Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
16 results
Search Results
Item Створення туристичної карти Херсонської області засобами ГІС ARCGIS(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Шевчук, В.; Заяць, І.; Юрович, І.; Shevchuk, V.; Zayats, I.; Yurovych, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета. Метою роботи є створення туристичної карти та розроблення туристичних маршрутів Херсонської області із використанням картографічних матеріалів засобами геоінформаційної системи ArcGIS 10.8. Методика. Основні етапи створення туристичної карти Херсонської області такі: пошук та аналіз вхідних даних; завантаження растрової адміністративно-територіальної карти у середовище ArcGIS 10.8; прив’язка адміністративно-територіальної карти; оцифрування основних об’єктів карти, зокрема: адміністративної межі області та районів, населених пунктів, автомобільних доріг і залізниць, вокзалів, гідрографії; збирання інформації про туристичні об’єкти області; нанесення туристичних об’єктів на електронну карту Херсонщини; внесення інформації про туристичні об’єкти в атрибутивні таблиці тематичних шарів карти; розроблення туристичних маршрутів та нанесення їх на електронну туристичну карту; аналіз створеної туристичної карти. Результати. В результаті проведених досліджень створено електронну туристичну карту Херсонської області засобами ГІС ArcGIS 10.8, яка налічує 222 туристичні об’єкти та 649 об’єктів різного профілю та інфраструктури, а також розроблено 11 кільцевих автомобільних туристичних маршрутів, які охоплюють всю територіюХерсонщини та два водні екскурсійні маршрути по річці Дніпро. Наукова новизна. Новизна роботи полягає у розробленні нових екскурсійних туристичних маршрутів і туристичних об’єктів та їх відображенні на створеній засобами ГІС-технологій електронній туристичній карті Херсонської області. Практична цінність. Результати проведеного дослідження можуть використовуватися для туристичних цілей із метою забезпечення населення новітніми високоякісними оглядово-пізнавальними картографічними матеріалами, серед яких як традиційні карти, картосхеми, буклети, так і цифрові або електронні карти, вебдодатки, створювані із застосуванням новітніх цифрових та ГІС-технологій; для друку туристично-картографічної продукції, а також для популяризації туристично-рекреаційного потенціалу Херсонської області.Item Методика картографування національних парків і заповідних зон України з використанням ГІС-технологій(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Четверіков, Б.; Костянчук, А.; Chetverikov, B.; Kostyanchuk, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета. Метою роботи є створення тематичної карти національних парків і заповідних зон України із використанням ГІС-технологій. Завдання роботи – запропонувати технологічну схему картографування національних парків і заповідних зон України із використанням ГІС-технологій та описати методику цього картографування. Методика. Першим кроком став пошук вхідних даних та їх аналіз. Оскільки дані отримано із безкоштовних онлайн-сервісів, то їхня геометрична корекція не мала сенсу, оскільки вони вже були прив’язані в системі координат WGS_1984. Далі було векторизовано 11 шарів: природних заповідників, біосферних заповідників, природних парків, регіональних ландшафтних парків, заказників, пам’яток природи, заповідних урочищ, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків–пам’яток садово-паркового мистецтва. До кожного векторного шару створено атрибутивну базу даних з такою структурою: Name – назва природоохоронної території, Oblast – місцерозташування (область України), Area – площа території (га), Type – тип природоохоронної території згідно із класифікацією. Для кожного векторного шару спроєктовано різні умовні позначення природоохоронних об’єктів. Надалі за створеною ГІС заплановано скласти атлас національних парків і заповідних зон України. Результати. В результаті реалізації поставленої мети отримано тематичну карту національних парків і заповідних зон України, яка складається з 11 векторних шарів згідно із класифікацією природно-заповідного фонду України і містить 1204 об’єкти, для яких створено відповідні атрибутивні таблиці. Практична значущість. Практична значущість роботи доволі висока, адже впорядкована, систематизована просторово-атрибутивна інформація: допоможе у вирішенні питань землевпорядкування та