Humanitarian Vision
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/29583
Browse
6 results
Search Results
Item Дика природа як виклик моральним та ціннісним уявленням людини. Рецензія: Duclos, J. S. (2022). Wilderness, Morality, and Value. Lanham: Lexington Books. pp. 141.(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРецензовану монографію Джошуа Дюкло присвячено дикій природі. На думку автора, дику природу треба розглядати як дику природу. Дика природа як дика природа долає антропоцентричні та неантропоцентричні обмеження всіх спроб теоретичного обґрунтування необхідності захисту дикої природи, зокрема філософії довкілля, біоетики, релігійних концепцій довкілля тощо. Відтак, автор рецензованої монографії пропонує погляд “нікого й нізвідки” на дику природу і лише він може виявити цінність дикої природи як такої.Item Some Existential Reflections on Self-Determination in the Conditions of the War(Lviv Politechnic Publishing House, 2022-02-22) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityХоча будь-яка війна є “продовженням політики іншими засобами” (К. фон Клаузевіц), російсько-українську війну проаналізовано з точки зору екзистенціалістської філософії як філософії криз людини. Російсько-українська війна актуалізує забуті екзистенціалістські ідеї вибору, ситуації, свободи, обов’язку, відповідальності в контексті індивідуального та колективного самовизначення. Розглянуто праці, які пояснюють ці ідеї, таких філософів, як Ж.-П. Сартр, А. Камю, К. Ясперс. Війна руйнує життєвий світ людини, і тому вона повинна протистояти такому руйнуванню. Війну Росії проти України розглянуто як знищення індивідуального та колективного буття України. Опір українців є спротивом цій деструкції, і цей спротив надає нового, актуального значення співіснуванню, заснованому на солідарності всіх українців. Відтак конститовано Україну як Res-Publica, тобто як “спільну справу”, “буття-у-спільному” (Ж.-Л. Нансі).Item Some Existential Reflections on Self-Determination in the Conditions of the War(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityХоча будь-яка війна є “продовженням політики іншими засобами” (К. фон Клаузевіц), російсько-українську війну проаналізовано з точки зору екзистенціалістської філософії як філософії криз людини. Російсько-українська війна актуалізує забуті екзистенціалістські ідеї вибору, ситуації, свободи, обов’язку, відповідальності в контексті індивідуального та колективного самовизначення. Розглянуто праці, які пояснюють ці ідеї, таких філософів, як Ж.-П. Сартр, А. Камю, К. Ясперс. Війна руйнує життєвий світ людини, і тому вона повинна протистояти такому руйнуванню. Війну Росії проти України розглянуто як знищення індивідуального та колективного буття України. Опір українців є спротивом цій деструкції, і цей спротив надає нового, актуального значення співіснуванню, заснованому на солідарності всіх українців. Відтак конститовано Україну як Res-Publica, тобто як “спільну справу”, “буття-у-спільному” (Ж.-Л. Нансі).Item Richard Rorty and the Expediency of the History of Philosophy Foreword to Ukrainian Translation Richard Rorty’s Article «The Historiography of Philosophy: Four Genres»)(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National UniversityЧитачам журналу запропоновано перший український переклад статті «Історіографія філософії: чотири жанри» американського філософа-постмодерніста Річарда Рорті, в якій він розглядає можливі стратегії історико-філософських досліджень та їхньої ролі у розвитку філософського мислення. Для Річарда Рорті основне завдання історико-філософського дослідження полягає у тому, щоб постійно змінювати філософський канон, не давати йому закостеніти у певних стереотипних поглядах про добре відомих філософів, які належать до нього: Платон, Аристотель, Кант, Геґель, Гайдеґґер та інші. Тому він закидає доксографії те, що вона муміфікує «знаменитих філософів» і нехтує тими філософами, які працювали на межі філософії, науки, політики, економіки, моралі, медицини і навіть криміналістики. Залучення таких «недофілософів», якими їх вважають історики-доксографи, до філософського канону розширює філософську проблематику й стимулює формулювання нових філософських питань, які не на порядку денному застиглого філософського канону. Тому Річард Рорті відкидає доксографію, як жанр історико-філософського дослідження, натомість пропонує користуватися історичною реконструкцією, раціональної реконструкцією та інтелектуальною історією, як жанрами історико-філософських досліджень. Комбінуючи їх, дослідник філософії зможе побачити яскраву картину розвитку філософії, а не лише певні канонічні постаті, які закривають собою іншу історію філософії, яка складається з досліджень на межі філософії та інших гуманітарних, соціальних і природничих наук.Item Елементи, види та наслідки наукової творчості. Передмова до українського перекладу статті Яна Лукасевича “Творчість у науці”(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВперше перекладено українською мовою статтю “Творчість у науці” відомого представника ЛьвівськоВаршавської школи, логіка та методолога науки, Яна Лукасевича. У ній відомий логік спростовує тезу про те, що науки існують лише для відтворення фактів та встановлення істин на їхній основі. Науки, передусім, існують для задоволення інтелектуальних потреб людини, які виникають на основі її прагнення до розумування. Розумування є творчими актами, до яких належать доведення, виведення, підтвердження та розуміння, а також створення гіпотез. Наукова творчість полягає у формулюванні конструктивних суджень, які поєднуються у певні синтези, які можна назвати теоріями. Науковими вони стають лише тоді, коли поєднуються логічними відношеннями слідування чи виведення.Item Чи випливають метафізичні висновки з досліджень мови? Рецензія на книжку Яцека Юліуша Ядацького “Метафізика і семіотика. Прототеоретичні дослідження” / пер. з пол. Б. Домбровського та С. Іваника. Кам’янець-Подільський: ТВО “Друкарня “Рута”, 2019. 352 с.(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ рецензії детально розглянуто аналітично-семіотичний підхід, який представлений у рецензованій книжці, до вирішення метафізичних проблем філософії, таких як сутність, істина, простота, ясність та чіткість висловлювань. Запропонований підхід може усунути з філософського дискурсу ірраціональні висловлювання, які є незрозумілими й позбавленими сенсу. Також цей підхід дає змогу усувати з філософії так звані “псевдопроблеми”, які виникають на основі зловживання мовою. Логічно-семіотичний підхід не є панацеєю й не може раз і назавжди розв’язати метафізичні проблеми, але це не означає, що він не є ефективним. Його ефективність полягає у тому, що він допомагає встановити межі мови, виходячи за які вона формулює безсенсовні вербалізми. Рецензована книжка також буде корисною для тих науковців-гуманітаріїв, які прагнуть до ретельних та конкретних досліджень у царині метафізики. Саме такі дослідження ґрунтуються на логічно-семіотичному підході аналітичної філософії.