Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
11 results
Search Results
Item Феномен правової логічної комунікації(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Токарська, Антоніна; Antonina, Tokarska; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗвернено увагу на один із елементів нормативності правової комунікації, культуру побудови наративу на рівні логіки. До уваги оглядово взято генезу визрівання теорії і філософії логічності. Проаналізовано основні типові зв’язки логічності правового тексту із нормами у висловлюваннях усних, письмових юридичних дискурсах із лексичним, морфологічним, а також синтаксичним і стилістичним рівнями правового тексту.Item Істина у метаантропологічному правокомунікативному контенті(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Токарська, Антоніна; Tokarska, Antonina; Токарская, Антонина; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National UniversityАктуалізовано одвічні потреби стремління до встановлення істини засобами правової комунікації. Чи досяжна ця мета на основі принципів її побудови – далеко не риторичне питання. Саме метаантропологічний підхід підказуєшлях до розв’язання цієї дилеми.Item Еквіполентність метатексту правової комунікації юриста(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Токарська, Антоніна; Tokarska, Antonina; Токарская, Антонина; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті досліджено шляхи деформування нормативної правової комунікативної діяльності під час правової взаємодії, що часто ускладнюється через ігнорування створюваних метатекстуальиих особливостей.Item Доведення (доказ) і спростування як види аргументації(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Чорнобай, О.Фахівці у галузі комунікативної лінгвістики, логіки, еристики вважають, що доведення (доказ) як логіко-методологічна форма наукового пізнання у широкому розумінні є процесом встановлення об’єктивної істини за допомогою практичних і теоретичних дій та засобів. У вузькому тлумаченні доведенням називається міркування, яке встановлює істинність певного твердження за допомогою наведення інших тверджень, істинність яких уже доведено. Специалисты в области коммуникативной лингвистики, логики, эристики считают, что доказательства (доказательство) как логико-методологическая форма познания в широком смысле представляет собой процесс установления объективной истины путем практических и теоретических действий и средств. В узком толковании доказыванием называется рассуждение, которое устанавливает истинность определенного утверждения путем приведения других утверждений, истинность которых уже доказана. Specialists in industry of communicative linguistics, logic, eristic consider that proof (evidence) as a logical and methodological form of scientific cognition in the broadest sense is the process of establishing objective truth through practical and theoretical actions and tools. In a narrow interpretation, bringing called reasoning that establishes the truth of certain allegations by pointing to other allegations, the truth of which is already proven.Item Джерела правової комунікації(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Токарська, А. С.Концепція статті виникла на основі того, що громадянське суспільство, яке є основою держави, може і повинно ставати зрілим, політично активним, новоякісним промотором еволюції влади. Засобом досягнення такої мети є національна правова комунікація. Привернення уваги до багатих джерел правової комунікації дає підстави для вироблення і розвитку тих засад взаємодії влади із суспільством, які називаються віковими. Концепт статьи возник на основании того, что гражданское общество, которое является основой государства, может и должно становиться зрелым, политически активным, новокачественным промотором эволюции власти. Средством достижения такой цели является национальная правовая коммуникация. Привлечение внимания к богатым источникам правовой коммуникации дает основания для продуцирования и развития тех основ взаимодействия власти с обществом, которые называются вечными. The concept of the article grew out of the fact that the civil society, which is the foundation of the state, can and should become mature, politically active, a new gualitative promoter of the evolution of power. The means for achieving this goal is the national legal communication. Rich sources of legal communication give grounds for making and the development of the age-old principles of cooperation between government and society. Regulatory ideas of “Ukrainian kordotsentryzm” created not only a valuable heritage for the modern implementation of the ideas of communication to overcome totalitarian “heritage”, but also for the development of mental heritage values that can and should be involved in overcoming PR-strategies of deception and hypocrisy, especially developed nowadays.Item Метаантропологічна узгодженість «трансцедентального обміну» у правовій комунікації(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Токарська, А. С.