Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
Search Results
Item Аксіологічна природа права: теоретико-пізнавальний підхід(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Габаковська, Христина; Habakovs'ka, Christina; Габаковська, Кристина; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗ’ясовано, що праву властиві всі предикати цінності. По-перше воно становить ціннісну, а отже, й ієрархічну, упорядковану, субординовану суспільну систему, функ- цією якої є збереження, відтворення та підтримання рівноваги соціального буття; по- друге, оскільки право є ціннісним за своєю природою утворенням, орієнтованим на реалізацію вищезгаданої функції, то воно є деякою системою “належного бути”, а отже, системою загальнообов’язкових, семантично (стосовно змісту) орієнтованих ідеальних утворень – норм соціальності та комунікації людей. Отже, право є “аксіологічним полем” тотального соціального досвіду акумуляції людством цінностей свого буття. Тому право щоразу набуває, по-перше, вигляду конкретно-історичної системи цінностей (законів, актів тощо), по-друге, вигляду особистісних поведінкових імперативів “належно чинити”, і, по-третє, абсолютних цінностей права як тотальних норм “належно бути”.Item Проблема буття людини: цивілізаційно-правовий підхід(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Габаковська, Христина; Гарасимів, Тарас; Habakovs'ka, Christina; Harasymiv, Taras; Габаковская, Кристина; Гарасымив, Тарас; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті на основі цивілізаційного підходу ґрунтовно проаналізовано питання буття людини. Запропонований підхід вирішення проблеми цілісності буття людини дає можливість багатоплановості цього питання: питання смислу і цінності людського буття, унікальності людської природи та сутності внутрішнього світу та визначення в ньому. Визначено суттєві аспекти цілісності особистості, здійснено аналіз та уточнено поняття цілісності буття людини у психолого-антропологічному та філософсько-правовому контекстах. Доведено, що науковець має виходити з природи та сутності особистості як певної системи знань, що потребує своєї інтерпретації в плані самоорганізації щодо вимог, закономірностей розвитку людського буття та цивілізації зокрема.