Механізми державного регулювання та удосконалення сфери охорони здоров'я на засадах розвитку публічно-управлінського потенціалу

Abstract

Дисертацію присвячено питанням удосконалення механізмів державного регулювання сфери охорони здоров’я шляхом розвитку публічно-управлінського потенціалу. У роботі обґрунтовано теоретичні та методологічні засади дослідження механізмів державного регулювання й удосконалення системи охорони здоров’я на основі розвитку публічно-управлінського потенціалу. Сформовано цілісну систему взаємопов’язаних методологічних положень, науково-прикладних і організаційно-методичних підходів та принципів, що дало змогу визначити пріоритетні напрями стратегічного і тактичного управління у сфері охорони здоров’я. Досліджено поняття, структуру, класифікацію та функціональні принципи функціонування механізмів державного регулювання сфери охорони здоров’я шляхом розвитку публічно-управлінського потенціалу. Запропоновано посилити публічно-управлінський вимір механізмів державного регулювання сфери охорони здоров’я в контексті реалізації Цілей сталого розвитку. Це передбачає врахування виявлених особливостей і проблем функціонування системи охорони здоров’я в Україні, а також дотримання принципів державного регулювання, спрямованих на досягнення визначених Цілей сталого розвитку. Автором удосконалено періодизацію етапів становлення та розвитку системи державного регулювання сфери охорони здоров’я в Україні з урахуванням трансформацій суспільно-політичних і соціально-економічних умов, еволюції інституційного середовища, зміни пріоритетів державної політики та процесів адаптації до європейських стандартів у галузі публічного управління та охорони здоров’я. На основі комплексного аналізу механізмів державного регулювання та публічно-управлінського потенціалу сфери охорони здоров'я України встановлено особливості, тенденції змін та проблеми і виклики становлення механізмів удосконалення сфери охорони здоров’я в Україні. Для розроблення ефективної стратегії вдосконалення механізмів державного регулювання охорони здоров’я автором проведено комплексний стратегічний аналіз системи управління персоналом із використанням методів SWOT, PEST, BCG, GAP, SNW та матриці Ансоффа. Аналіз показав значний потенціал галузі, зумовлений високою кваліфікацією медичних працівників і стабільним кадровим поповненням, проте виявив проблеми організаційного, мотиваційного та інноваційного характеру. Встановлено, що зовнішні виклики, зокрема пандемія та воєнний стан, зумовили необхідність посилення кадрової стійкості та збереження професійного потенціалу системи. На основі аналізу зарубіжного досвіду країн із розвиненими моделями управління персоналом у сфері охорони здоров’я (США, Фінляндія, Німеччина, Франція, Нідерланди, Італія, Польща, Чехія, Болгарія, Латвія) за показниками тривалості життя, ВВП на душу населення, обсягу та структури витрат на охорону здоров’я визначено пріоритетні напрями, придатні для вдосконалення механізмів державного регулювання охорони здоров’я в Україні. У межах дослідження розроблено комплексну стратегію їх удосконалення на засадах публічно-управлінського підходу. Вона поєднує принципи стратегічного менеджменту з інноваційною методикою Хошин Канрі, циклом PDCA та принципом SMART для чіткого формулювання управлінських цілей. Стратегія охоплює п’ять ключових напрямів: підвищення ефективності персоналу й якості послуг, розвиток сучасного HR-менеджменту, формування осередків неперервного інтелектуального оновлення, зміцнення корпоративної культури та бренду організації. Автором розроблено систему оцінювання ефективності стратегічних та тактичних змін у системі використання публічно-управлінського потенціалу у дослідженні запропоновано дві взаємодоповнювані методики оцінювання: методику інтегрального показника ефективності роботи персоналу в сфері охорони здоров’я; методику оцінки рівня ефективності управління персоналом в сфері охорони здоров’я. The dissertation is devoted to improving the mechanisms of state regulation in the healthcare sector through the development of public management potential. The study substantiates the theoretical and methodological foundations for researching the mechanisms of state regulation and improvement of the healthcare system based on the development of public management potential. A comprehensive system of interrelated methodological principles, applied scientific and organizationalmethodological approaches has been formed, which made it possible to identify priority directions of strategic and tactical management in the healthcare sector. The concepts, structure, classification, and functional principles of the operation of healthcare regulation mechanisms through the development of public management potential have been examined. It is proposed to strengthen the public management dimension of state regulation mechanisms in the healthcare sector in the context of achieving the Sustainable Development Goals. This approach takes into account the specific features and challenges of Ukraine’s healthcare system and adheres to the principles of state regulation aimed at achieving the Sustainable Development Goals. The periodization of the stages of formation and development of the state regulation system in Ukraine’s healthcare sector has been improved, taking into account transformations in socio-political and socio-economic conditions, the evolution of the institutional environment, changes in state policy priorities, and adaptation to European standards in public administration and healthcare. Based on a comprehensive analysis of the mechanisms of state regulation and the public management potential of Ukraine’s healthcare sector, the main characteristics, trends, challenges, and problems in the formation of mechanisms for improving healthcare in Ukraine have been identified. To develop an effective strategy for improving state regulation mechanisms in healthcare, a comprehensive strategic analysis of the personnel management system was conducted using SWOT, PEST, BCG, GAP, SNW, and Ansoff matrix methods. The analysis revealed significant potential in the sector due to the high qualifications of medical personnel and a stable inflow of medical graduates, but also identified organizational, motivational, and innovation-related issues. External challenges such as the COVID-19 pandemic and martial law have emphasized the need to strengthen workforce resilience and preserve professional capacity. Based on the analysis of foreign experience from countries with advanced models of healthcare personnel management (the USA, Finland, Germany, France, the Netherlands, Italy, Poland, the Czech Republic, Bulgaria, and Latvia) using indicators such as life expectancy, GDP per capita, and healthcare expenditure per capita and as a share of public spending, priority directions were defined for improving healthcare regulation mechanisms in Ukraine. Within the research, a comprehensive strategy for their improvement based on the public management approach has been developed. It combines principles of strategic management with the innovative Japanese Hoshin Kanri methodology, the PDCA cycle, and the SMART principle for clear goal-setting. The strategy includes five key areas: enhancing personnel efficiency and service quality, developing a modern HR management system, creating centers for continuous intellectual renewal, strengthening corporate culture and organizational branding, and promoting internationalization in the healthcare sector. A system for evaluating the effectiveness of strategic and tactical changes in the use of public management potential has been developed. The study proposes two complementary evaluation methodologies: an integrated performance indicator of healthcare personnel efficiency; a method for assessing the effectiveness level of personnel management in healthcare.