Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
38 results
Search Results
Item Varieties of media discourse in research of the University of Rzeszow communication pragmatics department(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Філіп, Гражина; Майхровська, Юстина; Filip, Grażyna; Majchrowska, Justyna; Uniwersytet RzeszowskiІнтернет як нове середовище швидко призвів до зміни моделей дискурсивних жанрів. Сучасні дослідження в цій галузі здебільшого стосуються опису та оцінки реалізації лінгвістичних та комунікаційних феноменів із визначенням їх аспектів. Такий дескриптивно-прескриптивний метод дослідження рекомендований медіалінгвістикою, оскільки він дає змогу помітити стан і ступінь трансформованості представників кожного різновиду, а в майбутньому може бути використаний як порівняльний матеріал у лінгвістиці та культурології. Пропонована стаття містить аналіз медійного дискурсу, а також вказівку на напрямок досліджень, які ведуть співробітники відділу комунікаційної прагматики Жешівського університету з метою популяризації досліджень і заохочення науковців з усього світу до співпраці. Текст розділений на дві частини. Кожен із них передбачає різний тип медіа-дискурсу, зокрема рецензійний (нежанровість як ознака дискурсу кінорецензії. Публіцистика Зигмунта Калужинського та Томаша Рачека. Співавтор – Гражина Філіп) та дослідження інтернет-ресурсу (інтернет-сайт як жанр і форма в Інтернет-дискурсі, співавтор – Юстина Майхровська). Обидва згадані піддискурси становлять особливу частину, яку можна використовувати як відправну точку в подальшому аналізі. Конкретизація кожного з дискурсів – як частини дослідження та описового методу, має на меті вказати на можливість подальших досліджень у цій галузі. Обговорювані аналізи – кейс-стаді та описовий – показують потенціал медіа-дискурсу, який став визначальним фактором досліджень, проведених на кафедрі прагматики комунікації Університету Жешува. Багатовидова замкнутість у піддискурсах демонструє гібридність, а також є ефектом генологічного редукціонізму, який є реалізацією сучасних тенденцій.Item Комунікативний потенціал частки “мовляв” у сучасних українських онлайн-медіатекстах(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Дацишин, Христина; Datsyshyn, Chrystyna; Львівський національний університет імені Івана ФранкаАктуальність дослідження зумовлена потребою пошуку оптимальних для реалізації комунікативних завдань журналіста засобів досягнення “багатоголосся” медіатексту; одним із таких засобів є частка мовляв. Стаття має на меті дослідити комунікативний потенціал частки мовляв у сучасних онлайн-медіатекстах українською мовою, завдання – виявити функції частки мовляв, емоційно-оцінне навантаження, яке вона надає текстові. Дослідження показало, що частка мовляв щоразу частіше актуалізується в онлайн медіатекстах, у яких засвідчує чуже мовлення, позначає переповідну, рідше гіпотетичну модальність. У медіатекстах відбувається інтерференція переповідності й гіпотетичності: реально висловлені чужі слова сприймаються з відтінком сумніву, недостовірності, а ймовірні, гіпотетичні – з відтінком правдивості, що такі думки справді могли б прозвучати. Частка мовляв передає негативну оцінку, емоційне забарвлення несприйняття, недовіри, зневаги, сумніву, іронії як щодо чужих (висловлених чи ймовірних) слів, так і щодо їхнього автора, позначає інакшість позиції автора тексту, тому її можна вважати своєрідним маркером поділу “свій – інший”, “свій – чужий”. Діалог між автором онлайн-медіатексту і автором чужих слів виявляється в невисловленій реакції на ці слова; реципієнт онлайн-медіатексту як свідок цього діалогу може прийняти позицію будь-якої із сторін, однак емоційно-оцінне навантаження речень із часткою мовляв схиляє до позитивного сприйняття саме авторської позиції. Збільшення дистанції між “своїм” та “чужим” унаслідок вказівки на фейковість повідомлення, введення в текст додаткових слів із негативним забарвленням, заперечує можливість подальшої комунікації. Частотна актуалізація частки мовляв із додатковими комунікативними емоційнооцінними функціями може закріпити сприймання цього слова насамперед не як засобу евіденції, а як маркера недостовірності, неправдивості, негативної оцінки чужих слів. Тому рекомендуємо журналістам використовувати інші засоби введення чужого мовлення у текстах, де є потреба тільки лаконічно маркувати його, не висловлюючи у прямий чи непрямий спосіб ставлення до сказаного іншою особою.Item Зародження та розвиток екуменічного руху в Україні та світі крізь призму медіа(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Бабенко, Оксана; Babenko, Oksana; Львівський національний університет імені Івана Франка; Ivan Franko National University of LvivВідтоді як помісна Православна Церква України отримала Томос про автокефалію, Україну відвідав Вселенський Патріарх Варфоломій, а найближчим часом очікується візит Папи Франциска, релігійна і зокрема екуменічна тематика у пресі стала однією з топових. Саме тому, є потреба проаналізувати її розвиток і відображення у різних медіа. У статті проаналізовано основні етапи становлення екуменічного руху: від витоків, які призвели до актуалізації теми міжцерковного порозуміння у Європі до історичних обставин, які створили передумови до підписання документів, які б упорядкували та уможливили якісний екуменічний діалог. Зокрема закцентовано на