Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 18
  • Thumbnail Image
    Item
    Правове мислення громадянського суспільства як чинник формування правової культури
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-08-10) Попадинець, Галина; Popadynets, Halina; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Сьогодні реальною вимогою часу є пріоритет права над політикою сваволі влади, що визначає устрій будь-якої правової держави. Ідея правової держави нерозривно пов’язана з ідеєю суверенності народу, підпорядкуванням держави суспільству. Реалізація принципів правової держави, яка фактично обмежує себе правами і свободами людини, верховенство права як загальногуманістична цінність приводять до розширення сфери приватно-правового регулювання, яке виникає переважно між суб’єктами громадянського суспільства, забезпечуючи умови його функціонування. В Україні постійно відбуваються державно-політичні, соціально-економічні та правові зміни, що характеризують етап творення громадянського суспільства. Цей етап потребує нових підходів до вирішення фундаментальних проблем формування моральних і правових ідеалів суспільства, високої правосвідомості, сучасного правового мислення та правової культури. У контексті сучасного розвитку суспільства процеси все більше узалежнюються від креативного потенціалу людини, її діяльності, здатності реагувати на постійнозмінну реальність, на запити сучасності. Нове розуміння правового мислення характеризує його як найвищу аналітичну можливість особистості, як суб’єкта правовідносин, який функціонує та розвивається задля духовно-практичного вирішення різноманітних соціально-правових протиріч, як феномен духовного світу людини, як світоглядно-правову систему координат, у масштабах якої формується позитивно-стійке ставлення особистості до права як до ідеї повинного, випрацьовується повинне, бажане ставлення людини до навколишнього світу. Правове мислення громадянського суспільства в Україні є чинником формування правової культури і розбудови демократичної та правової держави, оскільки без правової культури держава не може вважати себе правовою.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив правової культури на формування та розвиток правового суспільства в Україні
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Шай, Роман; Shai, Roman; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті окреслено роль правової культури та її вплив на формування і розвиток правового суспільства, оскільки будівництво громадянського суспільства, демократичної, правової держави – це не тільки внутрішньополітична потреба, але й зовнішня необхідність, яка диктується розвитком України в умовах глобалізації. По суті, за всієї різноманітності світ єдиний у тому, що справжній прогрес здійснюється лише там, де створені суспільні умови для розкриття головного ресурсу цивілізації – людини. Демократичні перетворення, які відбуваються в Україні, є початком великих і всебічних інноваційних трансформувань в усіх сферах українського суспільства. Ці зміни наочно демонструють не тільки пріоритети майбутнього розвитку, але й недоліки, що заважають динаміці розвитку цього процесу. Спостереження політичних подій сьогодення свідчать про те, що активізація громадянського, правового суспільства стала потребою української державності, оскільки політичний процес в Україні зіткнувся з ситуацією правового беззаконня і кризи політичної влади. Світ сьогодні більш взаємопов’язаний, ніж колись. Тому Україна може стати рівноправним партнером у світовій прогресивній спільноті тільки тоді, коли буде демократичною і правовою країною з розвинутими економічними відносинами, високим культурним і духовним потенціалом громадянського суспільства. Досягти цього можна лише за верховенства закону, сильного правопорядку, ефективної власності, конструктивної виконавчої і законодавчої влади, незалежної судової системи, вільних і незалежних ЗМІ, громадського самоврядування. Усі ці аспекти поєднує у собі саме правове суспільство.
