Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
13 results
Search Results
Item Пошук харизматичного образу в сакральній архітектурі Львова 1990–2000-х років(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Франків, Роман; Frankiv, Roman; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті окреслено феномен пошуків харизматичного образу для сакральних об’єктів у львівській архітектурі межі 1990–2000-х років. Унікальною особливістю об’єктів, що постали в рамках цього феномену, стала свобода засобів та індивідуальних інтерпретацій, не скутих рамками канонічних та традиціоналістичних стереотипів, котрі на цьому ранньому етапі релігійного відродження були мало відомими та впливовими.Item Temple as a model of structural construction in symbolic-figurative and architectural-spatial aspects(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Гнідець, Ростислав; Hnidets, Rostyslav; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВисвітленоособливості моделювання структури храмового простору із урахуванням символьно-образного та архітектурно-просторового їх втілення у церковних будівлях Візантії та України-Руси. Сакралізація простору та місця через проявлений феномен їх освячення твориться образом та формою храмового об’єкта. Розглянуто простір як головний компонент формування храмової структури і як місце проявлення їхньої сакральної сутності. Адже саме образ і форма, функція і форма, конструкція і форма композиційно вирішують формотворчі завдання та креативну сутність сакральності простору в храмобудуванні України. Цілісна форма архітектурного твору, зокрема церковної будівлі виражає особливість його організації та спосіб існування в контексті місця, середовища і культури. Оскільки сама форма є функціональною, тому формотворення, незалежно від напрямної його концепції розгортається як у напрямі від форми до функції, так і навпаки, у гармонійному їх поєднанні. Формотворення в архітектурній творчості здебільшого залежить від того соціального, світоглядного та ідеологічного змісту, яким наповнюється форма їх вираження. Це безумовно заторкує архітектуру храмових будівель, які у своєму формотворенні структурно акумулюють у просторі духовно-соціальне начало та суспільно значущу роль їхнього образу-знаку присутності Сакруму. Трансформація планувально-просторового вирішення церков через баневу базиліку та хрестово-баневу структуру, дала можливість їх поєднання як у великих столичних будівлях, так і менших за розмірами церквах, зберігаючи можливість втілення сутності “храму – земне Небо” як ближчого для людини у його просторі, із розумінням його опанування, як місця проявлення Сакруму і сокровенності буття у Бозі.Item The architecture of wooden temple buildings – modernity and the form of identity(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Гнідець, Ростислав; Ясінський, Максим; Hnidets, Rostyslav; Yasinskyi, Maksym; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВ розумінні традиції, новаторства та національної ідентичності взірців дерев’яних храмових будівель, зокрема, українських дерев’яних церков виявляються певні тенденції, які за своєю сутністю стають головними, щодо тяглості (тривалості) розвитку в храмобудуванні. Проявляються чинники традиції і новаторства, як важливі середники утвердження національної ідентичності образу дерев’яних храмових будівель, і їх вираження в сучасному храмобудівному процесі творення християнської святині. Традиція українських дерев’яних церков є достатньо важливим та невід’ємним чинником у формотворенні їхніх типових взірців, зокрема, тридільного або хрещатого типів розпланування, висотно-просторового розвитку храмової структури, що завершується однією, трьома або більше банями. Їх форма (саме баневих завершень), переважно грушевидна, видовжена догори, півциркульна, пірамідальна або їх різновиди, творять властиво національний образ українського храму. Новаторство як сучасне втілення тієї ж традиції храмобудування в Україні та за її межами є своєрідним намаганням у новітні часи, під засобом форми конструкції та матеріалу – дерева, надати нове життя, нової інтерпретації усталеній традиції, як виявлення до неї поваги та пошани у втіленні, а не як певний спосіб її вульгаризації та спрощення. Ці два чинники – традиції та новаторства – виступають важливим підгрунттям для усвідомлення та ідентифікації феномену національної ідентичності образу української дерев’яної церковної архітектури і архітектури загалом, у просторі України, і тих просторів, де перебувають і живуть українці, український етнос.Item Проблема виявлення і використання духовного потенціалу давніх архітектурних споруд(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2005-03-01) Петрушенко, В. Л.; Petrushenko, V. L.; Національний університет “Львівська політехніка”Розглянуто питання значення образу архітектурної споруди як змістового утворення, яке входить у діалог з проявами дійсності. Образ складається з трьох конститутивних компонентів: наданості, конструктивності і смислового компонента як основного.Item Образний підхід до обчислення кількості інформації та оцінки її цінності(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Заяць, В. М.; Заяць, М. М.; Університет природничо-технологічний (UTP), м. Бидгощ, Польща; Національний університет “Львівська політехніка”Розглянуто різні підходи до визначення та обчислення основних понять теорії інформації, зокрема кількості інформації та оцінки її цінності на підставі статистичних міркувань (класичний підхід), теорії алгоритмів (алгоритмічний підхід) та теорії розпізнавання образів (образний підхід). Здійснено їх порівняльний аналіз та відзначено сфери їх ефективного застосування. Запропоновано новий підхід, який дає змогу кількісно оцінити цінність інформації.Item Архетипи залізничних вокзалів(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Рочняк, Ю. А.; Rotchniak, Y.