Геодезія, картографія і аерофотознімання
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/2147
Міжвідомчий науково-технічний збірник.
ISSN 0130-1039
News
Геодезія, картографія і аерофотознімання.
Міжвідомчий науково-технічний збірник.
ISSN 0130-1039.
Видається з 1964 року.
Browse
10 results
Search Results
Item Methods of creaton a geoinformation online resource for governing a united territorial community(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22) Галайда, Андрій; Четверіков, Борис; Колб, Ігор; Galayda, Andrii; Chetverikov, Borys; Kolb, Ihor; Департамент розвитку національної інфраструктури геопросторових даних Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру; Національний університет “Львівська політехніка”; f National Infrastructure of Geospatial Data of the State Service of Ukraine for Geodesy, Cartography and Cadastre; Lviv Polytechnic National UniversityМета роботи – запропонувати методику створення геоінформаційного онлайн-ресурсу для управління Лісовогринівецькою ОТГ. Для реалізації поставлених завдань розроблено технологічну схему, що складалася з 9 етапів роботи. Перший етап передбачав збір та аналіз різнорідних даних як векторного, так і растрового форматів на територіюЛісовогренівецької об’єднаної територіальної громади. На другому етапі, за допомогою програмного забезпечення Global Mapper, всі файли векторних даних у форматах *.dxf та *.dmf, що були раніше отримні, конвертовано у формат *.shp для подальшого їх опрацювання в ПП ArcGIS. Внаслідок конвертації, отримано графічні і атрибутивні дані в потрібному форматі і згідно шарів, які вони містять, відредаговано базу геоданих з умовними позначеннями згідно класифікатору для створення планів масштабу 1:2000. На наступному етапі постало завдання уніфікації бази даних конвертованих файлів, так як векторні дані створено з різною побудовою атрибутивних таблиць. Окрім цього, виникла необхідність внесення векторних даних у відредаговану базу геопросторових даних. Для цього написано скрипт на мові Python, що перебудовуєItem Method of creating WEB-GIS of polish burials at Baikove cemetery in Kyiv(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-23) Євсюков, Тарас; Четверіков, Борис; Ковальчук, Іван; Опенько, Іван; Шевченко, Олександр; Степчук, Яніна; Макаров, Олександр; Ievsiukov, Taras; Chetverikov, Borys; Kovalchuk, Ivan; Openko, Ivan; Shevchenko, Oleksandr; Stepchuk, Yanina; Makarov, Oleksandr; Національний університет біоресурсів і природокористування України; Національний університет “Львівська політехніка”; National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine; Lviv Polytechnic National UniversityОпрацювання методики створення WEB-ГІС польських поховань на Байковому цвинтарі в Києві. Досягнення поставленої мети передбачало виконання таких завдань: розробити структуру геоінформаційної системи, її каркас та виконати наповнення файлової бази даних. Для реалізації поставлених завдань запропоновано технологічну схему, що складалася з 12 етапів роботи. Перший етап передбачав збір картографічних та описових даних на територію об’єкта досліджень, а також пошук можливих реєстрів польських поховань у межах досліджуваного об’єкта. На другому етапі виконувалися польові вишукування з визначення координат кожної могили польських поховань Байкового цвинтаря за допомогою ГІС-планшета з RTK-антеною LT700H (точність до 0,30 м). Загальна кількість закоординованих точок – 565, що зосереджені на 7 ділянках кладовища. Третій етап включав координування опорних точок та прив'язку за цією опорою в середовищі ГІС MapInfo фрагмента топографічного плану м. Києва в масштабі 1:2000 на територію Байкового кладовища. Всього було 11 опорних точок. Максимальна похибка прив’язки 0,2 м. На четвертому етапі відображено всі точкові об’єкти за їхніми координатами на карті-основі та обрано відповідні умовні позначення. Наступний крок присвячений розробленню і наповненню реляційної бази даних для точкових об’єктів. Вона містила такі стовпці: номер могили, прізвище та ім’я похованої особи, координати могили та гіперпосилання