Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Has files: YesSubject: search.filters.subject.комунікація

Search Results

Now showing 1 - 10 of 28
  • Thumbnail Image
    Item
    Varieties of media discourse in research of the University of Rzeszow communication pragmatics department
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Філіп, Гражина; Майхровська, Юстина; Filip, Grażyna; Majchrowska, Justyna; Uniwersytet Rzeszowski
    Інтернет як нове середовище швидко призвів до зміни моделей дискурсивних жанрів. Сучасні дослідження в цій галузі здебільшого стосуються опису та оцінки реалізації лінгвістичних та комунікаційних феноменів із визначенням їх аспектів. Такий дескриптивно-прескриптивний метод дослідження рекомендований медіалінгвістикою, оскільки він дає змогу помітити стан і ступінь трансформованості представників кожного різновиду, а в майбутньому може бути використаний як порівняльний матеріал у лінгвістиці та культурології. Пропонована стаття містить аналіз медійного дискурсу, а також вказівку на напрямок досліджень, які ведуть співробітники відділу комунікаційної прагматики Жешівського університету з метою популяризації досліджень і заохочення науковців з усього світу до співпраці. Текст розділений на дві частини. Кожен із них передбачає різний тип медіа-дискурсу, зокрема рецензійний (нежанровість як ознака дискурсу кінорецензії. Публіцистика Зигмунта Калужинського та Томаша Рачека. Співавтор – Гражина Філіп) та дослідження інтернет-ресурсу (інтернет-сайт як жанр і форма в Інтернет-дискурсі, співавтор – Юстина Майхровська). Обидва згадані піддискурси становлять особливу частину, яку можна використовувати як відправну точку в подальшому аналізі. Конкретизація кожного з дискурсів – як частини дослідження та описового методу, має на меті вказати на можливість подальших досліджень у цій галузі. Обговорювані аналізи – кейс-стаді та описовий – показують потенціал медіа-дискурсу, який став визначальним фактором досліджень, проведених на кафедрі прагматики комунікації Університету Жешува. Багатовидова замкнутість у піддискурсах демонструє гібридність, а також є ефектом генологічного редукціонізму, який є реалізацією сучасних тенденцій.
  • Thumbnail Image
    Item
    Комунікативний потенціал частки “мовляв” у сучасних українських онлайн-медіатекстах
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Дацишин, Христина; Datsyshyn, Chrystyna; Львівський національний університет імені Івана Франка
    Актуальність дослідження зумовлена потребою пошуку оптимальних для реалізації комунікативних завдань журналіста засобів досягнення “багатоголосся” медіатексту; одним із таких засобів є частка мовляв. Стаття має на меті дослідити комунікативний потенціал частки мовляв у сучасних онлайн-медіатекстах українською мовою, завдання – виявити функції частки мовляв, емоційно-оцінне навантаження, яке вона надає текстові. Дослідження показало, що частка мовляв щоразу частіше актуалізується в онлайн медіатекстах, у яких засвідчує чуже мовлення, позначає переповідну, рідше гіпотетичну модальність. У медіатекстах відбувається інтерференція переповідності й гіпотетичності: реально висловлені чужі слова сприймаються з відтінком сумніву, недостовірності, а ймовірні, гіпотетичні – з відтінком правдивості, що такі думки справді могли б прозвучати. Частка мовляв передає негативну оцінку, емоційне забарвлення несприйняття, недовіри, зневаги, сумніву, іронії як щодо чужих (висловлених чи ймовірних) слів, так і щодо їхнього автора, позначає інакшість позиції автора тексту, тому її можна вважати своєрідним маркером поділу “свій – інший”, “свій – чужий”. Діалог між автором онлайн-медіатексту і автором чужих слів виявляється в невисловленій реакції на ці слова; реципієнт онлайн-медіатексту як свідок цього діалогу може прийняти позицію будь-якої із сторін, однак емоційно-оцінне навантаження речень із часткою мовляв схиляє до позитивного сприйняття саме авторської позиції. Збільшення дистанції між “своїм” та “чужим” унаслідок вказівки на фейковість повідомлення, введення в текст додаткових слів із негативним забарвленням, заперечує можливість подальшої комунікації. Частотна актуалізація частки мовляв із додатковими комунікативними емоційнооцінними функціями може закріпити сприймання цього слова насамперед не як засобу евіденції, а як маркера недостовірності, неправдивості, негативної оцінки чужих слів. Тому рекомендуємо журналістам використовувати інші засоби введення чужого мовлення у текстах, де є потреба тільки лаконічно маркувати його, не висловлюючи у прямий чи непрямий спосіб ставлення до сказаного іншою особою.
