Humanitarian Vision
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/29583
Browse
10 results
Search Results
Item The conspiracy conception of world Jihad as the instrument for the Islamization of Europe(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Івасечко, Ольга; Турчин, Ярина; Ivasechko, Olha; Turchyn, Yaryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті розкрито суть конспірологічної концепції світового джихаду як інструменту ісламізації Європи та досліджено її вплив на громадську думку в західноєвропейських країнах. Проаналізовано оцінку наявних та потенційних ризиків поширення конспіративізму в країнах Західної Європи, здійснену Міжнародним центром із вивчення екстремізму та політичної ненависті, а також розглянуто прогнози експертів із дослідницького центру Think Tank Pew Research Center як спробу розвіяти конспірологічний концепт про неминуче встановлення світового джихаду шляхом демографічних трансформацій. З’ясовано, що, незважаючи на збільшення частки мусульман серед європейського населення, об’єктивних підстав для ствердження про неминучість становлення світового джихаду немає. Зроблено висновок про те, що вірус «ісламофобії», як і інші теорії змови, засновані на стереотипному уявленні про певні народи, не є новим явищем, однак останнім часом конспірологічний концепт про перетворення європейського регіону на «Єврабію» став особливо актуальним в умовах інтенсифікації міграційних потоків до країн Європи. У світлі останніх новин про заяви конспіративного характеру західноєвропейських державних лідерів, за умови ігнорування проблеми спалахів «епідемії» конспіративного мислення та використання ісламофобних теорій змови з метою дезінформування та спотворення уявлення про дійсний стан справ, в Західній Європі доведеться оголосити «карантин».Item Загрози та виклики енергетичній безпеці Вишеградської четвірки в контексті реалізації газопроводу “Північний Потік-2”: детермінанти для України(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Івасечко, Ольга; Лапій, Богдана; Ivasechko, Olha; Lapiy, Bohdana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано стан енергетичної безпеки держав – учасниць Вишеградської групи в контексті реалізації газогону “Північний потік-2”. Увагу акцентовано на позиціях держав Вишеградської четвірки щодо імплементації зазначеного газового проекту ініційованого з боку Російської Федерації. З’ясовано, що будівництво трубопроводу “Північний потік-2” несе загрозу енергетичній безпеці не лише Вишеградській групі держав, Україні, але й Європейському Союзу загалом. За умови введення в експлуатацію зазначеного проекту для України це означає не тільки втрату доходу від транзиту блакитного палива, але й геополітичного важеля впливу. Зроблено висновок про те, що “Північний потік-2” це не тільки бізнес-проект у системі координат; російські проекти газових потоків мають і додаткові виміри, зокрема, корупційний, а головно військовий, який абсолютно вписується в технологію полігібресії Росії – мультифронтальну, багатовимірну агресію гібридного типу, що її РФ здійснює проти України та Заходу, використовуючи, з-поміж іншого, невійськовий інструментарій.Item Кліматична дипломатія як складова «м’якої сили» сучасних держав: міжнародний досвід та українські перспективи(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Івасечко, Ольга; Turchyn, Yaryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто основні підходи до визначення сутності суб’єктів, об’єктів та особливостей провадження кліматичної дипломатії як складової концепції «м’якої сили» сучасних держав. На основі аналізу міжнародного досвіду реалізації концепції кліматичної дипломатії встановлено, що для використання «м’якої сили» в міжнародних екологічних відносинах невід’ємною стає діяльність усіх учасників незалежно від рівня співпраці. Визначено ключову роль ООН, яка стала ініціатором низки кліматичних конференцій, зокрема Міжурядової конференції з навколишнього середовища в Стокгольмі, конференції в Ріо-де-Жанейро і Йоганнесбурзької кліматичної конференції. Виокремлено основні документи у сфері боротьби з глобальною проблемою зміни клімату, до яких належать Рамкова конвенція ООН про зміну клімату 1992 р., Кіотський протокол 1997 р. та Паризька кліматична угода 2015 р. Автор конкретизує мету прийняття зазначених документів, яка полягає у необхідності планування та управління природними ресурсами, боротьбі із забрудненням, неприпустимості нанесення шкоди екосистемі планети тощо. Проаналізовано місце та роль України в імплементації концепції кліматичної дипломатії. Визначено, що участь нашої держави в політиці з питань зміни клімату стала можливою завдяки активному міжнародному