  • Thumbnail Image
    Item
    Поняття правової культури як складової демократичної правової держави
    (Видавництво Львівської політехніки, 24-02-20) Попадинець, Галина; Popadynets, Halina; Попадинець, Галина; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Побудова демократичної, правової держави немислима без утвердження справедливості, правової і матеріальної захищеності особи, взаємної відповідальності особи і держави, удосконалення законодавства і правової культури загалом. Державно-правове і національно-культурне відродження можливе лише за умови поваги до власної історії, її світоглядно-філософських гуманістичних традицій, які лежать в основі нашої ментальності, визначають характер нації і сутність правової культури. Тому важливо усвідомити свою національну ідентичність, на основі якої формується національна свідомість і самосвідомість, правосвідомість, національна і правова культура, що лежать в основі правової, демократичної держави. Сьогодні все більше вітчизняних філософів права схиляються до думки, що право є формою духовного досвіду людства, складовою культури народу. Вони визначають духовну культуру як синтез духовних цінностей до яких також належить і правова сфера, а правову культуру – різновидом загальної культури, як сфери духовної діяльності людини, яка є системою матеріальних та ідеальних елементів, що належать до сфери дії права і які відображаються в свідомості та поведінці людей. Будучи елементом загальної культури, правова культура не може розвиватися ізольовано від інших видів культури, тому у своєму функціонуванні вона тісно співпрацює з такими видами загальної культури, як політична, моральна, етична, естетична та ін. Але найбільш споріднена правова культура з культурою моральною і, разом з тим, повністю не співпадає ні з яким іншим видом культури. Унікальною і своєрідною роблять її безпосередні зв’язки з законодавством. Ці зв’язки відрізняють правову культуру від інших форм культури, роблять її одним з головних факторів життя суспільства, надаючи їй специфічних властивостей. Особливе місце правової культури в загальній системі культури обумовлене саме роллю права як соціального явища.
  • Thumbnail Image
    Item
    Аксіологічний вимір правової культури
    (Видавництво Львівської політехніки, 2016) Юрійчук, О.
    Розглянуто аксіологічні аспекти правової культури. Особливу увагу зосереджено на понятті правової культури, співвідношенні правової культури з правовою системою, правовою реальністю та правом. Автор зосереджується на аксіологічному трактуванні правової культури, наводить погляди науковців, розглядає переваги та недоліки ціннісного виміру правової культури. Рассмотрены аксиологические аспекты правовой культуры. Особое внимание сосредоточено на понятии правовой культуры, соотношении правовой культуры с правовой системой, правовой реальностью и правом. Автор сосредоточен на аксиологической трактовке правовой культуры. Приведены взгляды ученых, рассмотрены преимущества и недостатки ценностного измерения правовой культуры. The article discusses some axiological aspects of legal culture. Particular attention is focused on the concept of legal culture, legal culture ratio with the legal system, the legal reality and law. The main focus is on axiological interpretation of legal culture, the views of scientists, the advantages and disadvantages of valuable dimension of legal culture are examined.
  • Thumbnail Image
    Item
    Правосвідомість і правова культура як чинники становлення громадянського суспільства
    (Видавництво Львівської політехніки, 2016) Попадинець, Г. О.
    Проаналізовано значення правосвідомості та правової культури у становленні громадянського суспільства. Розглянуто поняття та основні ознаки громадянського суспільства, охарактеризовано правосвідомість і правову культуру, які впливають на удосконалення права, на формування правової держави та громадянського суспільства. В статье анализируется значение правосознания и правовой культуры в становлении гражданского общества. Расматривается понятие и основные признаки гражданского общества, характеризуется правосознание и правовая культура, которые влияют на совершенствование права, на формирование правового государства и гражданского общества. The article analyzes the importance of legal awareness and legal culture in the development of civil society. We consider the concept and basic features of civil society characterized by justice and legal culture that influence the improvement of law on the formation of a legal state and civil society.
  • Thumbnail Image
    Item
    Правова культура як умова культивування принципу верховенства права в українському суспільстві
    (Видавництво Львівської політехніки, 2016) Шай, Р. Я.
    Висвітлено розвиток правової культури, оскільки науковий рівень правового мислення та правосвідомості забезпечує формування ідеалу правової особистості, яка поважає правовий закон, визнає його верховенство у всіх сферах життя, своїми діями підтримує режим правозаконності в Україні. Статья посвячена развитию правовой культуры, поскольку научный уровень правового мышления и правосознания обеспечивает формированиеи деала правовой личности, котороя уважает правовой закон, признает его верховенство во всех сферах жизни, своїми действиями поддерживает режим правозаконности в Украине. The article is devoted to the development of legal culture, since the scientific level of legal thinking and legal awareness provides the ideal legal personality formation that respects the legal law recognizes his supremacy in whole spheres of life, the iraction ssupporting the rule of law in Ukraine.
  • Thumbnail Image
    Item
    Розвиток комунікативної компетентності юриста на етапах його професійного становлення
    (Видавництво Львівської політехніки, 2015) Чорнобай, О. Л.
