Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
40 results
Search Results
Item Реалізація проєктів постійної структурованої співпраці у сфері безпеки та оборони Європейського Союзу: проблеми та виклики (Оглядова стаття)(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Дорош, Леся; Dorosh, Lesia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗ’ясовано ключові особливості реалізації проєктів у рамках “Постійно структурованої співпраці” (PESCO) та їх перспективи із урахуванням пандемії коронавірусу та того факту, що російсько-українська війна з 2014 р. вийшла за рамки регіональної і торкнулась основ міжнародної та європейської безпеки. Проаналізовано Стратегічний огляд PESCO 2020 та вказівки для наступного етапу PESCO (2021–2025) щодо загальної мети, ключових цілей політики, процесів, а також стимулів для покращення виконання більш нагальних зобов’язань. Наголошено, що за даними Стратегічного огляду до 2025 р. 26 із 46-ти проєктів вже будуть повністю завершені. Ці проєкти включають кібер-академію та інноваційний центр, хімічний, біологічний, радіологічний та ядерний нагляд, операції з реагування на кризові ситуації, захищений програмно-конфігурований радіозв’язок, медичне командування, військову мобільність, мережу логістичних центрів, групи швидкого реагування в кіберпросторі тощо. Виокремлено виклики на шляху реалізації проєктів у рамках PESCO, серед яких слід виділити розрізненість і непослідовність таких проєктів, тривалість їх виконання та необхідність узгодження, фінансові виклики для безпеки та оборони ЄС, зумовлені як пандемією, так і повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Важливе значення має й те, що PESCO потребує чіткого переходу до усунення недоліків стратегічного потенціалу та відкритості для повної участі не членів ЄС, зокрема Великобританії. Наголошено, що PESCO створене задля ефективнішої оборони Європи, а також для значних результатів, забезпечуючи посилену координацію дій і співпраці в сфері інвестицій, розвитку потенціалу і операційної готовності. Розширена співпраця в цих сферах дасть змогу скоротити кількість різних систем озброєння в Європі і у підсумку посилить оперативну взаємодію серед держав-членів Європейського Союзу. Водночас ці проєкти мають бути гнучкими та передбачати можливість зростаючій кількості держав (головно асоційованим країнам чи країнам-кандидатам, зокрема Україні) повноцінно брати у них участь.Item Роль митної системи у забезпеченні конкурентоспроможності ЄС в умовах сталого розвитку(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Адамів, М. Є.; Горбаль, Н. І.; Коць, І. І.; Adamiv, M. Ye.; N. I. Horbal.; Kots, I. I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті ідентифіковано та проаналізовано сучасний стан конкурентоспроможності України за даними провідних міжнародних рейтингів. Визначено вплив концепції сталого розвитку на рівень конкурентоспроможності держави на сучасному етапі. Обґрунтовано роль митної системи в забезпеченні конкурентоспроможності ЄС в умовах сталого розвитку. Встановлено та ретельно охарактеризовано взаємозв’язки між Глобальними Цілями та функціональними завданнями митних органів. Наведено прикладні митні документи та інструменти Всесвітньої митної організації, дотримання та використання яких сприяє досягненню Цілей сталого розвитку.Item Дослідження конкурентоспроможності ЄС та його країн-членів(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Горбаль, Н. І.; Когут, У. І.; Моторнюк, У. І.; Horbal, N. I.; Kohut, U. I.; Motornyuk, U. I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityІснує значна кількість підходів до трактування, аналізування та посилення конкурентоспроможності (КСП) країн. За умов євроінтеграції України вважаємо країни ЄС ключовим орієнтиром для підвищення її глобальної КСП. Європейська інтеграція справляє істотний позитивний вплив на розвиток і КСП ЄС, однак в останні десятиліття вона дещо погіршилась порівняно із глобальними лідерами внаслідок динамічних змін міжнародного середовища. Показано, що країни ЄС (передусім Нідерланди, Швеція, Данія, Фінляндія) займають високі позиції у міжнародних рейтингах країн (глобальні індекси КСП ВЕФ та IMD, Індекс процвітання Legatum, ERT Benchmarking Report, Барометр реформ BusinessEurope), й особливо – сталого розвитку (Індекс сталого розвитку SDSN тощо). Проте у низці ключових сфер багато країн ЄС і Європейський Союз загалом відстають від світових лідерів. Відкрита та орієнтована на експорт європейська економіка сьогодні страждає від слабкого попиту на інвестиційні товари та товари тривалого споживання, повільного розвитку інноваційних та цифрових бізнесів, негативно позначається й вихід із ЄС Великобританії. Натомість ЄС глобально лідирує у досягненні цілей сталого розвитку. Відповідно, експерти рекомендують ЄС зміцнювати єдиний ринок і підтримувати нові технології, а країнам-членам – підвищувати продуктивність через інвестиції в критичну інфраструктуру, інноваційні технології, розвиток навичок та ефективності ринків праці. А європейським компаніям доцільно постійно враховувати глобальну кон’юнктуру та динаміку й відповідно модернізувати свою конкурентну політику. Наведені висновки будуть корисними для переймання Україною передового європейського досвіду підвищення КСП.Item European Union Green Energy: Risks and Opportunities for Ukraine(Lviv Politechnic Publishing House, 