на інформацію про поховання в файловій базі даних. Далі всі картографічні шари були експортовані в html-формат, а шар точкових об’єктів за допомогоюуніверсального транслятора експортований у kml-формат, що дало можливість перегляду даних про поховання у програмі GoogleEarth. На восьмому етапі технологічної схеми розроблена структура макетів кожної html-сторінки створюваної онлайн ГІС. Всі картографічні дані мали гіперпосилання виділених об’єктів АОІ. У випадку схеми Байкового кладовища, були виділені ділянки, на яких є польські поховання. При натисканні на них відкривався топографічний план з позначеними точковими об’єктами поховань. Своєю чергою, при натисканні на них з’являлась інформація про поховання з файлової бази даних. На десятому етапі згенеровано 5 аркушів топографічних планів з нанесеними похованнями. Один аркуш масштабу 1:2000 і чотири аркуші масштабу 1:500, для кращого «рознесення» та ініціалізації поховань. Одинадцятий етап присвячений створенню і наповненню файлової бази даних про польські поховання. Вона містила наступну структуру: фото поховання, координати, прізвище та ім’я, роки життя, додаткові фотографії (за наявності), стать похованої людини, інтерпретований надпис на надгробку, а також, за можливості, детальну інформацію та приналежність похованої людини до певної професії, її видатні здобутки і досягнення. На останньому етапі налаштовувались гіперпосилання переходу між сторінками і проводилось тестування системи. Наукова новизна полягає у розробці концепції сумісного використання різних прикладних додатків геоінформаційного і негеоінформаційного призначення. Запропоновано технологічну схему створення WEB-ГІС польських поховань Байкового цвинтара у Києві. Реалізована геоінформаційна система, призначена для інвентаризації поховань, їх збереження та опіки над ними різними неурядовими організаціями і волонтерами, аналізу стану надгробків та їхнього просторового розташування на території кладовища. Окрім цього, створену ГІС можна використовувати в туристичних цілях та при вивченні історичних постатей польського походження.Item Research of forest fires using remote sensing data (on the example of the Сhornobyl exclusion zone)(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-23) Бабушка, Андрій; Бабій, Любов; Четверіков, Борис; Севрук, Андрій; Babushka, Andriy; Babiy, Lyubov; Chetverikov, Borys; Sevruk, Andriy; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДистанційне зондування Землі відіграє важливу роль у моніторингу та оцінюванні наслідків лісових пожеж. За допомогою різних методик опрацювання багатоспектральних космічних знімків можна визначати ризик поширення пожежі, виявляти гарячі точки та встановлювати теплові параметри, картографувати уражені території та оцінювати наслідки. Метоюроботи є оцінка ступеня тяжкості, пов’язаного з післяпожежноюфазою на прикладі лісів Чорнобильської зони відчуження. Задачами є визначення площ спалених територій за різночасовими космічними знімками, отриманими з супутника Sentinel-2 за допомогою нормалізованого коефіцієнта горіння (NBR) та методики контрольованої класифікації. Вхідними даними для дослідження слугували різночасові космічні знімки, отримані з супутника Sentinel-2 до та після пожежі. Знімки отримані з сервісу Copernicus Open Access Hub, і їхня просторова розрізненість становить 10 м для видимих та близького інфрачервоного каналів, та 20 м – для середніх інфрачервоних. Для автоматизованого підрахунку площі територій, пошкоджених пожежею, використано нормалізований індекс горіння (Normalized Burn Ratio (NBR)). Цей індекс призначений для ідентифікації ділянок, де відбувалось активне горіння. Для розрахунків цей індекс використовує близький та середній інфрачервоні канали. Додатково на досліджувану територію здійснено контрольовану класифікацію, при цьому були створені файли сигнатур для кожного класу. За результатами класифікації також обраховані площі територій, пошкоджених пожежею. Наукова новизна полягає в опрацюванні методики використання нормалізованого коефіцієнта горіння (NBR) та контрольованої