рекреації, підвищенні ефективності управління; сприятиме забезпеченню і розвитку наукової діяльності; дасть змогу вдосконалити інформаційно-освітнє функціонування об’єктів природно-заповідного фонду тощо.Item Використання геоінформаційних технологій для шляху сходження снігової лавини як туристичного об’єкта(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Рудий, Р.; Кисельов, Ю.; Коробейнікова, Я.; Кирилюк, В.; Романчук, С.; Rudyi, R.; Kyselov, Iu.; Korobeinikova, Ia.; Kyryliuk, V.; Romanchuk, S.; Уманський національний університет садівництва; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Uman National University of Horticulture; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and GasМета. Метою досліджень є обґрунтування використання ГІС-технологій для різних потреб розвитку геотуризму. Геотуризм – одна із нових галузей прикладної геології та геоморфології, проте таке визначення унеможливлює розуміння розвитку цих локацій як туристичних об’єктів із необхідними заходами щодо розроблення та просування їх на ринку туристичних послуг. Дослідження можливостей розширеного використання інформаційних технологій у галузі туризму залишається актуальною науково-практичною проблемою. Методи. Експериментальні дослідження виконано за матеріалами (цифровими моделями рельєфу) Науково-дослідного інституту геодезії і картографії із використанням пакета SURFAR. Результати. Геотуризм як вид екотуризму пов’язаний із пізнанням геопростору та природних процесів у ньому. Здійснено класифікацію підвидів геотуризму, зокрема й за функціональним призначенням об’єктів. Обґрунтовано використання результатів ГІС-досліджень із метою визначення та оцифрування туристичних маршрутів, а також урахування безпекових аспектів проходження маршруту. На прикладі розробленого для науковців і фахівців геотуристичного маршруту на г. Полєнський, розташовану в межах заповідника “Ґорґани” (Українські Карпати), наведено результати досліджень за допомогою ГІС-технологій для потреб інформаційного забезпечення туристичного маршруту. Наукова новизна. Запропонований підхід уможливлює створення й точне картування туристичних маршрутів із використанням цифрових електронних карт, оскільки наявний картографічний матеріал дуже неточний, а інформація застаріла. Використання геоінформаційних технологій у туристичній діяльності розширюватиметься також для виконання конкретних інженерно-технічних завдань, пов’язаних із туризмом. Крім того, показані зображення можуть слугувати попередженням про можливі небезпеки. Практичне значення. Оскільки сучасний стан туристичної галузі характеризується збільшеним попитом на туристичні послуги та зростанням інформаційних потоків у туризмі, то фахівці в цій галузі все більше використовують геоінформаційні технології для вирішення різних завдань туризмознавства. Створені для потреб туризму ГІС-технології виконують функції просторового аналізу та виконання специфічних завдань користувача. Це завдання опрацювання бізнес-інформації, картування, візуалізації туристичних об’єктів і територій. Результати виконаних досліджень є не тільки пізнавальними, а й можуть застосовуватись у діяльності рятувально-пошукової служби для дотримання безпеки туристів на маршруті, розроблення сучасних транспортних інформаційних систем, створення туристичних карт і путівників.Item ГІС-технології при створенні планової геодезичної основи для розроблення генерального плану населеного пункту(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Казаченко, Л.; Чубукін, Р.; Казаченко, В.; Kazachenko, L.; Chubukin, R.; Kazachenko, V.; Харківський автомобільно-дорожній університет; Харківський національний технічний університет будівництва і архітектури; Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова; Kharkiv National Motor-Road University; Kharkiv National University of Bulding and Architecture; Kharkiv National University of Municipal Economy n. after A. N. BeketovaМета роботи. Розглянуто застосування геодезичних вимірювальних систем і геодезичного програмного забезпечення. Під час створення планової геодезичної основи для встановлення меж населеного пункту або розширення його меж потрібна сучасна картографічна основа в цифровому вигляді та створений генеральний план. Методика. Цього досягають за допомогою геодезичних вимірювань і комп’ютерної обробки їх результатів. ГІС-технології та ДЗЗ у цьому випадку допомагають вирішити проблему