2022-02-22) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Забавська, Христина; Цебенко, Олег; Каша, Лідія; Turchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Zabavska, Khrystyna; Tsebenko, Oleh; Kasha, Lidiia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано стан та мотиви розвитку зеленої енергетики Європейського Союзу. З’ясовано рівень та темпи вдосконалення сфери відновлювальної енергетики в Україні. Описано критичні наслідки російської агресії для українського енергетичного сектору. Визначено перспективи та ризики для України, сформовані європейськи ми трендами та проблемами в сфері енергетики. Розглянуто роль залучення України до Європейського зеленого курсу, програм “Горизонт 2020”, “EU4Energy” та “INOGATE”. Наголошено на негативному впливі енергетичної залежності Європи від Москви та окреслено шлях подолання такого виклику. Виокремлено основні компоненти плану REPowerEU та Стратегії зовнішньої енергетичної взаємодії ЄС 2022 року, де зазначено, що короткостроковою ціллю Організації є нівелювання впливу В. Путіна, яким він користується завдяки наявності значних енергетичних ресурсів. Проаналізовано прогнозовані зміни в енергетичному ландшафті, зумовлені переходом ЄС та України на відновлювальні джерела енергії. Зроблено висновок про неоднозначність впливу процесів зеленої енергетики та “зеленої” політики ЄС для України, яку потрібно регулювати спільно з Європейським Союзом.Item European Union Green Energy: Risks and Opportunities for Ukraine(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Турчин, Ярина; Івасечко, Ольга; Забавська, Христина; Цебенко, Олег; Каша, Лідія; Turchyn, Yaryna; Ivasechko, Olha; Zabavska, Khrystyna; Tsebenko, Oleh; Kasha, Lidiia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано стан та мотиви розвитку зеленої енергетики Європейського Союзу. З’ясовано рівень та темпи вдосконалення сфери відновлювальної енергетики в Україні. Описано критичні наслідки російської агресії для українського енергетичного сектору. Визначено перспективи та ризики для України, сформовані європейськими трендами та проблемами в сфері енергетики. Розглянуто роль залучення України до Європейського зеленого курсу, програм “Горизонт 2020”, “EU4Energy” та “INOGATE”. Наголошено на негативному впливі енергетичної залежності Європи від Москви та окреслено шлях подолання такого виклику. Виокремлено основні компоненти плану REPowerEU та Стратегії зовнішньої енергетичної взаємодії ЄС 2022 року, де зазначено, що короткостроковою ціллю Організації є нівелювання впливу В. Путіна, яким він користується завдяки наявності значних енергетичних ресурсів. Проаналізовано прогнозовані зміни в енергетичному ландшафті, зумовлені переходом ЄС та України на відновлювальні джерела енергії. Зроблено висновок про неоднозначність впливу процесів зеленої енергетики та “зеленої” політики ЄС для України, яку потрібно регулювати спільно з Європейським Союзом.Item Становлення екологічних обов’язків людини і громадянина: міжнародні стандарти(Видавництво Львівської політехніки, 2022-01-01) Бек, Уляна; Beck, Ulyana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті визначено та проаналізовано міжнародні стандарти становлення екологічних обов’язків людини і громадянина, зокрема передумови та умови їх становлення, основні етапи їх розвитку та особливості закріплення на законодавчому рівні. З’ясовано, що інститут екологічних обов’язків як цілісне утворення характеризується єдністю змісту, яка виражається в загальних положеннях, правових принципах або сукупності використовуваних правових понять, єдності правового режиму регульованих суспільних відносин. Внаслідок цього інститут екологічних обов’язків є унікальним, виконує лише властиві йому функції і не дублюється іншими структурними компонентами системи права. Проведений аналіз міжнародних правових актів з охорони навколишнього середовища дозволив висновувати про доволі “запізніле” (визнання екологічних прав та обов’язків у системі прав людини і громадянина та офіційного їх закріплення спочатку в міжнародному, а в подальшому – у національних законодавствах.Item До проблеми адаптації українського соціального законодавства до законодавства Європейського Союзу: теоретико-правовий дискурс(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Гарасимів, Тарас; Harasymiv, Taras; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозкрито теоретико-правовий дискурс адаптації українського соціального законодавства до законодавства Європейського Союзу. Сутність адаптації українського соціального законодавства до законодавства Європейського Союзу полягає в тому, що: по-перше, Україна як незалежна суверенна держава зобов’язалася вжити всі необхідні заходи для того, щоб поступово привести українське законодавство у відповідність до законодавства Європейського Співтовариства; по-друге, Україна, згідно із Конституцією, є соціальною державою, втім, все ще не стала такою у практичній площині, тому українське соціальне законодавство потребує системного вдосконалення; по-третє, право Європейського Союзу – “acquis communautaire” є загальнообов’язковим для всіх держав-членів, тому узгодження національних законодавств із його положеннями є однією із основних вимог до потенційних членів Європейського Союзу; по-четверте, Україна регулярно здійснює вдосконалення соціального законодавства, зокрема й під впливом європейських