Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
6 results
Search Results
Item Obtaining and Determining Antiviral and Antibacterial Activity of S-Esters of 4-R-Aminobenzenethiosulfonic Acid(Видавництво Львівської політехніки, 2023-03-16) Zaczynska, Ewa; Czarny, Anna; Karpenko, Olena; Vasylyuk, Sofiya; Monka, Nataliya; Stadnytska, Nataliya; Fizer, Liubov; Komarovska-Porokhnyavets, Olena; Jaranowski, Maciej; Lubenets, Vira; Zimecki, Michał; Hirszfeld Institute of Immunology and Experimental Therapy, Polish Academy of Sciences; Institute of Physical Organic Chemistry and Coal Chemistry named after L. M. Lytvynenko of the NAS of Ukraine; Lviv National Polytechnic University; Alpinus Chemia Sp. z o. o.Алкілуванням натрієвої солі 4-ацетиламінобензентіосульфокислоти різними алкілувальними агентами та ацилюванням відповідних естерів 4-амінобензентіосульфокислоти метакрилоїлхлоридом синтезовано ряд S-естерів 4-R-амінобензентіосульфокислот. Для одержання S-метил 4-(ацетиламіно)бензенсульфонотіоату розроблено методику синтезу, яка відповідає основним принципам “зеленої хімії”. Ступінь цитотоксичності сполук оцінювали через визначення росту клітин А-549 колориметричним методом. Антибактеріальну активність тіосульфонатів визначали в агаровому дифузійному тесті, а противірусну дію – за цитопатичним ефектом за значенням TCID50.Item Isolation of Antibacterial Nano-Hydroxyapatite Biomaterial from Waste Buffalo Bone and Its Characterization(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-16) Parajuli, Kshama; Malla, Komal Prasad; Panchen, Nicodemus; Ganga, G. C.; Adhikari, Rameshwar; Tribhuvan University; Tri-Chandra M. CampusМетодом термічного розкладу з біовідходів (кісток буйвола) виділені наночастинкигідроксиапатиту (HAp). Отриманий білий порошкоподібний матеріал охарактеризований за допомогою інфрачервоної спектроскопії з перетворенням Фур’є (FTIR), дифракції рентгенівських променів (XRD), скануючої електронної мікроскопії (SEM) та енергодисперсійного рентгенівського аналізу (EDX). За допомогою FTIR підтверджено, що термічне оброблення кісткового порошку при температурі 1223 К або вище видаляє органічні частини, що призводить до утворення чистого неорганічного біомінералу. Рентгенофазовий аналіз показав, що отриманий матеріал єнанокристалічнимHAp (nano-HAp) із середнім діаметром зерен 25 нм, а їх паличкоподібні частинки з щільно агломерованою морфологією підтверджені аналізом SEM. Крім кальцію (Ca), фосфору (P) і кисню (O), слідові кількості алюмінію (Al), магнію (Mg), міді (Cu), цирконію (Zr) і вуглецю (C) виявлені за допомогою EDX. Антибактеріальну активність nano-HAp проти шести стандартних штамів досліджували методом дифузії. В інтервалі досліджуваних концентрацій встановлено, що найбільшу активність nano-HAp виявляє доAcinetobacterbaumannii, меншу активність доEscherichiacoli, Pseudomonasaeruginosa та Staphylococcusaureus, і зовсім неактивний щодо Salmonellatyphi та Staphylococcusaureus, стійкого до метициліну (MRSA). Показано, щонано-HAp потенційно можна застосовувати в біомедицині.Item Антибактеріальна активність гідрогелевих матеріалів на основі кополімерів полівінілпіролідону з екстрактами Calendula officinalis і Arnica montana(Lviv Politechnic Publishing House, 2020-02-24) Суберляк, С. А.; Петріна, Р. О.; Гриценко, О. М.; Федорова, О. В.; Suberliak, S.; Petrina, R.; Grytsenko, O.; Fedorova, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВстановлено можливість використання гідрогелів на основі кополімерів полівініл- піролідону з 2-гідроксиетилметакрилатом для насичення їх рослинними екстрактами. Одержано гідрогелеві матеріали з екстрактами Calendula officinalis і Arnica montana. Визна- чено сорбційну здатність гідрогелів щодо рослинних екстрактів та вміст флавоноїдів у них. Досліджено бактерицидну та фунгіцидну активність одержаних гідрогельних матеріалів з екстрактами Calendula officinalis і Arnica montana щодо бактерій Escherichiacoli, Staphylococcusaureus та грибів Candidatenuis, Aspergilusniger.Item Синтез і дослідження антибактеріальної активності пегільованих енрофлоксацинів(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Дронь, І. А.; Винницька, С. І.; Олекса, В. В.; Хом’як, С. В.; Остапів, Д. Д.; Dron, I. A.; Vynnytska, S. I.; Oleksa, V. V.; Khomyak, S. V.; Ostapiv, D. D.; Національний