швидко, точно, якісно і з найменшими витратами часу і коштів. Колишні картографічні матеріали, згідно із якими здійснювали геодезичні знімання і які слугували основою, застаріли, не відповідають сучасним вимогам створення картографічної продукції. Тому виникає необхідність в оновленні картографічних матеріалів у нових цифрових форматах і внесенні в створену базу даних Державного земельного та Містобудівного кадастрів, тобто потрібно наповнювати державну кадастрову систему інформаційними шарами. Результати. Створені інформаційні шари Публічної кадастрової карти і програмне забезпечення Digitals спрощують вирішення завдань геодезії, картографії і землеустрою. Внесення до баз даних Держгеокадастру і Містобудівного кадастру інформації потребує створення сучасних цифрових картографічних матеріалів і електронних документів. Чинні в Україні ДБН ставлять певні вимоги до створення та оформлення відповідних картографічних матеріалів для розроблення генеральних планів населених пунктів. Наукова новизна. Виконано геодезичні знімання на територію досліджень електронними вимірними системами і здійснено опрацювання результатів вимірювань у програмному забезпеченні. Побудоване планово-висотне обґрунтування території населеного пункту дало змогу створити цифрову карту (модель) місцевості (ЦММ) за дуже короткий термін. Такі цифрові карти є основою для створення різних картографічних матеріалів в електронному вигляді й можуть використовуватися для різних цілей народного господарства держави. Такі цифрові карти за допомогою ГІС-технологій можуть бути наповненням електронних ресурсів різних галузей і слугувати для наповнення інформацією різних видів про певні об’єкти, явища, тобто ведення моніторингу земель. Практична значущість Результати дослідження – створення цифрової карти населеного пункту і внесення до баз даних Державного земельного та Містобудівного кадастру інформації про межі та структуру в результаті розроблення відповідних містобудівної та землевпорядної документації.Item Створення туристичної ГІС Сумщини з використанням ГІС-технологій(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Шевчук, В.; Кузик, З.; Авдасьова, Л.; Shevchuk, V.; Kuzyk, Z.; Avdasova, L.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета. Метою роботи є створення туристичної ГІС Сумської області з використанням картографічних матеріалів та даних ДЗ, а також розроблення нових туристичних маршрутів по Сумській області засобами сучасних геоінформаційних технологій та програмних пакетів ArcGIS, ArcGIS Online та AllTrails. Методика. Основними етапами створення туристичної ГІС Сумщини були: пошук та аналіз вхідних матеріалів, необхідних для створення туристичної ГІС; розроблення структурної блок-схеми проведення експериментальних робіт; оброблення космічних знімків, зокрема створення синтезованих зображень та використання методики Pansharpening для кращої інтерпретації об’єктів; побудова цифрової моделі рельєфу для туристичної ГІС; опрацювання картографічних матеріалів у ArcGIS; створення графічно-атрибутивної бази даних; здійснення класифікації та пошарової візуалізації даних; розроблення туристичних маршрутів засобами вебдодатків ArcGIS Online та AllTrails; аналіз створення туристичної ГІС Сумської області. Результати. В результаті здійснення досліджень: розроблено структурну схему основних етапів виконання дослідження; організовано графічно-атрибутивну базу даних з інформацією про туристичні об’єкти; створено цифрову модель рельєфу за даними SRTM Сумської області, що стала топографічною основою ГІС; засобами програмного середовища ArcGIS 10.3 створено туристичну ГІС Сумської області, яка налічує 255 туристичних об’єктів різного профілю; за допомогою вебдодатків ArcGIS Online та AllTrails розроблено п’ять автомобільних туристичних маршрутів загальною довжиною 1234 км та один пішохідний маршрут завдовжки 11 км, які проходять по території Сумщини. Наукова новизна. Новизна роботи полягає у методиці створення туристичної ГІС Сумщини, розробленні нових екскурсійних туристичних маршрутів і об’єктів, та їх візуалізації на основі використання картографічних матеріалів та космічних зображень засобами сучасних ГІС, зокрема ArcGIS 10.3, ArcGIS Online та AllTrails. Практична цінність. Результати роботи можуть використовуватись у туристичній галузі, де пріоритетне завдання – забезпечити туристів сучасними високоякісними оглядово-пізнавальними