Розглянуто проблеми метаантропологічної узгодженості “трансцедентального обміну” у правовій комунікації. Наголошується на результатах діяльності, їхній рушійній силі, яка здатна бути однаково потужним засобом як конструктивної, так і корелюючої дії. Виокремлюється зведення метаантропологічного підходу до способів подолання вияву агресії, нетерпіння, конфліктного висловлювання. Трансцендентальний обмін вибудовується на виявленні щирої зацікавленості долею особи, стримуванні емоцій у конфліктному спілкуванні. Констатовано, що метаантропологічні моделі комунікативної взаємодії однаково поширюються на різні сфери діяльності: політику, економіку, мораль і право тощо. Зауважено її основну функціональну роль: забезпечити ефективну взаємодію суб’єктів права, їхнє результативне намагання встановити дієві контакти, що не порушують прав людини і її основних свобод. Метаантропологічне трактування обміну думками у правовій комунікації ґрунтується на складній соціопсихолінгвоментальній моводії, що актуалізує універсалізм різних моделей соціальних практик у комунікації. Підтверджується концепція права як комунікації на рівні галузевого юридичного метадискурсу. Рассмотрены проблемы антропологической согласованности “трансцендентального обмена” в правовой коммуникации. Отмечаются результаты деятельности, их движущая сила, которая способна быть одинаково мощным средством как конструктивного, так и коррелирующего действия. Выделяются сведения метаантропологичного подхода к способам преодоления проявления агрессии, нетерпения, конфликтного высказывания. Трансцендентальный обмен выстраивается на выявлении истинной заинтересованности судьбой человека, сдерживании эмоций в конфликтном общении. Констатировано, что антропологические модели коммуникативного взаимодействия одинаково распространяются на различные сферы деятельности: политику, экономику, мораль и право. Отмечено ее основную функциональную роль: обеспечить эффективное взаимодействие субъектов права, их результативную попытку установить действенные контакты, не нарушающие прав человека и основных его свобод. Метаантропологическое трактование обмена мнениями в правовой коммуникации основывается на сложном социопсихолингвоментальном моводействии, что актуализирует универсализм различных моделей социальных практик в коммуникации. Подтверждается концепция права как коммуникации на уровне отраслевого юридического метадискурса. The issues of meta-anthropological coherence of “transcendental exchange” in the legal communication are considered. The results of activity, their motive power capable to be equally powerful means of both constructive and correlating steps are noted. Transcendental exchange is being built up due to disclosing of genuine interest in the fate of an individual, restraining emotions in conflicting communication. It is stated that meta-anthropological models of communicative interaction are extended over various fields of activities: policy, economics, moral and law, etc. Their prime functioning role to ensure effective interaction of subjects of law, their successful pursuit to establish efficient contacts non-violating fundamental human rights and freedoms. Metaanthropological planning of views exchange in legal communication is based on complex sociopsycholinguo-mental speech actualizing universalism of different models of social practice in communication. Concept of law as communication on a level of every branch legal metadiscourse is corroborated.Item Інформаційно-психологічна агресія та її руйнівні наслідки у порушенні прав людини(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Токарська, А. С.Розглянуто проблеми руйнівних процесів інформаційно-психологічної агресії проти мирного населення, скеровані на розбалансування морально-ціннісних орієнтирів. Розглянуто необхідність розв’язання фундаментальних проблем, що стримують відбудову ефективного правопорядку в додержанні прав і свобод людини і засобами інформаційно- комунікативної сфери і, зокрема, правової комунікації як однієї із галузевих різновидів інформаційно-комунікативної системи. Рассмотрены проблемы разрушительных процессов информационно-психологической агрессии против мирного населения, направленные на разбалансирование морально-ценностных ориентиров. Рассмотрена необходимость решения фундаментальных проблем, сдерживающих восстановление эффективного правопорядка в соблюдении прав и свобод человека и средствами информационно-коммуникативной сферы и, в частности, правовой коммуникации как одной из отраслевых разновидностей информационно-коммуникативной системы. Problems of destructive processes of informational-psychological aggression against civilians, aimed at deregulation of moral values, are considered in the article. The need to solve the fundamental problems that hinder the effective restoration of order in the observance of human rights by the means of informational and communication sector and, in particular, legal communication as one of the varieties of industrial informational-communication systems is described.Item Комунікативна лінгвістика (мовна комунікація) як основа опанування засобів юридичної комунікації(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Чорнобай, О. Л.Одним із наслідків впливу на сучасний світ процесів глобалізації та інформатизації, бурхливого розвитку інформаційних і комунікаційних технологій є формування сучасного інформаційного суспільства, в якому знання й інформація стають ключовими ресурсами державного і суспільного розвитку. Протягом усієї історії людства інформація розглядалася як важливий військовий, політичний, економічний, соціологічний чинник, що значною мірою зумовлював поступ держави, суспільства, а також прогрес кожного його члена. Володіти певною інформацією означало мати упевненість у вирішенні важливих суспільних проблем. Здатність індивідуума збирати, накопичувати, трансформувати й передавати інформацію стала визначальною у формуванні його як істоти соціальної, як особистості, наділеної інтелектом, креативністю. Саме ця здатність дала змогу передавати досвід і знання з покоління в покоління, що забезпечувало суспільний