Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
6 results
Search Results
Item Розвиток архітектурно-містобудівного комплексу Львівської обласної психіатричної лікарн(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Петришин, Галина; Petryshyn, Halyna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті досліджено архітектурно-містобудівний комплекс Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні, що сформувався на зламі ХІХ–ХХ ст. у інноваційних європейських трендах облаштування психіатричних клінік. Досліджено етапи розвитку та виявлено цінність планувальної структури комплексу й окремих його споруд, створення яких повязано з іменами видатних тогочасних архітекторів. Об’єкт планують охороняти як архітектурно-містобудівний комплекс, пам’ятку місцевого значення.Item “Mistoznavstvo / city-studies”: ethymology of the term and its application in Ukraine(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Петришин, Галина; Petryshyn, Halyna; Lviv Polytechnic National UniversityПовинна була закінчитися епоха СРСР із заполітизованою методологією досліджень, щоб можна було методологічно опертися на закордонний досвід і виконувати дослідження у галузі містознавства, яке б опиралося на такі засади як: - поєднання дослідників-спеціалістів різних галузей для вирішення спільної проблеми (з галузі історії, архітектури, урбаністики, мистецтвознавства, економіки, демографії, географії, геральдики тощо ) - дослідницький матеріал базується на вірогідних даних, які однаково висвітлюють увесь регіон/країну (переписи населення, мапи, статистичні та джерельні дані) - не використовується субєктивна оцінка подій і стану речей та відсутня авторська інтерпретація фактів. У 1995 р. при Західному науковому центрі НАН України та Українсько-австрійському інституті була створена міждисциплінарна група “Книга міст Галичини” (керівник – доц., к. арх. Петришин Г. П.). Науковий апарат досліджень опирався на містознавчі дефініції (städtewesen) та методи дослідження австрійської школи (Австрійська академія наук, комісія економічної, соціальної та міської історії, керівник – проф. Отмар Пікль), які б дозволили у перспективі виконувати порівняльний аналіз. У 1995–1999 рр. було проведено ряд організаційних заходів та українсько-австрійських науково-методичних семінарів з циклу “Книга міст Галичини”. Таким чином утворилася комунікативна мережа фахівців у галузі історичного містознавства. Ці заходи дозволили сформувати на грунті сучасної методології світової науки новий напрямок в українській науці “Історичне містознавство” та створити наукову школу, яка прагнула поставити українське історичне містознавство на рівень світових стандартів, заповнити суттєву програму в українській історичній науці та світовій науці матеріалами про Україну. Діяльність Українського Центру історичного містознавства посприяла введенню до європейського та світового простору фахової і неупередженої наукової та культурологічної інформації та знань про культуру та історію українських міст та містечок як носіїв багатовікової та багатонаціональної культури. Сьогодні термін “містознавство” утвердився: - як офіційний науковий напрям в академічних та освітніх установах, - у тематиці дослідницьких проектів, наукових статей, монографій, - у підручниках історичного спрямування, - увійшов на сторінки вікіпедії, - став сленговим та фігурує у блогосфері, розуміється як ознайомлення з містом, - використовуєься у регіональних та локальних заходах, сприяє виховному процесу підлітків та скеровує активність студентів. Народжений у Львівській політехніці у науково-дослідному проекті “Книга міст Галичини” у 1995 р., термін “містознавство” своєчасно потрапив на добрий грунт української науки у сприятливий час розвитку українського суспільства. Самоідентифікація українців вимагала посиленого дослідження історії міст та міської культури у різних формах. Якщо порівняти український термін “містознавство” із його сусідніми прототермінами-аналогами – німецьким “städtewesen” та російським “градоведением”, він є набагато ширше застосовуваним, має більшу інваріантність застосувань та трактувань, а, судячи по пошуковій гугл системі, стрімко поширюється. Тоді як його німецький та російський прототипи залишилися в сферах академічної науки.Item Intensification of building the territory of a historical formed city using the example of Lviv(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-05-02) Черкес, Богдан; Петришин, Галина; Коломєйцев, Антон; Коник, Соломія; Cherkes, Bohdan; Petryshyn, Halyna; Kolomyeytsev, Anton; Konyk, Solomiya; Lviv Polytechnic National UniversityМіста метрополійного характеру, зокрема Львів, максимально інтенсифікуються у їхніх існуючих межах, враховуючи потенціал сформованих містобудівних утворень та неосвоєних територій, як і поза ними. Міська щільність є показником міського розвитку і демонструє кількісне та якісне використання міського середовища людиною. Кількість наявного населення у Львові, за оцінкою, на 1 квітня 2016 року становила 757,2 тисяч осіб. Відтак, у 2016 році у Львові (включаючи міста-сателіти Винники, Брюховичі та Рудно), було здано в експлуатацію житлові будинки загальною площею 475,4 тис кв. м. На Львів припадає 55,3 % загальнообласного введення житла, а у розрахунку на 1000 мешканців міста було збудовано 633,3 кв. м загальної площі житла. Територією