Architectural Studies
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/31856
Browse
4 results
Search Results
Item To the issue of urban space identity: relevance of the distinction(Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Дида, Ірина; Dyda, Iryna; Lviv Polytechnic National UniversityАрхітектурна композиція міського простору і окремих його складових елементів під впливом об’єктивних обставин, починаючи з ХІХ ст., в цілому світі демонструє тенденцію до взаємного образного зближення. В Україні цілеспрямоване перепланування міст на «європейський» лад призвело до втрати більшості традиційних для українських міст характеристик, основою яких був композиційний і візуальний зв’язок архітектури з ландшафтом. Вважається, що це стало наслідком авторитарних адміністративних впливів в умовах відсутності власної державності, адже тоді відкидали проекти, зроблені українськими архітекторами згідно з місцевими містобудівними традиціями, а перевагу надавали класичним пропозиціям архітекторів з Москви і Петербурга. В той час західноєвропейські країни мали можливість розвивати архітектурний простір міст без стороннього тиску, згідно зі своїми власними поглядами і традиціями. Але, незважаючи на такі сприятливі обставини, в кінці ХІХ ст. міське середовище тогочасної Європи часто піддавалось критиці за втрату місцевої ідентичності. Якщо простір українського міста трансформувався у напрямі ущільнення забудови і втрати візуальних зв’язків з ландшафтом, то простір західноєвропейського міста змінювався у протилежному напрямі – через впровадження відкритих озеленених територій і втрату візуальної закритості міського простору – основної ознаки його архітектурної ідентичності. Отже, йдеться про загальну тенденцію до уніфікації композиції міського простору, яка почала проявлятися в ХІХ ст і триває дотепер. Незалежно від первісних композиційних характеристик середовища, їх поступово доповнюють їхні антиподи, наближаючи місто до певного середньостатистичного рівня, де жодна з характеристик не є настільки яскраво вираженою, щоб стати основою архітектурної ідентичності. У підсумку в сучасних умовах для архітектурного простору міста будь-якої країни існує спільна загроза – втрата традиційної ідентичності через відсутність індивідуальності.Item Transformation of urban spaces of Lviv in 20ht–21st centuries(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Русанова, Ірина; Rusanova, Iryna; Lviv Polytechnic National UniversityМіський простір можна інтерпретувати як місце загальних комунікацій, яке в матеріальних та просторових вимірах відповідає системі соціальних центрів (квадратів), міських артерій – автомагістралі та вулиці, зелені простори. Перетворення міського простору – це регулярний і безперервний процес, що випливає з динаміки розвитку міста. Характер міських перетворень обумовлений соціально-економічними процесами та ціннісними критеріями суспільства, а також специфікою міста. Розглянуто історичні аспекти формування міських просторів Львова, охарактеризовано фактори впливу на рівень і особливості процесів їх трансформації, визначені загальні риси архітектурно-планувальної зміни просторів в процесі розвитку міської тканини. Виявлені сучасні тенденції і напрямки перетворень міського середовища. Важливим чинником нових міських просторів стало відновлення своєї духовності, яка була реалізована в оновлених храмах. Комерційна функція просторів стала пріоритетною у периферійних сферах. Розвиток житла, що в різний час мав різні обсяги та характер будівництва, адаптований до нових умов вільної ринкової економіки. Одинокі будівлі будинків або нових житлових районів адаптовані до інтересів приватних забудовників. Cтислий аналіз трансформації міських територій протягом XX–XXI століть показав, що період до 2-ї світової війни був найефективнішим, коли місто будувалося за європейським досвідом і традиціями. Міські простори, що склалися в той час, особливо в його центральній частині, на якe не вплинули майбутні покоління, стали сьогодні магнітом для численних туристів. У той же час досвід Львова продемонстрував співіснування просторів різного віку та їх сучасного використання. Архітектурні та містобудівні принципи розуміння трансформації просторів важливі для всіх учасників цього процесу: громадян – споживачіd “своїх” просторів, органів самоврядування, які приймають управлінські рішення, інвестори, без яких ніяка реконструкція неможливо, та архітектори, містобудівники – безпосередні виконавці перетворень, які несуть відповідальність за унікальне середовище міста, де існують різні епохи.Item Landscape and spatial concepts of Lviv city development in the late XIX – early XX centuries: outlooks and realities of urban space harmonization(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Ivanochko, Uliana; Lviv Polytechnic National UniversityIn the late 19 – early 20 centuries while integrating gardens and green spaces into residential area spaces the city of Lviv managed to form a complex system of outdoor intra-block and inter-block gardens, as well as villa and detached housing areas. In 1870–1890 the urban planning solution of south-western districts of Lviv, in particular, Kastelivka in NovyiSvit area, was initiated with construction of villas and detached houses.It appeared to be the first ever attempt in Lviv to arrange a large complex residential area.In 1910 the main changes in Lviv spatial development, related to the experience of creating suburban garden-cities, determined emergence of areas built up with villas and detached houses on the upper plots of the southern and south-western city suburbs, namely within NovyiLviv territory.The latter appeared to be the most favourable for housing a residential area. Наприкінці XIX – початку XX ст. завдяки процесу інтеграції садів і зелених просторів у сельбищні території Львів отримав цілу систему зовнішніх міжквартальних та внутрішньоквартальних садів, райони віллової забудови. У 1870–1890 рр. було розпочато містобудівне вирішення південно-західних районів міста, зокрема, Кастелівки на Новому Світі, реалізацією забудови здебільшого особняками та віллами, яка стала першою спробою у Львові організації комплексної великої житлової дільниці. Основні зміни у просторовому розвитку Львова, що були пов’язані з практикою створення на передмістях міст-садів послужили закладенню у 1910 р. на найсприятливіших для проживання підвищених ділянках південних околиць міста, а саме на теренах Нового Львова дільниці вілл.Item Objects of landscape architecture in formation of city morphology(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Idak, Yuliya; Rusanova, Iryna; Lviv Polytechnic National UniversityThe article describes urban development of Lviv in the historical context examining the place and the role of garden design objects and landscape architecture. The famous Austrian scientist and City Gardener of Lviv Arnold Rӧhring was involved in the development of urban space of Lviv at the turn of the 19th – 20th centuries, namely the Kilinski Park (the present Stryiskyi park), Hetmanski Valy, Zalizna Voda park, etc.У статті описано містобудівний розвиток Львова в історичному контексті, місце і роль об’єктів садово-паркового мистецтва та ландшафтної архітектури, до розроблення яких був залучений відомий інспектор міських плантацій Львова на зламі ХІХ–ХХ століть Арнольд Рерінг, а саме парк Кілінського (тепер Стрийський), Гетьманські вали (тепер проспект Свободи), парк Залізна Вода та ін.