Humanitarian Vision
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/29583
Browse
8 results
Search Results
Item Особливості та наслідки впливу пандемії коронавірусу на виборчий процес у світі(Lviv Politechnic Publishing House, 2022-02-22) Бучин, Микола; Ковальчук, Анастасія; Buchyn, Mykola; Kovalchuk, Anastasia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено вплив пандемії коронавірусу на виборчий процес та результати виборів. Використовуючи комплекс загальнонаукових, логічних та емпіричних методів, виокремлено наслідки та основні форми впливу пандемії на виборчий процес: зміна (відтермінування) дати виборів; використання нетрадиційних (альтернативних) методів голосування; застосування спеціальних механізмів захисту громадян від поширення коронавірусної інфекції під час проведення виборів; зміна рівня участі громадян у виборчому процесі; зміна якості та демократичності виборчого процесу; зміна динаміки захворюваності внаслідок участі у виборах та ін. Проаналізовано особливості застосування згаданих форм впливу пандемії коронавірусу на виборчий процес на прикладі зарубіжних країн. Зроблено висновок, що на початкових етапах пандемії основною реакцією урядів більшості країн було відтермінування дати виборів. За цього авторитарні лідери використовували це як привід для максимального продовження своїх повноважень та можливості узурпації влади. Згодом більш поширеним стало проведення виборів відповідно до встановленої законодавством дати з використанням альтернативних методів голосування або ж застосування спеціальних безпекових заходів під час виборів у поєднанні з традиційним волевиявленням на виборчих дільницях. Показано, що пандемія коронавірусу суттєво не вплинула на демократичність виборчого процесу (демократичні країни проводили вибори відповідно до демократичних стандартів, а недемократичні – з їх порушенням). Водночас пандемія коронавірусу здебільшого зумовила зниження електоральної участі громадян. Також спостерігалося зростання темпів захворювання у поствиборчий період.Item Особливості та наслідки впливу пандемії коронавірусу на виборчий процес у світі(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Бучин, Микола; Ковальчук, Анастасія; Buchyn, Mykola; Kovalchuk, Anastasia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено вплив пандемії коронавірусу на виборчий процес та результати виборів. Використовуючи комплекс загальнонаукових, логічних та емпіричних методів, виокремлено наслідки та основні форми впливу пандемії на виборчий процес: зміна (відтермінування) дати виборів; використання нетрадиційних (альтернативних) методів голосування; застосування спеціальних механізмів захисту громадян від поширення коронавірусної інфекції під час проведення виборів; зміна рівня участі громадян у виборчому процесі; зміна якості та демократичності виборчого процесу; зміна динаміки захворюваності внаслідок участі у виборах та ін. Проаналізовано особливості застосування згаданих форм впливу пандемії коронавірусу на виборчий процес на прикладі зарубіжних країн. Зроблено висновок, що на початкових етапах пандемії основною реакцією урядів більшості країн було відтермінування дати виборів. За цього авторитарні лідери використовували це як привід для максимального продовження своїх повноважень та можливості узурпації влади. Згодом більш поширеним стало проведення виборів відповідно до встановленої законодавством дати з використанням альтернативних методів голосування або ж застосування спеціальних безпекових заходів під час виборів у поєднанні з традиційним волевиявленням на виборчих дільницях. Показано, що пандемія коронавірусу суттєво не вплинула на демократичність виборчого процесу (демократичні країни проводили вибори відповідно до демократичних стандартів, а недемократичні – з їх порушенням). Водночас пандемія коронавірусу здебільшого зумовила зниження електоральної участі громадян. Також спостерігалося зростання темпів захворювання у поствиборчий період.Item Роль міжнародних організацій у демократизації виборів в Україні(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Бучин, Микола; Мущенко, Яна; Buchyn, Mykola; Mushchenko, Yana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено роль міжнародних урядових та неурядових організацій у демократизації інституту виборів. Використовуючи комплекс загальнонаукових, логічних та емпіричних наукових методів, виокремлено основні форми впливу міжнародних організацій на демократизацію виборчого процесу: нормативно-правовий вплив (розроблення з боку міжнародних організацій нормативно-правових документів, які регламентують дотримання міжнародних демократичних стандартів; оцінювання ступеня відповідності демократичним принципам національного виборчого законодавства та висловлення рекомендацій щодо його вдосконалення); контролювальний вплив (здійснення міжнародними організаціями короткотермінового та довготермінового спостереження за ходом виборчої кампанії, голосуванням та підрахунком голосів); інституційно-функціональний вплив (реалізація міжнародними організаціями проектів щодо вдосконалення виборів у конкретних країнах через надання матеріально-технічної, консультативної, просвітницької допомоги тощо). Проаналізовано особливості здійснення міжнародними організаціями згаданих вище форм впливу під час виборів в Україні. Зроблено висновок, що найважливішу електоральну роль міжнародні організації відіграють у транзитних суспільствах, де сприяння виборчим процедурам з боку міжнародної спільноти часто стає каталізатором демократичних перетворень у цих країнах. Показано, що міжнародні організації проводили активну політику щодо підтримки виборів в Україні від часу здобуття незалежності та до сьогодні, значно вплинули на демократизацію виборчого законодавства і виборчої практики нашої держави, сприяли формуванню демократичної електоральної свідомості та культури українських громадян.Item Окремі проблеми виборчих програм партій-переможців на парламентських виборах 2011 року в Західній Галичині (Польща): порівняльний аналіз(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Лопата, Мар’ян; Lopata, Maryan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСтаттю присвячено дослідженню окремих питань виборчих програм переможних політичних партій на парламентських виборах у Західній Галичині (Польща) на парламентських виборах 2011 р. Робота включає, зокрема, програми партій-переможців у Підкарпатському та Малопольському воєводствах на парламентських виборах 2011 р. та проведено їхній порівняльний аналіз. Здійснено ідеологічне та програмне визначення польських політичних партій відповідно до критеріїв Comparative Manifesto Project та проєкту ParlGov. Виборчі програми польських політичних партій у Республіці Польща опрацьовано відповідно до таких критеріїв, як: 1) ставлення до комуністичної спадщини і заборона чиновникам періоду комунізму володіти політичними посадами; 2) роль католицької церкви (відокремлення церкви від держави); 3) членство в Європейському Союзі; 4) закордонна політика щодо Росії; 5) закордонна політика щодо України; 6) участь і розширення НАТО. Встановлено, що виборчі програми правих партій чи правоцентристських партій, які перемогли на парламентських виборах 2011 р., мають спільні риси, зокрема підтримку католицької церкви в Польщі, негативне ставлення до комуністичної спадщини, негативне ставлення до Росії, і мають, як правило, більше проєвропейську та євроатлантичну орієнтацію. Також було доведено, що серед усіх політичних сил на виборах тільки політичні партії Союз Лівиці Демократичної та Рух Палікота у своїх виборчих програмах на парламентських виборах 2011 р. виступали за рішуче відокремлення католицької церкви від держави.Item Wybrane zagadnienia programów wyborczych zwycięskich stronnictw politycznych wwyborach parlamentarnych 1993 oraz 1997 na terenach Galicji Zachodniej w Polsce: analiza porównawcza(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Лопата, Мар’ян; Lopata, Maryan; Łopata, Marian; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University; Narodowy Uniwersytet «Politechnika Lwowska»У статті проаналізовано окремі проблеми виборчих програм партій-переможців у парламентських виборах 1993 та 1997 років (Західна Галичина, Польща). Здійснено ідеологічну та програмну детермінацію польських політичних партій відповідно до критеріїв Comparative Manifesto Project та проєкту ParlGov. Виборчі програми польських політичних партій у Республіці Польща опрацьовано за такими критеріями, як: 1) заборона комуністичним чиновникам виконувати політичні функції, ставлення до комуністичної спадщини; 2) роль католицької церкви (відокремлення держави від церкви), а також проблеми, щодо яких польські виборці в міру погоджуються: 3) вступ в Європейський Союз; 4) закордонна політика щодо Росії; 5) закордонна політика щодо України; 6) участь і розширення НАТО. Показано, що виборчі програми правих партій чи правоцентристських партій мають спільні