та картографічними матеріалами, серед яких як традиційні карти, картосхеми, буклети, так і цифрові карти, 3D-моделі, вебдодатки, аудіо-, відео- та віртуальні тури, які створюють із застосуванням новітніх цифрових та ГІС-технологій, а також для популяризації серед населення туристично-рекреаційного потенціалу Сумської області.Item Research of spatial location sanitary protection zones of industrial enterprises using methods of geoinformation modeling(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22) Грицьків, Назар; Бабій, Любов; Горяінова, Ірина; Hrytskiv, Nazar; Babiy, Lyubov; Horyainova, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Кав Медідаб; Lviv Polytechnic National University; Kav MedidabАктуальною є проблема застосування тематичного картографування територій виробничих об’єктів з метою отримання просторових даних про шкідливий вплив на навколишнє середовище. Одним з факторів, який мінімізує цей вплив, є дотримання санітарно-захисних зон. Території, відведені під санітарно-захисні зони, повинні відповідати актуальним даним про місцевість, змоделювати яку можна сучасними засобами ГІС-технологій з використанням даних дистанційного зондування Землі, що надасть можливість швидко та точно отримувати просторові характеристики об’єктів та проводити аналіз тематичної інформації. Тому, метою роботи є отримання та аналіз просторових тематичних даних про санітарно-захисні зони виробничих підприємств на основі базових геопросторових даних. Методика. Для просторового аналізу санітарно-захисних зон застосовано методику моделювання просторових даних за картографічними матеріалами та даними ДЗЗ і аналіз побудованої моделі. Результати. Створено картографічну модель та проаналізовано дотримання санітарно-захисних зон виробничими підприємствами м. Славута та Хмельницької атомної електростанції. Наукова новизна. Запропонована технологія дозволила поєднати картографічні дані та дані ДЗЗ у єдине програмне середовище і на їх основі виконати моделювання та аналіз санітарно-захисних зон підприємств міста Славута. Практична значущість. Картографічна модель доповнена актуальними даними ДЗЗ. Аналіз побудованої моделі вказав на сучасний стан дотримання санітарно-захисних зон виробничими підприємствами. Апробовану технологічну схему можна застосувати для моделювання і аналізу санітарно-захисних зон підприємств, які шкідливо впливають на навколишнє середовище.Item Gis technologies and 3D simulation in mapping manifestation of exogenic processes in renewable territories(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-23) Казаченко, Людмила; Казаченко, Владислав; Жидкова, Тетяна; Kazachenko, Ludmila; Kazachenko, Vladyslav; Zhidkova, Tetyana; Харківський національний автомобільно-дорожній університет; Харківський національний університет міського господарства ім. Бекетова; Kharkiv National Automobile and Road University; Kharkiv National University of Municipal EconomyРозвиток екзогенних процесів на поверхні Землі є широкомаштабною проблемою. Завдяки розвитку екзогенних процесів відбуваються зміни у складі й структурі земної кори та її поверхні. Руйнування вулиць, житлових будинків та громадських споруд, автомобільних доріг та залізниць призводить до колосальних втрат. Вирішенням проблеми є передбачити розвиток деградаціїґрунтового покриву, ерозійних процесів на сільськогосподарських землях, які щорічно втрачають виробничі площі, що призводить до утворення яружно-балкової системи і зменшує продуктивну кількість земель, які перебувають у приватній власності громадян. Застосування ГІС-технологій, Дистанційного зондування Землі і сучасного програмування частково може вирішити проблему, оскільки це швидке виявлення територій, що зазнали процесу деградації ґрунтового покриву та можливе прогнозування розвитку негативних явищ. Застосування геодезичного програмного забезпечення, ГІС, інформаційних шарів Публічної кадастрової карти може допомогти у якнайшвидшому знаходженні територій, розробленні прогнозу подальшої руйнівної дії, розробленні відповідних захисних методів і їх упровадженні. Нашим дослідженням були території з проявами екзогенних процесів – деградація ґрунтового покриву в с-г підприємствах, де кожен рік втрачаються площі високородючих чорноземів, що призводить до великих збитків і зсувів у населених пунктах лісостепової та степової частини Харківської області. Ми дослідили руйнівні процеси