Humanitarian Vision

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/29583

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 21
  • Thumbnail Image
    Item
    Дика природа як виклик моральним та ціннісним уявленням людини. Рецензія: Duclos, J. S. (2022). Wilderness, Morality, and Value. Lanham: Lexington Books. pp. 141.
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Рецензовану монографію Джошуа Дюкло присвячено дикій природі. На думку автора, дику природу треба розглядати як дику природу. Дика природа як дика природа долає антропоцентричні та неантропоцентричні обмеження всіх спроб теоретичного обґрунтування необхідності захисту дикої природи, зокрема філософії довкілля, біоетики, релігійних концепцій довкілля тощо. Відтак, автор рецензованої монографії пропонує погляд “нікого й нізвідки” на дику природу і лише він може виявити цінність дикої природи як такої.
  • Thumbnail Image
    Item
    Some Existential Reflections on Self-Determination in the Conditions of the War
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2022-02-22) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Хоча будь-яка війна є “продовженням політики іншими засобами” (К. фон Клаузевіц), російсько-українську війну проаналізовано з точки зору екзистенціалістської філософії як філософії криз людини. Російсько-українська війна актуалізує забуті екзистенціалістські ідеї вибору, ситуації, свободи, обов’язку, відповідальності в контексті індивідуального та колективного самовизначення. Розглянуто праці, які пояснюють ці ідеї, таких філософів, як Ж.-П. Сартр, А. Камю, К. Ясперс. Війна руйнує життєвий світ людини, і тому вона повинна протистояти такому руйнуванню. Війну Росії проти України розглянуто як знищення індивідуального та колективного буття України. Опір українців є спротивом цій деструкції, і цей спротив надає нового, актуального значення співіснуванню, заснованому на солідарності всіх українців. Відтак конститовано Україну як Res-Publica, тобто як “спільну справу”, “буття-у-спільному” (Ж.-Л. Нансі).
  • Thumbnail Image
    Item
    Some Existential Reflections on Self-Determination in the Conditions of the War
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Хоча будь-яка війна є “продовженням політики іншими засобами” (К. фон Клаузевіц), російсько-українську війну проаналізовано з точки зору екзистенціалістської філософії як філософії криз людини. Російсько-українська війна актуалізує забуті екзистенціалістські ідеї вибору, ситуації, свободи, обов’язку, відповідальності в контексті індивідуального та колективного самовизначення. Розглянуто праці, які пояснюють ці ідеї, таких філософів, як Ж.-П. Сартр, А. Камю, К. Ясперс. Війна руйнує життєвий світ людини, і тому вона повинна протистояти такому руйнуванню. Війну Росії проти України розглянуто як знищення індивідуального та колективного буття України. Опір українців є спротивом цій деструкції, і цей спротив надає нового, актуального значення співіснуванню, заснованому на солідарності всіх українців. Відтак конститовано Україну як Res-Publica, тобто як “спільну справу”, “буття-у-спільному” (Ж.-Л. Нансі).
  • Thumbnail Image
    Item
    Richard Rorty and the Expediency of the History of Philosophy Foreword to Ukrainian Translation Richard Rorty’s Article «The Historiography of Philosophy: Four Genres»)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National University
    Читачам журналу запропоновано перший український переклад статті «Історіографія філософії: чотири жанри» американського філософа-постмодерніста Річарда Рорті, в якій він розглядає можливі стратегії історико-філософських досліджень та їхньої ролі у розвитку філософського мислення. Для Річарда Рорті основне завдання історико-філософського дослідження полягає у тому, щоб постійно змінювати філософський канон, не давати йому закостеніти у певних стереотипних поглядах про добре відомих філософів, які належать до нього: Платон, Аристотель, Кант, Геґель, Гайдеґґер та інші. Тому він закидає доксографії те, що вона муміфікує «знаменитих філософів» і нехтує тими філософами, які працювали на межі філософії, науки, політики, економіки, моралі, медицини і навіть криміналістики. Залучення таких «недофілософів», якими їх вважають історики-доксографи, до філософського канону розширює філософську проблематику й стимулює формулювання нових філософських питань, які не на порядку денному застиглого філософського канону. Тому Річард Рорті відкидає доксографію, як жанр історико-філософського дослідження, натомість пропонує користуватися історичною реконструкцією, раціональної реконструкцією та інтелектуальною історією, як жанрами історико-філософських досліджень. Комбінуючи їх, дослідник філософії зможе побачити яскраву картину розвитку філософії, а не лише певні канонічні постаті, які закривають собою іншу історію філософії, яка складається з досліджень на межі філософії та інших гуманітарних, соціальних і природничих наук.
  • Thumbnail Image
    Item
    Елементи, види та наслідки наукової творчості. Передмова до українського перекладу статті Яна Лукасевича “Творчість у науці”
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Вперше перекладено українською мовою статтю “Творчість у науці” відомого представника ЛьвівськоВаршавської школи, логіка та методолога науки, Яна Лукасевича. У ній відомий логік спростовує тезу про те, що науки існують лише для відтворення фактів та встановлення істин на їхній основі. Науки, передусім, існують для задоволення інтелектуальних потреб людини, які виникають на основі її прагнення до розумування. Розумування є творчими актами, до яких належать доведення, виведення, підтвердження та розуміння, а також створення гіпотез. Наукова творчість полягає у формулюванні конструктивних суджень, які поєднуються у певні синтези, які можна назвати теоріями. Науковими вони стають лише тоді, коли поєднуються логічними відношеннями слідування чи виведення.