  • Thumbnail Image
    Item
    Чи можливий діалог між філософією та новітніми навчальними технологіями? (за результатами вебінарів від експертів компанії “SoftServe”, 2022
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2022-02-22) Паньків, Олеся; Pankiv, Olesia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    На основі аналізу вебінарів для освітянської спільноти Tech Summer for Teachers Bootcamp, організованих ІТ компанією SoftServe, акцентовано увагу на їх міждисциплінарному підході, зокрема у викладанні філософських дисциплін. Особливу увагу звернуто на антропологічну складову у сфері інформаційних технологій, штучного інтелекту, кібербезпеки та віртуальної комунікації. Відзначено, що технології онлайн навчання (доступності та інклюзії), методик навчання (ненасильницька комунікація, коучинг) сприяють якості освітнього процесу в умовах сучасного цивілізаційного розвитку.
  • Thumbnail Image
    Item
    Чи можливий діалог між філософією та новітніми навчальними технологіями? (за результатами вебінарів від експертів компанії “SoftServe”, 2022)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Паньків, Олеся; Pankiv, Olesia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    На основі аналізу вебінарів для освітянської спільноти Tech Summer for Teachers Bootcamp, організованих ІТ компанією SoftServe, акцентовано увагу на їх міждисциплінарному підході, зокрема у викладанні філософських дисциплін. Особливу увагу звернуто на антропологічну складову у сфері інформаційних технологій, штучного інтелекту, кібербезпеки та віртуальної комунікації. Відзначено, що технології онлайн навчання (доступності та інклюзії), методик навчання (ненасильницька комунікація, коучинг) сприяють якості освітнього процесу в умовах сучасного цивілізаційного розвитку.
  • Thumbnail Image
    Item
    Theoretical foundations of the organization of communicative spaces of children’s educational and rehabilitation centers
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Оксана, Юрчишин; Оксана, Моркляник; Анастасія, Фінагєєва; Iurchyshyn, Oksana; Morklyanyk, Oksana; Finaheieva, Anastasiia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Проведено глибинний аналіз теоретичних засад, що передують процесу організації комунікативних просторів у межах дитячого освітньо-реабілітаційного центру соціальної адаптації – закладу, метою діяльності якого є створення оптимальних умов для посиленої соціалізації дітей з особливими психологічними потребами (зокрема дітей, що страждають аутизмом, синдромом Дауна та посттравматичним стресовим розладом) і їх подальшої інтеграції в суспільство. У дослідженні проведено дефініцію ознак дитячого комунікативного простору та визначено значущість просторової композиції в процесі соціалізації дітей. Розглянуто ключові аспекти проблеми – медичний та архітектурний, виведено ймовірні фактори впливу на процес розширення мережі закладів відповідного спрямування на території України. Комунікативний простір розглядають як спосіб нестандартного процесу реабілітації, соціалізації та психологічного розвантаження, оскільки здорова і якісна комунікація дитини (з однолітками, батьками, лікарем, педагогом, природою тощо) становить основу для адаптації дитини до навколишнього світу. Проведене в межах статті дослідження підтверджує важливість аналізу архітектурного аспекту в контексті медицини, психології та соціології, що допоможе поглянути на потреби особливих дітей крізь призму архітектури і просторових рішень. Створення просторового середовища для дітей із урахуванням медичної специфіки їхніх захворювань, психологічних та соціальних особливостей розвитку допоможе забезпечити ефективний процес соціалізації та сприяти подальшій інтеграції особливих дітей у суспільний ритм.
  • Thumbnail Image
    Item
    Проблема толерантності правоохоронців у сучасному мультикультурному суспільстві
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Шай, Роман; Shai, Roman; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті розглядаються проблемні питання рівності, толерантності і недискримінації у правоохоронній діяльності, розкриваються особливості комунікації працівників правоохоронних органів в сучасному мультикультурному суспільстві. Визначено, що проблема комунікативної толерантності працівників правоохоронних органів нині є вкрай актуальною, позаяк це є необхідна риса, що визначає характер і специфіку взаємовідносин правоохоронця з оточенням, враховуючи його особистий досвід, інтереси, схильності, моделі поведінки та особливості спілкування. З’ясовано, що діяльність працівників Національної поліції в сучасному мультикультурному суспільстві передбачає налагодження ефективної комунікації та довірливих відносин з населенням, підвищення авторитету та позитивного іміджу поліції. Саме якість комунікації поліцейських з громадянами є одним з головних факторів ефективності діяльності правоохоронних органів. Реформування правоохоронних органів України є одним із найважливіших кроків на шляху становлення демократичної держави, в якій пануватиме верховенство права. Їх ефективна діяльність стає необхідною умовою захисту конституційного ладу, забезпечення законності та правопорядку, дотримання прав і свобод людини та громадянина. Розбудова демократичної держави в Україні та докорінне реформування правоохоронних органів, закріплення партнерської моделі взаємовідносин правоохоронців та суспільства, забезпечення реальної громадської й особистої безпеки з особливою гостротою актуалізують питання щодо толерантності в стосунках між працівниками правоохоронних органів та громадянами.
