Architectural Studies
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/31856
Browse
4 results
Search Results
Item Monks’ cemeteries of the Holy Dormition Univ Lavra. Their current condition and restoration issues(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Стасюк, Олена; Stasyuk, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗа кілька кілометрів від Перемишлян розташовується село Унів, у якому зберігся архітектурний комплекс однієї з найбільших християнських святинь Галичини – Святоуспенської унівської лаври. Цей монастир є одним з найстаріших в Україні. Виникнення унівського монастиря овіяно легендами. На жаль, найдавніші документи монастиря загинули під час татарських нападів XV –XVI ст. Проте відомо, що саме у другій половині XIII ст. в північно-західному підніжі Чернечої Гори виникає новий Унівський чоловічий монастир. Після розорення та трагедії Чернеча Гора майже на два століття потрапила у запустіння. Частину території колишнього монастиря зайняло чернече кладовище. Це кладовище частково збережене і зараз. Вище на горі в минулому столітті було закладено новий чернечий цвинтар, який функціонує і сьогодні. Ці об’єкти є цінним джерелом історичної інформації, а також унікальною, дуже cвоєрідною галереєю творів мистецтва. На жаль, історичні цвинтарі є дуже вразливими до руйнувань – це фізичні, хімічні і біологічні чинники, а також людський фактор, як то звичайний вандалізм або звичайна некомпетентність під час виконанняремонтних чи опоряджувальних робіт. Для того, щоб успішно створити і втілити програму збереження історичних кладовищ необхідно ретельно їх дослідити задокументувати, інвентаризувати, а також ретельно вивчити матеріал, з якого виконані ці пам’ятки. Дослідивши існуючий стан цвинтарів стало зрозуміло, що два чернечі цвинтарі є в абсолютно різному стані. Теперішній, новіший цвинтар на вершечку пагорба доглянений і впорядкований. Давній чернечий цвинтар на схилі гори є забутий і занедбаний. Цей цвинтар загаом, як і окремі пам’ятники цього цвинтаря, потребують реставрації. Саме територія цього цвинтаря є недоглянутою. Першим викликом пов’язаним із реставрацією і збереженням історичних чернечих цвинтарів Унева є впорядкування території давнього цвинтаря. Можливо варто взяти за приклад теперішній новіший цвинтар, який є бездоганно впорядкований. Наступним викликом є відповідно реставрація окремих пам’яток. Це стосується знову ж таки давнього цвинтаря. Реставрацією повинні займатися фахівці. Що стосується кам’яних хрестів, то їх належить насамперед стабілізувати статично – відповідно підняти, вирівняти, укріпити, тобто зробити все належне, щоб пам’ятник рівно і міцно стояв. Далі належить зайнятися розчищенням і хрестів, і плит, відповідно за потреби, укріпленням самого кам’яного матеріалу, склеювання і скріплювання поламаних частин пам’ятників. Історичні чернечі цвинтарі Святоуспенської унівської лаври потребують визначення і затвердження свого правового статусу і прийняття концепції щодо їх подальшого функціонування і використання. Виклики щодо способу і методики збереження мусять вирішувати фахівці з урахуванням особливого пам’яткового статусу.Item Current situation and conservation issues of the cemetery near the church of the Holy Spirit in Rohatyn(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Стасюк, Олена; Stasyuk, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРогатин є містечком давнім та історичним. Воно є відомим і знаменитим своїми історичними, культурними й архітектурними пам’ятками. Історичні цвинтарі, як і церкви є невід’ємною складовою частиною культурного пейзажу кожного міста і містечка. Для українців сам храм є надзвичайно важливим – це унаочнення, матеріальне втілення духовної сутності християнства. У давнину християн ховали довкола церков, а також в церковних криптах. На жаль історичні цвинтарі є дуже вразливими до руйнувань – це фізичні, хімічні і біологічні чинники, а також людський фактор, як то звичайний вандалізм або звичайна некомпетентність при виконанні ремонтних чи опоряджувальних робіт. Для того, щоб успішно створити і втілити програму збереження історичних кладовищ необхідно ретельно їх дослідити задокументувати, інвентаризувати, а також ретельно вивчити матеріал з якого виконані ці пам’ятки. Дослідження має за мету вивчити існуючий стан історичного цвинтаря біля церкви Св. Духа в Рогатині. Дослідити матеріал, зокрема кам’яний, меморіальної пластики цвинтаря, проаналізувати причини його знищення і пошкоджень. Показати виклики та завдання, які пов’язані з реставрацією і збереженням цього об’єкту. Сьогодні Рогатин роблять