Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Design results of cultural and educational, theatrical and entertainment buildings
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Філіпчук, Юрій; Кубай, Роман; Filipchuk, Yurii; Kubai, Roman; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Стаття висвітлює результати навчального, пошукового і конкурсного проєктування культурно-просвітницьких та театрально-видовищних будівель, запроєктованих викладачами та студентами кафедри дизайну архітектурного середовища Інституту архітектури Національного університету “Львівська політехніка”. На сьогодні в театральні архітектурні галузі в Україні, яка спеціалізується на молодіжній аудиторії, студентстві, юні немає чітких відповідей на запитання якою повинна бути архітектура сучасного театру для дітей та молоді, які функціональні забарвлення, сценографічну палітру повинна у собі містити. Театральна архітектура будівель для дітей та молоді в сучасній Україні продовжує копію будівлі з часів СРСР, і на початку ХХІ століття не з’явилось нічого нового, окрім аналогів Театру юного глядача та Театру ляльок колишньої доби. Аналіз більше ніж 25 проєктів усіх рангів засвідчив, що більшість з них спирається не тільки на ідеї архітекторів другої половини ХХ століття, а і ті, що складали мережу культурно-просвітницьких і театрально-видовищних будівель в колишньому СРСР. Але в останні роки діяльність Львівської архітектурної школи і особливо після створення кафедри дизайну архітектурного середовища можна побачити в проєктах і викладачів, і студентів відбувається рух до пошуку рішень архітектури майбутнього. Що засвідчують результати як навчального, конкурсного проектування так і створення спеціальних курсів, що реанімують як ідеї архітектури футуристів ХХ століття – Ф. Кізлера, І. Леонідова і інших архітекторів футуристів прикладній сфері А. Квормбі, К. Танге, Б. Фуллер та і тих що займаються пошуками архітектури, яку хоча б частково називати архітектурою майбутнього – Г. Голмін, Вульф Д. Прікс, Г. Крейгер. У матеріалах статті виокремлені головні принципи проєктування культурно-просвітницьких та театрально-видовищних центрів у ХХІ столітті. Наведено фактори, які й надалі мають негативний вплив на розвиток культурно-просвітницьких та театрально-видовищних центрів у майбутньому в Україні. Висвітлений досвід проєктування пошукових, навчальних та конкурсних проектів на прикладі діяльності кафедри дизайну архітектурного середовища доводить, що він може знайти застосування у прикладній архітектурно-будівельній галузі країни загалом.
  • Thumbnail Image
    Item
    Тенденції проєктування культурно-просвітницьких та театрально-видовищних будівель сьогодні й у майбутньому
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-20) Філіпчук, Ю. В.; Filipchuk, Yu. V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Висвітлено результати навчального, пошукового і конкурсного проєктування культурно-просвітницьких та театрально-видовищних будівель, які запроєктували викладачі та студенти кафедри дизайну архітектурного середовища Інституту архітектури Національного університету “Львівська політехніка”. Аналіз понад 25 проєктів усіх рангів засвідчив, що більшість із них спираються не тільки на ідеї архітекторів другої половини ХХ ст., але й на ті, що утворили мережу культурнопросвітницьких і театрально-видовищних будівель у СРСР. Але останніми роками діяльність Львівської архітектурної школи, особливо після створення кафедри дизайну архітектурного середовища, як показують проєкти і викладачів, і студентів, спрямована на пошук рішень архітектури майбутнього. Це засвідчують результати як навчального, конкурсного проєктування, так і створення спеціальних курсів, що реанімують ідеї архітектури футуристів ХХ ст. – Ф. Кізлера, І. Леонідова й інших архітекторів-футуристів, у прикладній сфері А. Квормбі, К. Танге, Б. Фуллер, а також тих, які займалися пошуками архітектури, яку хоча б частково називати архітектурою майбутнього, – Г. Голміна, В. Д. Прікса, Г. Крейгера.