Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
2 results
Search Results
Item Теоретико-методологічні основи дослідження моральних засад інституту адвокатури(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Чорнописька, Вікторія; Chornopyska, Victoriya; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті сутність адвокатської етики визначено певними складовими, а саме: а) призначенням (місією) адвоката є захист інтересів свого клієнта, надання йому необхідної професійної правничої допомоги, котра має здійснюватися безперервно й на належному професійному рівні. Адвокат не може займати позицію, яка викриває його клієнта (обвинуваченого, підсудного, підозрюваного), або спростовує доводи довірителя щодо відстоювання його цивільно-правових інтересів тощо; б) добросовісним застосовуванням для успішного досягнення цієї мети всіх передбачених у законодавстві модусів (способів, засобів), що дозволяють й зобов’язують надавати кваліфіковану правничу допомогу своєму клієнту; в) високими морально-психологічними й професійно-правовими властивостями, котрими має володіти кожен адвокат. У статті висновується, що адвокатура виступає інститутом громадянського суспільства, котрий, передусім, покликаний на професіональних основах забезпечувати/гарантувати захист прав, свобод й інтересів фізичних/юридичних осіб. Будучи однією з визначальних складових правозахисної системи, інститут адвокатури посідає у ній виняткове місце. Позаяк, першочерговим завданням цього інституту є забезпечення/гарантування прав людини й громадянина модусом надання їм професіональної правничої допомоги. Здійснено ґрунтовний аналіз проблеми моральних принципів діяльності інституту адвокатури в радянському та пострадянському, передусім вітчизняному, науково -правовому дискурсі, й відзначено, що у правовій науці означене питання як самостійний предмет загальнотеоретичних досліджень активізувалося лише наприкінці 1960-х рр. Водночас, проблема моральних засад, передусім колізій та дилем, професійної діяльності адвокатської спільноти, як окрема наукова проблема фахово не вивчалася. Ми вважаємо, це було зумовлено тодішніми ідеологічними кліше, що панували у всіх сферах суспільного буття.Item Правова інтеграція України у площині глобалізаційного дискурсу(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Чорнописька, Вікторія; Гарасимів, Тарас; Chornopyska, Victoriya; Harasymiv, Taras; Гарасымив, Тарас; Чорнопыська, Виктория; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityІнтеграційні процеси, що відбуваються у сучасному світі, призводять до розвитку національної системи законодавства. Досліджуючи виникнення та еволюцію українського законодавства, варто зауважити, що цей процес є тривалим і характеризується конкретними етапами розвитку й становлення нашої держави. Впроваджуючи інтеграційні процеси в країні, насамперед, необхідно керуватися тим, що кожна правова система певної держави, яка обумовлюється системою національного законодавства, є унікальною. Інтеграція правової системи України має забезпечуватися створенням єдиного правового порядку з урахуванням національної ідентичності, а не повною ідентифікацією правопорядків. Зміст інтеграційного правового процесу країни полягає в “апперцепції” тих елементів чи способів, методів та форм інших правових систем, яких їй не вистачає. Відтак визначальною метою такого процесу є якісне та ефективне підвищення національного правового регулювання зі збереженням конститутивних цінностей в основних інституціях права. Отже, аналіз правої інтеграції України в контексті глобалізаційного дискурсу виступає предметом запропонованої статті.