принципів й стандартів; по-п’яте, окрім визначених положень, адаптація українського соціального законодавства до законодавства Європейського Союзу, передусім, передбачає забезпечення його неухильного дотримання. Отже, сукупність означених положень й становить сутність адаптації українського соціального законодавства до законодавства Європейського Союзу. Нехтування Україною будь-якого з них фактично унеможливлює розвиток євроінтеграційного курсу держави. Дослідження цього показує, що адаптація українського соціального законодавства до законодавства Європейського Союзу є довготривалим та багатоетапним процесом. Необхідність в її надтерміновій реалізації зумовлена як недосконалістю чинного українського законодавства, так і зобов’язаннями, які взяла Україна. Водночас ігнорування адаптації матиме доволі негативні наслідки, позаяк без цього процесу вступ України до Європейського Союзу є неможливим.Item Ініціативи Європейського Союзу у боротьбі з пропагандою тероризму(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Карпчук, Наталія; Karpchuk, Nataliia; Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки; Lesya Ukrainka Eastern European National UniversityУ статті проаналізовано ініціативи ЄС, які дають змогу запобігати й протидіяти радикалізації, зменшити вплив деструктивного контенту, посилити обізнаність громадян й можливості відрізняти об’єктивну інформацію від фейків та дезінформації. Наголошено, що боротьба ЄС з радикалізацією, екстремізмом й тероризмом базується на чотирьох “стовпах”: запобігти, захистити, переслідувати, дати відповідь. Кожна країна-член розробляє власну превентивну політику, але Комісія надає певні регулятивні рамки для обміну досвідом і позитивними практиками, тому особливу увагу приділено дослідженню діяльності Мережі посилення обізнаності з радикалізації (RAN), яка є інструментом політики ЄС, бо має на меті розробку програм з дерадикалізації й реабілітації, допомоги вчителям та молоді у боротьбі з причинами радикалізації. Зроблено висновок про те, що лише спільними зусиллями інституцій ЄС, країн-членів, країн-партнерів, медіа й технологічних організацій можна ефективно протидіяти пропаганді екстремізму й тероризму.Item Принципи правового регулювання публічних закупівель в Європейському Союзі(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Сірант, М. М.; Sirant, M. M.; Сирант, М. М.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто принципи правового регулювання публічних закупівель в Європейському Союзі щодо адаптації в національне законодавство в умовах реформування державного управління та розвитку інформаційного суспільства. Проаналізовано принципи гласності, пропорційності, прозорості, взаємного визнання, справедливості, об’єктивності, мінімальної вартості з позиції практики Суду ЄС у контексті розвитку принципу транспарентності публічної влади в державах-членах ЄС та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій.Item Great Britain’s exit from the European Union: consequences for Northern Ireland(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-04-12) Дорош, Леся; Мущенко, Яна; Dorosh, Lesia; Mushchenko, Yana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityДосліджено передумови та наслідки виходу Великобританії з Європейського Союзу для Північної Ірландії. Актуалізує таке дослідження факт, що Північна Ірландія та деякі інші регіони Сполученого Королівства після референдуму щодо Brexit заявили про свої сепаратистські наміри. У разі вдалого врегулювання цієї ситуації, задоволення потреб регіонів із збереженням пріоритету національного інтересу Великої Британії загалом та збереження унітарності монархії такий досвід може використати Україна у вирішенні подібних ситуацій, зокрема стосовно східних регіонів. Метою статті є виявлення причин небажання виходу Північної Ірландії зі складу Європейського Союзу та аналіз можливих наслідків такого рішення для соціально-політичного, економічного та безпекового вимірів функціонування Північної Ірландії як частини Сполученого Королівства. Проаналізовано наслідки виходу Великої Британії з ЄС для монархії загалом, з’ясовано роль регіональних органів управління у процесі Brexit, досліджено потенційні варіанти майбутнього Північної Ірландії в або поза межами Сполученого Королівства, виявлено основні соціально-політичні наслідки для роз- витку півдня Ірландії, її економіку та окреслено можливі наслідки безпекового виміру виходу Великобританії з ЄС. Стверджено, що у контексті виходу Сполучного Королівства з Європейського Союзі, його наслідки для Північної Ірландії визначено кількома факторами, які значно відрізняють її від решти регіонів Великобританії. По-перше, йдеться про наявність сухопутного кордону з Ірландією, по-друге, залежність від фінансування в межах програм ЄС та орієнтування економіки на сільське господарство, що зумовлює тісну співпрацю Північної Ірландії як з Республікою Ірландія, так і з європейським об’єднанням, по-третє, існування системи транскордонної безпеки та поліцейського контролю. Стверджено, що вихід Сполученого Королівства з ЄС для Північної Ірландії супроводжуватиметься значними економічними, політичними та безпековими викликами, а, відтак, важливою є координація зусиль Белфаста, Лондона, Дубліна та Брюсселя для недопущення виникнення кризової ситуації на території не лише Сполученого Королівства, а й всього Європейського Союзу.