Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
3 results
Search Results
Item Assessment of energy security of higher education institutions(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-06) Пашкевич, В. З.; Малашкін, М. А.; Желих, В. М.; Лозинський, О. Ю.; Pashkevych, Volodymyr; Malashkin, Maksym; Zhelykh, Vasyl; Lozynskyy, Orest; Національний університет “Львівська політехніка”; Українська енергетична асоціація; Lviv Polytechnic National University; Ukraine Energy AssociationСьогодні відсутні чіткі та ґрунтовні методики оцінки енергетичної безпеки підприємства. Ці невирішені питання не дають змогу на відповідному рівні управляти безпекою підприємства, що негативно позначається на результатах його господарювання. Ця проблематика особливо актуальна для закладів вищої освіти, що фінансуються з державного бюджету. Визначення рівня енергетичної безпеки на основі прийнятої загальної системи комплексних показників є однією з умов сталого соціально-економічного та матеріально-технічного розвитку закладів вищої освіти та повинно посилити увагу керівників ЗВО до проблем, пов’язаних із підвищенням енергетичної безпеки. Нагальна необхідність створення ефективної системи управління процесами енергоспоживання та енергозбереження в галузі освіти та важливість результатів оцінювання енергетичної безпеки для забезпечення сталого розвитку закладів вищої освіти свідчить про об’єктивну необхідність проведення таких обстежень. У роботі висвітлено обстеження енергетичного господарства Національного університету “Львівська політехніка” з метою оцінки енергетичної безпеки, удосконалення стратегії енерговикористання та розроблення заходів з підвищення енергетичної безпеки університету. В основу запропонованого методу покладено методику визначення 46 показників, за якими сформовано п’ять критеріїв енергетичної безпеки зокрема такі як: “Енергоефективність”, “Енергонезалежність”, “Енергозабезпеченість”, “Надійність теплопостачання”, “Економічна стабільність”. За згаданими показниками обчислено значення кожного з перехованих вище критеріїв і проаналізовано їх рівні. На основі цього аналізу запропоновано засади підвищення енергетичної безпеки університету.Item Modern energy transportation projects in the context of european energy security protection(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Івасечко, Ольга; Катеринак, Мазур; Ivasechko, Olha; Mazur, Kateryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityКомплексно досліджено модерні проекти транспортування енергоносіїв до європейських країн, загроз та викликів, пов’язаних з імплементацією, як для держав-членів Європейського Союзу, так і для України. Актуалізує це дослідження той факт, що наявність природних ресурсів розглядають окремі країни, зокрема Російська Федерація не як товар, а як суттєвий політичний важіль впливу на ті європейські країни, які є сьогодні залежними від постачань газу з боку Росії. Актуалізує комплексне дослідження політичного виміру реалізації європейських проектів транспортування енергоносіїв сукупність як об’єктивних, так і суб’єктивних чинників глобального, регіонального та локального вимірів, реагувати на котрі змушена кожна держава-член ЄС, зокрема і Україна та, які впливають на хід реформ в енергетичній сфері. Зроблено висновок про те, що Європейський Союз є лідером у світовій відновлюваній енергетиці і має намір бути флагманом у створенні та впровадженні сучасних і інноваційних енергетичних технологій. Щодо нових проектів газопостачання то варто наголосити, що будівництво вищезазначених потоків – це передусім козирна карта Росії проти України, і вони вдало нею користуються, адже розуміють, що залишившись без транзиту їхнього газу наша держава щорічно втрачатиме близько $2 млрд. Будівництво цих газопроводів ставить Європу у пряму залежність від Росії ще на 20–30 років. І РФ надалі продовжуватиме маніпулювати інтересами та цілями країн Європейського Союзу. Безпека постачання енергоносіїв є вкрай актуальною і для України, особливо в контексті чергової енергетичної кризи з боку РФ у кінці лютого 2018 р. Враховуючи сучасні виклики, які постають перед нашою державою, Україна має вибудовувати систему власної енергетичної безпеки, враховуючи пріоритети національних інтересів і максимально покладатись на власні сили.Item Вітрова електрогенерація: світовий досвід та перспективи розвитку в Україні(Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-20) Рикованова, І. С.; Таранський, І. П.; Донець, Д. М.; Національний університет “Львівська політехніка”Проаналізовано стан розвитку вітрових генерувальних потужностей Польщі як приклад європейської практики реалізації вимог Директиви 2009/28/ЄС щодо заохочення використання відновлюваних джерел енергії. Проаналізовано стан розвитку вітрової електрогенерації в Україні в контексті підписання зобов’язання перед Енерге- тичним Співтовариством та Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 р. Запропоновано розглядати електроенергетичний ринок у двох площи- нах: як інфраструктуру, що забезпечує функціонування всієї економіки країни, а також як бізнес-процес з певними матеріальними, інформаційними, сервісними потоками, які потребують оптимізації, наприклад, через бізнес-модель 2В2.