забудови житлових кварталів обрано вільні чи занедбані ділянки, що прилягають до основних транспортних сполучень, які формують планувальний каркас міста: вул. Шевченка, вул. Володимира Великого, вул. Княгині Ольги, вул. Пасічна та інші. В межах прилеглих до цих вулиць територій виділені ділянки різної площі від 2,5 га та великі квартали до 15 га. Основною тенденцією забудови залишається застосування квартального типу забудови, що формується з груп секційних будинків однієї або ж різної поверховості. Морфологічно це може бути забудова, сформована навколо замкнутих дворів у межах 2–3 будинків (“Семицтвіт”, “Америка”), або периметрально забудована територія (“Вілла Магнолія”), чи більш розосереджена організація території (“Пасічний”). Незважаючи на різну поверховість забудови та різні планувальні принципи, було отримано такі результати: у досліджених кварталах відсоток забудованої території ділянки; поверховість житлової забудови є параметром, який корегують, щоб отримати бажану щільність кварталу, часто не враховуючи планувальні обмеження та нівелюючи важливість вимог до комфортності проживання; велика кількість людей, що проживатиме у цих кварталах, потребуватиме збільшення кількості об’єктів обслуговування, місць у освітніх та дошкільних закладах, які однак проектуються менш інтенсивно, ніж нові житлові комплекси; нові житлові утворення є фокусами притягання людей, а, значить, додаткових транспортних потоків, що стимулює забезпечення паркомісцями, організації транспортного та пішохідного руху; проявляється тенденція повільного переходу монофункційних житлових комплексів до поліфункційних, про що свідчать запроектовані громадські приміщення у перших поверхах деяких житлових будинків. Інтенсифікація міського середовища у період зростання рівня урбанізації повинна враховувати потреби міста, зважати на його проблеми та підтримувати концепцію сталого розвитку. Формування кварталу забудови має розглядатись у загальноміському контексті і створювати якісне міське середовище. Ще відповідальнішим завданням є віднайдення підходів до інтенсифікації історичних міст, особливо їх центральних частин.Item The parterre on the Svobody Avenue – a “visiting card” of modern Lviv(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Petryshyn, Halyna; Lukashchuk, Halyna; Tupis, Stepan; Lviv Polytechnic National UniversityAt the turn of the 19th – 20th centuries Lviv underwent an active urban development, becoming a significant European cultural center. This period was marked by the construction of a number of interesting large-scale, highly artistic architectural and urban ensembles which until now play an important role in the architectural self-identification of the city and its inhabitants. A special place in Lviv is occupied by Prospect Svobody (Svobody Avenue or Liberty Avenue), which, unfortunately, does not have the status of a protected site. Львів на зламі ХІХ–ХХ століть зазнав активного містобудівного розвитку, перетворюючись у значний європейський культурний осередок. Цей період відзначений зведенням низки цікавих, масштабних високомистецьких архітектурно-містобудівних ансамблів, які до сьогодні відіграють важливу роль у побудові самоідентифікації міста та його мешканців. Особливе місце Львові займає проспект Свободи, який на жаль не посідає пам’ятко-охоронного статусу.Item Changes in population in the context of urban development of Ukraine throughout the 20th and 21st centuries(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Petryshyn, HalynaWith the return of Ukraine's independence, its settlement system has received the opportunity for self-formation within the national territory. The cities of various evolution, magnitude, and importance with a long historical development comprise the backbone of this system. In modern conditions the formation of regional settlement system takes place, changes in the functioning of individual cities and the formation of spheres of influence of major cities become more vivid. Із прийняттям незалежності України її система розселення отримала можливість самостійного формування в межах державної території. Каркас цієї системи становлять міста різної еволюції, величини та значущості із тривалим історичним розвитком. У сучасних умовах відбувається формування регіональних систем розселення, зміни у функціонуванні окремих міст та формування сфери впливу найбільших міст.Item Ecological balance in the development of town planning systems: historical aspect(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Petryshyn, HalynaThe concept of forming a system of natural components at the regional level (the natural frame) has been suggested in the article. Such a system is complementary to a settlement system and provides a balanced development of urban planning systems. The natural frame as a system of poorly developed areas existed in all the historical periods of settlement, its decline being caused by industrialization. Запропоновано концепцію утворення системи природніх компонентів на рівні регіону – природного каркасу. Така система є взаємодоповнювальною для мережі розселення і забезпечує урівноважений розвиток містобудівних утворень. Природний каркас як система слабокосвоєних територій існував у всі історичні періоди розселення, а його деградація була спричинена промисловою революцією.