Humanitarian Vision
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/29583
Browse
7 results
Search Results
Item Специфіка та основні наслідки впливу пандемії коронавірусу на місцеві вибори 2020 р. в Україні (Оглядова стаття)(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Бучин, Микола; Ковальчук, Анастасія; Buchyn, Mykola; Kovalchyk, Anastasiia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено особливості впливу пандемії коронавірусу на виборчий процес та результати голосування на прикладі місцевих виборів 2020 р. в Україні. Використовуючи комплекс загальнонаукових, логічних та емпіричних наукових методів, розкрито особливості та проблеми проведення у 2020 р. виборів до органів місцевого самоврядування України, які відбувалися в умовах пандемії COVID-19. Наголошено на тому, що не відтерміновували дату проведення місцевих виборів 2020 р. Натомість головний акцент в Україні було зроблено на застосуванні спеціальних механізмів захисту українських громадян від поширення коронавірусної інфекції під час проведення місцевих виборів. Автори доводять, що пандемія COVID-19 не мала масштабного негативного впливу на місцеві вибори 2020 р. в Україні та не призвела до суттєвих правопорушень, які б ставили під сумнів легітимність та демократичність виборчих процедур. Водночас найнижча у вітчизняній електоральній практиці явка громадян значною мірою була спричинена пандемією коронавірусу: майже третина українських виборців не з’явилася на виборчі дільниці саме з причин, пов’язаних із пандемією. Наголошено на тому, що під час місцевих виборів 2020 р. в Україні, окрім чинників, безпосередньо пов’язаних із пандемією COVID-19, негативний вплив на виборчий процес та його якість здійснювали низка інших чинників. Йдеться, насамперед, про недостатнє фінансове забезпечення спеціальних умов для голосування в умовах пандемії COVID-19; зміни виборчих правил (прийняття Виборчого кодексу) напередодні місцевих виборів; слабку інформаційну політику з боку держави щодо роз’яснення особливостей проведення виборів за новою виборчою системою в умовах пандемії COVID-19.Item Роль міжнародних організацій у демократизації виборів в Україні(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Бучин, Микола; Мущенко, Яна; Buchyn, Mykola; Mushchenko, Yana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено роль міжнародних урядових та неурядових організацій у демократизації інституту виборів. Використовуючи комплекс загальнонаукових, логічних та емпіричних наукових методів, виокремлено основні форми впливу міжнародних організацій на демократизацію виборчого процесу: нормативно-правовий вплив (розроблення з боку міжнародних організацій нормативно-правових документів, які регламентують дотримання міжнародних демократичних стандартів; оцінювання ступеня відповідності демократичним принципам національного виборчого законодавства та висловлення рекомендацій щодо його вдосконалення); контролювальний вплив (здійснення міжнародними організаціями короткотермінового та довготермінового спостереження за ходом виборчої кампанії, голосуванням та підрахунком голосів); інституційно-функціональний вплив (реалізація міжнародними організаціями проектів щодо вдосконалення виборів у конкретних країнах через надання матеріально-технічної, консультативної, просвітницької допомоги тощо). Проаналізовано особливості здійснення міжнародними організаціями згаданих вище форм впливу під час виборів в Україні. Зроблено висновок, що найважливішу електоральну роль міжнародні організації відіграють у транзитних суспільствах, де сприяння виборчим процедурам з боку міжнародної спільноти часто стає каталізатором демократичних перетворень у цих країнах. Показано, що міжнародні організації проводили активну політику щодо підтримки виборів в Україні від часу здобуття незалежності та до сьогодні, значно вплинули на демократизацію виборчого законодавства і виборчої практики нашої держави, сприяли формуванню демократичної електоральної свідомості та культури українських громадян.Item State policy of Ukraine and Poland for the protection of national minorities: comparative analysis(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Бучин, Микола; Дутчак, Христина; Buchyn, Mykola; Dutchak, Khrystyna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті здійснено порівняльний аналіз державної політики України та Польщі щодо захисту прав національних меншин. Автори розкривають суть та виділяють ознаки національних меншин, аналізують ситуацію щодо національних меншин, яка існує в Україні та Польщі. Здійснення порівняльного аналізу української та польської державної етнополітики засноване на чітко вироблених критеріях порівняння: період формування національних меншин; кількісно-демографічні характеристики національних меншин (чисельність національних та етнічних меншин; найбільша національна та етнічна меншина; загальна кількість національних та етнічних меншин); тенденції географічного розселення національних меншин; історичний розвиток політики захисту прав національних меншин; документи, що регулюють політику захисту національних меншин; об’єднання, що регулюють захист прав національних меншин; рівень відповідності політики захисту прав національних меншин міжнародним стандартам; механізми міжнародного співробітництва у сфері правового захисту; фінансова підтримка національних меншин; політична активність національних меншин; ступінь задоволення інформаційних потреб національних меншин. Результати порівняльного дослідження наведено у вигляді таблиці. Автори відзначають, що державна політика України та Польщі щодо захисту прав національних меншин має і спільні (однаковий період формування національних меншин; однаково висока політична активність меншин та ін.), і відмінні риси (різна чисельність національних меншин в Україні (10 млн) та Польщі (700 тис.); різний рівень відповідності державної етнополітики міжнародним стандартам (недостатній в Україні та достатній у Польщі); недостатня забезпеченість національних меншин джерелами інформації в Україні та високий її рівень у Польщі та ін.).Item Russian information war against Ukraine: peculiarities and mechanisms of countering(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Бучин, Микола; Курус, Юля; Buchyn, Mykola; Kurus, Yuliia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто проблему інформаційної війни Росії проти Україні. Автори розкривають суть інформаційної війни, її трактування в межах широкого та вузького підходів. На основі використання історичного, системного та структурно-функціональних методів з’ясовано основні недоліки інформаційної сфери України, виокремлено основні механізми її захисту. Серед