переговорному процесу та ратифікації основних міжнародних угод у цій сфері (Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, Кіотського протоколу та Паризької угоди). У висновку зроблено припущення про те, що перспективою подальших досліджень може стати взаємозв’язок енергетичної та кліматичної дипломатії та пошук нових компромісів, а також розроблення ефективніших програм, які б одночасно задовольняли потреби господарсько-економічної діяльності держави та зберігали належний рівень екологічної безпеки у світі.Item Modern energy transportation projects in the context of european energy security protection(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Івасечко, Ольга; Катеринак, Мазур; Ivasechko, Olha; Mazur, Kateryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityКомплексно досліджено модерні проекти транспортування енергоносіїв до європейських країн, загроз та викликів, пов’язаних з імплементацією, як для держав-членів Європейського Союзу, так і для України. Актуалізує це дослідження той факт, що наявність природних ресурсів розглядають окремі країни, зокрема Російська Федерація не як товар, а як суттєвий політичний важіль впливу на ті європейські країни, які є сьогодні залежними від постачань газу з боку Росії. Актуалізує комплексне дослідження політичного виміру реалізації європейських проектів транспортування енергоносіїв сукупність як об’єктивних, так і суб’єктивних чинників глобального, регіонального та локального вимірів, реагувати на котрі змушена кожна держава-член ЄС, зокрема і Україна та, які впливають на хід реформ в енергетичній сфері. Зроблено висновок про те, що Європейський Союз є лідером у світовій відновлюваній енергетиці і має намір бути флагманом у створенні та впровадженні сучасних і інноваційних енергетичних технологій. Щодо нових проектів газопостачання то варто наголосити, що будівництво вищезазначених потоків – це передусім козирна карта Росії проти України, і вони вдало нею користуються, адже розуміють, що залишившись без транзиту їхнього газу наша держава щорічно втрачатиме близько $2 млрд. Будівництво цих газопроводів ставить Європу у пряму залежність від Росії ще на 20–30 років. І РФ надалі продовжуватиме маніпулювати інтересами та цілями країн Європейського Союзу. Безпека постачання енергоносіїв є вкрай актуальною і для України, особливо в контексті чергової енергетичної кризи з боку РФ у кінці лютого 2018 р. Враховуючи сучасні виклики, які постають перед нашою державою, Україна має вибудовувати систему власної енергетичної безпеки, враховуючи пріоритети національних інтересів і максимально покладатись на власні сили.Item Проблеми та виклики соціальній політиці Європейського Союзу у контексті міграційної кризи(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-10-25) Івасечко, Ольга; Здоровега, Мар’яна; Ivasechko, Olga; Zdoroveha, Mariana; Національний університет “Львівська політехніка”Досліджено проблеми та виклики соціальної політики ЄС у контексті міграційної кризи. Акцентовано увагу на тому, що збереження динаміки напливу біженців та подальша ескалація міграційної кризи у найближчій перспективі може стати причиною ще більшого зростання економічних видатків через необхідність фінансування соціальної політики ЄС, яке проводиться з бюджетів країн-членів, як наслідок – тягар міграційної кризи лягає на громадян-платників податків, які проживають у межах Європейського Союзу.Item SWOT-аналіз енергетичної безпеки України(Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Івасечко, Ольга; Дорош, Леся; Національний університет “Львівська політехніка”Розглянуто проблему реформування енергетичного сектору України, що викликана глобальними, регіональними та локальними тенденціями у енергетичній сфері та зміною політичних, економічних та безпекових пріоритетів України у контексті російсько-українського конфлікту. На основі аналізу “Нової енергетичної стратегії України до 2020 року: безпека, енергоефективність, конкуренція” (НЕС 2020) за допомогою методики SWOT-аналізу виокремлено переваги та недоліки енергетичної безпеки України, а також зовнішні та внутрішні загрози таможливості у цій сфері. The article considers the problemof reforming of the Ukrainian energy sector, which is caused by global trends in the energy sector and by changes of Ukrainian political, economic and security priorities in the context of the Russia-Ukraine conflict. Taking into consideration efforts of the international community in combating climate change, the research analyses Ukraine’s international obligations in the context of signing the Paris Agreement 2015 on greenhouse gases emissionsmitigation. It is emphasized that this fact, in its turn, constrains our state