Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/3184
Browse
5 results
Search Results
Item Використання сучасного програмного забезпечення для визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямів(Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Кравець, Т.; Полець, О.; Пащетник, В.; Kravets, T.; Polets, O.; Paschetnik, V.; Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; National Academy of Land Forces named after Hetman Petro SagaidachnyМета статті – оцінити точність способу визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків за допомогою апаратури споживачів супутникових навігаційних систем. У сучасних умовах є кілька основних способів визначення дирекційних кутів для прив’язки, проте з розвитком навігаційної апаратури у військах і у зоні бойових дій, зокрема, все частіше використовують координатний спосіб визначення дирекційних кутів. Точність і доцільність цього способу на належному рівні не вивчені й потребують польових досліджень, які і виконано в ході експерименту. Методика. Дослідження здійснено на основі аналізу наявних літературних джерел із цієї тематики та практичного застосування координатного способу визначення дирекційних кутів. Проведено експериментальні дослідження здійснення прив’язки координатним способом за допомогою навігаційної апаратури без перешкод, які б заважали проходженню супутникових сигналів, та з перешкодами, на основі яких зроблено висновки. Здійснено порівняння отриманих результатів з еталонними даними та з визначенням дирекційних кутів іншими способами, враховано точність та особливості виконання. Результати. Досліджено теоретичні, методичні та практичні проблеми використання ПАК “Кропива”, “Укроп” та “Базальт-М” у військах для визначення дирекційного кута координатним способом. Для оцінювання точності визначення дирекційних кутів координатним способом виконано експеримент. Визначено координати на пунктах Державної (ДГМ) та спеціальної геодезичних мереж (СГМ). За результатами вимірювань координат точок розраховано дирекційні кути між пунктами ДГМ та СГМ. Отримані дирекційні кути порівнювали з розрахованими дирекційними кутами, які отримані за координатами пунктів із каталогу координат геодезичних пунктів. За підсумковими розходженнями розрахували СКП та серединні похибки отримання дирекційних кутів координатним способом. Результати виконаних експериментів та аналіз інформації із відкритих джерел підтвердили, що точність визначення дирекційних кутів координатним способом залежить від точності визначення координат та відстані між точками, координати яких знаходять за допомогою приладів СНС. Прилади СНС, які є на озброєнні в РВіА, дають змогу використовувати координатний спосіб для визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямів під час топогеодезичної підготовки за умови, якщо відстань між точками не менша за 400–500 м, а СКП визначення прямокутних зональних планових координат за допомогою приладів СНС не перевищує 3–5 м. Наукова новизна полягає в активному застосуванні сучасних засобів супутникових навігаційних систем (СНС) та програмних засобів у зоні проведення ООС, що забезпечують упровадження принципово нових засобів координатних визначень та пришвидшують виконання робіт. За підсумками експерименту можна зробити висновок, що точність орієнтування переважно залежить від точнісних характеристик СНС та кількості супутників, які перебувають у полі зору СНС. У разі використання СНС із СКП до 1 м відстань між точками можна істотно зменшити. Практичне значення. На основі аналізу середньоквадратичного відхилення з використанням навігаційної апаратури та порівняння щодо каталогу координат геодезичних пунктів розроблено рекомендації стосовно використання командирам підрозділів тактичного рівня. Виокремлено часові особливості застосування навігаційної апаратури та визначено необхідну відстань між точками, їх вплив на точність визначення дирекційного кута координатним способом. З’ясовано, коли найдоцільніше застосувати навігаційну апаратуру для прив’язки. Результати дослідження сформульовано для командирів підрозділів, які за їх допомогою можуть ефективніше виконувати поставлені бойові завдання.Item Аналіз середньоквадратичного відхилення апаратури “Кропива”,“Укроп”,“Artos” та “Базальт-М” відносно каталогу координат геодезичних пунктів(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Кравець, Т.; Полець, О.; Щерба, Ф.; Kravets, T.; Polets, O.; Shcherba, A.; Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; National Academy of Land ForcesМетою статті є подання результатів аналізу глобальних навігаційних супутникових систем (ГНСС) і геоінформаційних систем (ГІС) у військових підрозділах на прикладі програмно-апаратних