Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
4 results
Search Results
Item Архітектурний воркшоп як приклад інтенсивного курсового проєктування(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Черкес, Богдан; Криворучко, Ольга; Коломєйцев, Антон; Cherkes, Bohdan; Kryvoruchko, Olga; Kolomyeycev, Anton; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті йдеться про методику інтенсивного проєктування під час архітектурних воркшопів, що використовуються у навчанні студентів та як спосіб залучення їх до партисипативного проєктування. Як приклад наведено воркшоп, що відбувався у 2016 році у Відні за участю студентів і викладачів з Технічного університету Відня (TUV), кафедри містобудування (Stӓdtebau), Національного університету “Львівська політехніка”, кафедр містобудування та архітектурного проєктування, Університету Лос Андес у Боготі (Universidad de los Andes, Bogotá).Item Potential of the city authority in the formation of socially comfortable housing environment(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Гнесь, Ігор; Іваночко, Уляна; Волошин, Марія; Hnes, Ihor; Ivanochko, Ulyana; Voloshyn, Maria; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано найбільш характерні ситуації в сфері формування житлової політики крупного міста, що постали в процесі переходу від соціалістичної до ринкової системи господарювання, можливості впливу міських органів влади на процеси формування міського житлового фонду. Окреслено можливі напрямки формування муніципальної житлової політики в сферах житлового будівництва, які не входять у компетенцію державної житлової політики, не регламентуються чинними проєктними нормами, однак від вирішення яких значною мірою може залежати соціальна безпека житлового середовища і міста загалом, фізичне здоров’я мешканців, загальний соціально-психологічний комфорт міського житла. Розглянуто найпроблемніші ситуації та тенденції, регулювання яких з боку міських органів влади може дати значимий соціальний ефект. Запропоновано шляхи вдосконалення типологічної структури міського житлового фонду.Item Intensification of building the territory of a historical formed city using the example of Lviv(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-05-02) Черкес, Богдан; Петришин, Галина; Коломєйцев, Антон; Коник, Соломія; Cherkes, Bohdan; Petryshyn, Halyna; Kolomyeytsev, Anton; Konyk, Solomiya; Lviv Polytechnic National UniversityМіста метрополійного характеру, зокрема Львів, максимально інтенсифікуються у їхніх існуючих межах, враховуючи потенціал сформованих містобудівних утворень та неосвоєних територій, як і поза ними. Міська щільність є показником міського розвитку і демонструє кількісне та якісне використання міського середовища людиною. Кількість наявного населення у Львові, за оцінкою, на 1 квітня 2016 року становила 757,2 тисяч осіб. Відтак, у 2016 році у Львові (включаючи міста-сателіти Винники, Брюховичі та Рудно), було здано в експлуатацію житлові будинки загальною площею 475,4 тис кв. м. На Львів припадає 55,3 % загальнообласного введення житла, а у розрахунку на 1000 мешканців міста було збудовано 633,3 кв. м загальної площі житла. Територією забудови житлових кварталів обрано вільні чи занедбані ділянки, що прилягають до основних транспортних сполучень, які формують планувальний каркас міста: вул. Шевченка, вул. Володимира Великого, вул. Княгині Ольги, вул. Пасічна та інші. В межах прилеглих до цих вулиць територій виділені ділянки різної площі від 2,5 га та великі квартали до 15 га. Основною тенденцією забудови залишається застосування квартального типу забудови, що формується з груп секційних будинків однієї або ж різної поверховості. Морфологічно це може бути забудова, сформована навколо замкнутих дворів у межах 2–3 будинків (“Семицтвіт”, “Америка”), або периметрально забудована територія (“Вілла Магнолія”), чи більш розосереджена організація території (“Пасічний”). Незважаючи на різну поверховість забудови та різні планувальні принципи, було отримано такі результати: у досліджених кварталах відсоток забудованої території ділянки; поверховість житлової забудови є параметром, який корегують, щоб отримати бажану щільність кварталу, часто не враховуючи планувальні обмеження та нівелюючи важливість вимог до комфортності проживання; велика кількість людей, що проживатиме у цих кварталах, потребуватиме збільшення кількості об’єктів обслуговування, місць у освітніх та дошкільних закладах, які однак проектуються менш інтенсивно, ніж нові житлові комплекси; нові житлові утворення є фокусами притягання людей, а, значить, додаткових транспортних потоків, що стимулює забезпечення паркомісцями, організації транспортного та пішохідного руху; проявляється тенденція повільного переходу монофункційних житлових комплексів до поліфункційних, про що свідчать запроектовані громадські приміщення у перших поверхах деяких житлових будинків. Інтенсифікація міського середовища у період зростання рівня урбанізації повинна враховувати потреби міста, зважати на його проблеми та підтримувати концепцію сталого розвитку. Формування кварталу забудови має розглядатись у загальноміському контексті і створювати якісне міське середовище. Ще відповідальнішим завданням є віднайдення підходів до інтенсифікації історичних міст, особливо їх центральних частин.Item Інтенсифікація забудови історично сформованого міста (на прикладі Львова)(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Черкес, Б. С.; Петришин, Г. П.; Коник, С. І.; Cherkes, B.; Petryshyn, H.; Konyk, S.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто процес інтенсифікації міської території історично сформованого міста. Проаналізовано спроби інтенсифікувати квартали житлової забудови у різні періоди. Наведено визначення показників щільності. Прослідковано урбаністичні трансформації міської тканини, що впливають на зміни показників щільності та взаємозалежність між ними.