Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
14 results
Search Results
Item Порівняльно-правовий аналіз злочинів проти національної безпеки в кримінальних кодексах України та Польщі(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Баран, Анастасія; Сидій, Ольга; Baran, Anastasiia; Sydii, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті подано комплексний порівняльно-правовий аналіз злочинів проти національної безпеки згідно з кримінальними кодексами України та Польщі. Авторами проаналізовано спільні підходи законодавця обох країн до криміналізації суспільно небезпечних діянь у відповідній сфері, відмінності у цих підходах. Автори на основі аналізу чинного кримінального кодексу Республіки Польща пропонують низку нових норм для особливої частини українського кримінального закону. Зокрема, автор пропонує доповнити ст. 114 “Шпигунство” Кримінального кодексу України кваліфікованими складами злочину за прикладом ч. 2 та ч. 3 ст. 130 кримінального кодексу Республіки Польща. Автори вбачають доцільним окремо криміналізувати посягання на життя та інші злочинні діяння проти Президента України за прикладом відповідних норм в особливій частині кримінального кодексу Республіка Польща. Пропозиції авторів мають особливу актуальність в умовах російської гібридної агресії та наявності потреби реального вдосконалення кримінально-правової охорони демократичного конституційного ладу та суверенітету України. Захист демократичного конституційного ладу, територіальної цілісності та суверенітету є пріоритетними завданнями для будь-якої сучасної держави. Одним із елементів виконання відповідного завдання є наявність спеціальних норм особливої частини кримінального закону, які встановлюють кримінальну відповідальність за вчинення діянь, спрямованих проти національної безпеки держави. У цьому контексті цікавим є порівняння відповідних норм особливих частин кримінальних кодексів України та Польщі. Таке порівняння має праксеологічне значення з наступних причин: 1) подібність національних правових систем обох країн; 2) наявність досить схожих загроз для національної безпеки обох країн.Item Адміністративно-правова природа інформаційної безпеки(Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Остапенко, Олексій; Баїк, Оксана; Ostapenko, Oleksiy; Baik, Oksana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВ статті розглянуто питання, що пов’язані з адміністративно-правовою природою інформаційної безпеки населення України та її забезпеченням в умовах кризи у сфері економіки, зменшення соціального захисту населення, зростання зовнішньої загрози від інших країн та ведення інформаційної війни проти України окремими країнами. Варто зазначити, що своєчасними щодо цього є заходи української влади, спрямовані на захист держави, її територіальної цілісності і безпеки населення країни. Основою цього є Стратегія воєнної безпеки “Воєнна безпека-всеохоплююча оборона”(2021 р.), що передбачає комплекс заходів, до яких належать: − протидія Української держави в кіберпросторі та нав’язування своєї волі в інформаційному просторові; − налагодження публічними органами управління надійних каналів комунікації з населенням … у ході всеохоплюючої оборони; − конкуренція України з іншими державами у створенні сучасних інформаційних технологій (систем) з метою отримання повної та достовірної упереджувальної інформації для своєчасного ухвалення рішень щодо забезпечення воєнної безпеки держави; − розгортання захищеної мережі обміну інформацією між органами управління сил оборони, яка відповідає вимогам до захисту інформації [1]. Серед основних повноважень Кабінету Міністрів України (ст. 20 Закону України “Про Кабінет Міністрів України”) закріплено положення щодо проведення політики інформатизації та сприяння становленню єдиного інформаційного простору на території України [2]. Відповідно до ст. 7 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади” одним із завдань міністерств є інформування та надання роз’яснень щодо здійснення державної політики [3]. Звернемо увагу на нормативно-правове середовище, що пов’язано з адміністративноправовим регулюванням відносин у сфері інформації. Основними засадами внутрішньої політики України у сфері національної безпеки і оборони, відповідно до ст. 6 Закону України “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики”, є забезпечення життєво важливих інтересів людини і громадянина у сфері інформації [4]. У Законі України “Про запобігання корупції” серед повноважень Національного агентства передбачено інформування громадськості про здійснювані ними заходи щодо запобігання корупції (ст. 11), обмеження доступу до певної інформації (ст. 31), нерозголошення інформації (ст. 43) встановлює перелік інформації, яка зазначається в декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (ст. 46), а також вимоги щодо прозорості та доступу до інформації (ст. 60) [5]. Про важливість інформації та її вплив на забезпечення національної безпеки йдеться у ст. 5 Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки”, де передбачено, що держава вживає заходів, спрямованих на підвищення інформованості громадськості про злочини, вчинені представниками комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів [6]. Варто звернути увагу на повноваження окремих спеціалізованих органів, діяльність яких пов’язана із забезпеченням інформаційної безпеки в Україні. Так, серед повноважень Державного бюро розслідувань (п. 16 ст. 6 Закону України “Про Державне бюро розслідувань”), спрямованих на захист національної безпеки, мова йде про забезпечення відповідно до законодавства й додержання режиму