Інститут гуманітарних та соціальних наук
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62543
Browse
Search Results
Item Електронні сервіси у системі надання соціально - адміністративних послуг в установах соціальної сфери України(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Ільчук, Софія Володимирівна; Ilchuk, Sofiia Volodymyrivna; Школяр, Мар'яна Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"Стрімкий розвиток суспільних відносин зумовлює використання інформаційних технологій у всіх сферах життя, у тому числі у сфері надання адміністративних послуг соціального характеру. Виклики воєнних подій в Україні після 24 лютого 2022 року спричинили прискорення розширення цифрових послуг соціальної підтримки населення. Мета магістерської кваліфікаційної роботи полягає у систематизації та поглибленні теоретичних та практичних знань щодо використання електронних сервісів у системі надання соціально-адміністративних послуг в установах соціальної сфери України. Завдання магістерської кваліфікаційної роботи: дослідити нормативно-правові аспекти інформаційного забезпечення в установах соціальної сфери; розглянути міжнародний досвід розвитку електронних адміністративних послуг соціального характеру; проаналізувати мобільні додатки та системи дистанційного обслуговування; окреслити проблеми і перспективи впровадження та розвитку електронних послуг у системі соціального захисту населення в Україні; охарактеризувати нормативно правове та цифрове забезпечення Тернопільського обласного центру зайнятості у системі надання електронних послуг населенню; проаналізувати статистичні показники ТОЦЗ щодо отримувачів електронних соціально-адміністративних послуг та механізмів їх надання; запропонувати план стратегічного розвитку установи. Об’єктом магістерської кваліфікаційної роботи є теоретичні та практичні аспекти специфіки системи надання електронних адміністративних послуг соціального характеру вітчизняними установами соціальної сфери. Предметом – теоретичні та практичні аспекти використання електронних сервісів як інструментів надання адміністративних послуг соціального характеру установами соціальної сфери (на прикладі Тернопільського обласного центру зайнятості). Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі досліджено особливості системи надання електронних адміністративних послуг соціального характеру установами соціальної сфери у правовому та організаційному аспектах. Досліджено закордонний досвід розвитку електронних адміністративних послуг і визначено різницю щодо природи та мети надання соціальних та адміністративних послуг в інших країнах та в Україні. Другий розділ присвячено дослідженню електронних сервісів як інструментів надання послуг соціального характеру установами соціальної сфери. Оцифрування соціальних виплат та послуг включає розробку онлайн-платформ, мобільних додатків і систем дистанційного обслуговування для комунікації з установами соціального захисту щодо їх моніторингу. У третьому розділі представлено результати емпіричного дослідження специфіки надання електронних адміністративних послуг соціального характеру (на прикладі Тернопільського обласного центру зайнятості). Проаналізовано нормативно-правове і цифрове забезпечення установи у наданні електронних послуг населенню, здійснено аналіз статистичних показників отримувачів електронних послуг, вивчено механізми їх надання, розроблено план стратегічного розвитку.Item Організаційна комунікація в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Коврижко, Олена Олександрівна; Kovryzhko, Olena Oleksandrivna; Школяр, Мар'яна Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"Сфера соціального забезпечення надзвичайно гостро відчуває потребу у встановленні та підтриманні сталих комунікативних зв’язків між його суб’єктами й об’єктами, використанні спеціальних засобів інформаційного обміну, завдяки яким забезпечується та безпосередньо здійснюється процес поширення інформації. Впровадження сучасних технологій та інформатизація на їх основі системи управління є важливими стимулами для підвищення ефективності інформаційного обслуговування населення, модернізації системи соціального захисту та розвитку національної інформаційно-комунікаційної інфраструктури та системи інформаційних ресурсів. Мета магістерського дослідження полягає у дослідженні та систематизації теоретичних і практичних аспектів організаційної комунікації в установах соціальної сфери в контексті актуальних суспільних трансформацій. Для досягнення мети магістерської кваліфікаційної роботи варто вирішити наступні завдання: дослідити сутність, поняття та особливості комунікації в установах соціальної сфери; проаналізувати міжнародний та вітчизняний досвід інформатизації комунікації в установах соціальної сфери; розкрити специфіку застосування сучасних засобів та