  • Thumbnail Image
    Item
    Адміністративно-правове регулювання поведінки окремих категорій осіб у соціальних мережах
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Скочиляс-Павлів, Ольга; Змисла, Марта; Skochylias-Pavliv, Olha; Zmysla, Marta; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Проаналізовано стан правового регулювання розміщення інформації у соціальних мережах державними службовцями. Зазначено, що соціальні мережі перетворилися на стандартний канал соціальних комунікацій між людьми. Державні службовці використовують соціальні мережі як один з найпотужніших інструментів у комунікації з громадянами та між собою, а також як майданчик для обмірковування важливих суспільно-політичних питань та дискусій. Така ситуація вимагає належного правового регулювання поведінки відповідних осіб у соціальних мережах. Проте законодавство України у цій сфері тільки розвивається і не достатньо врегулює усі аспекти користування соціальними мережами, зокрема державними службовцями. Разом з тим судова практика України багата на різноманітні справи, пов’язані із притягненням до відповідальності державних службовців внаслідок формулювання та вираження своїх поглядів в соціальних мережах. Якщо правила поведінки суддів, адвокатів у соціальних мережах врегульовані у відповідних актах (Кодекс суддівської етики, Правила адвокатської етики), то поведінка службовців органів виконавчої влади в мережі Інтернет не врегульована на законодавчому рівні. Відтак підкреслюється, що держава повинна розробити дієву політику, спрямовану на створення безпеки в інформаційному середовищі, яка б визначала юридичні та етичні аспекти, що виникають при використанні соціальних мереж публічними особами. Соціальні мережі також є інструментом, за допомогою якого їх користувачі демонструють свої соціальні зв’язки. Саме тому варто було б сформувати єдиний правовий підхід до визначення поняття “дружба” у соціальних мережах, оскільки на практиці виникають сумніви стосовно розуміння поняття “дружба” між учасниками судового процесу, що інколи слугує підставою для відведення судді.
  • Thumbnail Image
    Item
    Формування риторико-комунікативної компетентності судового оратора
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Сковронський, Дмитро; Skovronskyy, Dmytro; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Динамічні зміни сьогодення знаходять свій прояв в перерозподілі ролей суб’єкта і об’єкта комунікації в контексті зростання їхніх професійних знань. Тому в умовах сучасної інформаційної культури освітня парадигма трансформації інформації також істотно видозмінюється. Зовнішнє вираження професійної культури юриста проявляється в його риторико-комунікативній культурі. У ній також відображається весь соціокультурний досвід, який поєднує в собі складові спеціалізованого і буденного.
  • Thumbnail Image
    Item
    Можливості прямої мови у відтворенні усного мовлення в друкованому медіатексті
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02 26) Дацишин, Христина; Datsyshyn, Khrystyna; Львівський національний університет імені Івана Франка
    Досліджено можливості прямої мови у відтворенні усного мовлення в друкованому медіатексті. Пряма мова і слова автора, які її супроводжують, сприяють наближенню реципієнта тексту до безпосередньої ситуації усної комунікації. Пряма мова передає зміст повідомлення; відтворює характер та емоційний стан мовця; лексичні та синтаксичні особливості його мовлення. Слова автора можуть констатувати сам факт мовлення; маркувати репліку як питання чи відповідь, початок, продовження чи доповнення розмови; називати ширшу комунікативну мету мовлення; вказувати на характер уведення репліки в діалог; називати емоцію; описувати міміку чи жестикуляцію мовця; зазначати спосіб мовлення, тон і гучність голосу; описувати дії мовця; подавати оцінку змісту мовлення. Пряма мова робить друкований медіатекст живим, динамічним, поліфонічним.
  • Thumbnail Image
    Item
    Система комунікаційної діяльності в ІТ-компаніях
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Длугунович, Н. А.; Форкун, Ю. В.; Хмельницький національний університет
    Розглянуто питання організації системи комунікаційної діяльності для забезпечення сумісної роботи членів територіально розподіленої проектної команди та проблеми, що виникають під час взаємодії учасників команди розробників. Запропоновано такі рішення цих проблем: відокремлений певний вид комунікацій – віддалені комунікації, розроблена система класифікації віддалених комунікацій, що надалі стала основою моделі системи комунікаційної діяльності для використання в ІТ-компаніях. Автори запропонували виділяти такі види завдань, які повинна вирішувати система комунікаційної взаємодії в ІТ-компанії: забезпечення комунікації у процесах управління командою розробників (communications); підтримка спільної організації групової роботи з оброблення загальної інформації та інформації з проекту (cooperation); підтримка колективної роботи для розроблення програмного забезпечення (collaboration); сприяння формуванню та розвитку корпоративної культури організації (corporate culture). Для кожного виду завдань автори запропонували низку інструментів, використання яких забезпечує здійснення віддалених комунікації під час розроблення програмного забезпечення. Також визначено елементи, з яких складається система комунікаційної діяльності ІТ-компанії. Умовно їх можна поділити на три групи. До першої групи належать проекти, роботи та підзадачі, до другої групи офіси, команди, виконавці, ролі в проекті та права доступу, до третьої – комунікації, їх цілі, види, канали та інструменти. Врахування впливу всіх цих елементів дає можливість швидко розгорнути системи комунікаційної діяльності в ІТ-компанії із залученням територіально розподіленої проектної команди для роботи над проектом.