захищеної законом таємниці та іншої інформації з обмеженим доступом, а також визначеного законом порядку оприлюднення та надання доступу до публічної інформації [7]. Відкритість та прозорість є одним із принципів діяльності Національної поліції України, який передбачає: 1) забезпечення постійного інформування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також громадськості про свою діяльність; 2) забезпечення доступу до публічної інформації володільцем якої вона є; 3) оприлюднення(поширення) інформації з обмеженим доступом, що також стосується оприлюднення нормативно-правових актів з обмеженим доступом (ст. 9 Закону України “Про національну поліцію”) [8]. Рішенням Ради національної безпеки і оборони від 11 березня 2021 р. № 106/2021 створено Центр протидії дезінформації, основним призначенням якого є протидія загрозам національної безпеки та національних інтересів України в інформаційній сфері, боротьба з пропагандою, деструктивними інформаційними впливами та компаніями, недопущення маніпулювання громадською думкою [9]. Одним із принципів адміністративного судочинства в Україні є відкритість інформації щодо справи (ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України), що закріплює право громадян на отримання в адміністративному суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів розгляду справи. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в адміністративному суді інформації про дату, час і місце розгляду своєї справи та ухвалені в ній судові рішення [10].Item Основні підходи до розуміння поняття “національна безпека”(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Мельниченко, Богдана; Фігель, Наталія; Melnychenko, Bogdana; Fihel, Natalia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано різні підходи до розуміння поняття “національна безпека”. Виявлено, що поняття “національна безпека” має велику кількість вимірів та аспектів, відмінність між якими полягає, зокрема, і у відповідних позиціях, з яких розглядається це питання. Встановлено, що у концентрованому вигляді концепція безпеки являє собою систему офіційно прийнятих принципових поглядів держави і суспільства на цінності та інтереси, на способи і механізми захисту від потенційних та реальних загроз. З’ясовано, що у більшості наукових праць “національну безпеку” визначають як захищеність (стан захищеності) життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держави від внутрішніх і зовнішніх загроз, а під інтересами розуміють, як правило, сукупність потреб (без відповідних здібностей) того чи іншого суб’єкта безпеки (особистості, суспільства, держави тощо). Акцентовано, що важливим для розуміння сутності національної безпеки є визначення суб’єктів і об’єктів національної безпеки. Зазначено, що основним суб’єктом національної безпеки є держава, яка виконує свої функції у сфері національної безпеки через органи законодавчої, виконавчої та судової влади, недержавні організації та громадян. Головними об’єктами національної безпеки є громадяни (їхні права і свободи), суспільство (його духовні та матеріальні цінності), держава (її конституційний устрій, суверенітет і територіальна цілісність). Зроблено висновок про те, що національна безпека – це багаторівневе й багатокомпонентне явище, що відображає стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави від реальних та потенційних загроз. Вона тісно пов’язана з усіма аспектами життя людини, суспільства і держави та є складовою їх існування і розвитку.Item Національна та інформаційна безпека (актуалізація в сучасних умовах)(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Жаровська, Ірина; Zharovskaya, Irina; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУвага зосереджена на питаннях інформаційної безпеки. Кіберзагрози в глобалізаційному суспільстві є завжди, проте в час певних світових чи державницьких проблем та труднощів їх вплив відчувається особливо гостро. Констатовано, що нині світ зустрівся з новою проблемою – новою хворобою, від якої не має лікування та попередження у вигляді вакцинації. Комплекс заходів, які вживають на державному рівні, зумовлює послаблення державного та недержавного секторів економіки та стосується всіх сфер життєдіяльності як окремої людини, так і держави та міжнародних інституцій. В той же час питання інформаційної безпеки привертається з новою силою, оскільки активізувалися кібератаки різного рівня. За нашим аналізом вони мають вибірковий характер, та спрямовані саме на ті інституції, які особливо задіяні в протидії пандемії. Від початку пандемії COVID-19 ВООЗ зафіксувала різке збільшення кількості кібератак, спрямованих на її співробітників, та афер по електронній пошті, що стосуються громадськості в цілому. У висновках зазначено, що проблема інформаційної безпеки стосується комплексу національних інтересів. Кібератаки активізувалися у час боротьби зі світовою пандемією, що зумовлена поширенням COVID-19 та стосуються як міжнародних інституцій, діяльність яких направлена на спеціалізовану боротьбу з цією кризою, так і на національні державні органи публічної влади. Ці кібератаки проводять не тільки через економічний інтерес, але й з метою поширення панічних настроїв та страху серед населення, підбурювання та інші масові девальвації. Національна державна стратегія та Стратегія кібербезпеки має мати комплексний характер та стосуватися як превентивних заходів, так і заходів відповідальності за протиправні діяння.Item Правові питання розв’язання проблем фінансової безпеки України(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Білоус, Віктор; Бригінець, Олександр; Bilous, Victor; Briginets, Alexander; Билоус, Виктор; Бригинец, Александр; Університет