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВокзали залізниць розглянуто як сформований тип будівлі, що утворює архетипи елементів та цілісної споруди. Цей образ будівлі є сталим і взаємодіє з іншими типами громадських будівель та житла.Item Символ VS образ: до питання термінологічної варіативності(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Альбота, СоломіяУ статті розглянуто питання співвідношення понять символу й образу. Основну увагу звернено на тлумачення символу й образу в різних гуманітарних студіях, яке дозволяє виявити особливості цих термінів. Заналізовано терміни «символ» й «образ» у семіотиці та культурології. Виявлено взаємозв’язок термінів «художній образ» і «художній символ» у теорії літератури. Згідно з підходами до вивчення лінгвістичних термінів обґрунтовано їхню термінологічну варіативність. The article deals with the correlation between the notions of symbol and image. The main attention is paid to the interpretation of symbol and image in various areas of Humanities, which allows to reveal substantial features of these terms. The terms “symbol” and “image” in semiotics and cultural studies have been analyzed. The interrelation of the terms “artistic symbol” and “artistic image” in literary theory has been discovered. According to the approaches to the study of linguistic terms, their terminological variability is substantiated.Item Залізничні вокзали як частина архітектурної ідентичності краю(Publishing House of Lviv Polytechnic National University, 2015) Рочняк, ЮрійЗалізничні вокзали, маючи первинно за прототип палацові, житлові та інші будівлі, утворили самостійну групу громадських будинків, яка стала впливати зворотно на образ поселень. Вокзали стали частиною архітектурного образу країв, утворюючи їхню ідентичність. Простежено формування композиційно-стилістичних типів будинків вокзалів, їхнє розташування в Галичині, Буковині та Закарпатті та встановлено способи їхньої локалізації. Окреслюються основні тенденції сучасного стану та використання вокзалів і пасажирських споруд, беручи до уваги процеси в країнах високого розвитку. The railway station buildings are regarded in accordance with other buildings in the process of creating the architectural identity of historical lands. The formation of compositional and stylistic types of railway station buildings, their location in Galicia (Halytchyna), Bukovina (Bukovyna) and Transcarpathia (Zakarpattia) is tracked, and the ways of their localization are identified. The main focus is on small railway station buildings. The tendencies of modern state and utilization of the railway station buildings are defined considering the processes of highly developed countries. The palaces, the theatres, and the residential buildings were the prototypes of railways station buildings. It is possible to follow how a general composition of three mighty connected blocks of the palace Nymfenburg in Munich became a model of public buildings and railway station buildings in Bavaria (Schliersee). Big railway stations were constructed following the architectural techniques of other public buildings, i.e. the dome over the ticket hall of the main railway station building reminds the dome of the Music and Drama Theatre (Chernivtsi); the dome of the main railway station building is similar to the Opera and Ballet Theatre (Lviv). The stations of “the lower level” were built on the basis of smaller sample – a villa or a village house. With time, a certain type of railway station building was developed, that was used in construction of other public buildings. We can observe a reverse influence on other types of public architecture – the shops in Dilatyn, Yaremche, Sokal, that have a similar composition of a typical 1950th railway station buildings. The railways used to belong to different companies, then they were nationalized, in the interwar period they were divided between different countries, and after the war they became a property of only one country. Diverse and imaginary appearance is the reflection of other factors. The compositional and stylistic types of the railway station buildings as typically constructed buildings were formed according to spatial and visual features. A number of railways station buildings were constructed under one projects, they have similar features, and techniques applied. Among them: the oldest Round-arc type (stations: Stare Selo, Kolomyia, Zabolotiv, Vadul-Siret), one, that is only on the line Lviv/Lemberg – Chernivtsi/Czernowitz – Suchava/Suceava – Botoshany/Botoşani (architect L. Wierzbicki), Mostyska type (stations: Mshana, Sudova Vyshnia, Mostyska-I), Sambir type (stations: Komarno, Rudky, Staryi Sambir, Strilky), Podilla type (stations: Vyhnanka, Bila-Tchortkivska, Yahilnytsia, Tovste, Borshtchiv, Ivane-Puste in Galicia and stations: Stefanesti/Stefăneşti, Verenchanka, Vyzhnytsia/Wiżnitz in Bukovina), Rava type (stations: Dobrosyn, Hlynske, Kulykiv, Lypnyk, Zashkiv), Rustic-roof type (stations: Hlibovychi, Hrebeniv, Kopytchyntsi, Mykulytchyn, Rohatyn, Sykhiv, Terebovlia, Tukhla, Turka, Vorokhta, Yasenytsia, Zhydatchiv in Galicia and station Nepolokivtsi in Bukovina etc.). These compositional and stylistic types of railway station buildings have point, linear and zonal location. There are unique railway station buildings from different periods. The railway station buildings are relevant to all periods of overall architectural development of the respective countries, they reflect the needs, possibilities, understanding and preferences of their time. It makes them an important factor of architectural identity. We distinguish the main vectors in development of modern railway station buildings: 1) construction of large railway complexes that apart from the primary passenger-transporting functions, implements the needs of communication, business, trade, service and leisure, transforming themselves into a powerful urban center; 2) simple, functioning, universal and powerful small-size passenger buildings on the boarding platforms of each station or stop. The global tendencies of development, professional understanding and actions are aimed at preserving, supporting and creating new approaches to architecture of railway station buildings and, after all, at the development of identities of settlements and countries.Item Платонівська критика мистецтва в контексті становлення дискурсу репрезентацій(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Головей, ВікторіяНа основі докладного аналізу платонівської теорії мистецтва описано генезис дискурсу образотворчої репрезентації в європейській філософсько-естетичній традиції. Обґрунтовується, що саме Платон започатковує есенціальний дискурс і в його координатах – сферу репрезентації, у якій будь-яка річ або явище трактується як адекватне або неадекватне зображення-представлення певної сутності. Досліджуються витоки проблематики “недовіри мистецтву”, “симулякрів і симуляції”, а також магістральних тенденцій в осмисленні репрезентативної сутності мистецтва, які визначатимуть суперечливе ставлення до художньої образотворчості від античних часів до сучасних. In this article the genesis of discourse of pictorial representation in the European philosophical and aesthetic traditions is investigated, on the basis of detailed analysis of Plato's art theory. It has been substantiated that Plato did established essential discourse and in its coordinates – the scope of representation in which any thing or phenomenon have been treated as adequate or inadequate pictorial representation of a certain essence. We investigate the origins ofsuch problems as “distrust of art”, “simulacra and simulation” and the main trends in comprehension of the representative nature of art that determines the contradictory attitude to artistic depiction from ancient times to nowadays. Іt is assumed that the theory of representation has been a mandatory component of any metaphysics. While philosophy starts searching for absolute principles and the methods relating immanence and transcendence, the ideal and the real, and trying to distinguish authentic and simulation, the concept of representation becomes a necessary condition of ontological distinction. Representation paves the way to ontology, because it does allows keeping the elusiveness of reality in continuous mode of selfrepresentation, the dialectic of the visible and invisible, presence and absence. Focusing on the contrast of the idea and its figurative embodiment, Plato establishes a kind of iconology based on the ontological distinction between prototype and the infinite gradations of its possible representations. In the measurement of the world of representations the problem of the validity of image is associated with the differentiation of the nature and visibility, the original and copies, the prototype and similarity. The difference is determined by the extent essential similarity to the original, or by the distinction between presentation and representation. Such approach is characterized by an ontological contradistinction between the prototype and its artistic and imaginative representations as substance and only visibility, also by recognition of ontological inferiority of images and denial of its opportunities for adequate representation of nature. Despite the apology of imitative arts was developed by Aristotle, Plotinus and later thinkers, the most serious attempts to further criticism of art in its relation to the truth were based on the logic of Plato's argument.Item Пошук образів за їх інваріантними та параметричними ознаками(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Мельник, Р.Наведена методика отримання розподілених інваріантних та параметричних властивостей образів під час фрагментації об’єму інтенсивності зображення. Показано застосування отриманих результатів у разі пошуку зображень за вмістом. Аn extraction method of distributed invariant and parametric features of patterns based on the image intensity volume fragmentation is presented.