відомим: ім’я Роксолани і пам’ятка включена у список світової спадщини ЮНЕСКО – дерев’яна Церква Зішестя Святого Духа. Історичний цвинтар біля церкви Зішестя Святого Духа перебуває в задовільному стані і зберіг свою історичну й мистецьку цінність. Щодо матеріалу надгробних пам’ятників, то він, зокрема, є дуже різний. А що стосується руйнувань і пошкоджень, то всі природні чинники руйнування – працюють. На діючому цвинтарі додається ще людський фактор – наприклад, нефаховий ремонт чи впорядкування пам’ятників. Дуже шкідливою є й бездіяльність. Як кожен окремий пам’ятник, так і цвинтар вцілому, для того, щоб постійно перебувати в доброму стані, вимагають постійного догляду. Історичний цвинтар біля церкви Зішестя Святого Духа в Рогатині вимагає визначення і затвердження свого правового статусу і прийняття концепції щодо його подальшого функціонування і використання. Виклики щодо способу й методики збереження, мусять вирішуватися фахівцями з урахуванням особливого пам’яткового статусу, а значить, крім українського, ще й міжнародного законодавства.Item The cemetery and the church: the art environment and spiritualy-functional symbiosis(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Стасюк, Олена; Stasyuk, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityХристиянство – найбільша релігія в Європі. Після прийняття християнства римським імператором Костянтином Європа стала важливим центром християнської культури, Виникнення поняття “Європа” тісно пов’язане з поняттям “християнства” чи “християнського світу”. У всі часи традиції народної релігії існували в значній мірі незалежно від офіційних конфесій чи догматів. Християнство в Україні є справді народною релігією. Церкву християни розглядають як найважливіший та необхідний інститут християнства. В Україні церква фігурує не лише як інституція, спільнота віруючих мирян і священників, але і як храм, в якому відбувається християнське богослужіння. Для українців сам храм є надзвичайно важливим – це унаочнення, матеріальне втілення духовної сутності християнства. Це дім Бога, а більшість церков – це не звичайні споруди, а справжні витвори мистецтва. Територію навколо кожного християнського храму називали також і “цвинтарем”. Цвинтар був місцем де тіла покійних спочивають, очікуючи часу Другого пришестя Господнього та загального воскресіння померлих. У давнину християн ховали довкола церков, а також в церковних криптах. І навпаки – храми та каплиці спеціально будували на місцях масових поховань. Звідси властиво взаємодія і співіснування пам’яті минулого, реалій сьогоднішнього і надії на майбутнє. Сьогодні у Львові функціонує біля сотні церков різних конфесій. Найстаріші церкви зосереджені в історичному центрі Львова. А далі церкви є дуже різні – побудовані і у ХVІІІ, і у ХІХ і на початку ХХ і в кінці ХХ століття. Сьогодні у Львові налічується 13 цвинтарів, з яких діють чотири. Сьогодні у Львові немає жодного прицерковного цвинтаря – ні діючого, ні не діючого. Ми можемо лише вивчати історію і бачити рештки чи залишки колишніх цвинтарів довкола Латинської катедри, костелу Бернардинів та Вірменської церкви. І ті історичні церкви, і ті новозбудовані в Галичині є справжніми витворами мистецтва. І кількість новозбудованих храмів вражає. Духовне середовище не мислиться без мистецького середовища. Духовне середовище, матеріальним втіленням якого є церква, покращується і прикрашається зі застосуванням усіх доступних мистецьких засобів. І це не змінюється від середньовіччя до сьогодні. Співіснування цвинтаря і церкви впродовж століть було дуже тісним. “Мініцвинтар” у церковних криптах і справжній цвинтар навколо церкви. Сьогодні ця ситуація кардинально змінилася. Я не знаю прикладу закладення цвинтаря довкола новозбудованої церкви. Я також не знаю актуального будівництва церкви на новозакладеному цвинтарі чи на відносно новому цвинтарі, який функціонує і на якому нема церкви. Тобто можна сказати, що сьогодні церква і цвинтар рухаються до співіснування на відстані. Така ситуація характерна для більших міст – динамічніших, які швидко розвиваються і змінюються. Маленькі містечка і села більш схильні до збереження традицій. Якщо в якомусь населеному пункті існує цвинтар коло церкви, то сьогодні ніхто руйнувати його не збирається. Сьогодні люди скоріше з пошаною ставляться і до цвинтаря і до церкви не лише як до інституції, але і як до споруди.Item Conservation of memorial monuments at historical emeteries – challenges and perspectives(Видавництво Львівської політехніки, 2019-10-10) Стасюк, Олена; Stasyuk, Olena; Lviv Polytechnic National UniversityІсторичні