Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
5 results
Search Results
Item Disruption of Yeast Cells Xanthophyllomyces Dendrorhous (Phaffia Rhodozyma) by Vibration Resonant Low-Frequency Cavitator(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Stefanyshyn, Olha; Hunchak, Alla; Starchevskyy, Volodymyr; Salyha, Yuriy; Institute of Animal Biology NAAS; Lviv Polytechnic National UniversityМетою дослідження було встановити оптимальний режим руйнування клітин дріжджів P. rhodozyma штаму KNH 1 з водяним охолодженням, потужністю 800 Вт та резонансними частотами за дії віброрезонансного низько-частотного кавітатора (ВНК). Руйнування клітинної біомаси культури дріжджів P. rhodozyma штаму KNH 1 здійснено у віброрезонансному низькочастотному кавітаторі (ВНК) з водяним охолодженням, потужністю 800 Вт та резонансними частотами коливань 30 Гц, 35 Гц, 37 Гц, 37,8 Гц, 39 Гц, 50 Гц та за наявності азоту в реакційному середовищі. Наші дані свідчать про те, що вихід біомаси, переробленої дріжджової культури залежить від віку культури та режиму обробки. Для шестиденної культури найбільший вихід зруйнованих клітинами отримали, обробляючи її в ВНК за допомогою 35 Гц протягом 75 хв. Найвищий вихід з п’ятиденної культури отримано після обробки в ВНК протягом 1 години за 37–37,8 Гц. Найнижчий вихід зруйнованих дріжджових клітин одержано після 5 годин обробки в ВНК за 37,8 Гц. Високий рівень руйнування дріжджових клітин може сприяти полегшеному вивільненню каротиноїдів із біомаси та, одночасно, утворенню пор у структурі бета-глюканового шару клітин. Наші дані показують, що для такого рівня пошкодження економічно вигідна обробка п’ятиденної культури P. rhodozyma в ВНК на частоті резонансу 37 Гц газоподібним азотом, барботажем через реакційне середовище. Це дослідження вперше демонструє встановлений оптимальний режим руйнування дріжджових клітин P. rhodozyma штаму KNH 1 за дії вібраційно-резонансного низькочастотного кавітатора. Аналіз представлених даних вказує, що заявлений спосіб є зручним, ефективним та технологічно виправданим.Item Біоконверсія меляси до етанолу реактивованими дріжджами(Lviv Politechnic Publishing House, 2020-03-16) Паляниця, Л. Я.; Березовська, Н. І.; Palianytsia, L. Ya.; Berezovska, N. I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено процес ферментації бурякової меляси до етилового спирту з використанням сухих спиртових дріжджів Deltaferm AL-18, реактивованих у суслі з різним вмістом сухих речовин. Показано, що бродильна активність цих дріжджів є вищою, ніж генеративна. Концентрація етилового спирту у бражці є максимальна за умови реактивації дріжджів у суслі (22 % СР). Густина дріжджів після бродіння пропорційно зменшується, якщо дріжджі реактивуються у суслі з вищою концентрацією.Item Спельта як сировина у біотехнологічних процесах(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-16) Паляниця, Л. Я.; Березовська, Н. І.; Піх, З. Г.; Palianytsia, L. Ya.; Berezovska, N. I.; Pikh, Z. G.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗдійснено аналіз літературних джерел щодо перспектив вирощування та використання у біотехнологічних процесах спельти Triticum spelta L., до якої сьогодні спостерігається значний інтерес. Визначено мікрофлору спельти як можливої альтернативної сировини у спиртовому виробництві, а також мікрофлору спельтового сусла, одержаного термоферментативним обробленням зернової сировини. Показано переваги спельти у порівнянні з пшеницею звичайною щодо зменшення контамінатної мікрофлори на зерні і в суслі.Item Spelta wheat as a component of the medium for yeast growing(Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-28) Паляниця, Л. Я.; Березовська, Н. І.; Косів, Р. Б.; Palianytsia, L. Ya.; Berezovska, N. I.; Kosiv, R. B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті запропоновано використання зерна спельти як компонента живильного середовища для вирощування дріжджів, що також розширює ринок альтернативних зернових культур. Одержано кращі експериментальні результати вирощування дріжджів у суслі зі спельти порівняно з пшеничним суслом. Це пов’язано з хімічним складом сусла. Результати роботи свідчать, що швидкість розмноження дріжджів у спельтовому суслі є вищою, ніж у пшеничному суслі. Досліджено біосинтетичну активність двох штамів дріжджів у спельтовому та пшеничному суслі. Показана можливість ефективного вирощування дріжджів у суслі зі спельти з метою їх використання в технології спирту.Item Vibrocavitation decontamination of brewing yeast-containing wastewater(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-01-20) Shevchuk, Liliya; Aftanaziv, Ivan; Falyk, Taras; Lviv Polytechnic National UniversityПоказано, що одним із перспективних напрямів вирішення проблем екологічної безпеки довкілля є створення високоефективних методів знезараження стічних вод та руйнування наявних в них органічних сполук. Запропо- новано конструкцію та описано принцип роботи створеного для очищення стічних вод пивоваріння електромагнітного вібраційного кавітатора, досліджено ефективну технологію віброкавітаційного очищення стоків харчових виробництв. Встановлено, що при очищенні дріжджових стоків пивоварін- ня найвищі ступені знезараження від біологічних і органічних забруднень забезпечуються спільною дією віброкавітації та відповідних процесів оброблення газів, зокрема азоту.