шляхом геодезичних вимірів на територіях їх проявів, спостереження проводили упродовж 8 років. Виявлено розвиток екзогенних процесів на поверхні Землі, що проявлялося у зсувах в населених пунктах лісостеповоїзоні і деградації с-г земель на території степової та лісостепової частини Харківської області. Причиною руйнації земної поверхні були фактори, незалежні від людської діяльності. Ми побудували 3D-моделі розвитку екзогенних процесів, що проявлялися в ерозії ґрунту й зростанні яружно-балкової системи, і визначили ступінь прояву ерозії після виконання знімання і оброблення результатів геодезичних вимірів у програмному забезпеченні Digitals. Упродовж8 років ми вносили зміни в програмне забезпечення, знімаючи територію і побудувавши лінію моніторингу. Також в населених пунктах на території двох зон ми вели спостереження за розвитком зсувів ґрунту на вулицях сіл Мілова та Нова Василівка, де відбувається інтенсивний розвиток екзогенних процесів. Застосування ГІС-технологій та дистанційного зондування Землі для ведення моніторингу розвитку екзогенних процесів спрощують вирішення проблеми.Item The Gis technologies products for increasing the tourist attractiveness of the destination (on the example of the Chernigiv region)(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2020-03-12) Лепетюк, В. Б.; Lepetiuk, V. B.; Київський національний університет будівництва і архітектури; Kyiv National University of Construction and ArchitectureМета цієї роботи – аналіз продуктів ГІС-технологій, покликаних підвищувати туристичну привабливість дестинації, дослідження можливостей ГІС-технологій при формуванні туристичного продукту. Актуальність даного дослідження полягає у необхідності застосування інноваційних підходів до використання ГІС технологій при розробленні національних туристичних продуктів. Методика дослідження ґрунтується на застосуванні статистичного методу обробки даних, картографічного методу дослідження з застосуванням ГІС та методу просторового аналізу. Також використані загальнонаукові, системний та інформаційний підходи. Результатами дослідження є аналіз існуючих продуктів ГІС-технологій та стану їхнього впровадження в туризмі, вивчення інтерактивних карт та геопорталів як інструментів для успішного рішення проблем в сучасній туристичній сфері. З’ясовано, що геопортали значно допомагають формуванню національної інфраструктури геопросторових даних. В публікації розглянуто два рівні впровадження ГІС: національний та регіональний, наведені яскраві приклади новостворених національних геопорталів та туристичних геопорталів регіонів України, інтерактивних карт туристів-аматорів. Детальніше розглянуто розвиток продуктів ГІС-технологій такої туристичної дестинації, як Чернігівська область, зокрема один з найбільш потужних в Україні за функціоналом Геопортал містобудівного кадастру Чернігівської області. З допомогою ГІС спроєкційовано тематичний тур Чернігівщиною. Наукова новизна даного дослідження полягає у виявленні особливостей використання картографічного методу дослідження в цілому та ГІС-технологій зокрема для вивчення туристичних ресурсів території, створення нових регіональних туристичних продуктів. Пропонується використовувати методику просторового аналізу при проєкціюванні туру. Практична значущість полягає у тому, що виявлені продукти ГІС-технологій можуть бути застосованими для створення картографічних творів, таких як: карта, серії карт, атлас, ЗD моделі, віртуальні тури, що допомагають детально вивчати туристичні об’єкти регіону, сприяють прийняттю управлінських рішень та подальшому розвитку та популяризації туризму. Створена в ході дослідження база даних може бути використана для формування інших видів туристичних продуктів. Запропонована методика використання просторового аналізу при проєкціюванні туру може бути корисною для розширення сфери використання ГІС-технологій.Item Створення туристичної карти засобами ГІС ArcGIS (на прикладі Одеської області)(Видавництво Львівської політехніки, 2020-01-22) Шевчук, В.; Озарків, І.; Shevchuk, V.; Ozarkiv, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityItem Mapping of avalanche dangerous territories using GIS technologies(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Hrytskiv, N.; Laykun, L.; Babiy, L.Purpose. Avalanching is a natural phenomenon that can cause loss of life, destructions of residential and industrial