ДФС України; University of DFS of UkraineУ статті розглянуто важливі питання щодо ролі і місця фінансової безпеки як складового елементу національної безпеки держави та важливості прийняття Закону «Про Національне бюро фінансової безпеки України». Визначено позитивні і негативні сторони цього законопроекту та його можливий вплив на стан фінансових правовідносин.Item Комунікативні напрями розвитку раціональності як складова національної безпеки(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Токарська, Антоніна; Tokarska, Antonina; Токарская, Антонина; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ процесі розбудови правового суспільства модель організації зв’язків державних установ з громадськістю все більше набуває двостороннього (діалогічного) характеру, однак все ще залишається асиметричною у плані захисту національних інтересів: акцент у ній поки що зміщено в бік пріоритетності інтересів влади над інтересами громадян, що створює низку цілком зрозумілих бар’єрів під час налагодження згаданих зв’язків. Актуалізується переосмислення цієї комунікативної моделі в напрямі симетризації та врівноваження інтересів громадян з інтересами держави.Item Особливості правового забезпечення функціонування соціальної держави(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Тацишин, Ігор; Tatsyshyn, Ihor; Тацишин, Игорь; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто особливості правового забезпечення функціонування соціальної держави. Обґрунтовано необхідність конкретизації визначення поняття “соціальна держава”. Здійснено аналіз нормативно-правових актів, що врегульовують питання соціальної безпеки, запропоновано розробити та прийняти Закон України “Про соціальну безпеку” з урахуванням особливостей можливих загроз.Item Історіографічний аналіз проблеми інформаційної безпеки на пострадянському просторі(Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Гапеєва, О. Л.; Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра СагайдачногоПроаналізовано науковий доробок сучасних українських та закордонних вчених у контексті дослідження різноманітних аспектів інформаційної безпеки. Виявлено, що студіювання інформаційної безпеки суспільства та особистості на пострадянському просторі розпочалось наприкінці 90-х років ХХ ст. В історичному аспекті окреслено проблематику розглянуто вперше. The article analyzes the scientific works of modern Russian and foreign scientists in the context of studies of various aspects of information security. After the collapse of the USSR information security of the state, society and the individual became the subject of scientific research of political scientists, sociologists, jurists, philosophers, and experts in the information technology. But in historical perspective defined perspective is seen for the first time. The author revealed the study of information-psychological security of the society and the individual in the post-Soviet area began in the late nineties of the last century scientists of the Russian Federation in the context of the study of national security of the state; in modern Russian historiography the issue is investigated, a large number of scientific papers. But in a Ukrainian historiography the majority of the works have the legal, philosophical science and public administration, which allows to make a conclusion about the absence of comprehensive scientific research on issues of information security.Item Адміністративно-правові засади діяльності державних органів у сфері забезпечення національної безпеки(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Собакарь, А. О.; Ковалів, М. В.Порушено питання адміністративно-правових засад діяльності державних органів у сфері забезпечення національної безпеки. Розглянуто суб’єктів адміністративно-правового забезпечення національної безпеки в Україні, їхні завдання, службу в органах безпеки. Розкрито правові засоби, форми та методи діяльності органів національної безпеки, їхню взаємодію. Затрагиваются вопросы административно-правовых основ деятельности государственных органов в сфере обеспечения национальной безопасности. Рассматриваются субъекты административно-правового обеспечения национальной безопасности в Украине, их задачи, служба в органах безопасности. Раскрыто правовые средства, формы и методы деятельности органов национальной безопасности, их взаимодействие. The article deals with the administrative and legal principles of the activity of state bodies in the field of national security. The subjects of administrative-legal maintenance of national security in Ukraine, their tasks and service are considered. Legal means, forms and methods of the activity of bodies of national security, their interaction are studied.Item Сутність інформації в контексті загальних принципів інформаційної безпеки(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Мороз, Н. С.Проаналізовано основні підходи до правового забезпечення інформаційної безпеки особи, суспільства і держави, а також відображено погляд на вирішення найгостріших проблем сучасного суспільства в інформаційній сфері. Статья посвящена анализу основных подходов к правовому обеспечению информационной безопасности личности, общества и государства, а также формулировке точки зрения на решение самых острых проблем современного общества в информа ционной сфере. This article analyzes the main legal approaches to information security of individuals, society and the state, and the wording of view on solving the most pressing problems of modern society in the information field.