комплексів (ПАК) “Кропива”, “Укроп”, “Artos” та “Базальт-М”, зокрема порівняння точності визначення координат приладами відносно каталогу координат геодезичних пунктів та списку координат пунктів спеціальних геодезичних мереж. Методика. Дослідження виконано на основі аналізу наявних літературних джерел із цієї тематики та практичного застосування ПАК “Кропива”, “Укроп”, “Artos” та “Базальт-М”, порівняння точності визначення координат й розроблення на їх основі рекомендацій. Здійснено експериментальні дослідження визначення координат за допомогою програмного забезпечення без перешкод, які б заважали проходженню супутникового сигналу, та з перешкодами, на основі якого зроблено висновки. Результати. Досліджено теоретичні, методичні та практичні проблеми використання ПАК “Кропива”, “Укроп”, “Artos” та “Базальт-М” у військах для визначення координат. Проаналізовано тенденції та перспективи досліджуваного ПАК, враховуючи похибку, яку дають прилади під час визначення координат, та доцільність їх використання для топогеодезичного забезпечення підрозділів. Зіставлено й ґрунтовно проаналізовано чотири засоби для визначення координат. Окреслено способи застосування супутникових навігаційних систем і геоінформаційних систем у військових підрозділах на прикладі ПАК “Кропива”, “Укроп”, “Artos” та “Базальт-М”, обґрунтовано їх провідні завдання. Експериментально досліджено визначення координат різними ПАК та через різні проміжки часу отримані дані зіставлено з каталогом координат геодезичних пунктів. Наукова новизна. Необхідність цього дослідження пояснюється тим, що хоч ПАК “Кропива”, “Укроп” і “Artos” допущені до використання у ЗС України, а “Базальт-М” на озброєнні у військах або активно використовуються, зокрема в зоні проведення Операції Об’єднаних Сил (ООС), досі не здійснювалось порівняння точності визначення координат і не надавались рекомендації щодо їх застосування. Наукові праці, які б стосувались точності визначення координат приладами відносно каталогу координат геодезичних пунктів та списку координат пунктів спеціальних геодезични мереж, взагалі відсутні в Україні. Основний акцент у дослідженні зроблено на особливостях застосування ПАК, їх проаналізовано та висвітлено їхні перспективи у військовій сфері. Практичне значення. На основі аналізу середньоквадратичного відхилення апаратури “Кропива”, “Укроп”, “Artos” та “Базальт-М” відносно каталогу координат геодезичних пунктів розроблено рекомендації щодо їх використання для командирів підрозділів тактичного рівня. Виокремлено часові особливості застосування ПАК та їх вплив на точність визначення координат. Визначено ПАК, які найдоцільніше застосувати. Результати дослідження призначені для командирів підрозділів, які з їх допомогою можуть ефективніше виконувати поставлені бойові завданняItem Сучасні технології дослідження старовинних карт(Видавництво Львівської політехніки, 2020-01-22) Говадікова, А.; Hovadikova, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityItem Функціональні випробування програмного забезпечення наземного цифрового знімання(Видавництво Львівської політехніки, 2011) Глотов, В.; Макаревич, В.; Наводич, М.; Тумська, О.Запропоновано програмне забезпечення для обробки наземного цифрового знімання. Підкреслено технологічність в експлуатації та можливість застосування прямої та оберненої фотограмметричних засічок без центральних точок. Наведено результати лабораторних та польових випробувань, що дало змогу виконати всебічну апробацію програмного продукту. Предложено программное обеспечение для обработки наземной цифровой съемки. Подчеркивается технологичность в эксплуатации и возможность использования прямой и обратной фотограмметрических засечек без центральных точек. Приведены результаты лабораторных и полевых испытаний, что дало возможность провести всестороннюю апробацию программного продукта. Authors propose software for processing of terrestrial digital surveying. Attention is paid to technological effectiveness during exploitation and possibility of using direct and indirect photogrammetric intersections without central points. Laboratory and field testings give possibility to implement comprehensive approbation of the product. The testing results are presented.Item GYROMAX ™ АК-2М гіроскопічна насадка - сучасний продукт німецької компанії GeoMessTechnik Heger(Видавництво Львівської політехніки, 2011) Геґер, В.; Ковтун, В.; Тревого, І. С.Проаналізовано використання сучасної гіроскопічної насадки GYROMAX ™ АК-2М для виконання гіроскопічних робіт. Анализируется применение современной гироскрпической насадки GYROMAX ™ АК-2М для гироскопических работ. The use of modern add-on gyroscope GYROMAX ™ AK-2M for gyroworks is examines.