Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
81 results
Search Results
Item Особливості подачі інформації про війну Росії проти України на ресурсі інформаційного агентства “Associated press”(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Семен, Наталія; Semen, Natalia; Національний університет “Львівська політехніка”Повномасштабна війна з боку Росії проти України похитнула стабільність та мир у всьому світі. Щоденні руйнування інфраструктури внаслідок ворожих обстрілів, загибель військових та цивільних, ракетний терор та інші події на фронті несуть загрозу не лише Україні, а й всьому світові. Саме тому ця тема є в полі зору усіх якісних медіа як України, так і інших країн, а особливо США. Адже саме Америка є нашим головним партнером та активно допомагає у боротьбі з ворогом. Інформаційне агентство “Associated Press” від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну активно інформує світ про перебіг цієї кривавої війни. Щодня тут з’являється багато різножанрових матеріалів про повномасштабне вторгнення Росії в нашу країну. Такий контент розміщений під рубрикою “Російсько-українська війна”. Оскільки медіа відображають суспільні настрої, формують громадську думку щодо важливих питань та впливають на неї, то існує нагальна потреба аналізувати особливості подачі інформації про війну Росії проти України у ЗМІ. Саме тому мета даного дослідження полягає у аналізі риторики про війну Росії проти України в контенті провідного американського інформаційного агентства “Associated Press”. Це інформагентство є авторитетним та відомим, адже споживачами його контенту є більша половина населення світу. Тому дуже важливою є підтримка проукраїнської риторики на “Associated Press”. Адже це медіа дотримується стандартів якісної журналістики і подає інформацію правдиво та неупереджено, тому його визнають у всьому цивілізованому світі. Питання дослідження подачі інформації про війну Росії проти України після 24 лютого 2022 року для науковців знову набуває нового значення. Адже протистояння триває і щодня демонструє нові виклики як для військових, так і для медіа, як українських, так і закордонних. Питання специфіки висвітлення російсько-української війни в медіа України цікавить багатьох науковців, зокрема М. Кіцу, А. Моргун, В. Жугая, І. Патлашинську, Б. Синчака та багатьох інших. Усі вони аналізують різні площини цієї великої системи і пропонують власні підходи, теорії та концепції щодо досліджуваного питання.Item Information genres of media content in the structure of communication innovations(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Фінклер, Юрій; Finkler, Yuriy; V’yacheslav Chornovil Galician CollegeРозглянуто інформаційні жанри як майданчик для журналістських досліджень. Аналізується розвиток у сучасних соціально-економічних реаліях інформаційних жанрів. Висувається гіпотеза, що за умов капіталізації журналістики розширюються можливості інтерв’ю та його різновидів. Як інтерв’ю, так і репортаж у сучасних капіталізованих мас-медіа взаємодоповнюють одне одного, сприяють оптимізації подання контенту. Більш художньо довершеними є такі випадки медійної практики, коли в інтерв’ю не тільки вводиться репортажний елемент, а й сторонній, часом дуже суб’єктивний, стислий коментар. Практика застосування наукових досліджень у журналістській професії свідчить про загальну ефективність розвідок такого роду. Але науковий, добре налагоджений контекст медійної презентації власних інтенцій диктує журналістові вибір жанру при написанні матеріалу. В інформаційних жанрах авторська інтерпретація фактів містить більшу небезпеку відхилення від реальних подій. Фантазія, допустима з різних причин, може призвести до спотворення істини. Фантазія, пов’язана з конкретним фактом, не створює ніякої нової інтерпретації, а лише доповнює актуальний матеріал. Метод комплексного підходу до вирішення проблеми функціонального змісту інформаційних жанрів має базуватися лише на основі журналістської практики з урахуванням менталітету української аудиторії. Група інформаційних жанрів залишається найстабільнішою в контексті динамічного розвитку та розвивається у міру розвитку капіталізації медіаактивності. Інновації в тематичному розширенні спектру журналістської розвідки значно розширюють межі жанрів. Подібна подача стає таким собі літературним твором, і саме тому критерії аналізу інформаційних жанрів повинні базуватися на їх специфіці.Item Роль соціальної мережі Instagram у популяризації журналістського контенту(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Семен, Наталія; Semen, Natalia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСоціальна мережа Instagram вже давно вийшла за межі розважальної платформи, на якій можна ділитися лише світлинами і короткими підписами до них. Тепер це повноцінний ресурс для популяризації власного контенту і поширення його на інших соціальних платформах, зокрема у Facebook. Починаючи зі свого заснування у 2010 році і дотепер ця соціальна