функціонуванні екуменічного руху у протестантських спільнотах, Католицькій та Православній Церквах. Розглянуто особливості функціонування Екуменічної концепції УГКЦ, її відображення у пресі, а також видозміна цього документу у 2021 р., з огляду на потребу оновлення та актуалізації. Екуменічна концепція УГКЦ (оновлена та попередня) знайшла свій відголос у нішевих тематичних онлайн-ресурсах. Після отримання Томосу активніше свою комунікаційну стратегію з іншими конфесіями запровадила ПЦУ. Відтак проаналізовано передумови заснування та розвиток Комісії з міжхристиянського діалогу у ПЦУ та її представлення у пресі. Зосереджено увагу на конкретних угодах і меморандумах, які були підписані у ХХ ст. і ілюструють поступ екуменічного діалогу у релігійних християнських спільнотах. Також у статті презентовані публікації екуменічної тематики в українській пресі, які мають свою хронологічну тяглість, адже спираються на журналістський досвід минулих поколінь. Наголошено що екуменізм – це не просто світовий церковний рух, але реальний інструмент, який й у сьогоденні впливає на релігійне життя, а також оновлюється, видозмінюється. Це втілено зокрема у оновленій Екуменічній концепції УГКЦ, яку також, проаналізовано у статті. Найбільшого розвитку екуменічний рух зазнав у ХХ ст. Він є тим важелем, який допомагає християнським релігійним спільнотам шукати мирного діалогу, позбуватися історичних ран минулого, водночас поважаючи конфесійну індивідуальність одне одного.Item Чи можливий діалог між філософією та новітніми навчальними технологіями? (за результатами вебінарів від експертів компанії “SoftServe”, 2022(Lviv Politechnic Publishing House, 2022-02-22) Паньків, Олеся; Pankiv, Olesia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityНа основі аналізу вебінарів для освітянської спільноти Tech Summer for Teachers Bootcamp, організованих ІТ компанією SoftServe, акцентовано увагу на їх міждисциплінарному підході, зокрема у викладанні філософських дисциплін. Особливу увагу звернуто на антропологічну складову у сфері інформаційних технологій, штучного інтелекту, кібербезпеки та віртуальної комунікації. Відзначено, що технології онлайн навчання (доступності та інклюзії), методик навчання (ненасильницька комунікація, коучинг) сприяють якості освітнього процесу в умовах сучасного цивілізаційного розвитку.Item Чи можливий діалог між філософією та новітніми навчальними технологіями? (за результатами вебінарів від експертів компанії “SoftServe”, 2022)(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Паньків, Олеся; Pankiv, Olesia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityНа основі аналізу вебінарів для освітянської спільноти Tech Summer for Teachers Bootcamp, організованих ІТ компанією SoftServe, акцентовано увагу на їх міждисциплінарному підході, зокрема у викладанні філософських дисциплін. Особливу увагу звернуто на антропологічну складову у сфері інформаційних технологій, штучного інтелекту, кібербезпеки та віртуальної комунікації. Відзначено, що технології онлайн навчання (доступності та інклюзії), методик навчання (ненасильницька комунікація, коучинг) сприяють якості освітнього процесу в умовах сучасного цивілізаційного розвитку.Item Theoretical foundations of the organization of communicative spaces of children’s educational and rehabilitation centers(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Оксана, Юрчишин; Оксана, Моркляник; Анастасія, Фінагєєва; Iurchyshyn, Oksana; Morklyanyk, Oksana; Finaheieva, Anastasiia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроведено глибинний аналіз теоретичних засад, що передують процесу організації комунікативних просторів у межах дитячого освітньо-реабілітаційного центру соціальної адаптації – закладу, метою діяльності якого є створення оптимальних умов для посиленої соціалізації дітей з особливими психологічними потребами (зокрема дітей, що страждають аутизмом, синдромом Дауна та посттравматичним стресовим розладом) і їх подальшої інтеграції в суспільство. У дослідженні проведено дефініцію ознак дитячого комунікативного простору та визначено значущість просторової композиції в процесі соціалізації дітей. Розглянуто ключові аспекти проблеми – медичний та архітектурний, виведено ймовірні фактори впливу на процес розширення мережі закладів відповідного спрямування на території України. Комунікативний простір розглядають як спосіб нестандартного процесу реабілітації, соціалізації та психологічного розвантаження, оскільки здорова і якісна комунікація дитини (з однолітками, батьками, лікарем, педагогом, природою тощо) становить основу для адаптації дитини до навколишнього світу. Проведене в межах статті дослідження підтверджує важливість аналізу архітектурного аспекту в контексті медицини, психології та соціології, що допоможе поглянути на потреби особливих дітей крізь призму архітектури і просторових рішень. Створення просторового середовища для дітей із урахуванням медичної специфіки їхніх захворювань, психологічних та соціальних особливостей розвитку допоможе забезпечити ефективний процес соціалізації та сприяти подальшій інтеграції особливих дітей у суспільний ритм.Item Проблема толерантності правоохоронців у сучасному мультикультурному суспільстві(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Шай, Роман; Shai, Roman; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті розглядаються проблемні питання