Юридичні науки
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/24540
Browse
48 results
Search Results
Item Філософсько-правові виміри екологічної культури(Видавництво Львівської політехніки, 2022-01-01) Харкавлюк, Юлія; Kharkavliuk, Yuliia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті розкрито теоретико-концептуальні виміри, сутнісні характеристики, предметну визначеність сучасної екологічної свідомості як філософсько-правового феномена. У межах концептуалізації екологічної свідомості узагальнено характеристику цього філософсько-правового феномена а саме те, що екологічна свідомість є продуктом самовизначеності людини в світі, а відтак являє собою форму сучасної суспільної свідомості, відіграючи в останній все важливішу роль. Концептуальний характер визначення сутності екологічної свідомості перебуває в площині розгляду її як усталеної та усвідомленої системи уявлень про стан природного довкілля, індивідуальну або колективну здатність до адекватного розуміння органічного зв’язку між людиною та природою і використання еколого-правових знань і переконань у всіх сферах практичної діяльності. Доведено, що екологічна свідомість являє собою продукт самовизначеності людини в світі, є важливим суб’єктивним фактором раціоналізації соціоприродної взаємодії, дієвим фактором забезпечення сталого розвитку суспільства. Тому показником формування ефективної екологічної свідомості є як правові знання про природне середовище, так і активні дії, спрямовані на його збереження.Item Religion and law: mutual influence and interconnection. Section one(Видавництво Львівської політехніки, 2022-01-01) Кельман, Михайло; Сивуля, Тетяна; Kelman, Mykhaylo; Sivulya, Tetyana; Національний університет “Львівська політехніка”; Університет Короля Данила; Lviv Polytechnic National University; King Danylo UniversityСтаття присвячена визнанням неможливості зникнення феномену релігійності у суспільстві та очевидним фактам впливу релігії на процеси становлення й розвитку права. Аналіз багатьох історичних джерел дає переконливо твердити, що саме релігія є насправді духовною колискою права. Обгунтовано, що для ініціювання правового спілкування необхідн три речі: знання права (інтелектуальний елемент), діяльність (вольовий елемент), і – поза сумнівом – свідомість (духовний елемент). Зрештою, тільки духовне ідентифікує два перші. Тільки духовна складова наповнює “юридичним світлом”, змістом, метою, духом закону, правовим зв’язком, гарантує їх від перетворення у кращому випадку на формальну схему, у гіршому – на кримінально правовий хаос, а саме право – не право.Item Основні загрози розвитку та безпеки суспільства в сучасній Україні(Видавництво Львівської політехніки, 2022-01-01) Кристиняк, Мирослава; Kristinyak, Myroslava; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті визначено, що сьогодні в силу неефективного соціально-економічного розвитку України та присутності численних зовнішніх та внутрішніх факторів впливу існують реальні загрози, що створюють небезпеку розвитку економічно важливих показників розвитку держави і призводять до поглиблення кризи. Визначено сьогоднішній процес діяльності апарату управління, зумовлений низкою недоліків, які приносять в соціально-економічний розвиток певний дисбаланс, що став головною умовою формування низки загроз, які, як наслідок, можуть призвести до ще більш маштабного руйнування розвитку економіки і поглиблення існуючої економічної кризи. Наведено погляди сучасних науковців щодо діяльності системи правління та визначено основні загрози в контексті діяльності влади. Досліджено окремі тези особливостей протікання гібридної війни, при цьому досліджено, що російська федерація створює загрозу для українського суспільства через її непередбачуваність і використання суспільства як об’єкта і водночас знаряддя агресії. А централізований державний механізм рф, який бере участь у її агресії, активно використовує слабкі сторони існуючої системи безпеки України, яка потребує подальшого вдосконалення. Досліджено, що на сучасному етапі можна виявити низку причин низької ефективності протидії гібридній війні, як наслідок виникають загрози, відносно того запропоновано основні рекомендації щодо зменшення негативного впливу і підвищення існуючого рівня безпеки. Досліджено, що країни Східного партнерства та ЄС стали частиною агресивних дій російської федерації, отже, їхній досвід у цьому вимірі теж може бути актуальним для України. Проведені дослідження свідчать, що існуючий конфлікт все більше наростає, набуваючи нових обертів, появляються