Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Has files: YesSubject: search.filters.subject.Польща

Search Results

Now showing 1 - 10 of 23
  • Thumbnail Image
    Item
    Формування засад менеджменту освітньої еміграції в Україні
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Другов, О. О.; Другова, В. Т.; Druhov, O.; Druhova, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розглянуто питання освітньої еміграції українців – виїзду на навчання за кордон для навчання у ЗВО. Досліджено позитивні та негативні аспекти цього явища. Окремо приділено увагу наслідкам для економіки та системи вищої освіти України. Досліджено статистичні дані виїзду українців за кордон на навчання, визначено фактори, що на це впливають. Оцінено явище української освітньої еміграції на тлі освітньої еміграції у світі. Запропоновано розроблення засад менеджменту освітньої еміграції, задля мінімізації негативних її наслідків.
  • Thumbnail Image
    Item
    Political Preferences of the Ukrainian National Minority in Poland in the Elections to the European Parliament
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Лопата, Мар’ян; Lopata, Maryan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Пояснено політичні преференції української національної меншини в Польщі на виборах до Європейського Парламенту. Проаналізовано політичні преференції української національної меншини на чотирьох виборах до Європейського парламенту у 2004, 2009, 2014 та 2019 рр. Гіпотеза дослідження полягає у тому, що виборча поведінка представників української національної меншини у Польщі відрізняється від виборчої поведінки решти населення свого регіону постійного проживання, і українська національна меншина голосувала більше за представників ліберальних та лівих політичних сил, ніж за ультраправі і праві політичні партії на виборах до Європарламенту. У 2004–2019 рр. на виборах до Європарламенту можна було спостерігати цікаве явище в гмінах зі значною часткою української національної меншини. Результати виборів до Європарламенту в “українських” гмінах, розташованих у північній частині Польщі, де виборці є досить ліберальними (Громадянська Платформа, ліві) або, можливо, антисистемними (Самооборона), суттєво не відрізнялися від решти гмін своїх регіонів. Так було в Західнопоморському та Вармінсько-Мазурському воєводствах. З іншого боку, у гміні Команьча, що в Підкарпатському воєводстві, в якому переважає консервативний електорат, суттєво відрізнялися від інших гмін регіону. Результати виборів у Команчі були подібними до результатів, отриманих у північній та західній Польщі, ніж до результатів притаманних південно-східній Польщі, де розташована гміна. Ми дійшли до висновку, що загалом у тих гмінах, де громадяни Польщі українського походження ста- новлять щонайменше 10 % від всього населення муніципалітетів, більше голосують за більш ліберальні партії до Європарламенту. Натомість підтримка правих політичних партій: “Право і справедливість”, “Кукіз’15”, Конфе- дерація Корвіна як популістських правих партій є нижчою, ніж в інших частинах регіонів, до якого ці гміни належать. Навіть під час виборів до Європейського Парламенту у 2019 році політична партія “Право і Справедливість”, яка перемогла у всій країні, мала нижчу підтримку в “українських” гмінах. Політичну партію “Громадянська платформа” сприймають представники української національної меншини як значно поміркованішу політичну партію, що гарантує, представникам національних меншин більше почуття безпеки та комфорту у польській державі.
  • Thumbnail Image
    Item
    Порівняльно-правовий аналіз злочинів проти національної безпеки в кримінальних кодексах України та Польщі
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Баран, Анастасія; Сидій, Ольга; Baran, Anastasiia; Sydii, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті подано комплексний порівняльно-правовий аналіз злочинів проти національної безпеки згідно з кримінальними кодексами України та Польщі. Авторами проаналізовано спільні підходи законодавця обох країн до криміналізації суспільно небезпечних діянь у відповідній сфері, відмінності у цих підходах. Автори на основі аналізу чинного кримінального кодексу Республіки Польща пропонують низку нових норм для особливої частини українського кримінального закону. Зокрема, автор пропонує доповнити ст. 114 “Шпигунство” Кримінального кодексу України кваліфікованими складами злочину за прикладом ч. 2 та ч. 3 ст. 130 кримінального кодексу Республіки Польща. Автори вбачають доцільним окремо криміналізувати посягання на життя та інші злочинні діяння проти Президента України за прикладом відповідних норм в особливій частині кримінального кодексу Республіка Польща. Пропозиції авторів мають особливу актуальність в умовах російської гібридної агресії та наявності потреби реального вдосконалення кримінально-правової охорони демократичного конституційного ладу та суверенітету України. Захист демократичного конституційного ладу, територіальної цілісності та суверенітету є пріоритетними завданнями для будь-якої сучасної держави. Одним із елементів виконання відповідного завдання є наявність спеціальних норм особливої частини кримінального закону, які встановлюють кримінальну відповідальність за вчинення діянь, спрямованих проти національної безпеки держави. У цьому контексті цікавим є порівняння відповідних норм особливих частин кримінальних кодексів України та Польщі. Таке порівняння має праксеологічне значення з наступних причин: 1) подібність національних правових систем обох країн; 2) наявність досить схожих загроз для національної безпеки обох країн.
