Теорія і практика будівництва
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/2113
Browse
3 results
Search Results
Item Evaluating the state of sanitary and hygienic conditions in ventilated rooms(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Капало, П.; Клименко, Г.; Возняк, О.; Желих, В.; Адамскі, М.; Kapalo, P.; Klymenko, H.; Voznyak, O.; Zhelykh, V.; Adamski, M.; Технічний університет Кошице; Національний університет “Львівська політехніка”; Технічний університет Білостока; Technical University of Kosice; Lviv Polytechnic National University; Bialystok University of TechnologyСьогодні надзвичайно важливою залишається проблема енергоощадності. Сучасні будівельні технології дають змогу створювати будинки з мінімальним енергоспоживанням, використовуючи енергоефективні зовнішні захищення, зокрема пластикові вікна. Це призводить до зниження тепловтрат приміщення, але загрожує зменшенням необхідного повітрообміну. Цю статтю підготовлено в Національному університеті “Львівська політехніка” у рамках проекту VEGA 1/0697/17 спільно з науковцями Технічного університету міста Кошице (Словаччина) та Політехніки Білостоцької міста Білосток (Польща). Досліджували стан санітарно-гігєнічних умов у приміщенні навчальної аудиторії учбового корпусу під час проведення занять. У приміщенні аудиторії, об’єм якої становить 127 м3, вентилювання передбачено: приплив повітря – природний неорганізований (відкриванням вікон), витяжка – природна, оргінізована. На початку та в кінці кожного заняття заміряли параметри повітряного середовища аудитрії, зокрема: його температуру, відносну вологість та вміст вуглекислого газу. Дослідження проводили в два етапи. Результати досліджень, наведені на графіках, вказують на залежність зміни параметрів повітряного середовища приміщення аудиторії від ефективності вентилювання. На першому етапі в приміщенні аудиторії не було припливної природної вентиляції (приміщення в перервах між заняттями не провітрювали). Як показали результати досліджень, температура та відносна вологість повітря залишились у межах допустимих норм, а концентрація вуглекислого газу значно перевищувала нормативні значення. Тому для підтримання нормативних параметрів повітряного середовища аудиторії запропоновано встановити припливно- витяжну вентиляційну установку. На другому етапі під час перерв приміщення вентилювали. При цьому було встановлено, що концентрація вуглекислого газу зменшилась на 33 %. Отже, за такого вентилювання навчальної аудиторії навіть 10- хвилинне провітрювання істотно впливає на якість повітряного середовища навчальної аудиторії.Item Monitoring of indoor air in a passenger railway wagons(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Капало, П.; Миронюк, Х.; Домніта, Ф.; Бакотю, С.; Kapalo, P.; Myroniuk, Kh.; Domnita, F.; Bacotiu, C.; Технічний університет Кошице (Словаччина); Національний університет “Львівська політехніка”; Технічний університет м. Клуж-Напока (Румунія); Technical University of Kosice, Slovakia; Lviv Polytechnic National University; Technical University of Cluj-Napoca, RomaniaУ будинках з низьким енергоспоживанням та пасивних будинках близько 80 % загальної енергії споживається для підігрівання або охолодження припливного повітря залежно від пори року. Це зумовлено переважно підвищенням рівня теплоізоляції та герметичності таких будинків. Насправді сучасні тенденції будівництва таких споруд полягають у тому, щоб утримувати вікна закритими, подаючи натомість повітря за допомогою вентиляційного устаткування. Такою є ситуація в деяких транспортних засобах, а саме в поїздах, які оснащені кондиціонером. Вентилюють пасажирський простір переважно механічним способом і в момент зупинки поїзда – природною вентиляцією відкриванням дверей вагонів, крім того, там необхідно мінімізувати витоки тепла. У статті наведено результати вимірювань концентрації вуглекислого газу в залізничних пасажирських вагонах. Було досліджено повітряне середовище у двох типах залізничних пасажирських вагонів: перший тип був “відкритим” вагоном, який мав два ряди сидінь з обидвох боків і центральний коридор між ними, а другий – “закритий” вагон з бічним коридором, що з’єднує окремі купе по довжині вагона. Вимірюючи концентрацію вуглекислого газу, можна визначити, чи постачається достатня кількість припливного повітря у простір, куди пасажири не мають можливості втрутитися (у випадку повністю закритих вікон). За результатами досліджень внутрішнього середовища в пасажирських вагонах, де було виявлено концентрацію CO2 та враховуючи рівень температури повітря у вагонах, можна стверджувати, що якість повітря була незадовільною. У обох контрольованих вагонах концентрація CO2 була більшою, ніж 1000 ppm. Пасажири в купе вагонів намагалися поліпшити стан повітря, відкриваючи двері від купе до коридору, навіть за рахунок втрати приватності. Це свідчить про те, що пасажири відчули симптоми втоми та погіршення якості повітряItem Analysis of the ventilation air flow rate for renewal of windows(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Капало, П.; Kapalo, P.; Технічний університет в Кошице, Словаччина, Інститут архітектурної інженерії; Technical University of Kosice, Slovakia, Institute of Architectural EngineeringЗа рахунок заміни старих дерев’яних вікон на нові пластикові вікна в старих будинках ми досягаємо масового зниження тепловтрат у будівлі. Нові вікна характеризуються кращою герметичністю. Питання полягає в тому, наскільки є можливим зменшити неконтрольовану вентиляцію. В статті наведено експериментальні дослідження якості внутрішнього повітря в кімнаті, які проводилися в два етапи. На першому етапі в кімнаті було встановлене 55-річне старе дерев’яне вікно. На другому етапі, в тій самій кімнаті було встановлене нове пластикове вікно. З експериментальних вимірювань якості внутрішнього повітря є обчислена інтенсивність вентиляції – інфільтрація. Була взаємно порівняна результуюча інтенсивність вентиляції. Метою статті є знайти, на основі експериментальних вимірювань, різницю в об’ємі потоку повітря в кімнаті шляхом інфільтрації, що спричинюється заміною старого дерев’яного вікна на нове пластикове вікно з ізоляційним подвійним заскленням. Відповідно до аналізу, можна стверджувати, що, замінивши старе дерев'яне вікно в кімнаті новим пластиковим вікном, об'єм потоку повітря, викликаний інфільтрацією, зменшився приблизно на 73 %. Загальні втрати тепла у вікні зменшились приблизно на 46 %.