нові реальні загрози територіальній цілісності України, що загрожують системі безпеки та всім її складом, як наслідок, виникає низка нових супутніх загроз. Доведено, що визначені реальні загрози є не кінцевими, їх можна кількісно розширити, проте варто зосередити увагу, на їх швидкому вирішенні з метою непоглиблення конфлікту, що повинно стати першочерговим завданням на системи управління на макрорівні, відносно цього, в силу визначених особливостей і виникнення низки реальних загроз запропоновано основні теоретичні засади з метою їх усунення.Item Видатний філософсько-правовий твір (до 200 річчя публікації «філософії права» Гегеля)(Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Коваль, Ігор; Коваль, Марія; Юрійчук, Олена; Koval, Ihor; Koval, Mariya; Yuriichuk, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано роль і місце в історії філософсько-правової думки написаного 200 років тому видатного твору – “Філософії права” німецького мислителя Г. В. Ф. Гегеля. Цю книгу вважають однією із найглибших і актуальних праць філософа, у якій Г. В. Ф. Гегель, творчо базуючись на розроблених ним діалектико-філософському методі та методології, досліджує складні процеси в соціально-політичному, правовому, економічному, морально-психологічному і релігійному житті громадянського суспільства і держави. “Філософія права” Г. В. Ф. Гегеля – це складна, комплексна, надзвичайно насичена численними ідеями і фактами праця, яка охоплює складну діалектику розвитку і функціонування суспільства і держави. Центральне місце в ній німецький філософ відводить політичній системі, особливо державі, а також громадянському суспільству, діалектиці взаємовідносин усіх соціальних структур у політико-правовій системі суспільства, ролі та місцю держави в захисті прав і свобод громадян. Увесь твір пронизаний думкою, що сутність і цінність права повинні бути тісно пов’язаними зі свободою. Істотне місце в роботі займає проблема взаємозв’язку і взаємовідносин держави і особистості, ролі сім’ї та релігії у формуванні правової свідомості й відповідальності всіх членів громадського суспільства, їх готовності добросовісно виконувати свої обов’язки і приписи права, зі зброєю в руках захищати безпеку і суверенітет своєї держави. Філософ зробив висновок, що прогресивний розвиток держави, прав і свобод громадян можливий тільки за умови суворого дотримання законності, справедливості та морально-християнських настанов. І у наш час ці та інші ідеї, які сформулював німецький мислитель, надзвичайно актуальні для України, яка у важких соціально-економічних, політичних, моральнопсихологічних умовах змушена вести боротьбу за свою незалежність і суверенітет. “Філософія права” – це твір, який ввійшов у золоту скарбницю світової філософськоправової думки.Item Закони, форми та прийоми мислення в наукових працях Олександра Кульчицького(Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Андрусяк, Ірина; Andrusiak, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЛогіка – одна із найдавніших наук. Про неї говоримо як про мистецтво висловлювання та аргументації. Той, хто опанує цю науку, зможе ефективно реалізовувати власні цілі, здобуваючи нові знання та продукуючи власні ідеї. Вміння критично оцінювати висловлювання опонентів та надавати належної ваги аргументам респондентів допоможе не піддаватися тиску комерційних ЗМІ, обіцянкам політиків тощо. Міркування та аргументація є важливими об’єктами логічних досліджень. Логіка як наука класифікує міркування та конкретизує типи аргументації. Це дає змогу оцінити їхню раціональність та виявити типові помилки в міркуваннях і аргументах. Міркування можуть бути правильними або містити помилки. Що є джерелом таких помилок і як їх уникати? На ці та інші запитання знайдемо відповіді, детально проаналізувавши наукову спадщину Олександра Кульчицького – українського філософа, громадського та культурно-освітнього діяча (1895–1980). У статті досліджено творчість О. Кульчицького в галузі науки логіки. Проаналізовано підходи вченого до трактування форм мислення, зокрема структури понять та класифікації суджень. Цікаві міркування вченого щодо методологічних зауважень до окремих наук, зокрема бачення права у системі гуманітарних наук. Проаналізовано праці дослідників наукової спадщини О. Кульчицького. Виявлено прогалини у відомостях про видатних вчених-українців у навчальних виданнях, які стосуються логіки.Item Екзистенціальні основи церковного права(Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Сливка, Степан; Slyvka, Stepan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЦерковне право часто ототожнюють із канонічним правом подібно до того, як дух приймають за душу. З цього приводу ведуться наукові дискусії, внаслідок цього розпочинаються пошуки, виникають дослідницькі інтереси. Ми почнемо з аналізу двох проблем: 1) категорій діалектики, що фіксують ступені єдності й відмінності між науковими поняттями і 2) метаантропологічних компонентів людського буття. Тобто церковне право досліджуватимемо із позицій двох альтернативних концепцій – діалектики і метафізики. Передусім необхідно відновити у населення України сприймання субстанції. Багато з людей просто не хочуть зрозуміти, що тільки закони з неба можуть побороти зло, неправду, які поширені на нашій землі, агресію з боку сусідніх держав,. Адже церковні закони, які мають небесне походження, постійно входили в повсякденне життя нашого народу, в його звичаї, традиції, обряди, які набували духовного змісту, неповторної краси і національного забарвлення. Тому моральну опору можна знайти тільки у Церкві, яка користується особливим екзистенціальним правом – церковним. Особливість церковного права полягає у тому, що воно має надважливе, відмінне від інших призначення, що полягає у скеруванні екзистенції до трансценденції (без екзистенції потрапити в трансценденцію неможливо), природного права до надприродного права. В результаті підвищуватиметься рівень духовності, якої не буває забагато. Духовності бракує усім людям планети. Люди здебільшого живуть проблемами матеріального збагачення, а про духовність навіть не журяться. Може настати період, коли особливість церковного права опиниться у критичній ситуації. В кожному разі так обґрунтовує канонічне право.Item Проблеми розвитку суспільства в контексті діяльності української еліти(Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Кристиняк, Мирослава; Kristinyak, Myroslava; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗ огляду на численні соціально-економічні проблеми сучасного розвитку України постає питання про існування проблем практичної діяльності національної еліти в Україні, адже будь-який соціально-економічний розвиток населення прямо залежить від її лідерів, які через покладені на них функції визначають ключові напрями і стратегії соціально-економічного розвитку та є суб’єктами процесів державотворення. У статті визначено основні проблеми розвитку суспільства в контексті діяльності національної еліти і на основі цього запропоновано основні теоретичні рекомендації щодо подолання проблем діяльності еліти в Україні. Вважаємо, що нинішній нестабільний соціально-економічний розвиток населення українського суспільства в контексті діяльності національної еліти спонукає до глибшого осмислення виникнення і усунення причин проблем діяльності еліти з метою підвищення рівня розвитку суспільства загалом, що й зумовило актуальність цього дослідження. На основі цього окреслено, що надзвичайно важливим є саме розуміння особливостей прояву діяльності еліти, її місця і ролі у вирішенні питань соціально-економічного, культурного рівня. Сьогодні Україна опинилася, враховуючи воєнні дії з боку Російської Федерації та інші негативні соціально-економічні зміни, в центрі уваги Європи. Встановлено, що суспільно-економічний розвиток держави є процесом послідовним і потребує докладання відповідних зусиль, не лише в контексті впорядкування відносин та геополітичного простору з іншими державами, але й збереження на високому рівні стабільності та внутрішньої консолідації в середині суспільства. Визначено, що для підвищення довіри та залучення широких мас населення до участі в політичному житті з метою утвердження демократії в державі, що є одним із важливих принципів розвитку процесів у контексті державотворення, потрібно вміло ними керувати. На основі цього досліджено, що сьогодні існують невирішені соціально-економічні проблеми розвитку суспільства, спричинені діяльністю влади як еліти, що формує процеси соціального розвитку держави. На основі вивчення й узагальнення наукових поглядів, які стосуються окресленої проблеми, визначено, що перелік цих проблем пов’язаний саме із діяльністю еліти.Item Особливості формування еліти в Україні та засади щодо вдосконалення процесу її створення(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Мирослава, Кристиняк; Kristinyak, Myroslava; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті окреслено специфічні риси формування еліти, визначено основні проблеми її формування та на основі цього запропоновано основні теоретичні засади щодо удосконалення