Humanitarian Vision
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/29583
Browse
5 results
Search Results
Item Чи можливий діалог між філософією та новітніми навчальними технологіями? (за результатами вебінарів від експертів компанії “SoftServe”, 2022(Lviv Politechnic Publishing House, 2022-02-22) Паньків, Олеся; Pankiv, Olesia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityНа основі аналізу вебінарів для освітянської спільноти Tech Summer for Teachers Bootcamp, організованих ІТ компанією SoftServe, акцентовано увагу на їх міждисциплінарному підході, зокрема у викладанні філософських дисциплін. Особливу увагу звернуто на антропологічну складову у сфері інформаційних технологій, штучного інтелекту, кібербезпеки та віртуальної комунікації. Відзначено, що технології онлайн навчання (доступності та інклюзії), методик навчання (ненасильницька комунікація, коучинг) сприяють якості освітнього процесу в умовах сучасного цивілізаційного розвитку.Item Чи можливий діалог між філософією та новітніми навчальними технологіями? (за результатами вебінарів від експертів компанії “SoftServe”, 2022)(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Паньків, Олеся; Pankiv, Olesia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityНа основі аналізу вебінарів для освітянської спільноти Tech Summer for Teachers Bootcamp, організованих ІТ компанією SoftServe, акцентовано увагу на їх міждисциплінарному підході, зокрема у викладанні філософських дисциплін. Особливу увагу звернуто на антропологічну складову у сфері інформаційних технологій, штучного інтелекту, кібербезпеки та віртуальної комунікації. Відзначено, що технології онлайн навчання (доступності та інклюзії), методик навчання (ненасильницька комунікація, коучинг) сприяють якості освітнього процесу в умовах сучасного цивілізаційного розвитку.Item Звертаючись до життя і творчості Романа Інґардена(Огляд колективної монографії “Філософія Романа Інґардена і сучасність” / за ред. Дм. Шевчука. Остріг: Видавництво Нац. ун-ту “Острозька академія”, 2021)(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Паньків, Олеся; Pankiv, Olesia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто зміст та основну проблематику колективної монографії “Філософія Романа Інґардена і сучасність” за редакцією Дмитра Шевчука, в якій публікуються матеріали однойменної Міжнародної конференції (Луцьк, 8 жовтня 2020 року). Проаналізовано погляди відомого польського філософа, а також ті фундаментальні проблеми, якими він переймався, а це проблеми онтології, епістемології, антропології, аксіології, філософії літератури. Можна вважати, що авторам монографії вдалося досягнути мети: окреслено значення здобутку Р. Інґардена для сучасної філософії, здійснено порівняння з поглядами представників Львівсько-Варшавської школи, феноменології, семіотики, філософії діалогу та ін. Відзначено актуальність та перспективність дослідження творчості Р. Інґардена в Україні.Item Трансформація смислових вимірів поняття уваги в сучасному інформаційному суспільстві(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Онищук, Оксана; Паньків, Олеся; Onyschuk, Oksana; Pankiv, Olesia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті проаналізовано феномен уваги у людському бутті, який зазнав і надалі змінюється під впливом інформаційних технологій. Подано короткий історико-філософський огляд підходів до аналізу феномену уваги в різні епохи: від Античності і до ХХ ст. На основі цього огляду авторки висновують, що у філософській інтерпретації від античності до ХХ ст. увага визначається як турбота про себе. Показано, що в сучасному суспільстві через потужний розвиток інформаційних технологій, надлишковість інформації, поверховість сприйняття, відсутність зосередженості й рефлексії, відбувається перетворення уваги на цінний ресурс сфери економіки, політики, інформаційних воєн тощо. Крім цього, авторки з’ясували, що в інформаційному суспільстві екзистенційні характеристики уваги заміняються операційно-функціоналістськими, які нівелюють особливості людського буття. Окрім історично-компаративістського підходу, в цій статті використано етимологічний підхід, який дав змогу глибше зрозуміти зміни у значеннях поняття уваги, ґрунтуючись на трьох його ключових характеристиках: концентрації, турботи про себе і «вбирання в себе».Item Philosophical-linguistic aspects of Internet-communication(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Паньків, Олеся; Pankiv, Olesiya; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто сучасний стан і мовні особливості інтернет-комунікації. Встановлено, що в новому комунікаційному середовищі представлено не тільки традиційну комунікацію, але сформовано принципово нові форми. Звідси з’являються такі поняття, як “метамова”, “новомовлення”. Формується new style (стиль інтернет- спілкування), для якого характерні: а) письмова вимова; 2) гіперінтертекстуальність; 3) зафіксована розмовність; 4) спонтанність. Нові форми комунікації набувають популярності та чітко виокремлюють зручні параметри для спілкування. Підкреслено, що інтернет-комунікація посилює відчуття особистої свободи, де будь-яка людина може відшукати найкомфортніші умови для спілкування. Особливо привабливим постає анонімне спілкування, завдяки якому комунікант конструює той образ, який йому заманеться. Нові можливості Інтернет-комунікації потребують відповідального користування, адже відкривають шляхи до зловживань правами людини, породжують етичні проблеми. Підкреслено, що зазвичай метою комунікації є не досягнення істини, а представлення себе через Мережу. Мова стає не змістовною, а нагадує базікання. Швидкість, якою супроводжується інтернет-комунікація, породжує проблеми нехтування граматикою. Відповідно, важливим питанням постає не лише культура мовлення, а й збереження рідної мови у Мережі. Слова, якими послуговуються користувачі мережі Інтернет, переважно є запозиченими з англійської мови. Зазначено, що інтернет-комунікація породжує фундаментальні етичні та лінгвістичні проблеми, які потребують глибокого філософського осмислення.