  • Thumbnail Image
    Item
    Пандемія COVID-19 як виклик українським трудовим мігрантам у Польщі
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Turchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті проаналізовано вплив пандемії коронавірусу на зайнятість українських трудових мігрантів у Польщі. Визначено той факт, що саме економічна ситуація та війна на сході України зумовлює безперервний процес виїзду трудового населення до західного сусіда. Проаналізовано основоположні документи міграційної політики України та польського законодавства у сфері працевлаштування іноземних громадян. З’ясовано, що наслідком запровадження карантинних обмежень став масовий відтік українських заробітчан із Польщі. Увагу акцентовано на виробленні комплексу законів “Антикризовий щит” та “Антикризовий щит 2.0”, спрямованих на зниження ризиків та негативних наслідків для економіки Польщі через запровадження карантинних обмежень, у яких враховувались чимало аспектів щодо іноземних працівників, зокрема, й українських трудових мігрантів, які на час початку пандемії перебували у Польщі. На основі соціологічних досліджень та статистичних даних визначено, що через пандемію COVID-19 постраждала третина українських заробітчан в Польщі, більша частина з них скаржаться на обмеження і зменшення доходів. Досліджено позицію українських трудових мігрантів, що повернулись з Польщі, стосовно перспектив їх повернення на робочі місця, ставлення до запровадження карантинних обмежень та основні мотиви, що спонукають їх залишатися в Україні або ж повертатися до сусідньої країни. Здійснено порівняння обсягу приватних грошових переказів в Україну за визначений період у 2019 та 2020 рр. Зроблено висновок про те, що пандемія COVID-19 значною мірою вплинула на становище українських заробітчан в Польщі, змусивши їх покинути робочі місця та повернутись додому або ж перебувати закордоном без фактичного джерела доходів. Польща, як і раніше потребує трудових мігрантів з України, які особливо затребувані на підприємствах харчової промисловості, логістики, деревообробки і виробництва побутової техніки.
  • Thumbnail Image
    Item
    Окремі проблеми виборчих програм партій-переможців на парламентських виборах 2011 року в Західній Галичині (Польща): порівняльний аналіз
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Лопата, Мар’ян; Lopata, Maryan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Статтю присвячено дослідженню окремих питань виборчих програм переможних політичних партій на парламентських виборах у Західній Галичині (Польща) на парламентських виборах 2011 р. Робота включає, зокрема, програми партій-переможців у Підкарпатському та Малопольському воєводствах на парламентських виборах 2011 р. та проведено їхній порівняльний аналіз. Здійснено ідеологічне та програмне визначення польських політичних партій відповідно до критеріїв Comparative Manifesto Project та проєкту ParlGov. Виборчі програми польських політичних партій у Республіці Польща опрацьовано відповідно до таких критеріїв, як: 1) ставлення до комуністичної спадщини і заборона чиновникам періоду комунізму володіти політичними посадами; 2) роль католицької церкви (відокремлення церкви від держави); 3) членство в Європейському Союзі; 4) закордонна політика щодо Росії; 5) закордонна політика щодо України; 6) участь і розширення НАТО. Встановлено, що виборчі програми правих партій чи правоцентристських партій, які перемогли на парламентських виборах 2011 р., мають спільні риси, зокрема підтримку католицької церкви в Польщі, негативне ставлення до комуністичної спадщини, негативне ставлення до Росії, і мають, як правило, більше проєвропейську та євроатлантичну орієнтацію. Також було доведено, що серед усіх політичних сил на виборах тільки політичні партії Союз Лівиці Демократичної та Рух Палікота у своїх виборчих програмах на парламентських виборах 2011 р. виступали за рішуче відокремлення католицької церкви від держави.