  • Thumbnail Image
    Item
    Чи випливають метафізичні висновки з досліджень мови? Рецензія на книжку Яцека Юліуша Ядацького “Метафізика і семіотика. Прототеоретичні дослідження” / пер. з пол. Б. Домбровського та С. Іваника. Кам’янець-Подільський: ТВО “Друкарня “Рута”, 2019. 352 с.
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У рецензії детально розглянуто аналітично-семіотичний підхід, який представлений у рецензованій книжці, до вирішення метафізичних проблем філософії, таких як сутність, істина, простота, ясність та чіткість висловлювань. Запропонований підхід може усунути з філософського дискурсу ірраціональні висловлювання, які є незрозумілими й позбавленими сенсу. Також цей підхід дає змогу усувати з філософії так звані “псевдопроблеми”, які виникають на основі зловживання мовою. Логічно-семіотичний підхід не є панацеєю й не може раз і назавжди розв’язати метафізичні проблеми, але це не означає, що він не є ефективним. Його ефективність полягає у тому, що він допомагає встановити межі мови, виходячи за які вона формулює безсенсовні вербалізми. Рецензована книжка також буде корисною для тих науковців-гуманітаріїв, які прагнуть до ретельних та конкретних досліджень у царині метафізики. Саме такі дослідження ґрунтуються на логічно-семіотичному підході аналітичної філософії.
  • Thumbnail Image
    Item
    Огляд Міжнародної конференції «Філософські осяяння. Інспірації Львівсько-Варшавської школи» (Львів, 29-30 червня 2019 року)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Автор огляду розглядає особливості першої міжнародної конференції «Філософські осяяння. Інспірації Львівсько-варшавської школи», організованої Львівським філософським товариством імені Казимира Твардовського, яка відбувалася у Центрі міської історії Центрально-Східної Європи. Ця подія не була суто науковою, бо її учасниками були члени Товариства, котрі обговорювали питання подальшого розвитку Товариства, його діяльності у науковій, освітній та перекладацькій сферах. Учасники конференції погодилися, що українське суспільство потерпає від нестачі критичного самоусвідомлення (вужче: критичного мислення). Відтак, було заплановано створити силами членів Товариства польсько-український підручник, в якому були б викладені у цікавій формі основи формування та характеристики критичного самоусвідомлення (критичного мислення). Доповіді, які виголошувалися на конференції, були різної тематики: від конструктивної онтології Хвістека до порівняльного аналізу поняття мислення Твардовського та поняття безоцінного усвідомлення Крішнамурті.
  • Thumbnail Image
    Item
    In memory of Jaroslava Shekera (1982–2019)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor
  • Thumbnail Image
    Item
    Класичне розуміння людини та його значення в добу різноманітних “пост” (Рецензія на монографію Віктора Петрушенка “Человек взыскующий бытие (Три разговора на важнейшие темы)”, Львів: Видавництво Магнолія, 2019, 179 с.)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У рецензованій монографії йдеться про людину як розумну та свідому істоту, про її знання та цінності, свободу та свідомість, які є проявами прагнення людиною буття. Основний спосіб буття людини у світі – це буття особистістю. Сьогодні існує небезпека нівелювання особистісного початку людського буття, коли науки про людину все більше натуралізуються, нейролізуються та комп’ютеризуються. Така нівеляція веде до пост-гуманізму та пост-людства. Це з одного боку. З іншого боку, істина також є одним із визначників буття особистістю. Істина облагороджує особистість. Але сьогодні ніхто вже не згадує істину; говорять про пост-правду, яка, фактично, є брехнею. Жити у брехні, змішувати брехню з правдою, поширювати неправдиву інформацію – все це стає нормою у світі пост-правди. Свобода, знання, істина, свідомість – це аспекти особистісного буття; якщо вони нівелюються, то людина втрачає горизонт буття, втрачає провідну інтенцію власного буття – інтенцію, яка спрямовувала її до нього. Автор монографії закликає повернутися до людини, щоб заново віднайти буття, яке відкривається людині як особистості. У монографії автор розкриває зміст класичного розуміння людини, яке втратило своє значення в епоху пост-класики.
  • Thumbnail Image
    Item
    Теорія та практика освіти, навчання, виховання у Львівсько-Варшавській школі (Рецензія на монографію Ольги Гончаренко “Філософія освіти у ЛьвівськоВаршавській школі”, Кам’янець-Подільський: ТОВ “Друкарня “Рута””, 2018, 476 с.)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У рецензії проаналізовано зміст монографії Ольги Гончаренко “Філософія освіти у Львівсько-Варшавській школі”. Львівсько-Варшавська школа відома як школа ранньої аналітичної філософії, в якій багато уваги приділяли логіці, аналізу понять та відкидали ірраціоналізм у філософії. Проте у рецензованій монографії представники Львівсько-Варшавської школи постають як теоретики освіти, педагогіки та дидактики. Вони приділяли багато уваги розвитку філософської пропедевтики, наголошували на важливості дидактики, яка засновується на логіці та психології; відстоювали автономію університету та свободу академічних наукових пошуків. Можна вважати, що авторка досягла мети, а саме: всебічно проаналізувала особливості філософії освіти представників Львівсько-Варшавської школи, довела, що й українські освітяни, педагоги, психологи, зокрема Михайло Рудницький та Яким Ярема, були під впливом педагогічних, епістемологічних та психологічних ідей засновника Львівсько-Варшавської школи Казимира Твардовського.