Architectural Studies
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/31856
Browse
6 results
Search Results
Item Chronology and architecture of St. Peter’s church in Przemysl from the Old Rus era to the XVII century(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Франків, Роман; Frankiv, Roman; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityАрхітектура Перемишля Княжої доби здебільшого асоціюється із дитинцем, пов’язаним із перебуванням тут осередку влади та авторитету. Водночас рівень зацікавленості рештою містобудівельної тканини, другого за значенням міста Галицького князівства, що розташоване східніше, є відчутно нижчою. Серед будівель цього великого ареалу була розташована і церква св. Петра, щодо якої є як історичні документальні свідчення, так і новіші археологічні матеріали, котрі потрібно комплексноінтерпретувати Аналіз джерельних та недавно отриманих археологічних матеріалів дає змогу уявити виглядпершого із двох храмів св. Петра у Перемишлі, котрий належить до Давньоруської доби. На основі врахування різних даних можна припустити, що його планувальна структура була аналогічною до використаної у ранній церкві (св. Івана) у Галичі в урочищі Царинка. Найближчим за розмірами та структурою до перемиського храму є церква св. Миколая у Львові, габарити середнохрестя (~підкупольного простору) яких майже однакові. Томузовнішній вигляд перемиського храму реконструюється за аналогією до цих двох споруд. Зіставлення наявних даних про трансформації архітектурного образу будівлі дають можливість припустити, що найбільш ймовірним часом зникнення давнього храму і будівництво на його місці нового, дещо меншого за розміром, є 1406 р. Саме з цією датою пов’язане найбільше зафіксоване руйнування споруди внаслідок пожежі. Оскільки після неї відбулась передача латинській общині давнього руського собору на Замковій горі, це може свідчити про те, що храм св. Петра знаходився в стані, який не давав йому змоги повноцінно функціонувати. Інші ймовірні дати зникнення споруди давньоруської доби, наприклад 1380 або 1498 роки, потребують додаткових аргументів.Item Monks’ cemeteries of the Holy Dormition Univ Lavra. Their current condition and restoration issues(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Стасюк, Олена; Stasyuk, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗа кілька кілометрів від Перемишлян розташовується село Унів, у якому зберігся архітектурний комплекс однієї з найбільших християнських святинь Галичини – Святоуспенської унівської лаври. Цей монастир є одним з найстаріших в Україні. Виникнення унівського монастиря овіяно легендами. На жаль, найдавніші документи монастиря загинули під час татарських нападів XV –XVI ст. Проте відомо, що саме у другій половині XIII ст. в північно-західному підніжі Чернечої Гори виникає новий Унівський чоловічий монастир. Після розорення та трагедії Чернеча Гора майже на два століття потрапила у запустіння. Частину території колишнього монастиря зайняло чернече кладовище. Це кладовище частково збережене і зараз. Вище на горі в минулому столітті було закладено новий чернечий цвинтар, який функціонує і сьогодні. Ці об’єкти є цінним джерелом історичної інформації, а також унікальною, дуже cвоєрідною галереєю творів мистецтва. На жаль, історичні цвинтарі є дуже вразливими до руйнувань – це фізичні, хімічні і біологічні чинники, а також людський фактор, як то звичайний вандалізм або звичайна некомпетентність під час виконанняремонтних чи опоряджувальних робіт. Для того, щоб успішно створити і втілити програму збереження історичних кладовищ необхідно ретельно їх дослідити задокументувати, інвентаризувати, а також ретельно вивчити матеріал, з якого виконані ці пам’ятки. Дослідивши існуючий стан цвинтарів стало зрозуміло, що два чернечі цвинтарі є в абсолютно різному стані. Теперішній, новіший цвинтар на вершечку пагорба доглянений і впорядкований. Давній чернечий цвинтар на схилі гори є забутий і занедбаний. Цей цвинтар загаом, як і окремі пам’ятники цього цвинтаря, потребують реставрації. Саме територія цього цвинтаря є недоглянутою. Першим викликом пов’язаним із реставрацією і збереженням історичних чернечих цвинтарів Унева є впорядкування території давнього цвинтаря. Можливо варто