Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 5 of 5
  • Thumbnail Image
    Item
    Методика картографування об’єктів історико-культурної спадщини засобами ГІС-технологій з використанням архівних картографічних та аероматеріалів
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Четверіков, Б.; Хінціцький, О.; Калинич, І.; Chetverikov, B.; Khintsitsky, O.; Kalynych, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Ужгородський національний університет; Lviv Polytechnic National University; Uzhhorod National University
    Метою роботи є опрацювання архівних картографічних матеріалів та даних ДЗЗ для інтерпретації об’єктів історико-культурної спадщини (ОІКС) м. Черкаси, зокрема тих, що не збереглися. Методика. Запропонована одна із можливих технологічних схем для виконання дослідження. Згідно з нею першим кроком було проаналізовано вхідні дані дослідження, серед яких: карту м. Черкаси 1895 р. у масштабі 1:42000; німецький аерознімок 1944 р.; фрагмент космічного знімка м. Черкаси, отриманого із супутника GeoEye-1 у 2018 р. Геометричну корекцію вхідних матеріалів виконано в проєкції Меркатора і системі координат WGS84, в яких було отримано трансформований знімок. Наступним кроком було векторизовано об’єкти історико-культурної спадщини м. Черкаси, згідно із переліком, одержаним із сайта міста. Векторизовано об’єкти двох типів: точкові й полігональні. Під час векторизації полігональних об’єктів історичні межі уточнювали за допомогоюархівних карт і аерознімків. Розроблено спеціальні умовні позначення для кожного із типів об’єктів історико-культурної спадщини, відповідно до запропонованої класифікації. Поряд із цим створено атрибутивну базу даних цих об’єктів такої структури: номер паспорта об’єкта, назва пам’ятки, адреса ОІКС, номер рішення про взяття під охорону, довідка про ОІКС. Отримані векторні дані експортовано в обмінний формат із розширенням kmz і створено онлайн-версію тематичної карти на основі безкоштовного ресурсу GISFile. Результати. В результаті проведених досліджень створено тематичну ГІС об’єктів історико-культурної спадщини м. Черкаси, що нанесені на космічний знімок високого просторового розрізнення, отриманий у 2019 р. Створено онлайн-версію ГІС об’єктів історико-культурної спадщини м. Черкаси на основі безкоштовного картографічного сервісу GISFile, з можливістюздійснення за потреби аналізу розташування цих об’єктів і побудови оптимальних туристичних маршрутів. Наукова новизна. Запропоновано можливі алгоритми створення офлайн- та онлайн-версій тематичних ГІС. Практична цінність. Отримані результати картографування об’єктів історико-культурної спадщини м. Черкаси можуть використовувати структури охорони об’єктів історико-культурної спадщини м. Черкаси при Міністерстві культури.
  • Thumbnail Image
    Item
    Визначення історичних меж “Старого юдейського кладовища” у Львові за допомогою картографічного методу та інтерпретаційних можливостей архівних аерознімків
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-01-22) Четверіков, Б.; Кілару, В.; Chetverikov, B.; Kilaru, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Західне геодезичне товариство УТГК; Lviv Polytechnic National University; Western Geodetic Society USGC
  • Thumbnail Image
    Item
    Determination of location of the historical objects using photogrammetric methods and methods of non-destructive ground research
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Четверіков, Б.; Бондар, К.; Хоменко, Р.; Діденко, С.; Шейхет, М.; Chetverikov, B.; Bondar, K.; Homenko, R.; Didenko, S.; Sheyhet, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Національний музей історії України; Американське представництво в Україні об’єднаних комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу; Lviv Polytechnic National University; Taras Shevchenko National University of Kyiv; National Museum of History of Ukraine; Union of councils of Jewish in the former Soviet Union