  • Thumbnail Image
    Item
    Wybrane zagadnienia programów wyborczych zwycięskich stronnictw politycznych wwyborach parlamentarnych 1993 oraz 1997 na terenach Galicji Zachodniej w Polsce: analiza porównawcza
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Лопата, Мар’ян; Lopata, Maryan; Łopata, Marian; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University; Narodowy Uniwersytet «Politechnika Lwowska»
    У статті проаналізовано окремі проблеми виборчих програм партій-переможців у парламентських виборах 1993 та 1997 років (Західна Галичина, Польща). Здійснено ідеологічну та програмну детермінацію польських політичних партій відповідно до критеріїв Comparative Manifesto Project та проєкту ParlGov. Виборчі програми польських політичних партій у Республіці Польща опрацьовано за такими критеріями, як: 1) заборона комуністичним чиновникам виконувати політичні функції, ставлення до комуністичної спадщини; 2) роль католицької церкви (відокремлення держави від церкви), а також проблеми, щодо яких польські виборці в міру погоджуються: 3) вступ в Європейський Союз; 4) закордонна політика щодо Росії; 5) закордонна політика щодо України; 6) участь і розширення НАТО. Показано, що виборчі програми правих партій чи правоцентристських партій мають спільні риси, зокрема підтримку католицької церкви в Польщі, негативне ставлення до комуністичної спадщини, попередження про ставлення до Росії, як правило, більше проєвропейська та євроатлантична орієнтація. Також було доведено, що серед усіх політичних утворень лише виборчий комітет СЛД у своїх виборчих програмах 1993 та 1997 рр. виступала за рішуче відокремлення католицької церкви від держави. Більшість політичних партій, які перемогли в Західній Галичині, мають консервативну, християнсько- демократичну або націоналістичну ідеологію.
  • Thumbnail Image
    Item
    State policy of Ukraine and Poland for the protection of national minorities: comparative analysis
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Бучин, Микола; Дутчак, Христина; Buchyn, Mykola; Dutchak, Khrystyna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті здійснено порівняльний аналіз державної політики України та Польщі щодо захисту прав національних меншин. Автори розкривають суть та виділяють ознаки національних меншин, аналізують ситуацію щодо національних меншин, яка існує в Україні та Польщі. Здійснення порівняльного аналізу української та польської державної етнополітики засноване на чітко вироблених критеріях порівняння: період формування національних меншин; кількісно-демографічні характеристики національних меншин (чисельність національних та етнічних меншин; найбільша національна та етнічна меншина; загальна кількість національних та етнічних меншин); тенденції географічного розселення національних меншин; історичний розвиток політики захисту прав національних меншин; документи, що регулюють політику захисту національних меншин; об’єднання, що регулюють захист прав національних меншин; рівень відповідності політики захисту прав національних меншин міжнародним стандартам; механізми міжнародного співробітництва у сфері правового захисту; фінансова підтримка національних меншин; політична активність національних меншин; ступінь задоволення інформаційних потреб національних меншин. Результати порівняльного дослідження наведено у вигляді таблиці. Автори відзначають, що державна політика України та Польщі щодо захисту прав національних меншин має і спільні (однаковий період формування національних меншин; однаково висока політична активність меншин та ін.), і відмінні риси (різна чисельність національних меншин в Україні (10 млн) та Польщі (700 тис.); різний рівень відповідності державної етнополітики міжнародним стандартам (недостатній в Україні та достатній у Польщі); недостатня забезпеченість національних меншин джерелами інформації в Україні та високий її рівень у Польщі та ін.).
  • Thumbnail Image
    Item
    Пріоритетні напрями діяльності української меншини у вармінсько-мазурському воєводстві республіки Польща
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Дорош, Леся; Турчин, Ярина; Астрамович-Лейк, Тереза; Dorosh, Lesia; Turchyn, Yaryna; Astramowich-Leyk, Teresa; Національний університет “Львівська політехніка”; Вармінсько-Мазурський Університет в Ольштині; Lviv Polytechnic National University; University of Warmia and Mazury in Olsztyn
    Проаналізовано особливості, виклики та пріоритетні напрями функціонування української громади у Вармінсько-Мазурському воєводстві, а також досліджено ґенезу діяльності української національної меншини у цьому регіоні з повоєнних часів і до сьогодні. Стверджується про затребуваність вивчення проблематики функціонування української національної меншини у Польщі у регіональному вимірі, коли аналізується діяльність українських громад в різних воєводствах. Таке дослідження актуалізується з погляду виявлення факторів, що визначають розвиток усесторонньої співпраці України і Польщі. Проаналізовано діяльність трьох осередків Об’єднання українців у Польщі у цьому регіоні. Враховано зусилля місцевої влади у підтримці культурних проектів української національної меншини, наданні фінансової й організаційної підтримки в їх діяльності. Підтверджено закономірність – там, де українців є достатньо і вони добре організовані, то більшою є підтримка з боку місцевої влади. Доведено значення долучення українців до суспільно-політичного життя ВармінськоМазурського воєводства, коли активні представники української громади балотуються до представницьких органів влади воєводства різного рівня.
