Humanitarian Vision
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/29583
Browse
6 results
Search Results
Item Передмова до українського перекладу статті Ісаї Берліна “Мета філософії”(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Сепетий, Дмитро; Sepetyi, Dmytro; Запорізький державний медико-фармацевтичний університет; Zaporizhzhia State Medical and Pharmaceutical UniversityЙдеться про життя Ісаї Берліна, його зацікавлення, а також про статтю “Мета філософії”, яка вперше перекладена українською мовою. Метафілософські роздуми Ісаї Берліна про філософію є важливими для розуміння того, яке місце займає філософія у системі наук, які завдання може вирішувати філософія. Пояснюється цінність філософії для суспільства та людини.Item Світоглядні тлумачення філософії та проблема її наукового статусу(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Сепетий, Дмитро; Sepetyi, Dmytro; Запорізький державний медико-фармацевтичний університет; Zaporizhzhia State Medical and Pharmaceutical UniversityОбговорюється питання про сутність та науковий статус філософії. Обґрунтовується думка про світоглядний характер філософії, оскільки для неї центральними є найзагальніші питання про світ, людину й місце людини у світі – світоглядні питання, або Великі Філософські Питання. Це не означає, що філософія є світоглядом, чи множиною світоглядів, чи наукою про світогляди. Радше вона є цариною пошуку, обґрунтування й раціонально-критичного оцінювання відповідей на світоглядні питання, а також критичного аналізу й розвитку категорій та концептуальних схем, в яких ми мислимо про ці питання. При цьому філософія може розглядатися як наука у широкому сенсі систематичної пізнавальної діяльності, що націлена на виявлення істини і є важливою частиною спільноти пізнавальних дисциплін, до якої належать не лише природничі емпіричні та математичні науки, але також і суспільні науки й гуманітаристика. Хоча не вся філософія є науковою у цьому сенсі, академічна філософія може і має такою бути. Характерний для філософії плюралізм поглядів не суперечить її науковому статусу, оскільки, з одного боку, в інших науках також немає гарантій істинності прийнятих теорій і має місце (більшою або меншою мірою) плюралізм поглядів стосовно ряду фундаментальних питань, а з іншого боку, філософія продукує важливе знання кількох видів: знання про незнання, знання про фундаментальні категорії, схеми та принципи мислення та знання про наявні альтернативи стосовно світоглядних питань та відповідні аргументи.Item Елементи, види та наслідки наукової творчості. Передмова до українського перекладу статті Яна Лукасевича “Творчість у науці”(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВперше перекладено українською мовою статтю “Творчість у науці” відомого представника ЛьвівськоВаршавської школи, логіка та методолога науки, Яна Лукасевича. У ній відомий логік спростовує тезу про те, що науки існують лише для відтворення фактів та встановлення істин на їхній основі. Науки, передусім, існують для задоволення інтелектуальних потреб людини, які виникають на основі її прагнення до розумування. Розумування є творчими актами, до яких належать доведення, виведення, підтвердження та розуміння, а також створення гіпотез. Наукова творчість полягає у формулюванні конструктивних суджень, які поєднуються у певні синтези, які можна назвати теоріями. Науковими вони стають лише тоді, коли поєднуються логічними відношеннями слідування чи виведення.Item Evolution and religious experience. Review of Johan De Smedt’s and Helen De Cruz’s book “The challange of evolution to religion”(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Кадикало, Андрій; Kadykalo, Andrii; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПрорецензовано книжку, автори якої аналізують виклики, котрі постають перед релігією в контексті еволюційної теорії. Смедт і де Круз показують, як виникають ці випробування, які вкорінені у сферах метафізики, проблеми походження життя на Землі та, зрештою, виникнення самої релігії. Зокрема порівнюють докази існування Бога і створення світу у викладі середньовічних (Августин, А. Кентерберійський) та сучасних (Е. Плантінґа, Є. Лейбовіц) мислителів і вказують на сьогоденній потребі їхнього перегляду. Автори вбачають необхідність нових спроб переосмислення інтерпретацій відношення “еволюції та теїзму”. Де Смедт і Де Круз пропонують виділити три підходи до узгодження еволюції та телеології. Перша позиція, відповідно до якої світ є стохастичним, бо людина його сприймає таким, друга – світ стохастичний, бо це є справжня його риса і його створив таким Бог, і третя – світ одночасно є стохастичним і непізнаваний, навіть для Бога. Вони вважають, що в межах окремих релігій можуть бути дані відповіді на ці виклики, якщо деякі з їхніх метафізичних припущень будуть адаптовані або переглянуті, перед усім ті, що визначають уявлення про творення і страждання у світі, пізнаваності світу і природи релігійної віри.Item Чи здатна фізика пояснити все? Рецензія на книжку Шона Керролла “Велика картина” / пер. з англ. С. Михаць. Харків: Видавництво “Ранок”: Фабула, 2019. 