мережа регулярно оптимізує свої функції, чим спрощує роботу для користувачів. Сьогодні кожне популярне вітчизняне медіа, а також багато впливових осіб держави є зареєстрованими на вебресурсі Instagram, і активно налагоджують роботу тут. Це різнобічна соціальна мережа, оскільки тут можна ділитися власним контентом, популяризувати себе, шукати інформаційні приводи та черпати актуальну й свіжу інформацію безпосередньо від першоджерел. Платформа Instagram має низку особливостей, функцій та трендів, використовуючи які, можна оптимізувати свою роботу та ефективно популяризувати журналістський контент і власну діяльність. Наслідуючи діяльність своїх закордонних колег, вітчизняні медійники також активізували свою роботу в мережі Instagram. В Україні вже сформувалась ціла плеяда засобів масової інформації, які не менш цікаво та інформативно працюють на цій платформі. Кожен з них має свій неповторний стиль подачі контенту, чим привертає увагу багатьох підписників до справді цікавих та злободенних тем для суспільства. Також частими є випадки, коли пост чи сторіс відомої людини в цій соцмережі є приводом для написання журналістського матеріалу, а іноді навіть для розслідування і покарання винних. Саме тому вітчизняні медіа, усвідомивши всю масштабність впливу ресурсу Instagram на аудиторію, активно налагоджують свою роботу тут.Item Сучасні методи подачі інформації в контенті всеукраїнських телеканалів: від лонгріду до фінішингу(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Пуцята, Ірина; Putsyata, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті автором розглянуто проблеми, пов’язані з підвищенням актуальності телевізійних новинних програм в умовах гострої конкуренції між телебаченням та такими сучасними засобами масової комунікації, як: інформаційні стрічки новин, блоги, соціальні мережі, ютюб-канали, які в силу своїх технічних можливостей можуть забезпечити більш високу оперативність подачі контенту новин у порівнянні з традиційними телевізійними випусками. У цих умовах каналам, а також авторам передач, що спеціалізуються на телебаченні в жанрі новин, доводиться шукати принципово нові підходи до їх трансляції, особливо з урахуванням можливостей сучасної людини за допомогою різних гаджетів постійно знаходиться в інформаційному просторі. У статті акцентується увага на тому, що для сучасного телебачення безперспективними є спроби “обігнати” Інтернет як джерело інформації. У наш час зусилля повинні бути спрямовані на створення таких форматів новин, які є простими, зручними для споживача та викликають живий інтерес і емоційний відгук. Саме такими форматами, що можуть сприяти вирішенню проблем інформаційного телебачення, є лонгрід та фінішинг. Вони орієнтуються на трансляцію новин через звернення до особи, героя телевізійної передачі, що є не лише формою підвищення конкурентоспроможності жанру, а й несе у собі значний соціальний потенціал, оскільки у центрі новин є людина, як основний творець подій та її учасник. У статті зазначено, що в основі даних форматів на українському телебаченні – людська історія, яка триває в часі, характеризує досить тривалий цикл подій, в яких герой бере участь. Нині такі прийоми активно використовують різні телевізійні проєкти, серед яких найбільш вдалими є: “В гостях у Дмитра Гордона”, “Життя відомих людей”, “Світські новини”, на прикладі цих проєктів описано особливості форматів лонгріду та фінішингу, визначено їхні характерні риси, а також їхню перспективність у контексті вирішення проблем вітчизняного новинного жанру на телебаченні.Item Українська національна домінанта реклами у пресі східної Галичини 20–30 років XX століття(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Ніронович, Ірина; Nironovych, Iryna; Львівський національний університет ім. Івана Франка; Ivan Franko National University of LvivАнексія Польщею західноукраїнських земель у 1919 р. та рішення Ради амбасадорів країн Антанти (14 березня 1923 р.) про передачу Галичини під юрисдикцію Другої Речі Посполитої створили специфічні особливості розвитку пресової реклами. У статті проаналізовано, схарактеризовано рекламні матеріали у часописах і журналах “Відродження”, “Вогні”, “Дзвіночок”, “Дзвони”, “Життя і Знання”, “Кіно”, “Світло і Тінь”, “Світ дитини”, “Учительське Слово” і “Шлях Нації”. Обґрунтовано, що інтенсивність, тематика і зміст рекламної діяльності органічно пов’язані із суспільно-політичними, соціально-економічними та культурно-правовими процесами та ефективністю функціонування пресових видань. Показано, що реклама відіграє важливу роль щодо поліпшення розвитку різних галузей економіки, культури, мистецтва, побутових потреб людини і засобів масової комунікації. Наголошено: взаємозалежний позитивний вплив економіки, преси, реклами створюють потрібні передумови для розвитку життєдайного середовища. На основі всебічного аналізу рекламних повідомлень розкрито психологічні засади національної домінанти пресової рекламної діяльності у Східній Галичині, узагальнено