  • Thumbnail Image
    Item
    “Lviv Polytechnic – mother of technical education in Poland”: professors and graduates of the Lviv Polytechnic after the Second World War
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-05-02) Лінда, Світлана; Волошин, Марія; Linda, Svitlana; Voloshyn, Maria; Lviv Polytechnic National University
    Львівська архітектурна школа, сформована у стінах “Львівської політехніки” починаючи від 1875 р. вважалася однією із найкращих архітектурних шкіл тогочасної Європи. Після геополітичного перекрою карти Європи у 1939 р., а згодом після Другої світової війни доля багатьох архітекторів, життя та творчість яких була пов’язана із Львівською політехнікою, кардинально змінилася. Специфіки ситуації надає той факт, що львівські архітектори змушені були змінити не лише рідне середовище проживання та професійної діяльності, але й переорієнтувати та пристосувати свій традиційний світогляд до нових соціокультурних реалій Польської Народної республіки. Повоєнна діяльність цих архітекторів залишається поки що малодослідженою. Фрагментарні розвідки та статті ще не формують цілісної картини впливу традицій львівської архітектурної школи на формування польської архітектури після Другої світової війни. Мета статті – виявити значення випускників та викладачів “Львівської політехніки” для розвитку польської архітектурної освіти у повоєнний час. Їхня діяльність розглядається не лише не у вузькому професійному ракурсі, а з позицій соціальних та суспільних. У статті наголошено, що діяльність викладачів та випускників Львівської політехніки створили міцний фундамент для формування архітектурної освіти та практики у повоєнній Польщі. Виїхавши до Кракова, Вроцлава, Глівіц, Гданська, вони професійно пропрацювали до кінця свого життя. Багато з них займали керівні посади у різноманітних навчальних закладах архітектурного спрямування та в урядових органах. Важливими стали методи організації навчальної роботи, завдяки якій постала Політехінка Сльонська і Глівіцах та зміцнилися архітектурні школи у Вроцлаві. Оцінка значення діяльності цих архітекторів ще є попереду, а ця стаття – це спроба коротко оглянути їх доробок, пов’язавши його із практикою міжвоєнного Львова, проте всебічна оцінка їхньої діяльності – це справа майбутніх наукових досліджень.
  • Thumbnail Image
    Item
    Суспільно-культурні концепти громадянськопрофесійних нових медій Польщі та України (на прикладі електронного зразка польського часопису «нова Польща» та веб-проекту газети «день» – «Україна incognita»)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02 26) Лавриш, Юліана; Lavrysh, Yuliana; Львівський національний університет імені Івана Франка
    Кожен із нас, хто користується будь-яким із типів ґаджетів, носить у своїй кишені інформаційну матрицю, долучитись до якої може через дотик до дисплея. Мережа спонукає нас до можливості тримати весь світ на кінчиках власних пальців. Водночас присутність ґаджета у кишені дозволяє нам фіксувати ті події, які видаються важливими, а потім розміщувати на відповідних веб-ресурсах. Тобто, окрім можливості володіти інформацією, мережа дає нам змогу бути новітніми творцями контенту. Зважаючи на зміни, які відбуваються у сучасній світовій медіа-системі, у журналістській лексиці з’являється ще одне цікаве словосполучення – громадянська журналістика. Явище – абсолютно нове і доволі не вивчене, перебуває у стані постійного розвитку, як, зрештою, вся інформаційна матриця. Проте громадянська журналістика або журналістика громадян є часто майданчиком для творення веб-ресурсів, вона є суголосною із ритмом суспільних подій у певних країнах. Важливо, що сьогодні професійні веб-ресурси часто долучають платформи для творчої реалізації громадян, зокрема висловлення їхньої суспільно-політичної позиції. У фокусі нашого дослідження – електронна версія видання «Нова Польща» та веб-проекту «Україна Incognita» газети «День»