    Мета роботи – запропонувати та опрацювати комплексну методику поєднання дистанційного методу з наземними неруйнівними методами для встановлення та відображення території братських могил біля с. Ралівка, на сучасних картографічних матеріалах. Методика. Запропоновано методику визначення місць масових поховань часів Другої світової війни, що поєднує дистанційні методи (інтерпретація знімків) та наземні неруйнівні методи (геофізичні дослідження та металодетекторний пошук). Фотограмметричне оброблення архівних аерознімків 1944 року містить три етапи: прив’язка матеріалів, що використовувались до єдиної умовної системи координат (у разі архівного аерознімка геометрична корекція виконувалась за опорними точками, що збереглися); синтезація зображень на цю територію за різні часи та визначення істинних меж поховань; підготовка вихідних матеріалів. На першому етапі зареєстровано архівні аерознімки та сучасний космічний знімок у програмному пакеті ErdasImagine з похибками до 3 метрів і збережені в форматі GeoTIF. Далі відбувалась інтерпретація архівного аерознімка та перенесення меж дешифрованих братських могил на сучасну містобудівну ситуацію. Кінцевим етапом цього методу є генерація результуючих матеріалів досліджень. Вхідними даними для проведення геофізичних досліджень були результати геометричної корекції та дешифрування на аерознімках територій масових поховань. Під час робочих виїздів виконувалися такі дослідження: магнітне знімання; металодетекторний пошук на всій території загалом та перевірка магнітних аномалій; дослідження методом томографії електричного опору; георадарні та ґрунтознавчі дослідження. Результати. На основі інтерпретації архівних аерознімків 1944 року попередньо встановлені місця масових розстрілів та поховань часів Другої світової війни. За допомогою металоде- текторного обстеження підтверджено факт масових розстрілів на дослідній території на основі знайдених гільз від німецької зброї. Наземними геофізичними дослідженнями також визначене розташування самих братських могил, що, своєю чергою, дало змогу уточнити просторову прив’язку цих та інших об’єктів на аерознімках 1944 року. Наукова новизна. Запропонована методика, що об’єднує дистанційні фотограммет- ричні та наземні металодетекторні і геофізичні дослідження визначення масових поховань часів Другої світової війни дає змогу достовірно та з достатньою точністю визначати меморіальні місця на сучасних картографічних матеріалах. Ця методика доповнює результати дистанційних методів визначення зруйнованих історичних об’єктів, що не дають 100 % точності їхньої локалізації, наземними неруйнівними дослідженнями у випадку, коли археологічні обстеження неможливі. Практична значущість. Отримані картографічні матеріали та результати досліджень доцільно використати для відображення історичних подій, що відбулись на досліджуваній території. Застосована комплексна методика дала змогу підтвердити факт масових розстрілів і наявність поховань без руйнівного втручання до ґрунтового шару, що має велике значення для представників єврейської релігійної громади. Результати цієї роботи пропонуються відділу збереження культурної спадщини Львівської обласної ради як додаток до Паспорта об’єкта культурної спадщини.
  • Thumbnail Image
    Item
    Методика визначення перенесення меж Нового єврейського кладовища у Львові за допомогою геоінформаційних систем
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-01) Четверіков, Б.; Chetverikov, B.; Четвериков, Б.; Національний університет “Львівська політехніка”
    Розглянуто метод геоінформаційного визначення зміни меж Нового єврейського цвинтаря у Львові. Визначено, що частина цвинтаря зазнала руйнівних змін. На ній прокладено проїжджу вулицю, частину забудовано.
  • Thumbnail Image
    Item
    Технология создания цифровой модели местности на примере Сырецкого района Киева с использованием архивных данных
    (2017-02-07) Четверіков, Б.; Михайлюк, В.; Согор, А.; Chetverikov, B.; Mikhailyuk, V.; Sohor, A.; Четвериков, Б.; Михайлюк, В.; Согор, А.; Національний університет “Львівська політехніка”
    Розглянута одна із можливих методик створення історичної цифрової моделі місцевості за допомогою архівних картографічних матеріалів і даних дис- танційного зондування. За запропонованою технологічною схемою створено ЦММ Сирецького району м. Києва середини ми- нулого століття.