authorities in revising the state policy in the energy sector, taking into account the necessity to attract significant investments for implementation of the reform. Particular attention is paid to the Ukraine’s EU integration course in the energy sector, especially on harmonization (adaptation) of the Ukraine-European Union Association Agreement in this field. It is asserted that the association with the EU allows Ukraine to find new ways of creation of qualitative energy security. Based on the analysis of the “New Energy Strategy of Ukraine Until 2020: Security, Energy Efficiency, Competition” (NES 2020), the author defines strengths and weaknesses of Ukraine’s energy security, as well as its internal and external threats and opportunities. The article deals with opinions of leading Ukrainian experts on implementation of the new energy strategy. The basic formula of Ukraine’s energy security is determined as following: energy efficiency and energy saving + proper usage of its own resources + diversification of imported energy supply + creation of strategic reserves + integration into the EU energy space. Implementation of these main components will allow creating and maintaining of strong and sustainable state energy security. The article emphasises three possible scenarios of Ukrainian energy sector development until 2020: “Europeanization of Ukraine’s energy market”, “Preservation of the status quo in energy relations”, “Loss of independence in energy policy”.Item Особливості функціонування та виклики розвитку ЄС у близькій перспективі (2017–2018 рр.)(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-03-11) Дорош, Леся; Івасечко, Ольга; Dorosh, Lesya; Ivasechko, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”Розглянуто новітні внутрішні та зовнішні загрози ЄС у близькій перспективі (2017–2018 рр.), що зумовлені глобальними, регіональними та локальними тенденціями світового розвитку та зміною політичних, економічних та безпекових пріоритетів ЄС у контексті підписання Римської декларації 2017 р. До загроз та викликів ЄС на близьку перспективу зараховано: гібридні наслідки агресії Російської Федерації в Україні, міграційну кризу в Європі, серію терористичних актів у європейських містах, непередбачувану політику новообраного президента США Д. Трампа щодо європейської системи безпеки, посилення позиції крайніх лівих та правих політичних сил у європейських державах, “Брекзіт” та його наслідки, зокрема, загрозу “ефекту доміно” в інших державах-членах Співтовариства.Item Безпековий потенціал ЄС: геополітичний та соціо-економічний виміри(Lviv Politechnic Publіshing House, 2016) Івасечко, Ольга; Дорош, ЛесяПроаналізовано показники окремих складових геополітичного та соціо-економічного вимірів безпекового потенціалу ЄС порівняно з аналогічними показниками потенціалів інших впливових акторів. Враховано як істотні переваги ЄС, так й показники слабкості, що дало змогу визначити місце та силу цього інтеграційного об’єднання як у регіональному вимірі, так і у глобальній системі. Вказано, що нові держави-члени ЄС надають суттєвих переваг об’єднанню на міжнародній арені, незважаючи на свій порівняно нижчий соціально-економічний рівень. The article analyzes indicators of certain constituents of geopolitical and socio-economic dimensions of the EU’s security potential in comparison with similar indicators of potentials of other powerful international actors. The analysis is accomplished in the context of the problems and prospects of further development of this integration union and its reaction to the newest threats to international and European security. Both the substantial advantages and indicators of weakness of the EU are considered by analyzing political and economic experts’ predictions concerning actual and future state of affairs in the EU in 2016. These indicators in their aggregate have given an opportunity to determine the place and strength of this integration union in both regional dimension and global security system. Taking into account the basic geographic, demographic, social and economic indexes (which primarily are compared with the economic strength of the USA) of the EU’s security potential, significant achievements of the EU, substantiated by the fact of cumulative potential of 28 EU members-states, are ascertained. Such potential is considerably higher in comparison to particular capabilities of the EU’s member-states. Thus, it is indicated that under geopolitical criterion after the last fifth enlargement of the EU (due to accession of Romania, Bulgaria (2007) and Croatia (2013)), its area expanded by nearly 25 %; however, it is smaller in comparison to Russia