Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/3184
Browse
3 results
Search Results
Item Диференціація кінематики греблі Дністровської ГЕС-1 (за даними ГНСС-моніторингу просторових зміщень)(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Третяк, К.; Корлятович, Т.; Брусак, І.; Смірнова, О.; Tretyak, K.; Korliatovych, T.; Brusak, I.; Smirnova, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета цієї роботи – узагальнення висотних зміщень ГНСС-мережі просторового моніторингу греблі Дністровської ГЕС-1 для диференціації її кінематики та оцінювання впливу короткотривалих геодинамічних процесів на цій території. Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є моніторинг греблі Дністровської ГЕС-1 за даними ГНСС-мережі стаціонарної системи моніторингу просторових зміщень споруд (ССМПЗС) Дністровської ГЕС-1. Основою Дністровської ССМПЗС є дві базові ГНСС-станції, додатково оснащені роботизованим тахеометром, які встановлені на потужному фундаменті та розміщені на відстані кілька сотень метрів від греблі. На гребені греблі розміщені контрольні пункти, оснащені ГНСС-приймачем з антеною і кутниковим відбивачем із 3600 кутом огляду. Результати ГНСС-вимірювань передаються у програмне забезпечення Leica GNSS Spider, у якому здійснюється опрацювання та визначення координат базових та контрольних пунктів. У програмному забезпеченні GEOMOS виконується спільне урівноваження результатів ГНСС та лінійно-кутових вимірювань. Методика. Для узагальнення зміщень ГНСС-станцій Дністровської ГЕС-1 використано метод статистичного аналізу часових серій. Виконано пошук коваріаційних взаємозв’язків між усіма ГНСС-станціями ССМПЗС Дністровської ГЕС-1, що розміщені на греблі, за результатами вимірювань з 1.07.2017 р. до 31.03.2021 р. Для виділених періодів аномальних короткотривалих зміщень обчислено середні значення коваріації для кожної ГНСС-станції. Результати. За період з 1.07.2017 р. до 31.03.2021 р. за результатами коваріаційних зв’язків для більшості ГНСС-станцій виявлено три епохи аномальних висотних зміщень (Т = 2017.8 ±0.1, Т= 2019.0 ±0.1, Т = 2019.4 ±0.1). На основі коваріаційного аналізу встановлено, що в періоди аномальних вертикальних зміщень кінематика ГНСС-станції МР01 істотно відрізняється від кінематики ГНСС-станцій МР02-МР05. Кінематика ГНСС-станцій МР02-МР05 є сталою, що свідчить про аномальність руху блока, на якому встановлена ГНСС-станція МР01, щодо решти блоків греблі Дністровської ГЕС-1. Наукова новизна та практична значущість. Запропоновано метод для вивчення геодинаміки великих промислових територій, покритих мережею ГНСС-станцій. За результатами ГНСС-вимірювань виявлено періоди аномальних зміщень та виконано пошук просторових кінематичних взаємозв’язків між окремими ГНСС-станціями. Розроблену методику можна використовувати для диференціації кінематики конструктивних елементів інженерних споруд, промислових територій, геодинамічних полігонів, на території яких встановлені ГНСС-станції.Item Порівняння річних коливань складових тропосферної затримки, обчислених інтегруванням та за аналітичною моделлю(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Кладочний, Б.; Паляниця, Б.; Kladochnyi, B.; Palianytsia, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета роботи – дослідження річних коливань складових зенітної тропосферної затримки, обчислених числовим інтегруванням за даними аерологічного зондування атмосфери та за аналітичною моделлю Saastamoinen; оцінювання точності знаходження складових затримки за моделлю Saastamoinen за вибраний період досліджень. Методика. Основними методами визначення тропосферної затримки є зондування атмосфери та використання аналітичної моделі. Для дослідження складових зенітної тропосферної затримки використано дані зондування атмосфери, здійсненого на чотирьох українських аерологічних станціях (Київ, Харків, Львів та Одеса) із частотою 24 год, а також приземні значення метеорологічних параметрів, які надавали метеорологічні станції із частотою 3 год в період від 1 січня до 31 грудня 2019 р. Складові зенітної тропосферної затримки обчислено інтегруванням за даними аерологічного зондування та із використанням аналітичних формул Saastamoinen. На підставі обчислених даних складено графіки порівняння значень зондування та моделі й обчислено середні квадратичні похибки визначення складових тропосферної затримки. Результати. Здійснено порівняння значення складових затримки на пунктах, розташованих у різних кліматичних зонах, із використанням значень атмосферного тиску, приведеного до рівня моря. Обидві складові найбільших значень прийнято на пункті Одеса. Встановлено, що річні коливання сухої складової зенітної тропосферної затримки становлять 8–20 мм, коливання вологої складової – 75–95 мм. Добові амплітуди тропосферної затримки становлять 5–6 мм влітку та 12–13 мм взимку для сухої складової та 20– 30 мм влітку та 6–8 мм взимку для вологої складової. Середні квадратичні похибки визначення складових тропосферної затримки за моделлю Saastamoinen становлять у середньому 7 мм у разі визначення сухої складової та 22 мм – вологої складової. Наукова новизна та практична значущість полягають у тому, що на основі дослідження можна оцінити точність та доцільність використання різних методів визначення зенітної тропосферної затримки, а також оцінити динаміку зміни складових затримки та їх поведінку протягом довготривалого періоду. Результати можна використовувати для подальших досліджень тропосферної затримки та підвищення точності супутникових спостережень.Item Modified parametermethods of researching gnss networkswith correlative measurements and systematic errors(Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-01) Третяк, К.; Смолій, К.; Tretyak, K.; Smoliy, K.; Третяк, К.; Смолий, Е.; Institute of Geodesy; Lviv Polytechnic National UniversityГідроелектростанції переважно будуються в гірських умовах, що значно ускладнює виконання досліджень за їх деформаціями. Одним з найефективніших методів дослідження деформацій є ГНСС-спостереження. Однак в зв’язку з обмеженістю доступу до сигналу супутника в гірських умовах та корельованістю одночасних вимірів прояв систематичних похибок посилюється. Для зменшення впливу систематичних похибок ми розробили модифікований параметричний метод урівноваження ГНСС вимірів. Запропонований метод апробовано на мережі з ідеальними умовами доступу до сигналу супутника. Достовірність отриманих результатів становить 10–20 % порівняно з класичним параметричним методом. Також дослідження запропонованого методу проведено для мережі зі складними умовами доступу до сигналу супутника, достовірність результатів становить 10–50 %. Отже, запропонований диференційний метод потрібно застосовувати для урівноваження інженерно-геодезичних мереж ГЕС.