прогрес. Соціальна взаємодія окремих людей соціальних груп, соціуму загалом ґрунтується передусім на обміні інформацією. Одним из последствий влияния на современный мир процессов глобализации и информатизации, бурного развития информационных и коммуникационных технологий стало формирование современного информационного общества, в котором знание и информация становятся ключевыми ресурсами государственного и общественного развития. В течение всей истории человечества информация рассматривалась как важный военный, политический, экономический, социологический фактор, который в значительной степени предопределял продвижение государства, общества, а также прогресс каждого его члена. Владеть определенной информацией значило быть уверенным в решении важных проблем общественного характера. Способность индивидуума собирать, накапливать, трансформировать и передавать информацию стала определяющей в формировании его как существа социального, как личности, наделенной интеллектом, креативностью. Именно эта способность дала возможность передавать опыт и знание из поколения в поколение, которая обеспечивало общественный прогресс. Социальное взаимодействие отдельных людей социальных групп, социума в целом основывается прежде всего на обмене информацией. One of consequences of influence on the modern world of processes of globalization and informatization, rapid development of information and of communication technologies there is forming of modern informative society, in that knowledge and information become the key resources of state and public development. During all history of humanity information was examined as a military, political, economic, sociological factor, that predetermined advancement of the state, society, and also progress of every his cock largely, is important. To own certain information meant mother confidence in the decision of important problems of public character. Ability of individuals to collect, to accumulate, to transform and pass information became qualificatory in forming of him as a creature social, as the personality, provided with an intellect, creativity. Exactly this ability gave an opportunity to pass experience and knowledge from a generation in a generation that provided public progress. Social co-operation of separate people of task forces, society on the whole is base on foremost exchange information.Item Комунікація у праві: до проблеми міжкультурної комунікації(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Ситар, І. М.Розглядається комунікація як філософська категорія крізь призму набуття нею статусу правової комунікації між західною традицією права і національним правом. Зазначається, що правова комунікація – це природний процес, соціальне явище, зумовлене інтенсифікацією економічно-політичного розвитку суспільства, а також певними антропологічними властивостями права. Правова комунікація розглядається як діалоговість між належним та ідеальним у процесі формування і застосування права у сучасному біполярному світі. Вказано на взаємодію чинників міжкультурної комунікації, а саме – глобалізації і мультикультуралізму. Рассматривается коммуникация как философская категория, через призму приобретения ею статуса правовой коммуникации между западной традицией права и национальным правом. Отмечается, что правовая коммуникация – это естественный процесс, социальное явление, обусловленное интенсификацией экономико-политического развития общества, а также определенными антропологическими свойствами права. Правовая коммуникация рассматривается как диалоговость между должным и идеальным в процессе формирования и применения права в современном биполярном мире. Подчеркивается взаимодействие факторов, влияющих на межкультурную коммуникацию, а именно – глобализации и мультикультурализма. We consider communication as a philosophical category in the light of its entry into the legal status of the communication between the Western tradition of law and national law. It is noted that legal communication – a natural process, a social phenomenon, caused by the intensification of economic and political development of society and certain anthropological qualities rights. Corporate communication is seen as dialohovist between proper and perfect in the formulation and application of the law in modern bipolar world. Specified on the interaction of the factors of intercultural communication – namely, globalization and multiculturalism.Item Герменевтико-комунікативні концепти тлумачення правових текстів у ЗМІ і ЗМК(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Токарська, А.; Кость, С.Висвітлено питання репрезентування правового мас-медійного дискурсу та тексту у контексті герменевтико-комунікативного й юридико-лінгвістичного способів. Про- аналізовано етапи дослідження правового тексту з метою унеможливлення різнотлумачення і герменевтичних “зміщень” у сприйнятті правового масмедійного дискурсу. The article regards the problem of interpretation of legal discourse of mass-media and text with the help of hermeneutic-communicative and legal-linguistic methods. It analyzes the stages of research of legal text in order to avoid diverse interpretations and hermeneutic “mistakes” in legal discourse of mass-media perception. Рассматриваются проблемы толкования правового масс-медийного дискурса и текста в контексте герменевтико-коммуникативного и юридико-лингвистического способов. Проанализированы этапы исследования правового текста с целью предотвращения различного толкования и герменевтических “смещений” в восприятии правового массмедийного дискурса.