рівності, толерантності і недискримінації у правоохоронній діяльності, розкриваються особливості комунікації працівників правоохоронних органів в сучасному мультикультурному суспільстві. Визначено, що проблема комунікативної толерантності працівників правоохоронних органів нині є вкрай актуальною, позаяк це є необхідна риса, що визначає характер і специфіку взаємовідносин правоохоронця з оточенням, враховуючи його особистий досвід, інтереси, схильності, моделі поведінки та особливості спілкування. З’ясовано, що діяльність працівників Національної поліції в сучасному мультикультурному суспільстві передбачає налагодження ефективної комунікації та довірливих відносин з населенням, підвищення авторитету та позитивного іміджу поліції. Саме якість комунікації поліцейських з громадянами є одним з головних факторів ефективності діяльності правоохоронних органів. Реформування правоохоронних органів України є одним із найважливіших кроків на шляху становлення демократичної держави, в якій пануватиме верховенство права. Їх ефективна діяльність стає необхідною умовою захисту конституційного ладу, забезпечення законності та правопорядку, дотримання прав і свобод людини та громадянина. Розбудова демократичної держави в Україні та докорінне реформування правоохоронних органів, закріплення партнерської моделі взаємовідносин правоохоронців та суспільства, забезпечення реальної громадської й особистої безпеки з особливою гостротою актуалізують питання щодо толерантності в стосунках між працівниками правоохоронних органів та громадянами.Item Адміністративно-правове регулювання поведінки окремих категорій осіб у соціальних мережах(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Скочиляс-Павлів, Ольга; Змисла, Марта; Skochylias-Pavliv, Olha; Zmysla, Marta; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано стан правового регулювання розміщення інформації у соціальних мережах державними службовцями. Зазначено, що соціальні мережі перетворилися на стандартний канал соціальних комунікацій між людьми. Державні службовці використовують соціальні мережі як один з найпотужніших інструментів у комунікації з громадянами та між собою, а також як майданчик для обмірковування важливих суспільно-політичних питань та дискусій. Така ситуація вимагає належного правового регулювання поведінки відповідних осіб у соціальних мережах. Проте законодавство України у цій сфері тільки розвивається і не достатньо врегулює усі аспекти користування соціальними мережами, зокрема державними службовцями. Разом з тим судова практика України багата на різноманітні справи, пов’язані із притягненням до відповідальності державних службовців внаслідок формулювання та вираження своїх поглядів в соціальних мережах. Якщо правила поведінки суддів, адвокатів у соціальних мережах врегульовані у відповідних актах (Кодекс суддівської етики, Правила адвокатської етики), то поведінка службовців органів виконавчої влади в мережі Інтернет не врегульована на законодавчому рівні. Відтак підкреслюється, що держава повинна розробити дієву політику, спрямовану на створення безпеки в інформаційному середовищі, яка б визначала юридичні та етичні аспекти, що виникають при використанні соціальних мереж публічними особами. Соціальні мережі також є інструментом, за допомогою якого їх користувачі демонструють свої соціальні зв’язки. Саме тому варто було б сформувати єдиний правовий підхід до визначення поняття “дружба” у соціальних мережах, оскільки на практиці виникають сумніви стосовно розуміння поняття “дружба” між учасниками судового процесу, що інколи слугує підставою для відведення судді.Item Формування риторико-комунікативної компетентності судового оратора(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Сковронський, Дмитро; Skovronskyy, Dmytro; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДинамічні зміни сьогодення знаходять свій прояв в перерозподілі ролей суб’єкта і об’єкта комунікації в контексті зростання їхніх професійних знань. Тому в умовах сучасної інформаційної культури освітня парадигма трансформації інформації також істотно видозмінюється. Зовнішнє вираження професійної культури юриста проявляється в його риторико-комунікативній культурі. У ній також відображається весь соціокультурний досвід, який поєднує в собі складові спеціалізованого і буденного.Item Можливості прямої мови у відтворенні усного мовлення в друкованому медіатексті(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02 26) Дацишин, Христина; Datsyshyn, Khrystyna; Львівський національний університет імені Івана ФранкаДосліджено можливості прямої мови у відтворенні усного мовлення в друкованому медіатексті. Пряма мова і слова автора, які її супроводжують, сприяють наближенню реципієнта тексту до безпосередньої ситуації усної комунікації. Пряма мова передає зміст повідомлення; відтворює характер та емоційний стан мовця; лексичні та синтаксичні особливості його мовлення. Слова автора можуть констатувати сам факт мовлення; маркувати репліку як питання чи відповідь, початок, продовження чи доповнення розмови; називати ширшу комунікативну мету мовлення; вказувати на характер уведення репліки в діалог; називати емоцію; описувати міміку чи жестикуляцію мовця; зазначати спосіб мовлення, тон і гучність голосу; описувати дії мовця; подавати оцінку змісту мовлення. Пряма мова робить друкований медіатекст живим, динамічним, поліфонічним.