університет „Львівська політехніка”, 1кафедра органічної хімії; кафедра технології біологічно-активних сполук, фармації та біотехнології; Інститут біології тварин НААНРозроблено методику введення фрагментів поліетиленгліколю у структуру анти- бактеріального препарату енрофлоксацину через проміжне утворення хлорангідриду. Важливо за такої модифікації, щоб пегільований енрофлоксацин мав принаймні не менші бактерицидні властивості, ніж вихідний антибіотик. Антибактеріальну актив- ність пегільованих сполук досліджено методом серійних розведень з використанням культури Pseudomonas aeruginosa. Показано, що активність сполук енрофлоксацину, ковалентно з’єднаних з поліетиленгліколем, є вищою порівняно з вихідним антибіотиком.Item Дослідження перспективності використання плодів моркви дикої як джерела нових комплексів біологічно активних речовин(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Стадницька, Н. Є.; Павлюк, І. В.; Думич, І. І.; Блонський, О. В.З метою вивчення можливості розширення спектра використання комплексів біологічно активних речовин моркви дикої проведено початковий скринінг фітохімічного складу і антимікробної активності водно-спиртової витяжки з насіння моркви дикої та проведено комп’ютерний скринінг біологічної активності діючих речовин за програмою PASS. У досліджуваному екстракті ідентифіковано хлорогенову, кавову, розмаринову кислоти, рутин, апігенін, лютеолін, гіперозид. Виявлено антимікробну активність досліджуваної витяжки до різних штамів Staphylococcus aureus. Одержані результати свідчать про доцільність подальшого дослідження моркви дикої як сировини для одержання фітопрепаратів з антиоксидантною та антимікробною дією. In order to explore the possibility of expanding the range of use of complex biologically active compounds of wild carrot an initial screening of phytochemical composition and antimicrobial activity of water and ethanol extract from seeds of wild carrot was conducted and computer screening of biological activity of active substances by program PASS was carried out. In the investigated extract chlorogenic, caffeic, osemary acids, rutin, apigenin, luteolin, hyperoside were identified. Antimicrobial activity of the nvestigated tinctures to different strains of Staphylococcus aureus was revealed. The obtained results showed the feasibility of further research of wild carrot as raw material for herbal medicines with antioxidant and antimicrobial activity.Item Вивчення фітохімічного складу скорзонери пурпурової та антимікробних властивостей її настоянки(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Стадницька, Н. Є.; Павлюк, І. В.; Платонов, М. О.; Оверко, Н. Г.; Губицька, І. І.; Новіков, В. П.З метою вивчення спектра фармакологічної дії S.purpurea було проведено аналіз даних літературних джерел, визначено компонентний склад методом ВЕРХ, досліджено чутливість мікроорганізмів до дії водно-спиртової настоянки S.purpurea та проведено комп’ютерний скринінг біологічної активності діючих речовин за програмою PASS. У досліджуваному екстракті ідентифіковано хлорогенову, кофеїнову, ферулову, розмаринову кислоти, лютеолін, кверцетин, апігенін, апігенін-7-глікозид, рутин. Виявлено антимікробну активність досліджуваної настоянки до різних штамів Staphylococcus aureus. Одержані результати свідчать про доцільність подальшого дослідження скорзонери пурпурової як сировини для одержання фітопрепаратів з антиоксидантною та антимікробною дією. To study the action spectrum of S.purpurea, the analysis of the literary sources was made, the component structure was determined by the HPLS method, the sensitivity of the microorganisms against aqueous-alcohol tincture of S.purpurea was studied, and the computer screening of the biological activity of the substances using PASS was undertaken. There were identified chlorogenic, caffeine, ferulaic, rosemary acids, luteolin, quercetin, apigenin, apigenin-7-glucoside, and rutin. The antimicrobial activity of the tincture under investigation against different Staphylococcus aureus isolates was identified. The results of the investigation confirm the feasibility of the further research of Scorzonera purpurea as raw material for herbal remedies with antioxidant and antimicrobial properties.