взяти за приклад теперішній новіший цвинтар, який є бездоганно впорядкований. Наступним викликом є відповідно реставрація окремих пам’яток. Це стосується знову ж таки давнього цвинтаря. Реставрацією повинні займатися фахівці. Що стосується кам’яних хрестів, то їх належить насамперед стабілізувати статично – відповідно підняти, вирівняти, укріпити, тобто зробити все належне, щоб пам’ятник рівно і міцно стояв. Далі належить зайнятися розчищенням і хрестів, і плит, відповідно за потреби, укріпленням самого кам’яного матеріалу, склеювання і скріплювання поламаних частин пам’ятників. Історичні чернечі цвинтарі Святоуспенської унівської лаври потребують визначення і затвердження свого правового статусу і прийняття концепції щодо їх подальшого функціонування і використання. Виклики щодо способу і методики збереження мусять вирішувати фахівці з урахуванням особливого пам’яткового статусу.Item Human-friendly new way of seeing architecture(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Май, Анна Марія; Кусмірська, Олександра; Maj, Anna Maria; Kuśmierska, Aleksandra; Фонд Грифіндор; Краківський технологічний університет; Gryffindor Foundation; Cracow University of TechnologyЦя стаття написана після першої хвилі пандемії COVID-19, яка приголомшила світ та застарілі системи. Після COVID ніщо не було б таким, як було раніше, однак потрібно зрозуміти, що саме потребує змін. У ній проаналізовано, що світ змінитися сам не зможе, пропонується як повинен далі працювати архітектор та дизайнер, а також визначено основні напрямки розвитку містобудування. Процес містобудування дуже складний, як і архітектурне проектування, але сьогодні ми говоримо про інший масштаб проекту. Головна мета дослідження – це аналіз стійкого дизайну, добросусідські умови та оптимальне використання енергії та можливостей, які пропонує технологічний прогрес. Планувальникам, містобудівникам та архітекторам доводиться мати справу з багатьма аспектами одночасно. У Німеччині (яку ми досі приймаємо за модель) планування здійснюється на фазах, що дуже перетинаються, і підходять до цього процесу міждисциплінарно. Оцінка ситуації, виявлення проблеми, встановлення цілей, визначення обсягу планування, самого планування, фази реалізації, а також моніторинг та оцінка виконання плану підлягають консультаціям не тільки з боку галузі, а й з боку громадськості. Завдяки морфологічному аналізу, містобудування дозволяє оптимізовано використовувати енергію вітру та сонячного світла. Хороший план міста або план ревіталізації, введений з погляду енергетичної оптимізації, вплине на температуру повітря, обмежуючи ефект каньйону, здоров’я його мешканців та комфорт функціонування в ньому. Підхід до проектування змінюється з впровадженням сучасних методів планування та існуючих інструментів, знань та обізнаності експертів, які проектують простір. Міждисциплінарний підхід, професійна відповідальність та етика дизайну взаємопроникають як ніколи раніше, створюючи сучасні моделі спроб врятувати застійний світ. Вимоги покоління, яке добре усвідомлює кліматичну загрозу, покоління, яке стикається з руйнуванням та деградацією, стають основою стійких дизайнерських ідей і повинні визначити напрямок, у якому ми будемо шукати.Item Current situation and conservation issues of the cemetery near the church of the Holy Spirit in Rohatyn(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Стасюк, Олена; Stasyuk, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРогатин є містечком давнім та історичним. Воно є відомим і знаменитим своїми історичними, культурними й архітектурними пам’ятками. Історичні цвинтарі, як і церкви є невід’ємною складовою частиною культурного пейзажу кожного міста і містечка. Для українців сам храм є надзвичайно важливим – це унаочнення, матеріальне втілення духовної сутності християнства. У давнину християн ховали довкола церков, а також в церковних криптах. На жаль історичні цвинтарі є дуже вразливими до руйнувань – це фізичні, хімічні і біологічні чинники, а також людський фактор, як то звичайний вандалізм або звичайна некомпетентність при виконанні ремонтних чи опоряджувальних робіт. Для того, щоб успішно створити і втілити програму збереження історичних кладовищ необхідно ретельно їх