процесу формування еліти в державі з метою уникнення розбіжностей між елітою та суспільством й покращення соціально-економічного розвитку держави та суспільства . Визначено, що процес формування та розвитку еліти в Україні має свої характерні особливості, що характеризуються впливом різних соціально-економічних, культурних та політичних аспектів розвитку в кожній державі. Відтак, сучасний стан соціально-економічних відносин в державі між суспільством та владою як еліти, зокрема політичної як однієї із ключових ланок економічного та соціального відтворення, є досить дискусивним. Визначено, що процес формування політичної еліти є важливою особливістю державотворення, адже окреслює характер влади та її пріоритети і взаємодію із суспільством. На основі цього визначено, що основні чинники формування та розвитку політичної еліти та запропоновано основні теоретичні засади щодо вдосконалення процесу формування еліти. Запропоновані теоретичні засади мають на меті вдосконалити процес формування національної еліти та основі цього сформувати еліту, пріоритетним напрямком якої буде розбудова держави на основі дотримання відповідних моральних та етичних законів, а отже і відданість справі та підвищення економічного розвитку держави загалом. Отже, визначено, що процес формування та розвитку еліти є досить тривалим процесом, який вимагає наявності не лише у владних персон, але й у суспільства загалом, яке приводить та формує владу, моральних і світоглядних засад, незважаючи на жодні перешкоди. Відносно до цього визначено, що процес формування еліти в Україні супроводжується різноманітними впливами з боку різних політичних структур, ідеологія яких сильно відрізняється від демократичної. Зважаючи на це, запропоновані теоретичні засади формування національної еліти мають вдосконалити процес її розвитку за умови постійного діалогу влади та народу та усвідомленням формування на основі взаємодії узгоджених рішень.Item Генезис розвитку прав людини в Новий час(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Турянський, Юрій; Turiansky, Yuriy; Конституційний суд України; Constitutional Court of UkraineРозглянуто основоположні та світоглядні ідеї найвідоміших мислителів періоду Нового часу. Досліджено історичне формування інституту прав людини у далекоглядних ідеях визначних мислителів. Ю. Ліпсій у своїх працях зазначає, що природне право є певним правом людини на життя, що закладено самою природою. Він звертає свою увагу також на розум та совість людини, що покликані як суддя визначати вчинки із застосуванням здорового глузду та виокремлював їх як аморальні та моральні. Гуго Гроцій спираючись на праці величних мислителів античної Греції та Риму, таких як Аристотель, Демокріт та Платон Сенеки розглядав державу як “інструмент” досягнення загальної користі для людей. Він був наслідником ідеї природного права та вважав, що закон лише є певним регулятором вже існуючих правил, а також заперечував народовладдя, допускаючи його прояви лише у певному виборі щодо підкорення в процесі управління. Основною ідеєю Томаса Гоббса є ідея про природний стан людини, відстоюючи позицію про рівність людей, що закладене у самій суті природи як у фізичній, так і в розумовій сфері. Мислитель також розвивав ідею миру між людьми та переконував, що кожна людина повинна дотримуватись та прагнути миру навіть відмовившись від певного роду індивідуальної свободи задля “життя за правилами”, тобто за законами, що створені в державі. Проаналізовано генезу розвитку природного права та його вплив на формування різноманітних підходів щодо визначення місця людини у державі та суспільстві. Констатовано, що у даний період особливого значення набули принципи справедливості, рівності та гуманності у політикоправовій думці даного періоду, що є базовими елементами у структурі людських прав. А також, особливе місце у даному періоді посідає право на життя людини, що тим самим здійснює поступальний підхід до людиноцентриської парадигми.Item Теоретична характеристика основних розбіжностей економічної еліти та суспільства(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Кристиняк, Мирослава; Kristinyak, Myroslava; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityОкреслено специфічні риси сучасної української економічної еліти, визначено ключові розбіжності між економічною елітою та суспільством та на основі цього запропоновано основні шляхи уникнення розбіжностей між даною елітою та суспільством з метою покращення соціально-економічного розвитку держави та економічного розвитку суспільства загалом.