Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/3184
Browse
3 results
Search Results
Item Інвентаризація об’єктів садово-паркового господарства скверу Т. Масарика м. Ужгород із використанням НЛС(Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Ваш, Я.; Губар, Ю.; Калинич, І.; Четверіков, Б.; Vash, J.; Gubar, Y.; Kalynych, I.; Chetverikov, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Ужгородський національний університет; Lviv Polytechnic National University; Uzhhorod National UniversityМета. Мета роботи – висвітлити основні етапи і перспективи аналізу отриманих даних наземного лазерного сканування незначних груп зелених насаджень міст на прикладі скверу Т. Масарика в м. Ужгороді, а також порівняти цю технологію із класичним методом інвентаризації зелених насаджень. Методика. В роботі розкрито особливості інвентаризації об’єктів садово-паркового господарства із використанням даних наземного лазерного сканування (НЛС). Запропоновано методику визначення не тільки наявності об’єктів зеленого господарства, але і їх характеристик. Описано здійснення інвентаризації зелених насаджень та результати її виконання на прикладі скверу Т. Масарика в Ужгороді. Виконано порівняння даних інвентаризації, зібраних аналоговими методами у 2017 р., та даних НЛС 2021 р. Інвентаризація зелених насаджень здійснюється відповідно до Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України раз на п’ять років із квітня до жовтня і передбачає: визначення загальної площі, зайнятої об’єктами зеленого господарства, зокрема деревами, чагарниками, квітниками, газонами, стежками тощо; визначення кількості дерев і чагарників за видами насаджень, породами, віком, діаметром на висоті 1,3 м стовбурів дерев та стану їхнього утримання; визначення вартості об’єкта загалом і його окремих ділянок; вчасне внесення змін, які відбулися в зелених насадженнях, у креслення, паспорти об’єктів зеленого господарства та зведені дані про зелені насадження населеного пункту. Під час інвентаризації: визначено загальну площу, зайняту об’єктами зеленого господарства, зокрема деревами, чагарниками, квітниками, газонами, стежками тощо; встановлено кількість дерев і чагарників за типом насаджень, видами, віком, діаметром на висоті 1,3 м стовбурів дерев та стану їхнього утримання; визначено вартість об’єкта загалом і його окремих ділянок; вчасно внесено зміни, які відбулися в зелених насадженнях, у креслення, паспорти об’єктів зеленого господарства та зведені дані про зелені насадження населеного пункту. Результати. В результаті досліджень виконано лазерне сканування скверу Т. Масарика у м. Ужгороді та опрацьовано отримані дані. Здійснено детальну інвентаризацію зелених насаджень на набережній Незалежності, а саме на території меморіального скверу ім. Т. Масарика. Після подеревного обліку досліджено 106 деревних порід різних видів. Хвойних – три види, листяних – дванадцять. Під час інвентаризації за санітарним станом підраховано кількість дерев у кожній категорії: І категорія – 49; ІІ категорія – 33; ІІІ категорія – 1; ІV категорія – 27; V категорія – 1. Загальна санітарна оцінка насаджень – задовільна із незначним сухостоєм та аварійними насадженнями тополі білої, що потребують заміни. Вперше на Закарпатті створено просторову модель об’єктів садово-паркового господарства на основі якісних даних за допомогою програмного забезпечення Archicad та створено 3D-моделі зелених зон із можливістю їх відображення за допомогою технології BIMх із різних ракурсів. Практична цінність. Отриманими результатами може скористатися муніципальна влада для упорядкування та догляду за сквером Т. Масарика у м. Ужгороді.Item Методика картографування об’єктів історико-культурної спадщини засобами ГІС-технологій з використанням архівних картографічних та аероматеріалів(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Четверіков, Б.; Хінціцький, О.; Калинич, І.; Chetverikov, B.; Khintsitsky, O.; Kalynych, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Ужгородський національний університет; Lviv Polytechnic National University; Uzhhorod National UniversityМетою роботи є опрацювання архівних картографічних матеріалів та даних ДЗЗ для інтерпретації об’єктів історико-культурної