Transport Technologies
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/51077
Browse
5 results
Search Results
Item Analysis of the security of on-board information systems in vehicles(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-30) Weigang, Ganna; Komar, Kateryna; Ivan Franko National University of LvivРозглянуто особливості функціонування бортових інформаційних систем автомобіля. Проаналізовано загрози їх безпеці та запропоновано методи забезпечення інформаційної безпеки та функціональної безпеки бортових інформаційних систем. Проєктування дорожніх мереж під час організації дорожнього руху є одним із факторів забезпечення функціональної безпеки сучасних інтелектуальних транспортних систем, тобто дотримання таких атрибутів інформаційної безпеки, як конфіденційність даних, цілісність, доступність, автентичність і новизна даних. Безпека бортових інформаційних систем транспортних засобів є критично важливою проблемою в сучасному світі, оскільки все більше транспортних засобів оснащуються електронними системами, які можуть бути вразливими до кібератак. Однією з головних проблем захисту бортових інформаційних систем є широкий спектр пристроїв і технологій, що використовуються в сучасних транспортних засобах. Різні системи можуть мати різні вимоги до безпеки та вразливості, а також складну взаємодію між собою. Інша проблема полягає у тому, що багато з цих систем не були спочатку розроблені з урахуванням безпеки. Вони можуть не мати базових функцій безпеки, таких як шифрування та автентифікація, а також використовувати застаріле програмне забезпечення та протоколи, які є вразливими до відомих атак. Для аналізу інформаційної безпеки бортових систем транспортних засобів було визначено основні типи атак та загроз для елементів транспортної системи, які взаємодіють з VANET. На основі теорії нечітких множин в умовах невизначеності та з використанням інструментарію Fuzzy Logic Toolbox в інтегрованому середовищі Matlab було змодельовано рівень інформаційної безпеки системи OBU-VANET. Отримані результати дали змогу сформулювати ступінь інформаційної захищеності елементів експлуатації транспортного засобу від несанкціонованого доступу до даних. Результати дослідження показали, що найвищий рівень захищеності (> 0,7) мають технічні системи зв’язку, а найбільш вразливими стають транспортні засоби в громадських місцях.Item Impact of traffic volume and composition on the change in the speed of traffic flow(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-30) Hrytsun, Oleh; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено проблематику зміни швидкості транспортного потоку за різної інтенсивності та складу його руху. Для дослідження було обрано ділянку вуличнодорожньої мережі з різними геометричними параметрами (спуск, підйом та горизонтальна ділянка). Проаналізовано методи дослідження швидкості транспортного потоку, а також чинники, які впливають на зниження пропускної здатності вулично-дорожньої мережі. Визначено зміну коефіцієнтів нерівномірності руху транспортних потоків за годинами доби на досліджуваній ділянці та побудовано графік розподілу інтенсивності руху по годинах доби. Побудовано схему ділянки для визначення швидкості транспортного потоку, на якій присутній рух горизонтальною ділянкою, рух на підйом та спуск. Встановлено, що за інтенсивності руху 700–800 од./год транспортний потік рухається зі сталою швидкістю (до 10– 15 км/год). Побудовано криві розподілу швидкості потоку, що характеризують режими руху транспортних потоків на вулично-дорожній мережі. Визначено, що якщо рівень завантаження 0< z ≤ 0,4, на трьох досліджуваних ділянках транспортний потік рухається зі швидкістю від 35 км/год до 59 км/год. У програмному спеціалізованому продукті PTV VISSIM розроблено моделювання транспортного потоку на горизонтальній ділянці, підйомі та спуску. З використанням програмного середовища MATHLAB показано, як змінюється швидкість транспортного потоку залежно від рівня завантаження та частки змішаного транспортного потоку. Встановлено, що найбільша швидкість потоку спостерігається під час руху на спуск – 58,62 км/год за рівня завантаження проїзної частини – 0,13 та частки змішаного транспортного потоку – 1,0 (повністю легковий потік). За рівня завантаження проїзної частини (z = 0,88) та за існуючих умов руху швидкість потоку на горизонтальній ділянці під часу руху на підйом практично є однакова (відхилення в середньому становить 6 %). Це можна пояснити тим, що за рівня завантаження (z = 0,88) транспортний потік перебуває у заторовому стані, відповідно швидкість руху на трьох ділянках є однаковою.Item Complex assessment of road transport hazards(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-01) Kachmar, Roman; Lviv Polytechnic National UniversityУ роботі запропоновано проводити оцінювання небезпек автомобільного транспорту за допомогою мінімізації негативного впливу за трьома основними компонентами: впливу зміни викидів токсичних компонентів забруднюючих речовин з відпрацьованими газами двигунів автомобілів, зміни шумового забруднення довкілля та зміни кількості дорожньо-транспортних пригод. Обґрунтовано методику визначення еквівалентних збитків, які буде завдано у результаті викиду умовної тонни токсичних компонентів забруднюючих речовин з відпрацьованими газами двигунів автомобілів та впливу шумового забруднення довкілля