досвід рекламування у контексті морально-духовного та національного виховання, формування громадянсько-державницької свідомості, загальнолюдських гуманітарних цінностей, міжнаціональної взаємоповаги і толерантності. Схарактеризовано особливості реклами для всіх верств населення за фахом, віком і статтю: чоловіків, жінок, молоді, дітей і підлітків. Зосереджено увагу на ідеологічній концепції рекламних повідомлень в умовах бездержавності української нації.Item Сучасний заголовок новин в українських інтернет-ЗМІ: між клікбейтом та інформативністю(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-21) Дацишин, Христина; Datsychyn, Khrystyna; Львівський національний університет імені Івана Франка; Ivan Franko National University of LvivУ сучасних Інтернет-ЗМІ до називної, інформаційної, апеляційної, рекламної функцій заголовка долучається функція пошуку; часто заголовок виявляється єдиним прочитаним елементом публікації. Заголовки новин створюють своєрідну медійну картину світу. Частина заголовків в Інтернет-медіа належить до суто інформаційних, котрі максимально відтворюють зміст новини. “Частково інформаційні” заголовки подають неповні відомості, а тому можуть спотворен відображати дійсність. Заохочувальні, інтригувальні заголовки спонукають прочитати текст. Досить рідко трапляється інтелектуальний різновид рекламно-інтригувального заголовка, побудований на асоціаціях з образами літератури, науки, мистецтва, на використанні фразеологізмів, антонімів, паронімів тощо. Такий заголовок вимагає певного рівня знань і від реципієнта. Прагнення до сенсаційності, бажання зацікавити реципієнта зумовлюють інші тендеції, котрі часто виходять поза межі журналістських стандартів. Заголовок може не відображати змісту журналістського твору, а також перекручувати факти. Поширеними в деяких Інтернет-ЗМІ є клікбейти – заголовки, котрі змушують користувача натиснути на них. У них застосовано маніпуляції з кількістю; використано слова з можливістю подвійного тлумачення; подано негативну інформацію про меншість, тоді як позитивна інформація про більшість наведена в самому тексті; сформульовано запитання, на яке публікація дає заперечну відповідь. До спотворення інформації в заголовках призводить низька мовна та професійна компетентність авторів. Сьогодні є все більше підстав вважати заголовок самостійним твором, оскільки нерідко реципієнт читає лише його. Однак у сучасних заголовках щораз менше власне літературної та мовної творчості, майстерного використання лексики і фразеології. На перший план виходить інформативність заголовка, але інформація часто є недостовірною, свідомо чи несвідомо викривленою, що може зумовити порушення етичних норм та деформації у відтворенні дійсності.Item Адміністративно-правова природа інформаційної безпеки(Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Остапенко, Олексій; Баїк, Оксана; Ostapenko, Oleksiy; Baik, Oksana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВ статті розглянуто питання, що пов’язані з адміністративно-правовою природою інформаційної безпеки населення України та її забезпеченням в умовах кризи у сфері економіки, зменшення соціального захисту населення, зростання зовнішньої загрози від інших країн та ведення інформаційної війни проти України окремими країнами. Варто зазначити, що своєчасними щодо цього є заходи української влади, спрямовані на захист держави, її територіальної цілісності і безпеки населення країни. Основою цього є Стратегія воєнної безпеки “Воєнна безпека-всеохоплююча оборона”(2021 р.), що передбачає комплекс заходів, до яких належать: − протидія Української держави в кіберпросторі та нав’язування своєї волі в інформаційному просторові; − налагодження публічними органами управління надійних каналів комунікації з населенням … у ході всеохоплюючої оборони; − конкуренція України з іншими державами у створенні сучасних інформаційних технологій (систем) з метою отримання повної та достовірної упереджувальної інформації для своєчасного ухвалення рішень щодо забезпечення воєнної безпеки держави; − розгортання захищеної мережі обміну інформацією між органами управління сил оборони, яка відповідає вимогам до захисту інформації [1]. Серед основних повноважень Кабінету Міністрів України (ст. 20 Закону України “Про Кабінет Міністрів України”) закріплено положення щодо проведення політики інформатизації та сприяння становленню єдиного інформаційного простору на території України [2]. Відповідно до ст. 7 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади” одним із завдань міністерств є інформування та надання роз’яснень щодо здійснення державної політики [3]. Звернемо увагу на нормативно-правове середовище, що пов’язано з адміністративноправовим регулюванням відносин у сфері інформації. Основними засадами внутрішньої політики України у сфері національної безпеки і оборони, відповідно до ст. 6 Закону України “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики”, є забезпечення життєво важливих