and the USA). Taking into consideration that EU covers 3 % of the globe, its consequential position on the geopolitical map of the world is mentioned. Furthermore, under security standpoint the growth of union’s population is analysed. The fact of considerable number of EU citizens is identified as positive, especially taking into consideration formation of the large target market and high purchasing power of citizens, etc. However, the article indicates challenges in this domain related to persistent depopulation in Europe in comparison to planetary population, which along with ageing trends carry significant security risks. Thus, the new EU member-states provide significant advantages to the association on the international arena, despite their comparatively lower social and economic level. Furthermore, in political science comparative studies of global actors’ potentials in the military sphere should be considered as perspective, in order to identify and prevent threats to national, regional and global security.Item АСЕАН та ЄС у порівнянні: геоекономічний та інституційний аспекти(Lviv Politechnic Publіshing House, 2015) Івасечко, ОльгаЗдійснено порівняння показників окремих складових геоекономічного та інституційного потенціалу АСЕАН та Європейського Союзу. Зроблено висновок про те, що підхід, який має за основу тільки темпи економічного зростання держав–членів АСЕАН та їхню частку у світових макроекономічних показниках, має вагомі недоліки: по-перше, не враховує якісних параметрів економічної модернізації в азійських країнах у контексті регіональної інтеграції; по-друге не бере до уваги істотні розбіжності у розвитку економічних параметрів держав–членів АСЕАН щодо інтеграції і глобалізації загалом. The author of the article compares the indexes of separate components of geoeconomic and institutional potential of the ASEAN and the European Union. The role of these integrational unions is determined in regional and global dimensions. Problematic aspects and main differences in functioning of the ASEAN and the EU are defined. On the basis of comparative analysis of macroeconomic indexes of the ASEAN and the EU, considerable achievements of the ASEAN were stated. First of all, this is grounded by the fact of combined potential of ten Association member states which is much higher comparing to capacity of its separate states. Thus, member states of the ASEAN grant substantial preferences to consolidation on the international arena, despite their relatively low social economic level, comparing to the EU. The approach which is based only on the rates of economic development of ASEAN member states and their part in world macroeconomic indexes has many considerable drfawbacks: firstly, it does not take into consideration qualitative parameters of economic modernization in Asian countries in the context of regional integration; secondly, it does not pay attention to the essential differences in development of economic parameters of ASEAN member-states concerning integration and globalization in general. It is emphasized, that the EU and the ASEAN by uniting states different in their culture, language and national traditions, have much in common in their structure and approach to achieving the objectives. The cooperation between them is based on the unity of national states, respect for the national cultures, and openness to the dialogue. None of them is a threat to their neighbors and each of them derives from the fact that economic and political integration is the driving force for the development of democracy and providing of security. A clear example of this is qualitative humanitarian development among the continents and tangible results of their economic cooperation.Item Непотизм як політико-правова проблема українського державотворення(Lviv Polytechnic National University, 2015) Дорош, Леся; Івасечко, ОльгаПроаналізовано феномен “непотизму” в українській політичній, економічній та управлінській практиці, виявлено його характерні вияви і форми. Враховуючи високий показник України за індексом держав, у яких процвітає кумівство, стверджується про необхідність боротьби з цим явищем, що є однією з перших передумов ефективного та успішного державотворення в європейському розумінні. It’s analyzed the phenomenon of “nepotism” in Ukraine’s political, economic and administrative practice, detected its distinctive displays and forms. Taking into account the high rate of Ukraine in the index of the states where nepotism prospers, it’s claimed about the necessity of combat this phenomenon, which is one of the first prerequisites for effective and successful statebuilding in the European sense.