на три групи споживачів – водіїв та пасажирів, пішоходів та мешканців прилеглих територій. Особливу увагу присвячено визначенню еквіваленту збитків через дорожньо транспортні пригоди із потерпілими чи загиблими. Для прикладу проведено дослідження визначення зміни екологічних небезпек автомобільного транспорту для частини вулиці Любінської у місті Львів залежно від основного показника транспортного потоку – швидкості руху транспорту. Встановлено, що для за швидкості транспортного потоку 25 км/год мінімальна екологічна шкода становитиме 1093 тис. грн на рік, а мінімум сумарних небезпек автомобільного транспорту з урахуванням можливості виникнення ДТП за швидкості 12 км/год становитиме 1239 тис. грн на рік. За допомогою отриманої моделі можна провести визначення суми небезпек від автомобільного транспорту, які дозволяють враховувати екологічну, соціальну і економічну складові при дослідженні рівнів створюваного негативного впливу транспорту на довкілля та забезпечити мінімальні показники аварійності на досліджуваній ділянці вулично-дорожньої мережі міст. Особливо корисним буде проведення попередніх теоретичних досліджень для пошуку раціональних рішень при застосуванні схем удосконалення організації дорожнього руху.Item Formation of traffic safety profile in central parts of the city and its informational protection(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2021-03-01) Barabash, Olena; Weigang, Ganna; Komar, Kateryna; National Transport University; Banking UniversityСьогодні існує відмінність європейського та вітчизняного підходів до функціонування та організації вулично-дорожньої мережі, міської мобільності, а також ефективного використання простору урбанізованих територій. Основними факторами були: історичний розвиток, науково-технологічний прогрес, адміністративна складова, у формуванні фінансових потоків для розвитку міських систем, рельєф місцевості, процес урбанізації територій та утворення міських агломерацій. Ці фактори прямо вплинули на формування сучасного стану вулично-дорожньої мережі. Процес інтеграції інтелектуальних транспортних систем у систему українських міст потребує комплексних підходів, зокрема врахування параметричної структури елементів, застосування комунікаторів не тільки для контролю транспортних потоків ззовні, а й всередині, що дозволить пришвидшити обмін інформацією в системі. Одним із елементів поєднання морфологічних елементів міського середовища є практичне застосування критерію оцінки взаємодії вуличної та дорожньої інфраструктури та поняття профіль безпека руху. Це результат поєднання усіх морфологічних ознак між собою та варіанти їх конфігурації. У сучасних умовах для визначення критеріїв і факторів стійкого розвитку транспортних систем потрібний новий підхід у дослідженнях, що дає змогу оперативно враховувати зміни зовнішнього середовища, адекватно реагувати на поведінку конкурентів надання послуг і споживачів, яка змінюється, та ефективно впливати на попит і пропозицію транспортних послуг. Поняття ефективності необхідно розглядати щодо транспортної системи загалом, так і до окремих її елементів. Впровадження прогресивних методів системного управління транспортними потоками забезпечує в умовах швидкої автомобілізації та збільшення площ урбанізованих територій отримання найбільшого ефекту в стислі терміни і дає змогу максимально використовувати можливості міських дорожніх мереж.Item Capacity increasing of arterial streets with controlled motion(Видавництво Львівської політехніки, 2021-03-10) Hrytsun, Oleh; Bura, Romana; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто проблему підвищення пропускної здатності магістральних вулиць із регульованим рухом. Вибрано прогони вулично-дорожньої мережі міста Львова за різної довжини і ширини проїзної частини, зокрема з найнасиченішим дорожнім рухом. Проаналізовано методи підвищення пропускної здатності магістральних вулиць регульованого руху, а також чинники, які впливають на зниження пропускної здатності. Розраховано пропускну здатність перехресть за різного рівня їх завантаження. Побудовано розподіл середньої швидкості руху для прогонів різної довжини. Встановлено, що на прогонах середньої довжини між регульованими перехрестями і високим коефіцієнтом їх завантаження швидкість транспортного потоку не досягає максимальних значень. Підвищити швидкість і пропускну здатність прогонів можливо у разі збільшення їх довжини, достатньої для розгону потоку до максимальної сталої швидкості й подальшого гальмування перед перехрестям. Для визначення рекомендованої швидкості руху на магістральних напрямках враховано дорожні умови, які формуються у разі одночасного впливу декількох чинників: рівня завантаження перехрестя у зоні гальмування, рівня завантаження перехрестя в зоні розгону, кількості смуг руху, довжини прогону і середньої швидкості транспортного потоку. Визначено, що середня швидкість транспортного потоку на коротких прогонах (довжина до 300 м) становить 27–33 км/год, на прогонах середньої довжини – 35– 38 км/год. Така швидкість дасть змогу транспортному потоку потрапляти в смугу невпинного руху в заданих дорожніх умовах. Виконані дослідження повніше враховують дорожньо-транспортні умови під час обґрунтування розрахункової швидкості транспортного потоку. В результаті цього підвищується пропускна здатність магістральних вулиць регульованого руху.