класифікації для космічних знімків, отриманих до і після пожежі у Чорнобильській Зоні Відчуження. Практична значущість полягає у тому, що досліджені методи ГІС-технологій можуть бути застосовані для виявлення зон та обрахунку площ пошкодженої пожежами рослинності. Ці результати можуть бути використані місцевими організаціями, органами самоврядування та МНС для моніторингу стану та планування відновлення лісових насаджень. Нормалізований індекс горіння дає можливість швидко та ефективно виявити та обчислити площі територій, пошкоджених пожежами, що дозволяє оперативно оцінити наслідки таких пожеж та оцінити завдані збитки. Нормалізований індекс горіння дозволяє обчислити площу горілого лісу майже в 2 рази точніше, ніж контрольована класифікація. Сам процес обчислення також займає менше часу і не вимагає додаткових процедур (набору сигнатур). Контрольована класифікація в цьому випадку дає гіршу точність, сам процес є тривалішим, але дозволяє визначити площі декількох різних класів.Item Methods of automated allocation of catchment basins according to digital elevation models (on the example of Skoliv district of Lviv region)(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2021-03-12) Процик, Михайло; Четверіков, Борис; Дорожинський, Олександр; Іваневич, Андрій; Protsyk, Mykhailo; Chetverikov, Borys; Dorozhynskyy, Oleksandr; Ivanevych, Andrii; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета. Вдосконалити методику автоматизованого виділення водозбірних басейнів та отримання гідрологічних та морфометричних характеристик на базі цифрових моделей рельєфу. Методика і результати роботи. Необхідною умовою коректного визначення пониження рельєфу місцевості є наявність точок істинного потоку на краю розрахункової області (якщо річка впадає в озеро, то воно не повинно входити в розрахункову територію цілком, в іншому випадку будуть отримані невірні результати). За допомогою виконання операції визначення пониження рельєфу місцевості створюється нова ЦМР, яка не містить фіктивних понижень рельєфу. На наступному кроці вона використовується в якості вхідних даних для розрахунку напрямку потоку по алгоритму D8. За запропонованою технологічною схемою необхідно опрацювати покроково наступні шість блоків: заповнення замкнутих депресій, розрахунок напрямку стоку, розрахунок сумарного стоку, створення точкового векторного набору даних замикаючих створів (точок гирла), створення границь водозбірних басейнів, растрово векторне перетворення даних. В результаті експериментальних та теоретичних досліджень апробовано методику автоматизованого виділення водозбірних басейнів, а саме визначення гідрологічних та морфометричних параметрів рельєфу. Проведено ранжування басейнів за цими параметрами відповідно до існуючих класифікацій, складена серія відповідних тематичних електронних карт. Необхідно сказати, що в Сколівському районі Львівської області розташовано 590 водозбірних басейнів, а їхня площа становить 1407 км2. Водозбірні басейни класифіковані за вистою, а саме: низько-гірських басейнів в регіоні 6 шт, площа їх становить 7 км2; середньогірських – 360 шт, площа 755 км2; високо-гірських – 224 шт, площа 645 км2. Класифіковано басейни за середнім ухилом: перша категорія – це дуже пологі схили (0–3 градуси) – 27 басейнів, площа 7 км2; друга категорія – це покаті схили (9–12 градусів), 128 басейнів, площа 303 км2; третя категорія – це круті схили (12–15 градусів і більше), 225 басейнів, площа 648 км2. Проведено оцінку точності між опорною та вихідною моделлю рельєфу. Отримано для ухилів СКВ = 0,63 м, для висоти – СКВ = 5,43 м. Наукова новизна і практична значущість. Запропоновано технологічну схему автоматизованого виділення водозбірних басейнів за цифровими моделями рельєфу на прикладі Сколівського району Львівської області та опрацьовано методику виділення водозбірних басейнів. За опрацьованою методикою побудовані карти водотоків різних порядків та їх водозбірних басейнів і виконано класифікацію басейнів по площі на територію Сколівського адміністративного району. Ці результати можуть бути використані місцевими організаціями для моніторингу водних ресурсів.Item Hydrological processes modeling using GIS ARCGIS and module HEC-RAS(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2020-03-12) Бурштинська, Х. В.; Бабушка, А. В.; Галочкін, М. К.; Burshtynska, Kh. V.; Babushka, A. V.; Halochkin, M. K.