buildings, inflict losses on forestry, agriculture and tourism development in mountainous areas. Monitoring and research of potential avalanche dangerous territories is an urgent task. Geoinformation modeling plays leading role for its solving. The purpose of this paper is to create raster thematic maps of avalanching hazards on the base of analysis of certain morphometric and environmental factors of avalanching in the territory of the mountain ridge Polonyna Borzhava. Methodology. Digital terrain models were obtained by vectorization of cartographic materials. This created vector models were interpolated into raster model, which became the basis for classification of geomorphometric factors of avalanching. The following factors of avalanche formation have been selected: fixed (hillside slopes, curvature and hills exposure) and variable (direction of winds). Resulting rasters were reclassified for further operations using the tools of map algebra, such as raster calculator. The classes of avalanche dangerous areas, depending on the combination of values of slope and exposure, were sorted in the resulting summation of rasters of slopes, curvature and orientation of slopes and generalization of the number of received classes. Results. A digital elevation model and raster thematic map of avalanche dangerous territories of mountain ridge Polonyna Borzhava were created. Originality. A comprehensive approach that includes integration of cartographic material, statistical meteorological data and some geomorphometric data about surface in a unified geographic information system allocates the territories with consistent snow avalanche phenomena of mountain ridge Polonyna Borzhava. Practical significance. Certain geomorphometric parameters of relief of mountain ridge Polonyna Borzhava were considered to determine areas with different degrees of avalanche hazard. Mapping of snow avalanche phenomena of Polonyna Borzhava ridge in scale of 1 : 50000 was implemented. The thematic map of relative avalanche hazard will allow professionals to focus on specific territories during the planning activity considering potential threats caused by snow avalanches. Мета. Лавиноутворення є природним явищем, здатним зумовити загибель людей, спричиняти руйнування житлових та виробничих будівель, завдавати збитків лісовому, сільському господарствам та розвитку туризму у гірських районах. Моніторинг та дослідження потенційно лавинонебезпечних територій є актуальним завданням, одну з провідних ролей у вирішенні якого можуть відіграти засоби геоінформаційного моделювання. Тому метою цієї роботи є створення растрової тематичної карти лавинної небезпеки на основі аналізу окремих морфометричних та природних чинників лавиноутворення на території хребта Полонини Боржави. Методика. Через векторизацію картографічних матеріалів отримано цифрову модель місцевості. Створену векторну модель інтерпольовано у растрову, яка стала основою для класифікації геомор- фометричних чинників лавиноутворення. Чинниками утворення лавин обрано з постійних - нахил схилів, кривину та орієнтування схилів і один змінний природний чинник - напрямок вітрів. Отримані растри перекласифіковані для виконання подальших операцій над ними із застосуванням інструментів алгебри карт, а саме растрового калькулятора. У результаті суми растрів нахилів, кривини та орієнтування схилів і генералізації кількості отриманих класів, виділено класи територій лавинної небезпеки залежно від поєднання величин нахилу та експозиції. Результати. Створено цифрову модель рельєфу та растрову тематичну карту лавинонебезпечних ділянок хребта Полонини Боржави. Наукова новизна. Комплексний підхід, який передбачає інтеграцію картографічного матеріалу, статистичних метеорологічних даних та окремих геоморфометричних даних про поверхню в єдину геоінформаційну систему, дає змогу виділити території постійної дії сніголавинних явищ хребта Полонини Боржави. Практична значущість. Для визначення територій з різним ступенем лавинної небезпеки враховано окремі геоморфометричні параметри рельєфу хребта Полонини Боржави. Проведено картографування сніголавинних явищ Боржавського хребта у масштабі 1:50000. Наявність тематичної карти відносної лавинної небезпеки дасть змогу фахівцям зосередити увагу на конкретних територіях під час планування діяльності та виникнення потенційних загроз від сходження снігових лавин.