    Мовленнєвий напрям компетентнісного підходу до формування професійної особистості майбутнього юриста покликаний сприяти виробленню вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності, розвитку культури мовлення, мовленнєвої творчості, орієнтації в загальних питаннях теорії інформації, комунікативної лінгвістики тощо. Опрацьовуючи матеріал, кожен, хто прагнув опанувати мовленнєву культуру, мав нагоду переконатися, що мовленнєва діяльність – єдність спілкування та узагальнення, що це активна цілеспрямована діяльність людини, котра має специфічну організацію та регулюється певною системою мотивів. Водночас він мав можливість усвідомити, що будь-який (а насамперед передбачуваний і чітко спланований) комунікативний акт – цілеспрямована мовленнєва дія, що здійснюється відповідно до принципів і правил мовленнєвої поведінки, прийнятих у суспільстві. Речевое направление компетентного подхода до формирования профессиональной личности будущего юриста призвано способствовать выработке умений и навыков во всех видах речевой деятельности, развития культуры речи, речового творчества, ориентации в общин вопросах теории информации, коммуникативной лингвистики и тому подобное. Прорабатывая материал, каждый, кто стремился овладеть речевой культурой, имел возможность убедиться, что речевая деятельность – единство общения и обобщения, что это активная целеустремленная деятельность человека, которая имеет специфическую организацию и регулируется определенной системой мотивов. В то же время он имел возможность осознать, что любой (а в первую очередь предсказуемый и четко спланирован) коммуникативный акт – целеустремленное речевое действие, которое осуществляется в соответствии с принципами и правилами речового поведения, принятыми вобществе. Speech direction of компетентнісного approach to forming of professional personality of future lawyer is called to assist making of abilities and skills in all types of speech activity, development of culture of speech, speech work, orientation in the general questions of information, communicative linguistics theory and others like that. Working over material, each, who aimed to capture a speech culture, had the opportunity to make sure, that speech activity – unity of commonunication and generalization, that it is active purpose full activity of man, that has specific organization and regulated by the certain system of reasons. At the same time he had the opportunity to realize that any (and first of all predict able and clearly plan) communicative actis a purpose full speech action, that comes true in accordance with principles rules of speech behavior, accepted in society.
  • Thumbnail Image
    Item
    Соціальні умови формування колективної правосвідомості
    (Видавництво Львівської політехніки, 2015) Муж, В. В.
    Стаття присвячена дослідженню впливів детермінант середовища на формування колективної правосвідомості. Здійснено аналіз основних детермінант середовища, до яких віднесено культуру, клас та сім’ю. Доходимо висновку, що на правосвідомості особи відображаються особливості, притаманні їй як представнику певної культури, класу чи члену окремої сім’ї. Статья посвящена исследованию влиянию детерминант среды на формирование коллективного правосознания. Осуществлен анализ главных детерминант, к которым авторы отнесли культуру, класс и семью. Также проанализировано психологические факторы, которые ображаються на правосознании индивида как члена социальной групы. Установлено, что социальные структуры наносят определенное давление на лицо, провоцируя, как правило, поведение отклонения от общепринятых правил. Однако, важным инструментом, что позволяет избежать этих негативных проявлений, выступает правовое воспитание и правовая культура, что отражаются на правосознании общества. Внедрение мероприятий правового воспитания, повышения уровня правовой культуры, правового сознания, даст возможность осознать его представителям основные правовые ценности, без которых невозможно их социальное развитие. Приходим к выводу, что на правосознании индивида отображаются определенные особенности, которые свойственны ему как представителю определенной культуры, класса или члену отдельной семьи. При чем, правосознание выступает в качестве механизма социальной адаптации лица. Формирует идеи реформирования правовой жизни общества. The article is devoted to the study the influence of the determinants of environment on the formation of a collective legal consciousness. The authors analyses the main determinants such as culture, class, family and also the psychological factors that appear in the consciousness of the individual as a member of a social group. It is established that social structures can put pressure causes the deviant behaviour from the accepted norms of some individuals. However, an important tool that allows you to avoid these negative manifestations that are legal education and legal culture that affect the consciousness of society. Implementation of measures of legal education improves the level of legal culture and legal consciousness, will give the opportunity to realize representatives basic legal values, which are essential for their social development. We come to the conclusion that the consciousness of the individual displays certain characteristics that are peculiar to him as the representative of a certain culture, class, or member of a certain family. The sense of justice acts as a mechanism of social adaptation of the person. Creates the idea of reforming the legal life of society.