інтересів людини і громадянина у сфері інформації [4]. У Законі України “Про запобігання корупції” серед повноважень Національного агентства передбачено інформування громадськості про здійснювані ними заходи щодо запобігання корупції (ст. 11), обмеження доступу до певної інформації (ст. 31), нерозголошення інформації (ст. 43) встановлює перелік інформації, яка зазначається в декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (ст. 46), а також вимоги щодо прозорості та доступу до інформації (ст. 60) [5]. Про важливість інформації та її вплив на забезпечення національної безпеки йдеться у ст. 5 Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки”, де передбачено, що держава вживає заходів, спрямованих на підвищення інформованості громадськості про злочини, вчинені представниками комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів [6]. Варто звернути увагу на повноваження окремих спеціалізованих органів, діяльність яких пов’язана із забезпеченням інформаційної безпеки в Україні. Так, серед повноважень Державного бюро розслідувань (п. 16 ст. 6 Закону України “Про Державне бюро розслідувань”), спрямованих на захист національної безпеки, мова йде про забезпечення відповідно до законодавства й додержання режиму захищеної законом таємниці та іншої інформації з обмеженим доступом, а також визначеного законом порядку оприлюднення та надання доступу до публічної інформації [7]. Відкритість та прозорість є одним із принципів діяльності Національної поліції України, який передбачає: 1) забезпечення постійного інформування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також громадськості про свою діяльність; 2) забезпечення доступу до публічної інформації володільцем якої вона є; 3) оприлюднення(поширення) інформації з обмеженим доступом, що також стосується оприлюднення нормативно-правових актів з обмеженим доступом (ст. 9 Закону України “Про національну поліцію”) [8]. Рішенням Ради національної безпеки і оборони від 11 березня 2021 р. № 106/2021 створено Центр протидії дезінформації, основним призначенням якого є протидія загрозам національної безпеки та національних інтересів України в інформаційній сфері, боротьба з пропагандою, деструктивними інформаційними впливами та компаніями, недопущення маніпулювання громадською думкою [9]. Одним із принципів адміністративного судочинства в Україні є відкритість інформації щодо справи (ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України), що закріплює право громадян на отримання в адміністративному суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів розгляду справи. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в адміністративному суді інформації про дату, час і місце розгляду своєї справи та ухвалені в ній судові рішення [10].Item Інформація у сфері праці, як інструмент адміністративно-правового впливу держави на регулювання трудових відносин(Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Остапенко, Леонід; Рудницька, Юлія; Ostapenko, Leonid; Rudnytska, Julia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityОдним із головних пріоритетів Української держави є створення політичних, економічних, соціальних і правових умов для реалізації відносин у сфері праці. Правове регулювання відносин у сфері праці має тісний міжгалузевий зв’язок, що дозволяє значною мірою регулювати соціально-трудові відносини. Однак залишається проблемою відсутність належної та достовірної інформації з боку органів публічного управління щодо зайнятості й працевлаштування населення економічно активного віку. Державна політика України в управлінні відносинами у сфері праці в основному передбачає проведення реформ, що, як правило, залишаються невиконаними або недовиконаними. Так, наявність застарілого за змістом законодавства у сфері праці та адміністративного законодавства є однією з перепон використання інформації для належного правового регулювання відносин у сфері праці. Серед напрямів державної інформаційної політики проблемними залишаються питання, що пов’язані з доступом людини до працевлаштування за відсутністю достовірної інформації про наявні вакансії. Залишається суперечливою за змістом реалізація можливостей у сфері праці, яка пов’язана з порушенням законодавства про працю і притягненням винних осіб до юридичної відповідальності. Неврегульованими зі сторони держави є відносини у сфері праці, які стосуються громадян, що працюють за межами України. Потребують інформаційного забезпечення у працевлаштуванні особи, які є тимчасово переміщені зі східних територій України. Перелік зазначених та інших проблем, що пов’язані з інформаційною політикою держави у сфері працевлаштування, потребує не лише гарантій для суб’єктів трудових відносин, але й належного забезпечення шляхом створення дієвих механізмів правового регулювання діяльності держави у сфері інформації.Item Логіко-когнітивні моделі та інформаційні технології ідентифікації структури ієрархічних систем для підтримки рішень у конфліктних ситуаціях(Видавництво Львівської політехніки, 2019-09-26) Сікора, Любомир Степанович; Лиса, Н. К.; Міюшкович, Ю. Г.; Марцишин, Р. С.; Sikora, L. S.; Lysa, N. K.; Miyushkovych, Yu. G.; Martsyshyn, R. S.