Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Has files: YesSubject: search.filters.subject.morality

Search Results

Now showing 1 - 10 of 27
  • Thumbnail Image
    Item
    Видатний філософсько-правовий твір (до 200 річчя публікації «філософії права» Гегеля)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Коваль, Ігор; Коваль, Марія; Юрійчук, Олена; Koval, Ihor; Koval, Mariya; Yuriichuk, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Проаналізовано роль і місце в історії філософсько-правової думки написаного 200 років тому видатного твору – “Філософії права” німецького мислителя Г. В. Ф. Гегеля. Цю книгу вважають однією із найглибших і актуальних праць філософа, у якій Г. В. Ф. Гегель, творчо базуючись на розроблених ним діалектико-філософському методі та методології, досліджує складні процеси в соціально-політичному, правовому, економічному, морально-психологічному і релігійному житті громадянського суспільства і держави. “Філософія права” Г. В. Ф. Гегеля – це складна, комплексна, надзвичайно насичена численними ідеями і фактами праця, яка охоплює складну діалектику розвитку і функціонування суспільства і держави. Центральне місце в ній німецький філософ відводить політичній системі, особливо державі, а також громадянському суспільству, діалектиці взаємовідносин усіх соціальних структур у політико-правовій системі суспільства, ролі та місцю держави в захисті прав і свобод громадян. Увесь твір пронизаний думкою, що сутність і цінність права повинні бути тісно пов’язаними зі свободою. Істотне місце в роботі займає проблема взаємозв’язку і взаємовідносин держави і особистості, ролі сім’ї та релігії у формуванні правової свідомості й відповідальності всіх членів громадського суспільства, їх готовності добросовісно виконувати свої обов’язки і приписи права, зі зброєю в руках захищати безпеку і суверенітет своєї держави. Філософ зробив висновок, що прогресивний розвиток держави, прав і свобод громадян можливий тільки за умови суворого дотримання законності, справедливості та морально-християнських настанов. І у наш час ці та інші ідеї, які сформулював німецький мислитель, надзвичайно актуальні для України, яка у важких соціально-економічних, політичних, моральнопсихологічних умовах змушена вести боротьбу за свою незалежність і суверенітет. “Філософія права” – це твір, який ввійшов у золоту скарбницю світової філософськоправової думки.
  • Thumbnail Image
    Item
    Екологічні знання як визначальна компонента екологічної культури: філософсько-правовий вимір
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Харкавлюк, Юлія; Kharkavliuk, Yuliia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Здійснено філософсько-правовий аналіз екологічних знань як визначальної компоненти екологічної культури. Розуміння вагомості екологічного знання зумовлене наявністю екологічної кризи та пов’язаним із нею недостатнім рівнем екологічної свідомості. Вирішення екологічної кризи потребує не тільки значних правових, політичних, економічних і соціальних зусиль чи ініціатив, але й радикальної зміни екологічної свідомості соціуму, що формується на системі екологічного знання. На основі принципу ековіталізму (абсолютної цінності життя) можемо сформулювати дефініцію екологічного знання – це знання про стан навколишнього природного середовища у співвідношенні з активною діяльністю людини, соціуму, розуміння природних явищ у їх причинних зв’язках із виробничою діяльністю, бережливе та відповідальне ставлення до природи на основі об’єктивних законів, що визначають природу як абсолютну цінність людського життя, та на основі правових норм, які врегульовують поведінку, діяльність людини у навколишньому природному середовищі. Метою і змістом екологічних знань є формування життєво-ціннісних орієнтацій особистості, що передбачає високу екологоправову культуру та особисту відповідальність. Такі екологічні знання повинні виступати однією з основних засад формування громадянського суспільства та розвитку правової держави, а звідси актуальним є її осмислення у філософсько-правовому вимірі.
  • Thumbnail Image
    Item
    Проблема виховання колективу й особистості в творчості А. С. Макаренка та їх роль у навчально-виховному процесі МВС України (до 90-ліття від дня смерті)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Коваль, Ігор; Коваль, Марія; Koval, Igor; Koval, Mariia; Коваль, Игорь; Коваль, Мария; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Серед вітчизняних педагогів XX століття особливе місце займає видатний педагогноватор А. С. Макаренко, його теоретична і практична діяльність. В статті досліджено актуальні проблеми діалектики взаємозв’язку і взаємовідносин колективу й особистості, наголошено на тому, що хоча А. Макаренко вважав, що колектив виконує основну роль у вихованні, але важливе місце він відводив особистості. У навчально-виховному процесі А. Макаренко велику увагу звертав на сутність організації і дисципліни, виховання кращих духовних, культурних і моральних якостей особистості. Ці проблеми і у наш час є актуальними, особливо в підготовці й вихованні нової генерації поліцейських України. Для удосконалення системи підготовки кадрів правоохоронців необхідно впроваджувати в систему навчальних закладів новітню систему філософії, яка ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної духовності та християнських чеснотах, пріоритетах особи. Цим завданням повинен бути підпорядкований не тільки навчальний процес, а і вся виховна робота із курсантами. Професорсько-викладацькому і командному складу і загалом всьому колективу Львівського державного університету внутрішніх справ необхідно докласти чимало зусиль, щоб під час навчально-виховного процесу формувати європейську модель особистості поліцейського, який поєднує високий ступінь розвитку професійно-ділових, морально-психологічних і комунікативних якостей з високим рівнем загальної культури і професійно-службової етики та етикету, що створює міцне підґрунтя для ефективного виконання службових обов’язків.