цвинтарі є невід’ємною складовою частиною культурного пейзажу кожного міста чи містечка, свідченнями ідеології і духовного життя свого часу. У багатьох населених пунктах України збереглися цвинтарі, які ми тепер називаємо історичними, і які вже сьогодні є потенційними пам’ятками та cтановлять інтерес для дослідників та шанувальників історії, архітектури, мистецтва. Три українських цвинтарі мають статус заповідників: Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник, Державний історико-культурний музей-заповідник “Личаківський цвинтар” та історично-культурний заповідник “Кладовище на Зеленій вулиці” у Чернівцях. Цей статус має захищати їх від знищення та дає можливість проводити науково-дослідну роботу. Отже, цвинтарі у великих містах є пам’ятками-музеями або можуть ними стати. Цвинтарі невеликих населених пунктів – містечок, селищ, сіл – є меншими, зате, як правило, вони є зразками, а властиво колекціями народної меморіальної пластики. Незалежно від розміру і статусу цвинтаря в абсолютно ідеальному стані об’єкта в Україні нема. Кожен цвинтар вимагає безупинного догляду і впорядкування. На жаль, існує багато історичних цвинтарів, які перебувають у дуже занедбаному і жалюгідному стані. Такі цвинтарі вимагають впорядкування і реставрації, як об’єкт загалом, а також реставрації окремих зразків меморіальної пластики. Основним матеріалом на цвинтарі є все-таки камінь, трапляється також метал, дерево та інші матеріали, але камінь однозначно домінує. Нижче йдеться про реставраційну проблематику та методику роботи на історичному цвинтарі з меморіальними пам’ятками на прикладі дипломних робіт студентів кафедри архітектури та реставрації Нац. ун-тц “Львівська політехніка» . Коли йдеться про реставрацію меморіальної пластики історичного цвинтаря, то історія склалася таким чином, що багато цих цвинтарів було частково або повністю зруйновано, знищено. Меморіальна пластика таких цвинтарів часто стає частиною музейних колекцій, лапідаріїв, деколи приватних збірок, тощо. Такі об’єкти зазвичай потребують реставрації. У статті на конкретних прикладах показано основні проблеми, які трапляються при реставрації меморіальної пластики на історичному цвинтарі. Висвітлено методи та способи, які були використані для усунення цих проблем. Зокрема музей сакрального мистецтва ім. Антона Петрушевича Львівської єпархії УГКЦ. володіє великою колекцією кам’яної сакральної пластики і у 2016 і 2017 роках передає на кафедру архітектури та реставрації ряд пам’яток для проведення реставраційних робіт. Це переважно були хрести з розп’яттям з і без предстоячих та фігури. Кожна з пам’яток була пошкоджена в інший спосіб і вимагала іншого підходу до реставраційних робіт. В рамках дипломних магістерських робіт тема реставрації меморіальної пластики історичного цвинтаря розглядалася ширше ніж реставрація окремо взятого надмогильного пам’ятника. Декілька разів об’єктом реставрації виступав цілий цвинтар. А в рамках наукової роботи було досліджено ареал поширення пам’яток Бруснівської каменярської школи та накреслено алгоритм дослідження, і реставрації меморіальшої спадщини цієї школи. Подібну роботу в рамках магістерської дипломної роботи було проведено на Новому єврейському кладовищі у місті Броди. Проведено докладну і повну інвентаризацію всього цвинтаря. Було досліджено характер і особливості меморіальної різьби, а також поліхромію та кольорову символіку мацев. Крім дослідницької роботи, кожен зі студентів відреставрував по дві мацеви. І останньою з подібних робіт є дослідження цвинтаря на Чернечій горі в селі Уневі, що поблизу міста Перемишляни. Під час дослідження було проведено інвентаризацію всіх об’єктів старої частини цвинтаря. Було відреставровано 2 надгробні плити. Ця робота ще не закінчена і вимагає продовження. Виокремимо низку проблем, з якими завжди стикаємося при реставрації меморіальної пластики незалежно від розміру, статусу, приналежності цвинтаря. Перша проблема – це біоураження. Ще однією проблемою є механічні пошкодження. Серед неприємних обставин є і несприятливі кліматичні умови. Ми не можемо їх скасувати чи змінити, але ми можемо їх врахувати і мінімізувати. Проблемою тут можемо назвати брак належного догляду за об’єктами. Наступною проблемою є непрофесійна робота з каменем, як то малювання не властивою фарбою, доповнення чи склеювання невластивими матеріалами. І залишається ще сказати про просвітницьку діяльність. Якщо люди усвідомлюватимуть важливість, потрібність, цінність такого пам’яткового об’єкту як історичний цвинтар, як частину своєї історії і пам’яті, то проблема збереження буде вирішена.