інструментів комунікації в установах соціальної сфери в Україні; визначити актуальні проблеми комунікації в установах соціальної сфери України; представити результати емпіричного дослідження специфіки комунікативних процесів у Шевченківському відділі соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради; проаналізувати нормативно-правове та інформаційне забезпечення управління, а також статистичні показники діяльності зазначеної організації у сфері комунікації; запропонувати шляхи та напрямки удосконалення організаційної комунікації установи. Об’єктом дослідження є організаційні комунікації в установах соціальної сфери в Україні. Предметом дослідження є специфіка застосування сучасних засобів та інструментів комунікації в установах соціальної сфери в Україні (на прикладі Шевченківського відділу соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради). Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі досліджено сутність та особливості комунікації в установах соціальної сфери, визначено ключові поняття. Здійснено аналіз міжнародного та вітчизняного досвіду інформатизації комунікації в установах соціальної сфери. Другий розділ було присвячено розкриттю специфіки застосування сучасних засобів та інструментів комунікації в установах соціальної сфери в Україні. Також визначено актуальні проблеми комунікації в установах соціальної сфери України, зокрема, - висвітлено особливості кризової комунікації в сучасних умовах. У третьому розділі представлено результати емпіричного дослідження особливостей організаційної комунікації у Шевченківському відділі соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради). Зокрема, здійснено аналіз нормативно-правового та інформаційного забезпечення комунікаційних процесів, а також статистичних показників діяльності установи. На цій основі запропоновано шляхи та напрямки удосконалення організаційної комунікації організації.Item Організація управління реалізацією стратегії в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Каспаревич, Віталій Степанович; Kasparevych, Vitalii Stepanovych; Ставкова, Софія Георгіївна; Національний університет "Львівська політехніка"Розвиток ринку соціальних послуг в Україні здійснюється в умовах нестабільності зовнішнього середовища соціальної сфери.Це передбачає вирішення завдання інституцій соціальної сфери щодо гнучкої адаптації до змін зовнішнього середовища для досягнення поставлених цілей і розвитку на основі оптимального використання внутрішнього потенціалу. У цьому контексті роль і значення стратегічного менеджменту зростають з кожним днем. Цей процес стратегічного управління включає формулювання та впровадження інституційних стратегій у соціальній сфері для ефективної адаптації до змін та досягнення їх довгострокового розвитку. За сучасних умов, коли зовнішнє середовище є особливо динамічним, дослідження стратегічного менеджменту стає надзвичайно актуальним завданням. Поглиблене вивчення цього процесу є важливим для оптимізації внутрішніх ресурсів і використання можливостей для успішного розвитку установ у соціальному секторі. Такий підхід необхідний для вирішення викликів, з якими стикаються інституції соціальної сфери в сучасних умовах, та забезпечення їх стійкості та відповідності високим стандартам у непередбачуваному зовнішньому середовищі. Актуальність дослідження викликає дослідницьке запитання: Які існують підходи та технології управління реалізацією стратегії розвитку установ соціальної сфери? Тема магістерської кваліфікаційної роботи: Організація управління реалізацією стратегії в установах соціальної сфери. Мета дослідження полягає розробці теоретичних підходів та формулювання практичних рекомендацій стосовно організаційних процесів управлінської діяльності виконанням стратегічного плану розвитку установ соціальної сфери. Для досягнення поставленої мети дослідження необхідно вирішити такі завдання: 1. дослідити й узагальнити теоретичні підходи до структури процесу реалізації стратегії як заключного етапу процесу стратегічного управління в установах соціальної сфери; 2. вивчити сутність організації управління та визначити її місце у структурі процесу реалізації стратегії установ соціальної сфери; 3. дослідити вплив процесу реалізації стратегії на структуру управління установами соціальної сфери; 4. систематизувати технології управління для забезпечення ними керівників кожного з рівнів ієрархії управління та функціональних сфер діяльності установ соціальної сфери в процесі реалізації стратегії; 5. дослідити процесконтролю реалізації стратегії установ соціальної сфери; 6. розробити структуру механізму організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери. Об'єктом дослідженнявиступає процес стратегічного управління установами соціальної сфери. Предметом дослідженняє практичні аспекти реалізації стратегії