Геодинаміка. – 2012. – №2(13)
Permanent URI for this collection
Науковий журнал
Науковий журнал “Геодинаміка” містить три наукових розділи – “Геодезія”, “Геологія”, “Геофізика”, “Персоналії” і публікує українською, російською та англійською мовами статті українських та зарубіжних вчених з зазначених дисциплін, які стосуються проблем геодинаміки та суміжних питань. Для спеціалістів – геодезистів, геологів та геофізиків, науковців академічних і галузевих установ, викладачів, аспірантів та студентів вищих навчальних закладів, які займаються проблемами геодинаміки та дослідженнями в суміжних областях наук.
Геодинаміка : науковий журнал / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Національний університет "Львівська політехніка", Державна служба геодезії, картографії та кадастру України, Інститут геофізики імені С. І. Субботіна НАН України, Інститут геології і геохімії горючих копалин, Львівське астрономо-геодезичне товариство ; головний редактор К. Р. Третяк. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2012. – № 2 (13). – 139 с. : іл.
Browse
Recent Submissions
- ItemДослідження динаміки горизонтальних рухів земної кори Європи за даними GNSS-спостережень (2000–2010 рр.)(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Третяк, К. Р.; Вовк, А. І.Основна мета роботи – дослідження динаміки рухів земної кори Європи за період 2000–2010 рр . Визначено абсолютні та регіональні річні вектори швидкостей зміщень перманентних станцій і побудо-вано карти- схеми річних векторів швидкостей горизонтальних зміщень , виділено умовні блоки земної кори ( УБЗК), в межах яких спостерігається стала кінематика горизонтальних зміщень перманентних станцій. Визначено середню річну швидкість та напрям руху цих блоків . Отримані результати надалі будуть використані для вивчення деформації земної кори досліджуваного регіону. Основная цель работы – исследование динамики движений земной коры Европы за период 2000-2010 гг . Определены абсолютные и региональные годовые векторы скоростей смещений перманентных станций и построены карты-схемы годовых векторов скоростей смещения, выделены условные блоки земной коры (УБЗК), в пределах которых наблюдается постоянная кинематика горизонтальных смещений перманентных станций . Определены средние годовые скорости и направления движения этих блоков . Полученные результаты в дальнейшем будут использованы для изучения деформации земной коры исследуемого региона. The main aim of this work is the study of dynamics of crustal movements in Europe for the period from 2000 to 2010. Absolute and regional annual vect ors of velocity of displacement of permanent stations are estimated and schematic maps of annual rate of displacement vectors are created, conditional crustal blocks (CCB) which stable kinematics of horizontal displacements of permanent stations are selected. Average annual velocities and directions of movement of these blocks are estimated. These results will be further used to study the crustal deformation in surveying region.
- ItemТитульний аркуш до «Геодинаміка» № 2 (13)(Видавництво Львівської політехніки, 2012)
- ItemЗміст до «Геодинаміка» № 2 (13)(Видавництво Львівської політехніки, 2012)
- ItemМногослойная обратная линейная задача структурной гравиметрии и магнитометрии(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Миненко, П. А.При отсутствии априорных данных о геологическом строении участка исследований структурная нелинейная обратная задача ( ОЗ) является некорректной , а ее решение неоднозначное, физически несодержательное или трудно интерпретируемое . Поэтому представляется возможным использовать фиксированную в пространстве многослойную модель линейной ОЗ с горизонтальными пластами , разбитыми на довольно большое количество блоков в виде параллелепипедов ( от 400 до 2500) и решать линейную ОЗ относительно аномальной плотности ( АП) или интенсивности намагничивания ( ИН) каждого блока. Положительный опыт решения линейных ОЗ для моделей из 3–4 слоев по 400–1200 блоков в каждом слое уже имеется, благодаря высокой устойчивости решений , получаемых итерационными фильтрационными методами. Приписывая центру каждого блока значение АП или ИН, полученное решением ОЗ, и проводя между ними в пространстве изолинии, получаем геологически содержательные, представительные и легко интерпретируемые карты и разрезы АП или ИН с участками довольно гладких изолиний или с зонами интенсивных аномалий со сложной конфигурацией изолиний. В статье приведены различные методы оптимизации решения ОЗ и методологические приемы, чередование которых при решении структурной линейной ОЗ гравиметрии или магнитометрии позволило бы использовать модель из 8 горизонтальных пластов по 400 блоков в каждом, чего уже достаточно для построения простейших, но довольно детальных вертикальных разрезов АП и ИН. У разі відсутності апріорних даних про геологічну будову ділянки досліджень структурна нелінійна обернена задача ( ОЗ) некоректна , а її розв ’ язок неоднозначний, фізично незмістовний або важкий для інтерпретації . Тому видається можливим використовувати фіксовану у просторі багато -шарову модель лінійної ОЗ з горизонтальними шарами, розбитими на досить велику кількість блоків у вигляді паралелепіпедів ( від 400 до 2500), і розв ’язувати лінійну ОЗ щодо аномальної густини ( АГ) або інтенсивності намагнічування ( ІН) кожного блока. Позитивний досвід розв ’ язання лінійних ОЗ для моделей з чотирьох шарів по 400–1200 блоків у кожному шарі вже є , завдяки високій стійкості розв ’ язків, одержуваних ітераційними фільтраційними методами. Приписуючи центру кожного блока значення АГ або ІН, отримане розв ’язком ОЗ, і проводячи між ними у просторі ізолінії, одержуємо геологічно змістовні , представницькі та легкі для інтерпретації карти та розрізи АГ або ІН з ділянками доволі гладких ізоліній та з зонами інтенсивних аномалій зі складною конфігурацією ізоліній . У статті наведено різні