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета роботи полягає у визначенні площ затоплення земель згідно обраної гідрологічної моделі складної ділянки р. Дністер у місці переходу від передгірської частини до рівнини зі складним меандруванням та значними зміщеннями річки. Методи. Опрацьовано метод дослідження затоплених земель внаслідок підняття води до певного рівня. Він включає: знімання з БПЛА; геодезичні та гідрологічні роботи; створення ЦМР та аналіз її точності; гідрологічне моделювання з використанням програмного пакету HEC-RAS; визначення площ затоплення. Для отримання цифрової моделі рельєфу, яка є основою для гідрологічного моделювання, був використаний БПЛА Trimble UX5 з камерою Sony NEX-5R. Точність визначення планових координат за ЦМР становить 6 см; висотні позначки залежно від базису стереопари та підстильної поверхні становлять 0,21м. ЦМР створено за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення Pix4D. Результати. ЦМР створено за результатами знімання з БПЛА з середньою квадратичною похибкою 0,2 м. Методику гідрологічного моделювання реалізовано на частині річки Дністер зі складною конфігурацією русла. Визначено зони затоплення за різних рівнів підняття води. Наукова новизна полягає у розробці методики визначення затоплених територій на основі гідрологічного мделювання за допомогою модуля HEC-RAS для ділянки річки Дністер, яка характерна значною ерозією прибережних ґрунтів, складним меандруванням та переходом від передгірської частини до рівнинної. Такі умови вимагають точного визначення параметрів моделювання. Для отримання вхідних даних для моделювання затоплень виконано знімання з БПЛА з попереднім обґрунтуванням параметрів точності. Практичне значення. Гідрологічне моделювання виконують з метою передбачення наслідків матеріальних втрат внаслідок повеневих явищ, які трапляються в Прикарпатському регіоні. Своєчасне отримання інформації про ці процеси, стеження на гідрологічних постах за рівнем води, яка наповнює русла і заплаву, дозволяють через відповідні адміністративні структури здійснити оповіщення населення і прийняти заходи для зменшення втрат, які виникають внаслідок цих руйнівних явищ. Запропоноване дослідження спрямоване на отримання інформації про площі затоплення внаслідок різних рівнів підняття води в річці Дністер.Item Визначення похибки ЦМР ортотрансформування аерознімків, отриманих із БПЛА на гірську локальну частини смт. Східниця(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-12) Четверіков, Б. В.; Бабій, Л. В.; Процик, М. Т.; Ільків, Т. Я.; Chetverikov, B.; Babiy, L.; Protsyk, M.; Ilkiv, T.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета роботи – оцінити величину похибки ортотрансформування аерознімків по висоті, отриманих з безпілотного літального апарату на гірську ділянку смт. Східниця за допомогою додаткової сітки точок ГНСС-знімання. Завдання роботи – проаналізувати різниці висот точок, отриманих за допомогою карти висот із БПЛА і даних ГНСС-знімання. Оцінити розходження реальних координат опорних точок з їх координатами на ортофотоплані. Методика. Запропоновано методику визначення реальної величини висотної похибки ортотрансформування аерознімків, отриманих із БПЛА на гірську місцевість. Створено локальний тестовий майданчик на горі в смт. Східниця розміром приблизно 70´60 метрів, шо входить у створене загальне аерознімання. Тут виконано додаткове ГНСС-знімання і створено мережу точок із координатами через кожен метр. Отриманий ортотрансформований знімок з картою висот за даними аерознімання всієї Східниці й результатами ГНСС-знімання через кожні 50 метрів відкрито в програмному забезпеченні ArcGIS. На аерознімок нанесено шар точок локальної ділянки і порівняно з координатими тих самих