  • Thumbnail Image
    Item
    Природа, структура і типологія спілкування (комунікації) у професійній діяльності юриста
    (Видавництво Львівської політехніки, 2015) Чорнобай, О. Л.
    Концепція розвитку юридичної освіти в Україні передбачає підготовку висококваліфікованих юридичних кадрів, здатних до активної, творчої участі в державно-правовому житті, які мають політичну, правову і, що надзвичайно важливо, належну мовну культуру. Зрозуміло, що суддям, прокурорам, слідчим, адвокатам треба найперше добре знати те, що має значення для розв’язання різноманітних юридичних справ, тобто зміст конкретних законів, порядок здійснення юридичних процедур тощо. При цьому слід постійно пам’ятати і про те, що вузькопредметна підготовка не лише збіднює інтелектуальний потенціал фахівця-юриста, але й не відповідає характерові його професійної діяльності, яка визнана соціально-публічною. Отже, питання культури думки і слова у професійній діяльності юриста порушується практичною необхідністю і самим життям. Концепция развития юридического образования в Украине предусматривает подготовку высококвалифицированных юридических кадров, способных к активному, творческому участию в государственно-правовой жизни, которые имеют политическую, правовую и, что чрезвычайно важно, надлежащую языковую культуру. Понятно, что судьям, прокурорам, следователям, адвокатам надо в первую очередь хорошо знать то, что имеет значение для решения разнообразных юридических дел, то есть содержание конкретных законов, порядок осуществления юридических процедур и тому подобное. При этом следует постоянно помнить и о том, что узкопредметная подготовка не только обедняет интеллектуальный потенциал специалиста-юриста, но и не отвечает характеру его профессиональной деятельности, которая признана социально-публичной. Следовательно, вопрос культуры мысли и слова в профессиональной деятельности юриста затрагивается практической необходимостью и самой жизнью. Conception of development of legal education in Ukraine envisages training of highly skilled legal personnels apt at active, creative voice in legal life, that have political, legal and, that it is extraordinarily important, proper language culture. Clear that judges, public prosecutors, investigators, advocates, are necessary it is first of all good to know that matters for the dispatch of various legal businesses, id est maintenance of concrete laws, order of realization of legal procedures and others like that. Thus it follows constantly to remember and that preparation that is limited to the certain objects not only impoverishes intellectual potential of specialist-lawyer but also does not answer character of him professional activity that is confessed by socialpublic. Thus, the question of culture of idea and word in professional activity of lawyer is affected by a practical necessity and life.
  • Thumbnail Image
    Item
    Зародження філософсько-правової думки у Стародавній Русі
    (Видавництво Львівської політехніки, 2015) Вовкович, У. В.
    Викладено маловивчені сторінки історії зародження філософсько-правових ідей та їхнього розвитку в Україні в контексті зв’язку із загальносвітовою філософською культурою і метропольною, розділеною між різними державами, але єдиною у виборі цінностей. Увагу зосереджено на постатях, які своєю громадянською позицією впливали на формування національної інтелектуальної думки, духовної культури, пізніше – екстрапольованих на всі терени розділеної України. Изложены малоизученные страницы истории зарождения философско-правовых идей и их развития в Украине в связи с общемировой философской культурой и метрополий, разделенной между различными государствами, но единой в выборе ценностей. Внимание сосредоточено на личностях, которые своей гражданской позицией влияли на формирование национальной интеллектуальной мысли, духовной культуры, позже – экстраполированы на все территории разделенной Украины. The article presents lesser known pages of history of the birth of philosophical and legal ideas and their development in Ukraine in connection with the worldwide context of philosophical and metropolitan culture, divided between different states, but only in the choice of values. Focus on the figures, whose citizenship affect the formation of a national intellectual thought, spiritual culture, later – extrapolated to all territories divided Ukraine.