [Перович Л., 2003]. Результати. Основним напрямом розвитку національних кадастрових систем є збирання даних та узагальнення інформації про стан, кількісні та якісні показники земельних ресурсів, однак ці етапи дослідження не є кінцевою метою створення кадастрових систем. Потрібно зосередити увагу на зручності та доцільності використання такої інформації. Для підвищення ефективності роботи національних земельно-кадастрових систем необхідно розширити кадастрову систему інформацією про земельні ресурси, які з певних причин залишились без власника або в оформленні яких допущено помилки; ділянки, що мають власника, але не використовуються в господарській діяльності. Така інформація забезпечить формування багаторівневої структури земельного ринку та підвищить ефективність державного регулювання. Наукова новизна та практична значущість. Доведено важливість розвитку сучасних національних кадастрових систем, що дасть змогу надалі збільшити їх потенціал з метою вирішення надважливих державних завдань, а саме: управління надзвичайними ситуаціями, економічними процесами, ефективного управління у сфері комунального господарства та здійснення багатьох інших функцій державного управління. Запропонований підхід дає змогу належно зрозуміти й оцінити правову ситуацію щодо землі, удосконалити тенденції інтенсифікації використання земель та технологій визначення меж об’єктів нерухомості. Впровадження новітніх технологій дасть можливість скоротити терміни територіального планування та девелопменту нерухомості.Item Інструментарій дослідження ринку нерухомості та встановлення загальних тенденцій його розвитку(Видавництво Львівської політехніки, 2020-01-22) Губар, Ю.; Хавар, Ю.; Мошовська, Н.; Hubar, Yu.; Khavar, Yu.; Moshovska, N.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityItem Методика містобудівного моделювання масової оцінки земель(Видавництво Львівської політехніки, 2020-01-22) Губар, Ю.; Сай, В.; Винарчик, Л.; Hubar, Yu.; Sai, V.; Vinarchik, L.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityItem Аналіз впливу похибок положення межових знаків, отриманих за допомогою безпілотних літальних апаратів, на вартість нерухомості(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Губар, Ю.; Hubar, Yu.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета цієї роботи – дослідження впливу похибок положення межових знаків, отриманих за допомогою безпілотних літальних апаратів, на вартість нерухомості. Аерознімання вже протягом кількох десятиліть є ефективним інструментом для виконання геодезичних робіт, геофізичних досліджень та проведення різних видів моніторингів, однак для оцінювання нерухомості такі методи не застосовують. Сучасні технології створення топографічних та кадастрових планів ґрунтуються саме на використанні матеріалів цифрового аерознімання [Бурштинська Х., 2013]. Однак собівартість застосування літаків та гелікоптерів для локального велико- масштабного знімання на порядок вища і тому альтернативним рішенням є використання БПЛА [Галецький В., Глотов В., Колесніченко В., 2012; Глотов В., Церклевич А., Збруцький О., 2016]. Методика. Безпілотні літальні апарати (БПЛА) найчастіше застосовують як дешеву альтернативу традиційного аерознімання з літаків, гелікоптерів, мотодельтапланів і космічного (супутникового) знімання. Окрім значної економічної ефективності (здешевлення у десятки разів), БПЛА мають додаткові переваги, а саме: маловисотність, точковість, мобільність, екологічна чистота польотів [Hubar Yu., 2016]. Роботи із землеустрою здебільшого виконуються безсистемно і без надійного контролю, тому застосовування звичайних геодезичних методів та результатів опрацювання вимірювань не дає змоги отримати необхідну точність координат пунктів, межових знаків та знімальної основи. Все це призводить до виникнення проблем суміщення меж прилеглих ділянок внаслідок використання неякісної кадастрової інформації у базах даних, які формували упродовж значного періоду регіональні центри ДЗК [Глотов В., Смолій К., 2008]. Результати. Застосування БПЛА доводить важливість їх для виконання оціночних робіт, що дасть змогу підвищити точність визначення координат меж об’єктів нерухомості та істотно пришвидшить процедуру оцінювання. Встановлено, що для великих населених пунктів точність визначення координат необхідно значно збільшити, адже вартість нерухомості у цих населених пунктах доволі велика і відповідно похибки у визначенні координат об’єктів нерухомості призводять до похибок у вартості об’єктів нерухомості населеного пункту, що юридично недопустимо і тому для дуже великих міст доцільно виконувати знімання на невеликих висотах і поступово підвищувати точність фотографування місцевості. Наукова новизна та практична значущість. Доведено важливість застосування БПЛА для оцінювання вартості об’єктів нерухомості, оскільки одержані у результаті виконаних обчислень середні квадратичні похибки у вартості 1 м2 об’єкта нерухомості менші за 0,3 % від його загальної вартості. Практична значущість застосування БПЛА зумовлена їхніми додатковими перевагами порівняно з традиційними методами знімань, а саме можливістю: отримання надвисокого розрізнення (одиниці й десяті сантиметра) на місцевості; детального знімання невеликих об’єктів і малих ділянок там, де це цілком нерентабельно або технічно неможливо зробити іншими способами, наприклад, в умовах міської забудови.Item Дослідження функції належності методами нечіткої математики з метою узгодження результатів оцінки ринкової вартості(2017-02-07) Губар, Ю.; Hubar, Yu.; Губар, Ю.; Національний університет “Львівська політехніка”Виконано дослідження функції належності мето- дами нечіткої математики з метою узгодження результатів оцінювання ринкової вартості об’єктів нерухомості. Перевагами методу є відсутність необхідності обґрунтовувати вагомості (значущості) результатів оцінювання, отриманих методами різних підходів, тобто передбачається, що для оцінки використано всі доступні можливості, і перевагу не надано жодному методу, що знижує суб’єктивність підсумкового результату. В методі підвищено увагу до обґрунтування меж діапазону мінімальних і максимальних цін у межах порівняльного підходу, що обґрунтовує необхідність детального аналізу ринку нерухомості під час виконання її оцінювання.