спадщини (ОІКС) м. Черкаси, зокрема тих, що не збереглися. Методика. Запропонована одна із можливих технологічних схем для виконання дослідження. Згідно з нею першим кроком було проаналізовано вхідні дані дослідження, серед яких: карту м. Черкаси 1895 р. у масштабі 1:42000; німецький аерознімок 1944 р.; фрагмент космічного знімка м. Черкаси, отриманого із супутника GeoEye-1 у 2018 р. Геометричну корекцію вхідних матеріалів виконано в проєкції Меркатора і системі координат WGS84, в яких було отримано трансформований знімок. Наступним кроком було векторизовано об’єкти історико-культурної спадщини м. Черкаси, згідно із переліком, одержаним із сайта міста. Векторизовано об’єкти двох типів: точкові й полігональні. Під час векторизації полігональних об’єктів історичні межі уточнювали за допомогоюархівних карт і аерознімків. Розроблено спеціальні умовні позначення для кожного із типів об’єктів історико-культурної спадщини, відповідно до запропонованої класифікації. Поряд із цим створено атрибутивну базу даних цих об’єктів такої структури: номер паспорта об’єкта, назва пам’ятки, адреса ОІКС, номер рішення про взяття під охорону, довідка про ОІКС. Отримані векторні дані експортовано в обмінний формат із розширенням kmz і створено онлайн-версію тематичної карти на основі безкоштовного ресурсу GISFile. Результати. В результаті проведених досліджень створено тематичну ГІС об’єктів історико-культурної спадщини м. Черкаси, що нанесені на космічний знімок високого просторового розрізнення, отриманий у 2019 р. Створено онлайн-версію ГІС об’єктів історико-культурної спадщини м. Черкаси на основі безкоштовного картографічного сервісу GISFile, з можливістюздійснення за потреби аналізу розташування цих об’єктів і побудови оптимальних туристичних маршрутів. Наукова новизна. Запропоновано можливі алгоритми створення офлайн- та онлайн-версій тематичних ГІС. Практична цінність. Отримані результати картографування об’єктів історико-культурної спадщини м. Черкаси можуть використовувати структури охорони об’єктів історико-культурної спадщини м. Черкаси при Міністерстві культури.Item Референцні системи координат колишнього австрійського кадастру та їх використання під час проведення наукових досліджень у карпатському регіоні(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Заєць, І.; Калинин, І.; Савчук, С.; Zajets, M.; Kalynych, I.; Savchuk, S.; Науково-дослідний інститут геодезії і картографії; Ужгородський національний університет; Національний університет “Львівська політехніка”; Research Institute of Geodesy and Cartography; Uzhhorod National University; Lviv Polytechnic National UniversityCadastral maps of the former Austro-Hungary are valuable source material used in scientific research in different countries. The purpose of this paper is to present the possibility of using the data of the former Austrian cadastral maps for analysis of land uses in the Carpathian region by their transformation. Method. The impulse for such studies was the use of GIS technologies and tools and, accordingly, methods based on the analysis of cadastral maps data after their numerical transformation. To convert data from cadastral maps, information is needed on the local reference coordinate system and projection. In the Carpathian region, covered by the Austrian cadastre, fragments of three such reference systems were used: the Lviv system (the initial point is the High Castle in Lviv), the Vienna (the initial point is the St. Stephen's Cathedral in Vienna) and the Hungarian (the initial point is the Astronomical Observatory in Budapest). Results. The method is proposed and parameters of transformation coordinate reference systems are calculated. Scientific novelty. A methodology is developed that provides the appropriate accuracy of the transformation of the coordinates of the former Austrian reference systems into the modern information space. Practical significance. The results of the conversion and transformation of coordinates can be used to analyze the historical changes in the spatial structure of landscapes and the environment, in the study of rural settlements, the development of landscape gardening, the reconstruction of riverbed changes, and so on.