400 с.(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Кадикало, Андрій; Kadykalo, Andrii; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ цій рецензії розглянуто книжку американського фізика-теоретика Шона Керролла. Він пропонує свій погляд на Всесвіт, реальність, який називає поетичним натуралізмом. Основними його принципами дослідник називає реалізм та об’єктивізм. Автор обґрунтовує свою позицію з опорою на конкретні приклади та сучасні дослідження у галузі теоретичної фізики. Він торкається таких проблем, як свідомість, пізнання, мислення. Основною альтернативою до своїх поглядів він вважає ті концепції, які оперують поняттями, що виходять за межі звичних фізичних параметрів. Автор виділяє фундаментальну основу світу – квантову хвильову функцію, а всі інші виміри реальності – її емерджентні прояви. Усі приклади та порівняння мають міждисциплінарний характер і зрозумілі для багатьох спеціалістів.Item “Стіна” Планка як агностичний принцип у фундаментальному науковому пізнанні(Lviv Politechnic Publіshing House, 2016) Кадикало, АндрійРозглянуто тему можливих меж наукового пізнання та філософського принципу, який маніфестує ці межі. Вказано, що наукові пошуки мають певні вихідні принципи та установки, які пов’язані із абсолютними поняттями та категоріями незалежними від суб’єкта пізнання. Окреслено появу нового принципу “стіна” Планка, який з’явився як наслідок накладання обмеження на емпіричні спостереження у фундаментальній науці та внаслідок цього може отримати статус агностичного. Modern fundamental science is in very unusual situation. From the first side it uses high technology (similar to Large Hadron Collider), but from the other side it has faced the range of obstacles. This problems probably don`t have any solution and, what is more important, it means existing of reality at the quantum level. In scientist’s world, it is accepted to think that problems of science have temporary nature. However, there are some problems which are not easy to solve on borderlines of classical science knowledge and traditional rationality. Philosophers and scientists like Galileo Galilei, Isaac Newton, Rene Descartes, Gottfried Leibniz had an idea about unlimited and continuous scientific knowledge. It is possible if we will follow true method. However, philosophy takes an alternative position which contradict an idea of unlimited scientific knowledge. This idea names agnosticism which arises in ancient philosophy. The notion of “agnosticism” has ancient Greek roots: α – not, without, and γνώσις – knowledge, understanding. It means that humans cannot know of the existence of anything beyond phenomena of their experience. David Hume told that meaningful statements about the universe are always qualified by some degree of doubt. He asserted that fallibility of human beings means that they cannot obtain absolute certainty except in trivial cases where a statement is true by definition. Thomas Henry Huxley continued Hume`s tradition of agnosticism. He wrote that his personality is the surest thing he knows which may be true. But the attempt to conceive what it is leads him into mere verbal subtleties. He has champed up all that chaff about the ego and the non-ego, noumena and phenomena, and all the rest of it, too often not to know that in attempting even to think of these questions, the human intellect flounders at once out of its depth. Nowadays a new kind of agnostically principle appears in the field of Quantum Physics and it is called “The Planck Wall”. Though its name suggests that this is a spatial phenomenon, it, actually, pertains to time. In science and philosophy this principle of “The Planck Wall” explains creating of a borderline of knowledge. Probably, this borderline is not possible to overcome.