методи оптимізації розв ’ язання ОЗ і методологічні прийоми , чергування яких при розв ’ язанні структурної лінійної ОЗ гравіметрії або магнітометрії дало змогу використовувати модель з 8 горизонтальних шарів по 400 блоків у кожному , чого вже досить для побудови найпростіших, але доволі детальних вертикальних розрізів АГ та ІН. In the absence of a priori information about the geological structure of study area the structural nonlinear inverse problem (IP) is incorrect and its solution is ambiguous and even physically nonsense or difficult to interpretation. Therefore it is possible to use a space-fixed multilayered model of linear IP with horizontal strata which are composed of quite a large number of blocks in the boxes form (400 to 2500) and to solve the linear IP relative to anomalous density (AD) or the intensity of magnetization (IM) of each block. The positive experience of solving of linear IP for models of 4 layers with 400–1200 boxes in each layer is available due to the high stability of the solutions which are obtained by iterative filtration methods. Attributing the center of each block the AD or IM value which is obtained by solving of IP and holding isolines between them in the space we obtain the maps and sections of AD or IM which are geologically informative, inclusive and easily interpretable. They have areas of rather smooth isolines and zones of intense anomalies with a complicated configuration of isolines. In the paper the various methods of op timization of s o lutions of IP and methodological techniques is describes. Its alternation in solving of structural linear IP of gravimetry and magnetometry allows using the model of 8 horizontal layers with 400 boxes in each. That is enough to build a simple but yet quite detailed vertical AD and IM sections.
- ItemНовые данные о глубинных неоднородностях структур пролива Дрейка и углеводородном потенциале материковой окраины Антарктического полуострова(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Левашов, С. П.; Якимчук, Н. А.; Корчагин, И. Н.; Бахмутов, В. Г.; Соловьев, В. Д.; Божежа, Д. Н.Представлены результаты еоэлектрических исследований структур земной коры Западной Антарктики и оценки минерально-ресурсного потенциала региона, полученные во время проведения сезонных работ 17-й Украинской антарктической экспедиции (март 2012 г.). В окрестностях Украинской антарктической станции “Академик Вернадский”, в проливах Дрейка и Брансфилда, а также в западной части моря Скоша выполнено свыше 85 глубинных зондирований ВЭРЗ (до 24 300 м). Общая протяжённость галсов съёмки методом ВЭРЗ составила 2424 км. Выявленный характер распределения глубинных геоэлектрических границ и крупных мантийных неоднородностей в различных сегментах пролива Дрейка отражает масштабные процессы формирования и глубинного реобразования фрагментов континентальной коры под воздействием крупных диапиров частично расплавленных пород верхней мантии. Для четырёх аномалий типа “залежь нефти” общей площадью около 900 км2 определены параметры аномальных пластов и их положение в разрезе. Полученные данные подтверждают предположение о возможном существовании в этой части Антарктического шельфа новой нефтегазоносной площади. Представлено результати геоелектричних досліджень структур земної кори Західної Антарктики та оцінки мінерально-ресурсного потенціалу регіону, отримані під час проведення сезонних робіт 17-ї Української антарктичної експедиції (березень 2012 р.). В районі Української антарктичної станції “Академік Вернадський”, в протоках Дрейка і Брансфілд, а також у західній частині моря Скоша виконано понад 85 глибинних зондувань ВЕРЗ ( до 24 300 м). Загальна протяжність галсів знімань методом ВЕРЗ досягла 2424 км. Встановлений характер розподілу глибинних геоелектричних границь та значних мантійних неоднорідностей у різних сегментах протоки Дрейка відображає масштабні процеси формування і глибинного перетворення фрагментів континентальної кори під впливом великих діапірів частково розплавлених порід верхньої мантії. Для чотирьох аномалій типу “поклад нафти” загальною площею близько 900 км2 визначено параметри аномальних пластів та їх положення в розрізі. Отримані дані підтверджують припущення про можливе існування у цій частині Антарктичного шельфу нової нафтогазоносної площі . The results of investigations obtained during the seasonal geophysical works of the 17th Ukrainian Antarctic Expedition (March 2012) are given. The marine geoelectric researches by methods of forming a short-pulsed electromagnetic field (FSPEF) and vertical electric-resonance sounding (VERS) had been conducted in this region. In the vicinity of the Ukrainian Antarctic station (UAS) “A cademician Vernadsky”, in the Drake Passage and Bransfield, as well as in the western Sc otia Sea made more than 85 deep-sounding VERS (to a depth of 24 300 m). The total length of tacks taken by the VERS was 2424 km. Accord ing to the results of geoelectric studies four deep profile sections and a schematic map of Mo ho boundary were created. The deep geoelectric boundaries and large mantle heterogeneities distribution in diffe rent segments of the Drake Passage can be interpreted as large-scale processes of format ion and deep transformation of the continental crust fragments under the influence of sufficiently large diapirs of partially molten upper mantle rocks. Four “hydrocarbon deposit” type anomalies were detected on Antarctic margin in the region of UAS “Academician Vernadsky” due the special technology of satellite data processing and interpretation using. Some anomalous parameters of polarized layers were chosen by VERS s ounding within these anomalies. The total area of these anomalies previously identified from satellite data is about 900 km2. These data confirm the assumption about the possible existence of the new oil and gas area in this part of the Antarctic continental margin.