Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
3 results
Search Results
Item Institutionalization of parliamentary opposition rights in Central and Eastern European countries(Видавництво Львівської політехніки, 2022-01-01) Ковальчук, Віталій; Софінська, Ірина; Kovalchuk, Vitalii; Sofinska, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; National University Lviv PolytechnicПредметом нашого дослідження є не політична опозиція загалом, яка дуже часто є неоднорідною як за ідеологічними переконаннями, так і враховуючи засоби та методи досягнення влади, а парламентська опозиція як легальна політична сила, яка є конструктивною щодо влади і реалізує свої програмні цілі відповідно до встановленої процедури. В цій статті використано досвід правового регулювання та функціонування парламентської опозиції таких держав Центральної та Східної Європи як Литва, Польща, Чехія, які, зважаючи на правової традицію та культуру, а також в інституційному аспекті є найближчими до УкраїниТакож, кожна з цих держав має свій як позитивний, так і негативний досвід пошуку балансу між парламентською меншістю (опозицією) та проурядовою більшістю, який є важливим для кожної з них, враховуючи подальшу державотворчу та правотворчу практику. Парламентська опозиція повинна мати можливість безперешкодно вносити зміни до законопроєктів, запропонованих парламентською більшістю. З цією метою необхідно врегулювати ініціативи провладних депутатських фракцій щодо ухвалення законопроєктів у прискореному порядку, зокрема щодо критичних аспектів політичного чи правового характеру. У державах Центральної та Східної Європи і в Україні більшість прав парламентської опозиції не є інституціалізованими; ця практика не набула масового поширення: зарезервованих місць у парламентських комітетах саме для депутатської меншості немає, вони беруть участь у розподілі керівних посад у парламентських структурах на пропорційній основі в статусі звичайних клубів і груп.Item Право людини на громадянство в об’єктиві Європейського суду з прав людини(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Софінська, Ірина; Sofinska, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ сучасному глобалізованому світі громадянство – це один із найважливіших та найфундаментальніших правових інститутів, які визначають правовий статус особи, а також дихотомію взаємовідносин між особою та державою. Розмірковуючи під правовим кутом зору, вважаємо, що право кожної особи на громадянство є особистим невід’ємним, немайновим та невідчужуваним правом. У світі з давніх-давен громадянство було саме тим правовим індикатором і гуманітарним стандартом, який покликаний убезпечити політичну особливість та конституційну (національну) ідентичність кожної держави і гарантувати їй певну самобутність, збалансований та стабільний розвиток, незважаючи на перманентну геополітичну турбулентність у світовому масштабі. Однак, такі гарантії мають бути синхронізованими із поступовою інтеграцією громадян у суспільство, їхньою інклюзивністю в життєдіяльність держави, гарантуванням прав людини, поваги до їхнього приватного та сімейного життя, зменшенням проявів (прямої/непрямої) дискримінації. Це доводять проаналізовані нами рішення Європейського суду з прав людини у справах (Abdulaziz, Cabales and Balkandali v. The United Kingdom (1985), Riener v. Bulgaria (2006), Genovese v. Malta (2012), Wagner and J.M.W.L. v. Luxemburg (2007), Stamose v. Bulgaria” (2013), Menneson v. France (2014) і Labassee v. France (2014), Biao v. Denmark (2016), Ramadan v. Malta (2016), Paradiso and Campanelli v. Italy (2017).Item Філософсько-правові витоки громадянства(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Софінська, Ірина; Sofinska, Iryna; Софинская, Ирина; Український Католицький Університет; Ukrainian Catholic UniversityОсновною метою статті є спроба проаналізувати філософсько-правові витоки концепції громадянства, її первинну сутність та правову природу. Особливу увагу автор звертає на античний хронополітичний та історичний етап її еволюції, оскільки саме під час нього зародилася концепція громадянства, яка набула філософсько-правого трактування та законодавчого регламентування, яке зберігається і донині.