установ соціальної сфери. Гіпотеза дослідження. Впровадження механізму організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери сприяє їх розвитку. У результаті виконання завдань магістерського дослідження було сформовано наступні висновки. У першому розділі магістерського дослідження ми приділили увагу щодо реалізація стратегії як етап процесустратегічного управління. У другому розділі магістерської кваліфікаційної роботи ми здійснили емпіричне дослідження, що стосується передумов організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери. Останній розділ магістерського дослідження був присвячениймеханізму організації управління реалізацією стратегії установ соціальної сфери. У результаті проведеного дослідження на тему«Організація управління реалізацією стратегії в установах соціальної сфери» ми зосередили свою увагу на виділенні процесу реалізації стратегії установ соціальної сфери як об'єкта управління, що припускає розробку системи елементів організації управління, яка відповідає стратегії, що реалізується, а також набору управлінських інструментів, котрі забезпечують формування і функціонування цієї системи.Item Система моніторингу та оцінки якості надання соціальних послуг, як чинник вдосконалення управлінської діяльності в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Юр, Юлія Миколаївна; Yur, Yuliia Mykolaivna; Шаповалова, Тетяна Вікторівна; Національний університет "Львівська політехніка"Спостереження за процесом надання соціальних послуг та їх якість стають необхідними складовими для забезпечення ефективного функціонування соціальної сфери. Сучасні виклики та різноманітність потреб громадян вимагають систематичного та комплексного підходу до управління соціальними установами. Система моніторингу і оцінки надання послуг дозволяє не лише виявляти проблеми та недоліки, але і швидко реагувати на них, удосконалювати процеси та підвищувати якість обслуговування. Отже, на сьогодні вже існують певні ґрунтовні розробки українських та зарубіжних дослідників і фахівців-практиків з питань моніторингу та оцінювання соціальних послуг. Проте, оскільки це один із нових управлінських процесів, необхідності створення моніторингу і оцінки якості соціальних послуг привів до реформування системи соціального захисту населення України і залишається актуальним щодо нашого дослідження. Метою дослідження є дослідити вплив системи моніторингу та оцінки якості надання соціальних послуг на управлінські процеси в установах соціальної сфери та запропонувати модель створення такої системи. Об’єктом дослідження є управлінські процеси в установах соціальної сфери. Предмет дослідження – система моніторингу та оцінки якості надання соціальних послуг в установах соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження в результаті аналізу методологічних засад дослідження системи моніторингу та оцінки якості надання соціальних послуг та її впливу на управлінські процеси нами встановлено, що вчені виявляють великий інтерес до проблематики систем моніторингу та оцінки якості надання соціальних послуг. Аналіз також показав, що існує широкий спектр методологічних підходів для вивчення не лише систем моніторингу, а й їх впливу на управлінські процеси у сфері соціального обслуговування. Зазначено, що, хоча є певні розробки українських та зарубіжних дослідників, системи моніторингу та оцінки якості соціальних послуг залишаються актуальними для реформування системи соціального захисту населення України. Науковий аспект підкреслює важливість врахування різних стейкхолдерів для ефективності систем моніторингу, оскільки розуміння їхніх потреб є критичним (Дукач, 2018). Другий розділ ми присвятили практичним підходам до управління установами соціальної сфери та їх адаптації до вимог системи моніторингу та оцінки якості соціальних послуг і дійшли таких результатів: Проаналізувавши сучасні підходи до створення системи моніторингу і оцінки якості надання соціальних послуг в установах соціальної сфери виявлено, що вони грунтуються на комплексному врахуванні якісних та кількісних показників. Обгрунтовано необхідність мультідисциплінарного підходу, охоплюючи фінансовий, якісний та соціальний контроль. Також проаналізовано важливість інтеграції сучасних інформаційних технологій для підвищення ефективності та автоматизації процесів. Зазначено, що активна участь громадськості та залучення користувачів є ключовим елементом, сприяючи відкритій комунікації та збору фідбеку. У третьому, емпіричному розділі, визначено сучасний стан управлінських процесів у Личаківському відділі соціального захисту. Проведений аналіз дозволив ідентифікувати проблемні аспекти, пов'язані з якістю надання соціальних послуг в даній установі. Встановлено, що відділ має структуру та розподіл обов'язків, проте існує потреба у поліпшенні комунікації та мотивації