Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
39 results
Search Results
Item Проблема виховання колективу й особистості в творчості А. С. Макаренка та їх роль у навчально-виховному процесі МВС України (до 90-ліття від дня смерті)(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-26) Коваль, Ігор; Коваль, Марія; Koval, Igor; Koval, Mariia; Коваль, Игорь; Коваль, Мария; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityСеред вітчизняних педагогів XX століття особливе місце займає видатний педагогноватор А. С. Макаренко, його теоретична і практична діяльність. В статті досліджено актуальні проблеми діалектики взаємозв’язку і взаємовідносин колективу й особистості, наголошено на тому, що хоча А. Макаренко вважав, що колектив виконує основну роль у вихованні, але важливе місце він відводив особистості. У навчально-виховному процесі А. Макаренко велику увагу звертав на сутність організації і дисципліни, виховання кращих духовних, культурних і моральних якостей особистості. Ці проблеми і у наш час є актуальними, особливо в підготовці й вихованні нової генерації поліцейських України. Для удосконалення системи підготовки кадрів правоохоронців необхідно впроваджувати в систему навчальних закладів новітню систему філософії, яка ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної духовності та християнських чеснотах, пріоритетах особи. Цим завданням повинен бути підпорядкований не тільки навчальний процес, а і вся виховна робота із курсантами. Професорсько-викладацькому і командному складу і загалом всьому колективу Львівського державного університету внутрішніх справ необхідно докласти чимало зусиль, щоб під час навчально-виховного процесу формувати європейську модель особистості поліцейського, який поєднує високий ступінь розвитку професійно-ділових, морально-психологічних і комунікативних якостей з високим рівнем загальної культури і професійно-службової етики та етикету, що створює міцне підґрунтя для ефективного виконання службових обов’язків.Item Класичне розуміння людини та його значення в добу різноманітних “пост” (Рецензія на монографію Віктора Петрушенка “Человек взыскующий бытие (Три разговора на важнейшие темы)”, Львів: Видавництво Магнолія, 2019, 179 с.)(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Карівець, Ігор; Karivets, Ihor; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ рецензованій монографії йдеться про людину як розумну та свідому істоту, про її знання та цінності, свободу та свідомість, які є проявами прагнення людиною буття. Основний спосіб буття людини у світі – це буття особистістю. Сьогодні існує небезпека нівелювання особистісного початку людського буття, коли науки про людину все більше натуралізуються, нейролізуються та комп’ютеризуються. Така нівеляція веде до пост-гуманізму та пост-людства. Це з одного боку. З іншого боку, істина також є одним із визначників буття особистістю. Істина облагороджує особистість. Але сьогодні ніхто вже не згадує істину; говорять про пост-правду, яка, фактично, є брехнею. Жити у брехні, змішувати брехню з правдою, поширювати неправдиву інформацію – все це стає нормою у світі пост-правди. Свобода, знання, істина, свідомість – це аспекти особистісного буття; якщо вони нівелюються, то людина втрачає горизонт буття, втрачає провідну інтенцію власного буття – інтенцію, яка спрямовувала її до нього. Автор монографії закликає повернутися до людини, щоб заново віднайти буття, яке відкривається людині як особистості. У монографії автор розкриває зміст класичного розуміння людини, яке втратило своє значення в епоху пост-класики.Item Механізм детермінації девіантної поведінки дитини(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Гарасимів, Тарас; Муринець, Наталія; Harasymiv, Taras; Murinets, Natalia; Гарасымив, Тарас; Муринець, Наталья; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПодано науково-теоретичний огляд вітчизняних і зарубіжних досліджень щодо проблеми формування агресії та девіацій поведінки у дитячому середовищі. Розглянуто психологічні особливості деструктивної поведінки та її характеристик з позиції психології, соціології та кримінально-правових наук. Розкрито механізми формування протиправних дій, а також проаналізовано вплив девіацій на формування особистості. Проаналізовано соціальні відхилення поведінки особистості, які формуються під впливом соціальних інститутів, а також теорії причин виникнення відхилень.Item Індивідуальність у системі соціальних зв'язків: філософсько-правовий аспект(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Гарасимів, Богдан; Harasymiv, Bohdan; Гарасымив, Богдан; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityНа філософсько-правовому рівні проаналізовано дефініцію індивідуальності у системі соціальних зв’язків. З’ясовано, що індивідуальність – одна з основних властивостей особистості, її суттєва характеристика, яка визначається за формою та способом буття людини як суб’єкта свідомої діяльності. Доведено, що формування особистості визначається історично системою суспільних відносин, культурою певної епохи, яку вона поступово опановує під час суспільної жит- тєдіяльності. Від того, які саме соціальні чинники формують особистість, залежать і її індивідуальні риси. Такими чинниками, що визначають індивідуальність, є сім’я, школа, робочий (трудовий) колектив; на загальнішому рівні людина формується як індивідуальність у певній соціальній спільноті.Item Personality aspect of professional activities of a higher school teacher(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-02-20) Kozlovskyi, Yurii; Kravets, Svitlana; Lviv Polytechnic National UniversityThe article clarifies the fact that the issue of studying the personality development of higher school teachers in the context of their professional activity is relevant. Readiness for professional activity is considered as a system characterized by appropriate coefficients, the complex consideration of which allows obtaining reliable information about the real level of teachers’ professional work. It is expedient to present the features of the professional teaching staff of higher educational institutions in three categories: a practising teacher, a teacher-researcher and a scientist in the field of specialization of an educational institution. The higher school teachers’ scientific and pedagogical activities in the context of modern morality are an important component of their professional competence, substantially affecting the results of their teaching and research activities. It is considered as the realization of the idea of humanization of science and education.Item Психологічні особливості життєстійкості студентів та їх ставлення до активної участі в політичному житті суспільства в умовах воєнного конфлікту(2018-06-10) Кравчук, Світлана; Kravchuk, S. L.