Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
8 results
Search Results
Item Види понять у “Німецькій логіці” Крістіана Вольфа(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Пасічник, Ігор; Pasitschnyk, Ihor; Львівський національний університет імені Івана Франка; National Ivan Franko University of LvivРозглянуто проблему класифікації понять (Begriffe) у Крістіана Вольфа, зокрема в його “Німецькій логіці”. Поняття – як і уявлення (Vorstellungen) загалом – Вольф поділяє на темні (dunkel, obscura) та ясні (klar, clara). Ясні поняття можуть бути чіткими (deutlich, distincta) та нечіткими (undeutlich, indistincta або confusa). Чіткі – докладними (ausführlich, completa) та недокладними (unausführlich, incompleta), а також повними (vollständig, adaequata) та неповними (unvollständig, inadaequata). Метою статті є проаналізувати та пояснити ці види понять, а також вказати на ключове значення цієї класифікації для Вольфової філософії. Показано, що вихідним пунктом розуміння Вольфової теорії понять у “Німецькій логіці” є правильна інтерпретація визначення поняття у цьому творі, передусім правильна інтерпретація слова “Sache”. Пояснено, що означає у Вольфа “мати поняття про щось через образ”, і що означає “мати поняття про щось через лише слова”. Проаналізовано також відмінність між темними, ясними (але нечіткими), чіткими, докладними та повними поняттями.Item Закони, форми та прийоми мислення в наукових працях Олександра Кульчицького(Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Андрусяк, Ірина; Andrusiak, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЛогіка – одна із найдавніших наук. Про неї говоримо як про мистецтво висловлювання та аргументації. Той, хто опанує цю науку, зможе ефективно реалізовувати власні цілі, здобуваючи нові знання та продукуючи власні ідеї. Вміння критично оцінювати висловлювання опонентів та надавати належної ваги аргументам респондентів допоможе не піддаватися тиску комерційних ЗМІ, обіцянкам політиків тощо. Міркування та аргументація є важливими об’єктами логічних досліджень. Логіка як наука класифікує міркування та конкретизує типи аргументації. Це дає змогу оцінити їхню раціональність та виявити типові помилки в міркуваннях і аргументах. Міркування можуть бути правильними або містити помилки. Що є джерелом таких помилок і як їх уникати? На ці та інші запитання знайдемо відповіді, детально проаналізувавши наукову спадщину Олександра Кульчицького – українського філософа, громадського та культурно-освітнього діяча (1895–1980). У статті досліджено творчість О. Кульчицького в галузі науки логіки. Проаналізовано підходи вченого до трактування форм мислення, зокрема структури понять та класифікації суджень. Цікаві міркування вченого щодо методологічних зауважень до окремих наук, зокрема бачення права у системі гуманітарних наук. Проаналізовано праці дослідників наукової спадщини О. Кульчицького. Виявлено прогалини у відомостях про видатних вчених-українців у навчальних виданнях, які стосуються логіки.Item Місце трансцендентного у класичній та некласичній теорії пізнання(Lviv Politechnic Publіshing House, 2016) Федорів, ЛюбомирДосліджено проблему пізнання. Розкрито особливості класичного та некласичного підходів до розуміння пізнання, а також проаналізовано форми виявлення трансцендентного в контексті його розгляду. На основі проведеного аналізу робиться висновок про те, що в разі переходу від класичної до некласичної філософії трансцендентне втрачає статус вихідного чинника та форми фіксації і здійснення пізнавальних актів. Thearticle researches some issues of classical and non-classical approaches to understanding of cognition. The author examines perculiarities of classical and non-classical understanding of knowledge subject, cognition object and cognition process as a whole. In this contest displays of the transcendental were analyzed. The problem of transcendental is one of the most important in philosophical agenda. It determines main features of methodology and content of exclusively philosophical discourse. Attention to the problem of the transcendental from foreign philosophical community and its topicality brings up necessity of new investigations in the context of history of philosophy. Following this fact, the author has chosen such a sophisticated theme of the article. Analysing the process of the transcendental problem (both its classical and non-classical explorations), the author of the article discovered major appearing forms of transcendental in the history of philosophy and philosophy in general. Scientific innovation may be seen in breeding major models of the transcendental (derived from classical and non-classical philosophy): ontological model, epistemological, ontoepistemological, and subjectivist understanding of the transcendental as separate acts of human consciousness. Upon results of the research the author of the article has come to a conclusion, that, on its way from classical to nonclassical philosophy, the transcendental loses ontological and substantial status and appears in separate acts of our human consciousness (without this we cannot contact