персоналу, зокрема за допомогою соціально-психологічних методів. Досліджено, що відділ вже використовує адміністративні методи, такі як стандартизація процесів та автоматизація, але їх можна оптимізувати та розширити. На основі цих висновків можна визначити, що Личаківський відділ соціального захисту має свої позитивні аспекти, але також існують області для подальших поліпшень та розвитку. В ході аналізу емпіричного дослідження щодо впровадження моделі системи моніторингу та оцінки якості надання соціальних послуг в управлінській діяльності Личаківського відділу соціального захисту: - встановлено, що провадження системи моніторингу та оцінки в Личаківському відділі соціального захисту буде ключовим чинником покращення якості та обсягу соціальних послуг, що призведе до помітного зменшення скарг і підвищення задоволеності отримувачів послуг, сприяючи загальному зниженню соціальної напруги в регіоні., - зазначено, що ключові аспекти впровадження включають технологічні можливості, участь зацікавлених сторін, етапи навчання персоналу, створення механізмів зворотного зв'язку, фінансову стійкість та постійне вдосконалення. А отже ці позначені елементи визначають стратегічний та ефективний підхід до вдосконалення соціального обслуговування.Item Адміністративна супервізія в установах соціальної сфери: зарубіжний досвід(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Ставковий, Володимир Ярославович; Stavkovyi, Volodymyr Yaroslavovych; Климанська, Лариса Дмитрівна; Національний університет "Львівська політехніка"Здійснений аналіз праць вітчизняних і зарубіжних науковців розкриває мету, завдання та сутнісні аспекти інституту супервізії; висвітлює головні засади здійснення адміністративної супервізії в установах соціальної сфери; дозволяє з’ясувати особливості взаємодії супервізора та супервізованого у процесі здійснення адміністративної супервізії в установах соціальної сфери. Незважаючи на досить велику кількість теоретичних досліджень цієї технології, головно зарубіжних, в Україні відсутній інститут супервізії, відповідно й адміністративної в державних установах соціальної сфери. На додаток, посада супервізора відсутня у Національному класифікаторі України "Класифікатор професій". Супервізію висвітлюють у наукових працях українські та зарубіжні дослідники: М. Болдуін (Baldwin), Н. Бондаренко, Дж. Брекке (Brekke), І. Грига, Дж. Едвардз (Edwards), Н. Гаулд (Gould), К. Хоуе (Howe), І. Грей (Gray), М. Джоунс (Jones), Г. Попович, А. Кадушин (Kadushіn), Л. Уолш (Walsh), П. Вудворд (Woodward), Т. Семигіна, Л. Тюптя, І. Іванова, В. Яцура. Відомими є наукові праці Л. Клос, В. Покладової, Г. Слозанської, С. Ставкової, присвячені проблемам супервізії у соціальній сфері. Аспекти теоретичного характеру, зокрема визначення та мету супервізії представлено в працях таких авторів, як: Бергер і Мізрахі (Berger, & Mizrahi, 2001), Бібус (Bibus, 1993), Айзіковіц та ін. (Eisikovits, & Guttmann, 1983), Ерера та Лейзар (Erera, & Lazar, 1993), Фукуяма (Fukuyama, 1998), Гарретт і Барретта-Герман (Garrett, & Barretta-Herman, 1995), Харкнесс (Harkness, 1997), Хенслі (Hensley, 2002), Джеффріз (Jeffreys, 2001), Кадушин (Kadushin, 1974), Карвінен-Ніінікоскі (Karvinen-Niinikoski, 2004), Лофер (Laufer, 2003), Стронг та ін. (Strong, Kavanagh, Wilson, Spence, Worrall, & Crow, 2003), Тцуі (Tsui, 2005a). Окремі аспекти супервізії досліджували у своїх працях вітчизняні дослідники, зокрема: Грига, Брижовата, Дума, Лисенко, Іванова, Семигіна, Полтавець, Попович, та фахівці-практики у галузі соціальної роботи, зокрема, Покладова та ін. Втім, автори наголошують на відсутності системних вітчизняних розробок із професійної підготовки супервізорів у галузі соціальної роботи. Мета і завдання дослідження. Виявлення властивостей здійснення адміністративної супервізії в зарубіжних країнах та перспектив її використання для покращення якості надання послуг в установах соціальної сфери в Україні. Завдання: Розглянути сутність поняття супервізії, її мету, завдання, функції, базові цінності й етичні принципи. Охарактеризувати головні засади здійснення адміністративної супервізії в установах соціальної сфери. Визначити та дослідити методи супервізії працівника соціальної установи та особливості взаємодії супервізора і супервізованого. Виконати порівняльний аналіз здійснення адміністративної супервізії в зарубіжних країнах та Україні. Окреслити можливості використання досвіду здійснення адміністративної супервізії в Україні. Об’єкт дослідження. Зарубіжний досвід здійснення супервізії у професійній діяльності фахівців соціальної сфери. Предмет дослідження. Особливості адміністративної супервізії в установах соціальної сфери. Гіпотеза дослідження: Здійснення адміністративної супервізії має позитивний вплив на діяльність установ соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі «Теоретичні аспекти супервізії та її особливості в установах соціальної сфери» розкрито поняття супервізії, її мету, завдання, функції та методи; окреслено базові цінності й етичні засади супервізії в контексті роботи установ соціальної сфери. У другому розділі «Особливості зарубіжного досвіду здійснення адміністративної супервізії в установах соціальної сфери» виконано аналіз зарубіжного досвіду здійснення адміністративної супервізії як технології покращення ефективності надання послуг в установах соціальної сфери; досліджено адміністративно-управлінські завдання супервізора та закцентовано увагу на відповідальному лідерстві як основі взаємодії супервізора та супервізованого. У третьому розділі «Можливості використання зарубіжного досвіду здійснення супервізії в установах соціальної сфери в Україні» виконано порівняльний аналіз використання зарубіжного та вітчизняного досвіду здійснення супервізії в установах соціальної сфери.Item Стратегії розвитку корпоративної культури в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Логвиненко, Владислав Віталійович; Lohvynenko, Vladyslav Vitaliiovych; Мишок, Романа Романівна; Національний університет "Львівська політехніка"На сучасному етапі розвитку управління результативністю діяльності організацій, підприємств та установ великою мірою залежить від рівня розвинутості корпоративного управління та корпоративної культури. Дослідження щодо корпоративної культури в Україні поки що існують на початковій стадії, тому не мають системного характеру. Дана проблема має практичне значення та великий інтерес до неї з боку практиків з управління персоналом, проте масштабних наукових досліджень в з цієї теми в Україні не проводилося. Установа не може існувати без власної корпоративної культури. Якщо вона не створюється свідомо, то породжується в процесі роботи. Залученість співробітників і імідж компанії визначають якою буде корпоративна культура. В сучасних ринкових умовах це важливо, лише клієнтоорієнтовані, відкриті та обізнані установи досягнуть успіху. В останні часи велика увага приділяється цій проблемі для покращення морально-психологічного клімату та конкурентоспроможності підприємств. Корпоративна культура є системою цінностей та способом формування організації. Врахування духовних потреб співробітників є важливим елементом управління трудовими ресурсами та інноваційним потенціалом організації. У працях українських вчених Г. Захарчин, Н. Смолінська розкрито сутність корпоративної культури, розглянуто різні типології та підходи до оцінювання й управління її розвитком. Дослідження корпоративної культури як важливого важеля управління персоналом провів Ю. Красовський. Об’єкт дослідження – корпоративна культура. Предмет дослідження – специфіка корпоративної культури установи соціальної сфери та стратегії її розвитку. Мета дослідження – дослідження різноманітних стратегій розвитку корпоративної культури в установах соціальної сфери з метою розробки рекомендацій для поліпшення якості обслуговування та підвищення задоволеності як працівників, так і клієнтів цих установ. Результати дослідження: У роботі було розглянуто теоретико-методологічні засади формування корпоративної культури. Визначено сутність, значення та вплив корпоративної культури на імідж установи соціальної сфери. Було проведено діагностику корпоративної культури в установах соціальної сфери: вивчено елементи та оцінено тип корпоративної культури. Визначено основні напрямки реалізації потенціалу корпоративної культури в установах соціальної сфери на прикладі Пенсійного фонду та розроблено пропозиції щодо розвитку корпоративної культури.Item Мотиваційні моделі управління в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Чобалько, Роман Юрійович; Chobalko, Roman Yuriiovych; Макух, Оксана Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"Роль держави в сфері соціальних послуг зростає, вимагаючи глибшого вивчення управлінських механізмів, зокрема мотиваційних моделей. Це важливо для підвищення конкурентоспроможності установ соціальної сфери. Мотиваційні моделі в цьому контексті стають ключовим інструментом для досягнення високих стандартів якості та задоволення різноманітних потреб клієнтів. Об’єкт дослідження. Мотивація персоналу установ соціальної сфери. Предмет дослідження. Особливості застосування мотиваційних моделей управління в установах соціальної сфери. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та аналіз досвіду впровадження мотиваційних моделей в управлінні, а також визначення основних шляхів та рекомендацій для вдосконалення системи мотивації персоналу в установах соціальної сфери.