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityНаведено схеми і моделі для підтримки прийняття рішень для ліквідації загроз під час надзвичайних ситуацій в ієрархічних системах. Побудова схем і моделей відбувалась на підставі інформаційних і системних технологій (на підставі концепції ідентифікації). У сучасних технологічних виробництвах зі складною ієрархічною структурою причинами виникнення надзвичайної ситуації можуть бути збої, перешкоди, неполадки (як в інформаційно-управлінських структурах, так і у виробничих агрегатах, а також у разі порушення технологій). У разі виникнення помилок (які можуть бути допущені в процесі аналізу граничної ситуації або аварійної ситуації) та неправильних рішень динаміка розвитку подій матиме катастрофічні наслідки. Для недопущення розвитку подій за таким сценарієм, оперативний і технічний персонал повинен володіти відповідним рівнем систематизованих знань. Це дає змогу персоналу ідентифікувати джерела небезпек та фактори впливу, будувати причинно-наслідкові зв'язки. Це стає основою аналізу стану потенційно небезпечних об'єктів (ПНО) в ієрархічній структурі системи. Цей системно-інформаційний базис необхідний для побудови сценаріїв розвитку подій, виявлення вузьких місць і прийняття рішень в умовах ліквідації загроз і аварійних станів командою оперативного управління. Для складних структур техногенних систем проблему ідентифікації (як динаміки так і взаємозв'язків агрегатів) повною мірою не розв'язано. Це вимагає розроблення нових методів з урахуванням поведінки людини. Сучасне виробництво – це складні інтегровані людино-машинні керовані системи та стратегії управління (які внесено як у структуру АСУ, так і в базу знань і професійних навиків людини-оператора). Характерною ознакою таких систем є розподіл інформаційного навантаження відповідно до цільових задач. Це вимагає опрацювання потоків даних різної інформаційної значущості, виявлення характерних ознак поведінки системи відносно цілі, формування рішень для координації руху системи в напрямку цільової області. Ці процеси і процедури прийняття рішень підвищують психічну напруженість оператора. Це може призвести до прийняття рішень з невиправданим ризиком. Тобто, згідно з ситуацією, зростає ціна помилки. Саму це формує комплекс вимог до оператора: як до рівня його інтелектуальної готовності, так і до його психофізіологічних характеристик.Item Нормативне забезпечення права на інформацію в Україні: стан та пропозиції удосконалення(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Ярмол, Лілія; Тимань, Марта; Yarmol, Liliia; Tyman, Marta; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСтаття присвячена висвітленню одного з найважливіших конституційних прав людини – права на інформацію, реалізація якого необхідна для забезпечення основних умов життєдіяльності людини. Під час дослідження використано загальнонаукові (функціональний, аксіологічний, порівняльний, логічний тощо) та спеціально-юридичні методи (тлумачення юридичних норм, функціонально-правовий, порівняльно-правовий тощо). Відзначено, що право людини на інформацію проголошене в основних міжнародних документах з прав людини (Загальна декларація прав людини (ст. 19), Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ст. 19), Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (ст. 10)). Щоправда, відповідно до зазначених міжнародних актів, це право виступає складовою частиною свободи вираження поглядів. В Україні на конституційному рівні проголошено право кожного “вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір” (ч. 2 ст. 34 Конституції України). Окрім того, у нас прийнято й чимало нормативно-правових актів, присвячених реалізації, охороні та захисту права на інформацію. Однак вони потребують удосконалення, доповнення й узгодження між собою, з огляду на зміни в суспільному та, державному житті, а також у зв’язку зі стрімким розвитком інформаційних відносин у світі. Відтак для покращення механізму реалізації права на інформацію в Україні запропоновано: 1) у ч. 2 ст. 34 Конституції України передбачити і такі можливості особи: шукати, одержувати, фіксувати та передавати інформацію; 2) в окремому розділі Конституції, присвяченому правам дитини, проголосити такі важливі можливості дитини: свободу формування та вираження її поглядів (складовими якої є й інформаційні права), право бути вислуханою під час прийняття будь-яких рішень, що її стосуються; удосконалення. 3) у законодавстві про освіту конкретизувати можливості дитини щодо доступу, пошуку, отримання, поширення інформації в процесі здобуття нею освіти. Підтримано пропозицію вітчизняних науковців щодо кодифікації інформаційного законодавства та прийняття Інформаційного кодексу України, який сприяв би кращому юридичному забезпеченню права на інформацію.