  • Thumbnail Image
    Item
    Канонічна певність благодаті святих місць
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Сливка, Степан; Slyvka, Stepan; Сливка, Степан; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті досліджено канонічну певність благодаті святих місць, що дає змогу зрозуміти й усвідомити роль Церкви як тайни грішного народу. Інтенсивне духовне життя людини потребує Церкви, не тільки її літургійного життя, а й його продовження. Хоч відвідування святих місць і не замінює церковних таїнств, проте дає певність, переконання у правильності їх пошани, а також визнання такої необхідності. Позитивний вплив святих місць на звичайних людей, зв’язок живих і померлих зміцнюють буття людини. Ці впливи і зв’язки здійснюються і в Церкві, і поза нею за допомогою Божої благодаті, природних законів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Канонічне право у конституційному полі: проблеми і пошуки симфонії
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Сливка, Степан; Сливка, Богдан; Кавчак, Микола; Slyvka, Stepan; Slyvka, Bogdan; Kavchak, Mykola; Сливка, Степан; Сливка, Богдан; Кавчак, Николай; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті досліджено канонічне право у конституційному полі, адже філософський світ дуже багатий на творчість як рух до трансцендентного, позамежового буття. Цю творчість у земних умовах еманують, виточують суспільство, Церква і держава на основі співіснування людей на природних законах, синергетичних, нелінійних соціальних процесах. Ці три інституції, які керовані природними і надприродними законами, здійснюють культурологічну діяльність. Зокрема, формують своє правове поле, впливають на дух людини, намагаються зробити людину щасливою тощо. Кожна інституція діє за своїми законами, але при цьому вони часто втручаються одна в одну. Найбільше простежуються зусилля держави (відсуваючи виховний потенціал Церкви) у невмілому, неприродному одухотворенні людини та суперечливому виборі стежини у трансцендентний простір, порушуючи тим самим симфонічні устої.
  • Thumbnail Image
    Item
    Теорія спроможностей надприродних таїнств церкви
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Сливка, Степан; Slyvka, Stepan; Сливка, Степан; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Досліджено теорію спроможностей надприродних таїнств Церкви. Основну увагу зосереджено на характеристиці християнських чеснот і таїнств. Християнські чесноти отримує людина, заради неї і здійснюються всі таїнства, які є догмою. Моральне обґрунтування догмата кожного таїнства формує індивідуальне розуміння природного і надприродного права та, відповідно, онтологічну поведінку
  • Thumbnail Image
    Item
    Теоретико-правовий аналіз взаємовідносин держави і християнської релігії в «філософії права» гегеля
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Паньонко, Ігор; Ряшко, Олена; Panonko, Igor; Ryashko, Olena; Паньонко, Игорь; Ряшко, Елена; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Проанализированы научные взгляды великого немецкого мыслителя Гегеля относительно диалектики взаимосвязи и взаимоотношений государства и христианской религии. В своей работе «Философия права» немецкий философ глубоко и всесторонне раскрывает роль и место не только государства в развитии и функционировании общества, а также ихристианской религии как важного института в формировании духовности и высокой морали в обществе.
  • Thumbnail Image
    Item
    Християнські життєдайні норми: метаантропологічне обґрунтування
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Сливка, Степан; Slyvka, Stepan; Слывка, Степан; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Досліджено життєдайні норми в метаантропологічному аспекті. Основну увагу зосереджено на характеристиці чеснот. Доводиться, що процес чеснот у метаантро- пологічному вимірі має природні детермінанти, адже християнські життєдайні норми по-різному виявляються в буденному, екзистенційному та трансцендентальному вимірах. Охарактеризовано життєву методику з погляду трансцендентного права.
  • Thumbnail Image
    Item
    Природне прагнення набуття чеснот: метаантропологічний вимір
    (Видавництво Львівської політехніки, 2016) Сливка, С.
    Досліджено поняття чеснот, його метаантропологічний вимір. Основну увагу зосереджено на характеристиці чеснот. Доведено, що процес набуття чеснот у метаантропологічному вимірі має природні детермінанти, які у статті також розглянуто. Исследуется понятие добродетелей, его метаантропологическое измерение. Основное внимание сосредоточено на характеристике добродетелей. Обосновано, что процесс приобретения добродетелей в метаантропологическом измерении имеет природные детерминанты, которые в статье также исследованы. The article explores the concept of virtue, it metaantropological dimension. It focused on the divisions quality characteristic. It is necessary that the process of virtues in metaantropological dimension has natural determinants are investigated in the article.
  • Thumbnail Image
    Item
    Правова природа істини
    (Видавництво Львівської політехніки, 2016) Левицька, О. В.
    У статті досліджується істина з філософсько-правової точки зору. В гносеології права істина розуміється передусім як процес пізнання істини, кожен з етапів якого може дати тільки відносну істину. Фіксація якогось моменту пізнавального процесу як абсолютно істинного призупиняє сам процес і перетворює істину в хибність через невідповідність новим умовам і обставинам. Саме на неврахуванні цієї гносеологічної обставини побудована абсолютизація позитивістами значущості норм закону. В статье исследуется истина с философско-правовой точки зрения. В гносеологии права истина понимается прежде всего как процесс познания истины, каждый из этапов которого может дать только относительную истину. Фиксация какой-то момент познавательного процесса как абсолютно истинного приостанавливает сам процесс и превращает истину в ложь из-за несоответствия новым условиям и обстоятельствам. Именно на неучете этой гносеологической обстоятельства построена абсолютизация позитивистами значимости норм закона. The article examines the truth with philosophical and legal perspective. In epistemology truth right primarily understood as a process of knowledge of the truth, each of the stages of which can give only relative truth. Fixing some point in the cognitive process as absolutely true suspends the process and turns the truth into a lie because of a mismatch the new conditions and circumstances. It is ignored on this epistemological circumstances built absolutisation positivists significance norms of the law.