В першому розділі роботи проведено комплексний аналіз теоретичних аспектів мотиваційних моделей в управлінні соціальною сферою. Розглянуто роботи авторів, які працювали в цьому напрямку, нормативно-правові акти, а також основні мотиваційні моделі, які використовуються в суспільстві. Розглянуто теорії мотивації, такі як: Ієрархія потреб А. Маслоу, Теорія очікувань В. Врума, Теорія потреб Д. Мак-Клелланда, Теорія справедливості С. Адамса, Двофактор-на теорія Ф. Герцберга. В другому розділі здійснено огляд організаційно-методичних аспектів впровадження мотиваційних моделей в управлінні в установах соціальної сфери. Розглянуто основні засоби та методи мотивації працівників, а саме: системи винагород та визнання, можливість кар’єрного зростання, гнучкі графіки для працівників, системи навчання та розвитку, емоційна підтримка, участь у прийнятті рішень, корпоративна культура. Визначено їх переваги та недоліки, а також молиаості використання, зокрема в установах соціальної сфери. Окреслено ключові інноваційні підходи та інструменти для підвищення мотивації персоналу, а саме: технологічні інновації, гейміфікація, штучний інтелект та аналітика, електронні платформи для мотивації, системи відкритого обміну думок, наставництво та розвиток навичок. Визначено їх взаємодію з основними методами та засобами мотивації, а також їхню придатність для застосування в установах соціальної сфери. В третьому розділі виявлено основні проблеми та шляхи удосконалення систем мотивації, які використовуються в установах соціальної сфери. Здійснено комплексне дослідження системи мотивації персоналу в установах соціальної сфери на прикладі Відділу обслуговування громадян №9 Головного управління Пенсійного фонду України у місті Львів. Аналіз здійснено на основі звітності та статистики Пенсійного фонду та інших державних рекомендацій. Визначено основні проблеми мотивації працівників та можливі напрямки удосконалення. Аналіз здійснювався відштовхуючись від розглянутих раніше методах та засобах мотивації персоналу. Найбільш проблемними виявились: система винагород та визнання, можливість кар’єрного зростання, участь у прийнятті рішень. Відштовхуючись від проблем у системі мотивації персоналу в установах соціальної сфери, було розроблено конкретні рекомендації для покращення мотиваційних моделей в цих установах. Рекомендації наведено по кожному з методів та засобів мотивації з можливістю застосування інноваційних підходів.Item Мотиваційний менеджмент як механізм розвитку персоналу в установах соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Гузовата, Катерина Ігорівна; Huzovata, Kateryna Ihorivna; Климанська, Лариса Дмитрівна; Національний університет "Львівська політехніка"Мотиваційний менеджмент у соціальній сфері є ключовим для забезпечення якісних послуг та ефективності працівників. Хоча існує значна кількість досліджень щодо мотивації працівників, соціальна сфера вимагає додаткового дослідження через свої особливості. В Україні, з огляду на економічні та соціальні зміни, важливо акцентувати увагу на розвитку стійкої ринкової економіки та покращенні якості життя. Конкурентне середовище вимагає від установ знаходження ефективних шляхів стимулювання працівників для досягнення цілей. Мотивація персоналу стає критичним елементом управління, забезпечуючи залучення та утримання кваліфікованих співробітників у соціальній сфері, що надає якісні послуги громадянам. Теоретико-методологічні засади мотиваційного менеджменту викладено в наукових працях А. Колота, В. Сладкевича. Особливості управлінської практики з мотивації персоналу розглядаються Д. Бутенком. Актуальність дослідження мотиваційного менеджменту у цьому секторі зростає, враховуючи підвищений інтерес до соціальної відповідальності бізнесу та державних установ у сучасному світі, тому існує необхідність в подальшому аналізі та розширенні знань щодо мотиваційного менеджменту в установах соціальної сфери. Об’єкт дослідження – процеси мотивації персоналу в установах соціальної сфери. Предмет дослідження – мотиваційний менеджмент та його роль у розвитку персоналу в установах соціальної сфери. Мета дослідження – на основі аналізу сучасних підходів до мотиваційного менеджменту в соціальній сфері з’ясувати, які чинники підвищують мотиваційний потенціал працівників установ соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі розглянули питання мотивації як об’єкту наукового аналізу в соціогуманітарних науках. Визначили потребу в управлінні мотивацією робітників в установі та поняття мотиваційний менеджмент. Другий розділ аналізує мотиваційний менеджмент в установах соціальної сфери, розкрито його особливості. Досліджено методи мотивації в установах соціальної сфери. Проаналізовано кадрові мотиваційні стратегії як механізм розвитку персоналу в установах соціальної сфери. У третьому розділі, описано проведене емпіричне дослідження мотиваційного менеджменту на прикладі Франківського відділу соціального захисту, здійснено інтерпретацію даних та розроблено рекомендації.