механізмів протидії інформаційній війні Росії проти України виділено дві групи: нормативно-правові та інституційні. До першої групи автори зараховують законодавчі акти України, серед яких провідну роль у протидії інформаційній агресії Росії відіграє Доктрина інформаційної безпеки України. Серед другої групи механізмів дослідники виділяють державні та недержавні інституції, діяльність яких спрямована на формування та реалізацію інформаційної безпеки України, а також міжнародні структури, діяльність яких спрямована на нейтралізації інформаційного впливу з боку Росії. Серед вітчизняних інституційних механізмів протидії російській інформаційній важливе місце, на думку авторів, належить Міністерству інформаційної політики України, Раді національної безпеки та оборони України, кіберполіції та ін. Значну увагу звертають на такі механізми протидії інформаційній війні Росії проти України, як заборона російських сайтів та соціальних мереж, а також запровадження квот на українську мову у мас-медіа. Автори зазначають, що дії України щодо нейтралізації інформаційних загроз з боку Росії слід здійснювати на трьох рівнях: перший – геополітичний (полягає у впливі на інформаційного агресора та обмеження інтенсивності і сили його нападу); другий – стан, який охоплює захист цілісності, ефективності та дієздатності системи управління, інформаційної інфраструктури, інформаційних ресурсів; третій – рівень громадськості (спрямований на захист стабільності та послідовності розвитку соціальних та політичних відносин, свідомості громадян, цілісності кожної людини).Item Правовий статус виборчих комісій в Україні(Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Бучин, Микола; Національний університет “Львівська політехніка”Розглянуто проблему правового статусу виборчих комісій в Україні. На основі аналізу українського виборчого законодавства показано такі аспекти правового статусу виборчих комісій, як термін їхньої діяльності, обсяг повноважень, правовий статус членів виборчих комісій тощо. The article analyses a problem of the legal status of election commissions in Ukraine as a condition of their independence. It dwells on such elements of the legal status of election commissions, as the right to issue regulations binding for both citizens and authorities; permanent nature of commissions at the national level; lack of opportunity for the authorities which form a commission to recall proposed representatives to electoral bodies and others. The electoral legislation of Ukraine which consolidates the legal status of election commissions is analyzed. Positive character of legal norms which enshrined permanent nature of the Central Election Commission of Ukraine in 1997 is emphasized. Gradual improvement and specification of the national electoral law regarding the scope of election commissions’ powers and legal status of decisions they take is shown. It is proved that the legal status and characteristics of commission members greatly influence the character of commission’s activity, its independence and effectiveness of functioning. Evolution of Ukrainian legal regulation of election commissions members’ status is shown. The problematic aspects of the legal regulation of election commissions’ status in Ukraine is outlined and the ways of improving the legislation in this area are suggested. The latest include: feasibility of establishing educational and age limitation for commission members, especially for their managerial staff; need in vocational training for all commission members and inclusion of competent people whose professional activity is tangent to elections; establishing of appropriate remuneration of election commissions members; need in ensuring safety of election commissions members in the context of the Russia-Ukraine war; need for reduction of tension and conflict among electoral commissions members, etc.Item Суб’єкти номінації в Україні: правові аспекти(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-03-11) Бучин, Микола; Ігнатюк, Галина; Buchyn, Mykola; Ihnatiuk, Halyna; Національний університет “Львівська політехніка”Розглянуто проблему номінації в Україні. На основі аналізу вітчизняного виборчого законодавства показано еволюцію правового регулювання проблеми суб’єктів номінації як на президентських, так і на парламентських виборах в Україні.Item Інститут демократичних виборів в Україні: особливості та тенденції трансформації(Lviv Politechnic Publіshing House, 2015) Бучин, МиколаРозглядається проблема дотримання демократичних принципів під час виборів в Україні. Аналізуються особливості та тенденції трансформації Індексу демократичних виборів у нашій державі. The article dwells on the issue of compliance with democratic principles during elections in Ukraine. The author suggests the methodology for calculation of the level of election process democracy based on such an indicator as the Index of Democratic Elections. It is founded on democratic principles of elections, full compliance with which testifies the highest possible level of election process democracy. Each democratic principle includes a certain number of indicators which, in their turn, include constituents. They are assigned a particular sum of maximum possible scores depending on their influence on the level of elections democracy. The Index of Democratic Elections is a relative value calculated as correlation between democracy of a specific election campaign and the ideal model of democratic elections. The Index of Democratic Elections comprises the analysis of both the level of electoral legislation democracy and the study of electoral practice concerning compliance with democratic principles. In the first case, the regulatory acts of Ukraine which have been regulating conduction of elections in our country since 1990 served as sources for the research. In the second case, reports of theOSCE/ODIHR Election ObservationMission were taken as empirical material for the analysis. Upon applying of the suggested methodology in determining the level of elections democracy in independent Ukraine, the following results have been obtained: since the declaration of independence, the Index of Democratic Elections declined, and the pick of this process was the Presidential elections in 2004; short-term increase of this process was observed after the Orange Revolution; when V. Yanukovych took over the power in 2010, the Index of Democratic Elections tended to decrease; after the Revolution of Dignity, significant increase of the level of elections democracy is observed, and this provides a chance for democratization of social order in Ukraine at large.