дослідити задокументувати, інвентаризувати, а також ретельно вивчити матеріал з якого виконані ці пам’ятки. Дослідження має за мету вивчити існуючий стан історичного цвинтаря біля церкви Св. Духа в Рогатині. Дослідити матеріал, зокрема кам’яний, меморіальної пластики цвинтаря, проаналізувати причини його знищення і пошкоджень. Показати виклики та завдання, які пов’язані з реставрацією і збереженням цього об’єкту. Сьогодні Рогатин роблять відомим: ім’я Роксолани і пам’ятка включена у список світової спадщини ЮНЕСКО – дерев’яна Церква Зішестя Святого Духа. Історичний цвинтар біля церкви Зішестя Святого Духа перебуває в задовільному стані і зберіг свою історичну й мистецьку цінність. Щодо матеріалу надгробних пам’ятників, то він, зокрема, є дуже різний. А що стосується руйнувань і пошкоджень, то всі природні чинники руйнування – працюють. На діючому цвинтарі додається ще людський фактор – наприклад, нефаховий ремонт чи впорядкування пам’ятників. Дуже шкідливою є й бездіяльність. Як кожен окремий пам’ятник, так і цвинтар вцілому, для того, щоб постійно перебувати в доброму стані, вимагають постійного догляду. Історичний цвинтар біля церкви Зішестя Святого Духа в Рогатині вимагає визначення і затвердження свого правового статусу і прийняття концепції щодо його подальшого функціонування і використання. Виклики щодо способу й методики збереження, мусять вирішуватися фахівцями з урахуванням особливого пам’яткового статусу, а значить, крім українського, ще й міжнародного законодавства.Item Between traditionalism and avant-garde: the creative heritage of architector Serhiy Tymoshenko in the interwar period(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Михайлишин, Ольга; Бенедюк, Павло; Mykhaylyshyn, Olga; Benediuk, Pavlo; Національний університет водного господарства та природокористування; National University of Water and Environmental EngineeringУ статті досліджена архітектурна діяльність Сергія Прокоповича Тимошенка у міжвоєнний період. На основі виявлених авторами архівних джерел окреслено типологію об’єктів архітектора в регіоні, встановлено авторство щодо окремих житлових будинків та культових будівель, проаналізовано особливості творчого підходу до їх проектування. На прикладі конкретних об’єктів показано еволюцію архітектурно-стилістичних та об’ємнопланувальних вирішень в контексті модерністичних тенденцій розвитку архітектури міжвоєнного періоду, уявлень автора про прийоми втілення національної ідеї в архітектурі, що базуються на синтезі традиційної і нової морфології.Item Two approaches to restoring historical buildings and environments for the theatre function (based on the architectural reconstruction and technical refurbishing of the new facility of Ryerson school of performance, Toronto, 2015–2016, and theatre on the Podil, Kyiv, Ukraine, opened in 2017)(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Долгой, Шолом; Босий, Павло; Dolgoy, Sholom; Bosyy, Pavlo; Університет ім. Е. Райєрсона, Торонто; Ryerson University, TorontoУ статті висвітлено ідеї архітектурної реконструкції та технічного оновлення нового приміщення Школи виконавських мистецтв для потреб у викладанні, виробництві та виконанні у знайденому просторі-підвалі Студентського навчального центру Університету Райєрсона з використанням сучасних мистецьких технологій та просторів для Київського академічного театру на Подолі, одного з провідних драматичних театрів в Україні, який отримав будинок із найсучаснішим ігровим майданчиком. Однак зовнішній вигляд і фасад театру викликали суттєві публічні суперечки. Досвід цих реконструкцій знайшов своє відображення у двох документальних фільмах, представлених на Празькому квадрієнале у 2019 році. Аналіз реконструкції дозволяє зробити висновок, що і в першому (Торонто), і в другому випадку (в Києві) заходи з реконструкцій отримали унікальні середовища для театрально-видовищної діяльності, з набором усіх можливих допоміжних приміщень і техніко-технологічного обладнання. Але у випадку із Київським театром автори проєктів проігнорували історично-культурний контекст середовища вул. Андріївський Узвіз, що породило протиріччя поміж інтер’єром і екстер’єром театру. Як у самому міському середовищі міста, так і в свідомості шанувальників.