точок, отриманих із карти висот. Результати. Порівнюючи висотні показники 87 точок на схилі гори в смт. Східниця, отримані за допомогою ГНСС-знімання, з висотними показниками тих самих точок, взятих із карти висот, створеної за даними аерознімання з безпілотного літального апарата, визначено, що висотні показники точок не дуже відрізняються. Середня квадратична похибка становить 0,39 м. Наукова новизна. Запропоновано методику порівняння висотних показників точок місцевості, отриманих різними методами для визначення величини похибки ортотрансформування аерознімків, отриманих з БПЛА на гірську локальну ділянку смт. Східниця. Практична значущість. Отримані результати величини похибки ортотрансформування аерознімків, отриманих з безпілотних літальних апаратів на окрему гірську частину смт. Східниця, вказують на те, що ортотрансформування аерознімків окремих гірських територій з БПЛА є в зоні допуску.Item Estimation accuracy of orthotransformation of space images applying satellite Pleiades-1 by GNSS surveying(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Четверіков, Б.; Ломпас, О.; Процик, М.; Тетерук, Д.; Chetverikov, B.; Lompas, O.; Protsyk, M.; Teteruk, D.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityItem Methods of creation and practical application of mask-maps of high-level terrain objects at orthotransformation of digital aerial photographs(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Колб, І. З.; Kolb, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityItem Methodological framework for data generation in a GIS-environment during agricultural land area management based on the landscape approach(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Дребот, О.; Кудрик, А.; Лук’яненко, О.; Drebot, O.; Kudryk, A.; lukianenko, O.; Житомирський національний агроекологічний університет; Zhytomyr National Agroecological UniversityМетою статті є виявлення підходів до формування картографічної та атрибутивної інформації в програмному середовищі ГІС з ціллю впровадження ландшафтного методу для землеустрою на прикладі землекористування, сформованого на основі земельних часток (паїв). Важливим при цьому є врахування особливостей ґрунтового покриву та рельєфу території, що впорядковується. Завдання досліджень містить широке коло питань: розроблення методології організації території сільськогосподарських угідь з використанням сучасних методів геоінформаційних технологій; створення цифрового картографічного середовища на досліджувану територію з виділенням тематичних шарів картографічної інформації; формування бази атрибутивних даних, що відображає детальний аналіз агроекологічних властивостей ґрунтів; розроблення тематичних картографічних матеріалів, які є основою для проектних рішень щодо землеустрою агроландшафту; креслення проектних планів використання земель досліджуваної території. Для виконання завдань використано методику групування ґрунтів за придатністю під сільськогосподарські угіддя. Прив’язку та переведення растрових планів у векторний формат здійснено за допомогою функцій програми Digitals, створення тематичних карт та остаточних планових матеріалів, а також, формування бази атрибутивних даних виконано за допомогою професійної ГІС. Подано основи методології землевпорядку- вання території сільськогосподарських угідь сучасних агроформувань, які враховують вимоги ландшафтного підходу до використання земель. Наведено характеристику контурності та структури ґрунтового покриву в розрізі сільськогосподарських угідь з урахуванням рельєфу. Виконано детальний аналіз агроекологічного стану ґрунтового покриву. Ґрунтові відміни згруповано відповідно до придатності для використання під сільськогосподарські угіддя. Також подано дані, отримані на основі аналізу тематичних карт ухилів території, структури ґрунтового покриву та структури угідь вихідного та проектного стану агроландшафту. Наукова новизна полягає у розробленні методів формування цифрових даних на основі комплексного підходу до використання земель, які є у користуванні сучасних агроформувань. Запропонований