Humanitarian Vision
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/29583
Browse
5 results
Search Results
Item Передмова до українського перекладу статті Ісаї Берліна “Мета філософії”(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Сепетий, Дмитро; Sepetyi, Dmytro; Запорізький державний медико-фармацевтичний університет; Zaporizhzhia State Medical and Pharmaceutical UniversityЙдеться про життя Ісаї Берліна, його зацікавлення, а також про статтю “Мета філософії”, яка вперше перекладена українською мовою. Метафілософські роздуми Ісаї Берліна про філософію є важливими для розуміння того, яке місце займає філософія у системі наук, які завдання може вирішувати філософія. Пояснюється цінність філософії для суспільства та людини.Item Світоглядні тлумачення філософії та проблема її наукового статусу(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Сепетий, Дмитро; Sepetyi, Dmytro; Запорізький державний медико-фармацевтичний університет; Zaporizhzhia State Medical and Pharmaceutical UniversityОбговорюється питання про сутність та науковий статус філософії. Обґрунтовується думка про світоглядний характер філософії, оскільки для неї центральними є найзагальніші питання про світ, людину й місце людини у світі – світоглядні питання, або Великі Філософські Питання. Це не означає, що філософія є світоглядом, чи множиною світоглядів, чи наукою про світогляди. Радше вона є цариною пошуку, обґрунтування й раціонально-критичного оцінювання відповідей на світоглядні питання, а також критичного аналізу й розвитку категорій та концептуальних схем, в яких ми мислимо про ці питання. При цьому філософія може розглядатися як наука у широкому сенсі систематичної пізнавальної діяльності, що націлена на виявлення істини і є важливою частиною спільноти пізнавальних дисциплін, до якої належать не лише природничі емпіричні та математичні науки, але також і суспільні науки й гуманітаристика. Хоча не вся філософія є науковою у цьому сенсі, академічна філософія може і має такою бути. Характерний для філософії плюралізм поглядів не суперечить її науковому статусу, оскільки, з одного боку, в інших науках також немає гарантій істинності прийнятих теорій і має місце (більшою або меншою мірою) плюралізм поглядів стосовно ряду фундаментальних питань, а з іншого боку, філософія продукує важливе знання кількох видів: знання про незнання, знання про фундаментальні категорії, схеми та принципи мислення та знання про наявні альтернативи стосовно світоглядних питань та відповідні аргументи.Item Філософія формує чи інформує? (Огляд монографії П’єра Адо “Філософія як спосіб життя”. Пер. з франц. О. Йосипенко. Київ: Новий Акрополь, 2020)(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Гончаренко, Ольга; Honcharenko, Olha; Національна академія Державної прикордонної служби України мені Богдана Хмельницького; Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of UkraineПрорецензовано відому книжку французького філософа, філолога та дослідника античної і середньовічної філософії П’єра Адо. Головна ідея книги полягає у пошуку відповіді на запитання: філософія формує чи інформує? У такий спосіб автор намагається актуалізувати той факт, що філософський дискурс і філософське життя є нерозривні. Він вважає, що визнання філософського життя одним із полюсів філософії допоможе віднайти у нашому сучасному світі місце для філософів, які будуть не лише оновлювати філософський дискурс, але й спрямовуватимуть його у своє життя. Ця книга адресована усім. Адо переконаний, що філософом може стати будь-хто, хто наважиться жити у філософський спосібItem Richard Rorty and the Expediency of the History of Philosophy Foreword to Ukrainian Translation Richard Rorty’s Article «The Historiography of Philosophy: Four Genres»)(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National UniversityЧитачам журналу запропоновано перший український переклад статті «Історіографія філософії: чотири жанри» американського філософа-постмодерніста Річарда Рорті, в якій він розглядає можливі стратегії історико-філософських досліджень та їхньої ролі у розвитку філософського мислення. Для Річарда Рорті основне завдання історико-філософського дослідження полягає у тому, щоб постійно змінювати філософський канон, не давати йому закостеніти у певних стереотипних поглядах про добре відомих філософів, які належать до нього: Платон, Аристотель, Кант, Геґель, Гайдеґґер та інші. Тому він закидає доксографії те, що вона муміфікує «знаменитих філософів» і нехтує тими філософами, які працювали на межі філософії, науки, політики, економіки, моралі, медицини і навіть криміналістики. Залучення таких «недофілософів», якими їх вважають історики-доксографи, до філософського канону розширює філософську проблематику й стимулює формулювання нових філософських питань, які не на порядку денному застиглого філософського канону. Тому Річард Рорті відкидає доксографію, як жанр історико-філософського дослідження, натомість пропонує користуватися історичною реконструкцією, раціональної реконструкцією та інтелектуальною історією, як жанрами історико-філософських досліджень. Комбінуючи їх, дослідник філософії зможе побачити яскраву картину розвитку філософії, а не лише певні канонічні постаті, які закривають собою іншу історію філософії, яка складається з досліджень на межі філософії та інших гуманітарних, соціальних і природничих наук.Item Міждисциплінарний підхід як один із найефективніших підходів до викладання філософських дисциплін (Огляд міжнародного стажування за освітньо-науковою програмою “Філософія та економіка ” Університету Байройта, Німеччина)(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Федорів, Любомир; Fedoriv, Liubomyr; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityАвтор на прикладі магістерської та бакалаврської програми “Філософія та економіка” Байройтського університету розкриває дидактичний, педагогічний, науковий аспекти міждисциплінарного підходу у викладанні філософських дисциплін. Коротко описані структура та організація навчального процесу на освітній програмі “Філософія та економіка”, проаналізовано робочі програми основних навчальних дисциплін філософського циклу. Автор на основі здійсненого аналізу робить висновки про те, що, по-перше, міждисциплінарний підхід розширює сферу застосування філософської аналітики та основних науково-дослідницьких завдань, а також визначає мету їх застосування. По-друге, використання міждисциплінарного підходу сприяє чіткому визначенню евристичної ролі філософських дисциплін у навчально-освітньому процесі. Зокрема, йдеться про формування так званих “м’яких навичок” студентів (критичне мислення, комунікативність тощо), а також про “підсилення” фахових компетентностей студентів (розвиток аналітичного та стратегічного мислення, управлінських здібностей, ораторських навичок, бачення трендів та творення їх у конкретних сферах діяльності). По-третє, викладання філософських дисциплін на основі міждисциплінарного підходу може бути актуальним в умовах сучасної університетської освіти України, оскільки підсилить гуманітарну складову в окремих сферах людської діяльності, а саме: економіці, підприємництві, управлінні, інформаційних технологія, сфері штучного інтелекту, що сприятиме зростанню їхньої ефективності та безпеки.