риси, зокрема підтримку католицької церкви в Польщі, негативне ставлення до комуністичної спадщини, попередження про ставлення до Росії, як правило, більше проєвропейська та євроатлантична орієнтація. Також було доведено, що серед усіх політичних утворень лише виборчий комітет СЛД у своїх виборчих програмах 1993 та 1997 рр. виступала за рішуче відокремлення католицької церкви від держави. Більшість політичних партій, які перемогли в Західній Галичині, мають консервативну, християнсько- демократичну або націоналістичну ідеологію.Item Preferencje polityczne mieszkańcow Galicji Zachodniej w wyborach parlamentarnychw Polsce wobec podziału postkomunistycznego(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Лопата, Мар’ян; Łopata, Marian; Łopata, Marian; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University; Narodowy Uniwersytet “Politechnika Lwowska”Вивчено політичні преференції мешканців історичної Західної Галичини, яка розташована в Польщі та складається переважно з двох воєводств – Малопольського та Підкарпатського. Головними обмеженням, яке детермінувало вибори в Польщі, постсоціалістичних та пострадянських країнах був посткомуністичний поділ. Цей посткомуністичний поділ базувався на поділі між партіями, які походять з комуністичного режиму, і тих, котрі походять з колишньої опозиції до комуністичного режиму. Розглянуто значення Галичини та її характеристик як регіону. Автор показав результати парламентських виборів, де виборці Західної Галичини віддавали перевагу правим партіям та партіям, які походять з “Солідарності”. Основними причинами такої підтримки політичних партій, що походять з табору колишньої “Солідарності”, є: високий рівень релігійності мешканців та сильний вплив Католицької Церкви, традиційне та індивідуальне сільське господарство, низький рівень урбанізації, традиції антикомуністичного опору, традиції народного руху, належність території до Австро-Угорській монархії, сильна регіональна ідентифікація. Виборці на територіях колишньої Західної Галичини до парламентських виборів 2005 року притримувалися і голосували за партії, враховуючи посткомуністичний/антикомуністичний поділ. Цьому сприяла конкуренція на осі СЛД – фракції, які походять з “Солідарності”, особливо якщо останні об’єднувалися. У 2001 році цей розподіл починає зникати, і це пов’язано, по-перше, з розпадом АВС та розколом у СЛД, та появою нових учасників на політичній сцені. А по-друге, з появою нового політичного порядку денного та нових викликів. Тим не менше, посткомуністичний поділ проіснував у зміненій формі, тому що ставлення до цього поділу стало важливим історичним питанням для політичної партії “Право і Справедливість”, яка переважно домінує у політичному спектрі Польщі. Західна Галичина залишалася регіоном фракцій, які походять з “Солідарності”, тобто переважно правих сил, хоча посткомуністична партія перемогла на парламентських виборах у 1993 та 2001 роках у всій Польщі.Item Preferencje politzcyne wwyborach do Sejmu Wmałopolsce i na Podkarpaciu na tłe porównawczym(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-10-25) Лопата, Мар’ян; Lopata, Maryan; Lopata, Maryan; Національний університет “Львівська політехніка”Розглянуто політичні симпатії у історично сформованому регіоні Західної Галичини – у Малопольському і Підкарпатському воєводствах. Поділено польські політичні партії на осі праві-центр-ліві. Доведено, що в обох регіонах історично сформованого регіону Західної Галичини, особливо в Малопольському і Підкарпатському воєводствах, виграють парламентські вибори праві або правоцентристські політичні партії. З 2005 року консервативний ПіС постійно в цих регіонах вигравав вибори до Сейму. Розраховано Ідеологічне позиціонування електорату на Малопольського та Підкарпатського воєводств на всіх виборах до Сейму. Опрацьовано у межах персонального гранту “Електоральні преференції населення Західної та Східної Галичини на території Україні та Польщі та у 1991–2016 роках: спільне та відмінне” від Фонду К. Скубішевського.Item Суб’єкти номінації в Україні: правові аспекти(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-03-11) Бучин, Микола; Ігнатюк, Галина; Buchyn, Mykola; Ihnatiuk, Halyna; Національний університет “Львівська політехніка”Розглянуто проблему номінації в Україні. На основі аналізу вітчизняного виборчого законодавства показано еволюцію правового регулювання проблеми суб’єктів номінації як на президентських, так і на парламентських виборах в Україні.