підхід до землеустрою території сільськогосподарських угідь можна упроваджувати в межах землеволодінь та землекористувань інших регіонів України.Item Determination of location of the historical objects using photogrammetric methods and methods of non-destructive ground research(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Четверіков, Б.; Бондар, К.; Хоменко, Р.; Діденко, С.; Шейхет, М.; Chetverikov, B.; Bondar, K.; Homenko, R.; Didenko, S.; Sheyhet, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Національний музей історії України; Американське представництво в Україні об’єднаних комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу; Lviv Polytechnic National University; Taras Shevchenko National University of Kyiv; National Museum of History of Ukraine; Union of councils of Jewish in the former Soviet UnionМета роботи – запропонувати та опрацювати комплексну методику поєднання дистанційного методу з наземними неруйнівними методами для встановлення та відображення території братських могил біля с. Ралівка, на сучасних картографічних матеріалах. Методика. Запропоновано методику визначення місць масових поховань часів Другої світової війни, що поєднує дистанційні методи (інтерпретація знімків) та наземні неруйнівні методи (геофізичні дослідження та металодетекторний пошук). Фотограмметричне оброблення архівних аерознімків 1944 року містить три етапи: прив’язка матеріалів, що використовувались до єдиної умовної системи координат (у разі архівного аерознімка геометрична корекція виконувалась за опорними точками, що збереглися); синтезація зображень на цю територію за різні часи та визначення істинних меж поховань; підготовка вихідних матеріалів. На першому етапі зареєстровано архівні аерознімки та сучасний космічний знімок у програмному пакеті ErdasImagine з похибками до 3 метрів і збережені в форматі GeoTIF. Далі відбувалась інтерпретація архівного аерознімка та перенесення меж дешифрованих братських могил на сучасну містобудівну ситуацію. Кінцевим етапом цього методу є генерація результуючих матеріалів досліджень. Вхідними даними для проведення геофізичних досліджень були результати геометричної корекції та дешифрування на аерознімках територій масових поховань. Під час робочих виїздів виконувалися такі дослідження: магнітне знімання; металодетекторний пошук на всій території загалом та перевірка магнітних аномалій; дослідження методом томографії електричного опору; георадарні та ґрунтознавчі дослідження. Результати. На основі інтерпретації архівних аерознімків 1944 року попередньо встановлені місця масових розстрілів та поховань часів Другої світової війни. За допомогою металоде- текторного обстеження підтверджено факт масових розстрілів на дослідній території на основі знайдених гільз від німецької зброї. Наземними геофізичними дослідженнями також визначене розташування самих братських могил, що, своєю чергою, дало змогу уточнити просторову прив’язку цих та інших об’єктів на аерознімках 1944 року. Наукова новизна. Запропонована методика, що об’єднує дистанційні фотограммет- ричні та наземні металодетекторні і геофізичні дослідження визначення масових поховань часів Другої світової війни дає змогу достовірно та з достатньою точністю визначати меморіальні місця на сучасних картографічних матеріалах. Ця методика доповнює результати дистанційних методів визначення зруйнованих історичних об’єктів, що не дають 100 % точності їхньої локалізації, наземними неруйнівними дослідженнями у випадку, коли археологічні обстеження неможливі. Практична значущість. Отримані картографічні матеріали та результати досліджень доцільно використати для відображення історичних подій, що відбулись на досліджуваній території. Застосована комплексна методика дала змогу підтвердити факт масових розстрілів і наявність поховань без руйнівного втручання до ґрунтового шару, що має велике значення для представників єврейської релігійної громади. Результати цієї роботи пропонуються відділу збереження культурної спадщини Львівської обласної ради як додаток до Паспорта об’єкта культурної спадщини.