Chemistry & Chemical Technology

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/2083

Паралельна назва: Хімія та хімічна технологія Додаткові відомості: наук.-техн. журн. Відом. про відпов.: Lviv Politechnic National University

News

Науково-технічний журнал “Хiмiя та хiмiчна технологiя”
Виходить щоквартально з вересня 2007 року.
Засновник i видавець Нацiональний унiверситет “Львiвська полiтехнiка”
Контактна адреса: Нацiональний унiверситет “Львiвська полiтехнiка”
вул. Бандери,12, 70013, Україна
Тел.:+30322 2582166
e-mail: mbratych@polynet.lviv.ua
http://nauka.lp.edu.ua/
Мова видання англійська.

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Photodegradation of pharmaceuticals studied with UV irradiation and differential scanning calorimetry
    (Publishing House of Lviv Polytechnic National University, 2011) Menard, Kevin; Brostow, Witold; Menard, Noah
    Given rapidly increasing concerns about photodegradation of pharmaceuticals, we have applied accurate methods to quantitatively evaluate the drug photostability. The drugs studied were nifedrine, acetylsalicylic acid, acetaminophen, cetirizine, and pantoprazole. UV energy striking a target has been determined by using graphite. Runs were performed by placing each sample in a pan with a quartz lid and exposing it to ultraviolet (UV) light for periods of time ranging from 1 to 120 seconds. Percentage decomposition as a function of time has been determined for each pharmaceutical. Fast differential scanning calorimetry (DSC) in situ was used to evaluate changes in thermophysical behavior of the drugs and possible formation of new phases. The UV degradation rates so determined cover a very wide range, from 0.1 to 20.0 %/s. Factors affecting the photodegradability are discussed. Для кількісного оцінювання фотостабільності лікарських препаратів: ніфедрину, ацетилсаліцилової кислоти, парацетамолу, цетиризину і пантопразолу застосовано прецизійні методи аналізу. Опромінення ультрафіолетом вивчено протягом 1–120 с. Для кожного лікарського препарату досліджено залежність відсотку розкладу від часу опромінення. За допомогою диференціальної скануючої калориметрії (ДСК) оцінено зміни теплофізичних властивостей препаратів і можливість утворення нових фаз. Встановлено, що швидкість УФ-деградації коливається від 0,1%/с до 20,0%/с. Розглянуто чинники, що впливають на фотодеградацію.
  • Thumbnail Image
    Item
    Combustion properties of several species of wood
    (Publishing House of Lviv Polytechnic National University, 2009) Brostow, Witold; Menard, Kevin P.; Menard, Noah
    Six species of wood were studied by combined thermogravimetric and differential thermal analysis (TG/ DTA) so as to evaluate their combustion properties in terms of the amount of energy released, the initial temperature of ignition, and the cleanness of burning. Pinusmonticola, Acer saccharum, Quercus rubra, Diospyrus spp., Tabebuia spp. and Guaiacum spp. were chosen to provide a wide range of hardness values and densities. Quercus rubra burned to the hottest temperature of the samples, and also left the least amount of ash behind. For Guaiacum spp. its burning temperature is in the middle of the peak temperatures for other woods – while its final amount of ash is considerably larger than in the other samples. There is no connection between the wood density and the parameters characterizing the burning process. З використанням термогравиметричного і диференційного термічного методів аналізів вивчено шість зразків деревини. Проведено оцінку їх горючих властивостей, як кількості звільненої енергії, початкової температури займання і чистоти горіння. Pinus monticola, Acer saccharum, Quercus rubra, Diospyrus spp., Tabebuia spp. and Guaiacum spp. було вибрано з огляду забезпечення широкого інтервалу величин густини і твердості. Встановлено, що при згорянні Quercus rubra виділяється найбільша теплота і найменша кількість золи. Guaiacum spр. має середнє значення температури згоряння серед інших видів деревини, в той час як його зольність суттєво вища за інші зразки. Показано, що між густиною деревини і параметрами, які характеризують процес горіння, відсутня залежність.