reality). From this point of view, we observe regular process caused by tendencies of non-classical and especially present-day philosophy, which declines any objective and substantial absolute. This article makes a few steps to understanding of place and status of transcendental in present-day philosophy. It brings about questions of the absolute and the ideal, necessity of metaphysics in general. These issues require deep analysis and offer wide range of perspectives for further research.Item Форми виявлення трансцендентного у класичній та некласичній гносеології(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Федорів, ЛюбомирРозкрито особливості класичного та некласичного підходів до розуміння суб’єкта пізнання, об’єкта пізнання та пізнавального процесу загалом. Проаналізовано форми виявлення трансцендентного у контексті розгляду цих питань. На основі проведеного аналізу зроблено висновок про те, що під час переходу від класичної до некласичної філософії трансцендентне втрачає статус вихідного чинника та основної форми фіксації і здійснення пізнавальних актів. Particularities of classical and non-classical understanding of the subject of knowledge, object of knowledge and the cognitive process in whole are explored in the paper. Forms of manifestation of the transcendent are analyzed in this context. Proceeding from the analysis made we conclude that in transition from classical to non-classical philosophy the transcendent loses it status of the initial cause and basic form of fixation and realization of cognitive acts.Item Апеляція до трансцендентного та її місце у пізнанні(Видавництво Львівської політехніки, 2011) Федорів, ЛюбомирРозглянуто відношення до трансцендентного як характеристику людського буття. На основі аналізу внутрішніх механізмів та структури пізнавального процесу зроблено висновок про те, що відношення до трансцендентного найвиразніше виявляється cаме у пізнавальній діяльності людини, постає її вихідною умовою та необхідним складовим елементом. In the article relation between a man and the transcendent is examined. It’s displays in the different spheres of human’s vital activity are inquired. Interior mechanisms and structures of cognitive process are analysed here. Under this conditions the author summered that the relation to the transcendent occurs in its’ significance in human’ cognitive activity, and stays as its’ outlet point and the necessary part.Item Принцип поступовості-послідовності в українській філософорелігійній спадщині (40-ві роки ХІХ – 40-ві роки ХХ ст.). Контекст ідеї Бога(Видавництво Львівської політехніки, 2011) Тіменик, ЗиновійУперше зроблено спробу системно розкрити значення принципу поступовості-послідовності щодо ідеї Бога у контексті української філософії релігії (40-ві роки ХІХ ст. – 40-ві роки ХХ ст.). Обґрунтовано закономірність тенденцій у використанні елементів кордоцентризму і барокової філософії. The author attemps systematically to expose the meaning of principle of gradualness-succession concerning of God’s idea in context of Ukrainian philosophy of religion (40-years ХІХ–40-years ХХ century) at the first time. The author proves the regulavity of tendencies in using of the element of cordocentrism (derives from cardis, Lat. – heart) and baroque philosophy.Item Ідея Бога у спадщині Патріарха Йосифа Сліпого з погляду української філософії релігії(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2007) Тіменик, Зиновій; Скалецький, МихайлоРозглянуто основні концепції ідеї Бога в духовних творах Патріярха Йосифа Сліпого. Стверджується намагання Патріарха гармонізувати богословську традицію з принципами української філософії релігії, зокрема щодо триіпостасності Бога (Пресвятої Трійці). Іn article is considered mаіn concepts of the idea of God in Patriarch’s (Cardinal’s) Joseph’s Slipyj’s spiritual writing. Is confirmed about Patriarch’s attempt to concord the teological tradition with the principles of ukrainian philosophy of religion in regard to God (Trinity) specifically.Item Значення принципу доповнюваності для переходу від пізнання до споглядання(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009) Кадикало, Андрій; Карівець, ІгорРозглядається нова парадигма осягнення дійсності в межах взаємозв’язку принципу доповнюваності та споглядального способу життя (vita contemplativa). Показано, що стара парадигма, яка ґрунтувалася на пізнанні як протистоянні суб’єкта і об’єкта і яка зводила світ та людину до механічних утворень, породила сучасну моральну та екологічну кризи. Лише повернення до споглядального способу життя і визнання принципу доповнюваності як основи буття можуть вивести людство із стану занепаду. In this article the authors examine the new paradigm of understanding of reality at the limits of interdependence between the principle of complementarity and contemplation. The old paradigm which is based on subject-object relations of cognition caused contemporary moral and ecological crisis. The authors are convinced that only return to contemplation and acknowledgement of principle of complementarity as the base of being can help humankind out of decay.