Представлено теоретико-емпіричний аналіз аспектів проблеми психологічних особливостей життєстійкості студен-тів та їх ставлення до активної участі в політичному житті суспільства в умо-вах воєнного конфлікту. Визначено по-няття життєстійкості особистості. Емпірично встановлено особливості життєстійкості та ставлення студентів до активної уча-сті в політичному житті суспільства в умовах воєнного конфлікту.Item Особливості психологічної пружності та життєстійкості особистості як чинників запобігання негативним наслідкам воєнного конфлікту(2018-03-12) Кравчук, Світлана; Kravchuk, S. L.Досліджено проблему особливостей пси-хологічної пружності та життєстійко-сті особистості в умовах воєнного конфлікту. Визначено поняття психо-логічної пружності та життєстійкості особистості. Представлено результати емпіричного дослідження особливостей життєстійкості особистості юнацько-го віку в умовах воєнного конфлікту.Item Концепт особистості: порівняльний аналіз філософсько-правових шкіл(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Базарник, Богдан; Bazarnyk, Bohdan; Базарник, Богдан; Нетішинський міський суд Хмельницької області; City Court Judge of Netishyn Khmelnitsky regionУ статті здійснено порівняльний аналіз концепту особистості основних філософсько-правових шкіл. Основоположник сучасного персоналізму Е. Муньє вважав, що “Я” людини є “первинною реальністю”, і вона, на його думку, є й передумовою, і дійсністю історичної творчості. Особистість – центр переорієнтування об’єктивного унiверсуму, хто досяг рівня особистісного існування, є суб’єктом створення власне людської реальності. Екзистенціалізм висуває унікальність людського буття, приділяючи велику увагу емоційному, духовному стану особистості. Духовність визначається станом розпачу, провини, відповідальності. Феномен особистості не є спеціальним об’єктом дослідження феноменології та філософської антропології. Як відомо, перша з них вивчає складну єдність структурних елементів сутнісних взаємозв’язків свідомості з метою виявлення граничних характе- ристик, первісних основ пізнання і людського існування й культури, а друга – сутність і природу людини в єдності її органічних особливостей, душевно-емоційної сфери, пізнавальних спроможностей і соціально-культурних навичок.Item Розвиток особистості в системі соціальних спільнот: загальне в індивідуальному(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Смірнова, Інна; Smirnova, Inna; Смирнова, Инна; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті простежено та науково висвітлено розвиток особистості в системі соціальних спільнот, визначено загальне в індивідуальному. З’ясовано проблему особистості як індивідуальності у контексті порівняння категорій “індивідуальність” та “особистість”. Доведено, що розвиток особистості, розкриття її індивідуальності – це розвиток загальносуспільного в індивідуальному і через нього зростання багатства та розмаїття її духовного світу, розвиток ініціативи і творчих здібностей. Особистість реалізує себе лише поруч з іншою особистістю у процесі суспільної діяльності. Формування особистості визначається історично системою суспільних відносин, культурою певної епохи, яку вона поступово опановує під час суспільної життєдіяльності. В реальному житті соціальне і природно-неповторне взаємодіють у людині з перших днів її життя. Як засвідчують і науковий аналіз, і практичне життя, індивідуальність не дана людині від природи, а задана їй самим способом буття – соціальним. На формування особистості та специфіку її індивідуальних властивостей впливає характер соціальної спільноти, членом якої вона є. Найактуальнішою, з огляду на вплив соціальних спільнот на особистість, є їх диференціація з позицій щільності їхніх зв’язків з iндивідом. За цим критерієм можна вирізнити три групи спільнот, які в статті ґрунтовно проаналізовані.Item Методологічні домінанти правової антропології(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Матвійчук, Ігор; Matviychuk, Igor; Матвийчук, Игорь; відділ підготовки персоналу ЗхРУ Державної прикордонної служби України; Department training ZhRU State Border Service of UkraineУ статті визначено методологічні засади формування правової антропології. На основі аналізу предметної специфіки філософсько-правового знання ґрунтовно проаналізовано функції юридичної антропології. Визначено, що правова антропологія – це наука про людину як соціальну істоту в її правових проявах, вимірах, характе- ристиках, яка вивчає правові форми громадського життя людей від старовини до сьогодення. З’ясовано, що такі функції юридичної антропології, як світоглядна, мето- дологічна, відображально-інформаційна, аксіологічна та виховна, збігаються із функціями філософії права, але не тотожні їм, оскільки наповнюються змістом і специфікою, спричиненою власним предметом і завданнями, зумовленими антропо- центричною зорієнтованістю юридичної антропології. До дискурсивних належать діагно- стична, прогностична, соціоконтрольна, трансляційна, аксіологічна функції, а до прак- тично-прикладних функцій належать: інституціоналізації, гуманізації, індивідуалізації.